Презентація "Найдовші річки світу"

ПРЕЗЕНТАЦІЙНА РОБОТАза темою. НАЙДОВШІ РІЧКИ МАТЕРИКІВ СВІТУРозпочати роботу

Інтерактивна карта світу. Закінчити роботу

Євразія. Річки Євразії виносять в Світовий океан майже половину всіх річкових вод планети. За обсягом річкового стоку континент перевершує всі материки. Велика частина найбільших річок світу (протяжністю понад 3 тис. км) знаходиться в Євразії. Найбільші річки Євразії: Янцзи, Хуанхе, Меконг, Інд, Лена, Об, Єнісей, Волга. Річки нерівномірно розподілені по території материка. Найбільші річкові системи знаходяться в Північній, Східній і Південно-Східній Азії. У Європі переважають невеликі річки. Басейн внутрішнього стоку займає центральну частину материка. Частина річок (Волга, Амудар'я, Ілі) впадає в безстічні озера (Каспійське, Аральське, Балхаш), інші губляться в пісках пустель. Річки басейну Тихого океану мають мусонний тип режиму і виділяються багатоводністю (Янцзи, Хуанхе, Меконг, Амур). Янцзи - найдовша річка Євразії (6300 м). Вона починається в Тибеті, через порожисті ущелини проривається на Алювіальну рівнину і впадає в Східно-Китайське море. Янцзи за обсягом стоку посідає 4-е місце після Амазонки, Конго і Гангу з Брахмапутра. Хуанхе ( «жовта ріка») - друга за довжиною річка Євразії (4845 м). Хуанхе щороку виносить в Жовте море понад 1 млрд т твердого матеріалу, що і надає воді самої річки і моря жовтий колір. У річок басейну Індійського океану також мусонний режим. Найбільші з них - Інд, Брахмапутра, Ганг, Тигр, Євфрат - утворюються високого в горах. Система Ганг - Брахмапутра по водності займає 3-е місце після Амазонки і Конго. Річки басейну Атлантичного океану не утворюють великих систем, мають менший і більш рівномірний стік, різноманітні джерела живлення. Найбільша ріка цього басейну - Дунай (2850 м), що протікає по території або є кордоном 10-ти країн. Басейн Північного Льодовитого океану займає північну околицю Євразії. Найбільші річки цього басейну - Лена, Об, Єнісей - беруть початок в горах, течуть по долинах з півдня на північ. Харчуються вони талими сніговими, дощовими і льодовиковими водами. Взимку замерзають, а багато їх невеликих приток

Африка. Наші знання про Африку наповнені стереотипами. Адже що спадає вам на думку першим при згадці про цей континент? Напевно, посуха, пустеля, пекуче сонце і гострий дефіцит питної води. Багато в чому так і є, проте в Африці є кілька великих річок, які є джерелом життя для всього материка. І якщо раніше ми писали про найчистіші річки Європи та світу, то сьогодні ви дізнаєтеся про найбільші водні артерії чорного континенту. Ніл. Протяжність річки складає 6800 кілометрів. Ніл є найдовшою річкою в світі із загальною площею басейну в 3 400 000 км2. Русло річки бере свій початок в озері Вікторія, а впадає Ніл в Середземне море. Поповнюється річка за рахунок щорічних опадів. Період повені припадає на кінець літа і початок осені - це сезон дощів в Африці - тоді Ніл може виходити з берегів. Ніл - головне джерело води для всього континенту. У його берегів ростуть багато видів рослин, мешкають тварини і птахи, а в водах - риба і рептилії. Протікає річка по території Єгипту, Ефіопії, Судану, Танзанії і ще кількох країн Африки. Конго. Річка протяжністю 4700 км і площею басейну трохи більше 4 мільйонів км2 бере свій початок з озер Н'яса і Танганьїка. Впадає Конго в води Атлантичного океану. І ця водна артерія стала рекордсменом: якщо Ніл є найдовшою річкою в світі, то Конго - найглибшої. Глибина місцями може досягати понад 200 метрів. Конго стала джерелом життя для багатьох густонаселених міст Африки, також уздовж річки побудовані 40 ГЕС і дві греблі. Протікає річка через Анголу, Республіку Конго і Демократичну Республіку Конго. Нігер. Третя за довжиною ріка - 4180 км - має площу басейну понад 2 мільйони км2. Русло річки починається на схилах ліберійського височини, а впадає Нігер в Атлантичний океан. Біля берегів річки були розбиті невеликі поселення, які сьогодні розрослися у великі міста - одним з таких міст є Бамако (саме швидкозростаюча держава в світі). Протікає Нігер по території Гвінеї, Нігерії, Малі. Також уздовж річки функціонують дві греблі і одна ГЕС.

Південна Америка. Головним вододілом Південної Америки між басейнами Тихого й Атлантичного океанів є Анди. Річки Південної Америки мають переважно дощове живлення. В екваторіальному поясі річки повноводні протягом року. Річки, які протікають у субекваторіальних поясах та в районах сезонного випадіння дощів узимку міліють, а влітку, розливаючись, виходять із берегів. Найповноводніша річка Південної Америки і всієї земної кулі — Амазонка. Площа її басейну — понад 7 млн. км2. Амазонка бере початок у Перуанських Андах. Якщо її витоком вважати річку Мараньон, то довжина Амазонки — 6400 км. Вона має понад 500 приток і є повноводною протягом усього року. Парана утворюється злиттям річок Ріо-Ґранде і Паранаіба. Водоспад Іґуасу на однойменній притоці Парани має загальну висоту падіння 80 м. Північні схили Гвіанського плоскогір'я й Оринокська низовина належать до басейну річки Ориноко. На Гвіанському плоскогір'ї, на річці Чурун знаходиться найвищий у світі водоспад Анхель (висота 1 054 м). Найбільше озеро — Тітікака — знаходиться в Центральних Андах на висоті 3 812 м. Широко поширені в Південній Америці заплавні озера, озера-стариці в долинах великих річок і лагунові озера на Карибському й Атлантичному узбережжях на північ від Ла-Плати. Найбільшим озером-лагуною Південної Америки є Маракайбо.

Північна Америка. Північна Америка багата на внутрішні води. Тут протікає одна з найбільших річок земної кулі — Міссісіпі, розташоване найбільше прісноводне озеро Землі — Верхнє. Північноамериканські льодовики поступаються за площею тільки льодовикам Антарктиди. Є в Північній Америці великі болота та значні запаси підземних вод. Проте розподілені води на території материка дуже нерівномірно. На великих просторах заходу, особливо у південно-західній частині континенту, річкова сітка розвинута слабо або відсутня зовсім. На південному сході, навпаки, вона густа. Більшість річок належить до басейнів Атлантичного і Північного Льодовитого океанів. Переважно це рівнинні річки, які мають широкі та глибокі долини. Річки басейну Атлантичного океану мають значну довжину та велику кількість приток. Найбільшою річкою Північної Америки є Міссісіпі, назва якої в перекладі з індіанської мови означає "Велика річка". Міссісіпі — це система водотоків, що сформувалася внаслідок злиття трьох річок. Разом вони нагадують могутнє дерево, стовбуром якого є власне Міссісіпі, а "гілками" — Міссурі та Огайо. Басейн річки охоплює 1/6 частину континенту. У верхів'ях Міссісіпі протікає через численні озера, утворюючи пороги й перекати. Тут річка широка, але не судноплавна. У теплий період року вона розливається, а взимку вкривається кригою. Нижче місця впадіння Міссурі в Міссісіпі спостерігається величне видовище. Два могутніх потоки, завширшки близько кілометра кожний, течуть, не перемішуючись, на протязі 150-180 км. Порівняно чиста та світла вода Міссісіпі тече уздовж лівого берега. Поступово вона зливається з каламутними водами Міссурі, забарвлюючись у жовтуватий колір."Товста бруднуля" — так часто називають Міссурі. Розмиваючи пухкі породи, річка виносить величезну кількість піску, глини, мулу. Усе це потрапляє до Міссісіпі. І місцеві жителі кажуть: "Воду Міссісіпі пити не можна, оскільки вона занадто густа, але й орати її неможливо, адже вона надто рідка ". Своє прізвисько Міссурі дістала також: внаслідок значного забруднення, винуватцем якого є сама людина. Після впадіння Огайо — найповноводнішої притоки, об'єм води в Міссісіпі зростає більш як удвічі. Ширина її в цьому місці перевищує 2 км. Річище стає звивистим, у ньому багато островів. У нижній течії Міссісіпі тече в субтропічних широтах і ніколи не замерзає. Річки басейну Північного Льодовитого океану молоді, в переважній більшості порожисті. Тільки окремі з них мають значну довжину та є повноводними. Живляться вони переважно талими сніговими водами і взимку на тривалий час замерзають. Найбільша річка басейну — Маккензі, що бере початок з Великого Невільничого озера. Річки басейну Тихого океану беруть початок у Кордильєрах. їх витоки розташовані на відстані не більш як 150 км від океану. Отже, річки тут відносно короткі, бурхливі та багатоводні. Течуть у вузьких і глибоких ущелинах. Оскільки річки басейну Тихого океану зароджуються на значній висоті, вони мають велику швидкість течій та великі запаси гідроенергії. Особливо виділяється у цьому відношенні найповноводніша з річок басейну — Колумбія, що має льодовикове живлення.

Австралія. Найдовша річка Австралії – це Муррей! Вона тече від Австралійських Альп до Індійського океану. Попри традиційну спеку влітку, Муррей не пересихає, але річкою ходять лише судна з малою осадкою. Мандрівникам тут особливо радять річкові круїзи – їх влаштовують на пароплавах XIX століття!Да́рлінг (англ. Darling) — річка на південному сході Австралії, права притока Муррею. Є найдовшою річкою Австралії. Довжина 2 739 км. Сточище 710 000 км²Середня річна витрата води 57 м³/сек. У верхній течії, після злиття з річкою Калгоа, послідовно називається: Думерік, Макинтайр і Баруон. Бере початок на західних схилах хребта Нью-Інгленд у міста Боурк. Живлення дощове, режим паводочний, коливання рівня місцями сягають 6—8 м. У суху зимню пору року в нижній течії пересихає, розпадаючись на окремі плеси не досягає Муррея. Використовується для зрошування.

Антарктида. Онікс — найдовша річка в Антарктиді. Розташований в долині Райт на землі Вікторії, в сухих долинах Макмердо, характеризується майже цілорічна відсутністю снігу, високим рівнем інсоляції і відносно (для Антарктиди) високими літніми температурами. Річка має близько 30 км в глибину; Він витікає з озера Браунворт і впадає в озеро Ванда. Рівень води в річці піддається сильним денним і сезонним коливанням. Оникс має кілька приток і тече тільки в кінці антарктичного літа (лютий, березень). Решту часу річковий потік виглядає як гола стрічка з льоду. Іноді протягом декількох років річка не може дістатися до озера Ванда. Але є і своєрідні повені; під час одного з них, в 1984 році, новозеландські крокви навіть спустилися по річці. Риби в річці немає, але є мікроорганізми і водорості, цвітіння яких можна спостерігати. Уздовж річки розташовані метеостанції, а в гирлі з 1968 по 1995 рік була новозеландська станція Ванда. Цікаво, що максимальна температура на станції, позначена 5 січня 1974 року, становить 15,0 градусів за Цельсієм; це, мабуть, температурний рекорд всієї Антарктиди.

КІНЕЦЬ ПРЕЗЕНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ