Презентація " О.Гончар "Модри Камень"

Олесь Гончар «Модри Камень»

Модри Камень (словац. Modrэ Kameň) — місто, громада округу Вельки Кртіш, Банськобистри-цький край, центральна Слова-ччина, регіон Новоград. Населення 1597 осіб (станом на 31 грудня 2017 року). Модри Камень вперше згадується в 1290 році.

Новела “Модри Камень” є найцікавішою з творів воєнної тематики. У журналі “Україна” вона була надрукована ще до появи “Прапороносців”. Хоча несправедлива критика болісно вразила письменника, та все ж таки він у новелі показав свій справжній талант.

Рік написання: 1946. Жанр: психологічна новела. Літературний рід: епос. Тема: спогади руського (тут у значенні українського) вояка-партизана про зустріч з дівчиною Терезою у словацьких горах; несподіване кохання з першого погляду Ідея: показ цінності простих людських почуттів (доброти, симпатії, довіри, закоханості) у надзвичайно складні воєнні часи; утвердження сили любові та життя Події у творі відбуваються наприкінці Другої світової війни

Проблематика: * війна як руйнівник життя; * подвиг солдатів-партизанів; * прості людські почуття у воєнний час; * закоханість як ознака життя в людських серцях; * любов до рідного дому, рідної землі; * кохання як вічне почуття. Літературний напрям: неоромантизм Особливістю неоромантизму у творі є контраст.

Герої «Модри камінь»: * оповідач - воїн-визволитель; * його товариш Ілля; * дівчина Тереза — образ перемоги життя над смертю; * мати Терези — образ уособлює гуманізм у борортьбі з фашизмом; * словацькі вояки (у спогадах матері).

«Модри камінь» сюжет та композиція: Експозиція: оповідач зі сховку спостерігає за дівчиною. Зав’язка: прихід партизанів (оповідача і його друга Іллі) у дім Терези і її матері. Розвиток дії: перебування партизанів в словацькому домі, їх відхід. Кульмінація: розповідь матері про те, як забрали Терезу. Розв’язка: спогади-мрії оповідача про кохану. Новела складається з п’яти розділів. Найменшим за розміром є перший, найбільшим – другий. Новела написана у формі звертання оповідача до Терези. Твір є глибоко меланхолічним, передає сум оповідача, його тугу за нерозквітлим коханням. У новелі можна віднайти елементи потоку свідомості.

Український солдат « − Свої, −кажу і не чую власного голосу. Третю добу замість води ми їли сніг. – Свої, − хриплю я щосили». «Я стидався дивитися на твої білі стрункі ноги, але, одвівши погляд, все одно бачив то весь час». «Тільки тепер я помітив, який подертий на мені був халат». «Мої руки були мокрі, червоні, незграбні, в брудних бинтах. Бинти нам правили й за рукавиці, котрі ми розгубили, митарствуючи в проклятих скелях». «З обережності ми за три доби ні разу не розвели вогню…». «Але головне завдання було виконане, і цієї ночі ми вирішили перебратися до своїх». «Ти пильно дивилася в вічі, і я виразно чув, як ти входиш до мого серця». «Померкло, стерлося все, навіть те, що звуть незабутнім першим коханням. Чому ж ця випадкова зустріч, єдиний погляд, єдина ява у великій драмі війни, чому вона не меркне і, відчуваю, ніколи не померкне?».

Тереза «… Біля столу злякана мати, а ти біля високого ліжка застила в подиві, закриваючи груди розпущеними косами». «Ти стояла на стільці боса, закриваючи вікна». « Була ти в білій сукні, і на рукаві чорніла пов’язка». «Пальці твої були вправні й повні ніжного тепла. Зовсім не боліло, як ти відривала закривавлений бинт». «Спіть, я стану на варті…». «Ти йдеш попереду, закутана шаллю, легко перестрибуючи з брили на брилу. Розповідаєш, як краще добратися до млинів, і, скинувши рукавичку, подаєш руку на прощання». «Тонка рука, вся зіткана з чутливих живчиків, дрібно тремтить і гріє всього мене». «А вона йде перед ними (поліцаями) і не плаче, тільки раз по раз оглядається». « Вона мовчки витирає кривавицю з обличчя та все-таки оглядається».

«Для кохання не існує вчора, кохання не думає про завтра. Воно жадібно тягнеться до нинішнього дня…» (Генріх Гейне). Як ви розумієте вислів відомого письменника?

Новела «Модри Камень» в асоціаціях