Презентація " Обрядові свята Масниця"

Марченкова О. Ю. КЗО НВО № 113 ДМРМ. Дніпро. Обрядові свята. Масниця

Мета : Розширювати та поглиблювати знання учнів про народні обрядові дійства;Стимулювати розвиток допитливості, естетичних смаків; активізувати пошукову ініціативу учнів;Сприяти вихованню поваги та ціннісного ставлення до культури свого народу.

Історія цього свята сягає давніх часів. Воно зародилося ще в стародавній слов`янській язичницькій культурі. Люди здавна на Масницю випікали млинці як символ тепла, сонця, перемоги весни над зимою.

Ой, Масляна, Масляна, яка ти маленька!Якби тебе сім неділь, а посту одненька.

У церковному календарю Масницю називали Сирною седмицею. Назва « сирна» нагадує, що вживати м`ясо вже заборонено, а молочні продукти, яйця й риба дозволені. Попри язичницьку символіку млинця, як символу сонця, цю страву церква ніколи не забороняла. Православні їдять млинці впродовж усіх днів Сирної седмиці. Запросити на млинці – найкращий привід у році для того, щоб налагодити взаємини, помиритися й пробачити своїх кривдників. Тому під час Масниці прийнято ходити на гостину, пригощати млинцями бідних

Гуляння на Масницю тривали весь тиждень. Не було жодного свята, яке святкували б настільки широко і весело. Адже народ говорив: “ Якщо досхочу не потішити на Масляну – жити будеш в гіркій біді ”, “ Хоч все з себе заложи, а Масницю проводи ”

Свято починали зустріччю Масниці в неділю напередодні Масного тижня. Масницю зустрічали млинцями із закликами : “ Приїжджай до мене в гості, Масниця, на широкий на двір, на горах покататися у млинцях повалятися, серцем потішатися ”, а також співом пісень.

Українська Масниця зберегла не тільки прадавні найменування, але й архаїчні риси обрядовості. Найважливіші складові свята збереглися в пам'яті літніх людей, у народних переказах, описах дослідників : Колодійні обрядові дійства, Зустріч Масляної, паління багаття, жіноча колодка, взаємні гостини, ушанування молодят, святкування Власія, зимові розваги, прощальні вечорниці, поминання померлих, проводи Масниці. Українці вірили, що колективно виконуючи певні ритуали з піснями та вигуками, танками, рядженими, сміхом, можна прагнути божество мороку – Зиму та закликати життєдайну Весну.

Понеділок. Понеділок – перший день Масниці – був одним із найважливіших з усього тижня. Цього дня люди нічого не робили, ходили в гості, їли вареники, пили по чарці , примовляючи: “ Дай Бог, цю Масляну опровадити й ще другої дочекати ”, і цим вітали Масницю. Головною подією першого дня Масниці було народження Колодія. Під знаком Колодія проходив увесь Масничний тиждень. У понеділок Колодій народжувався, у вівторок його хрестили, у середу “ похрипують ”, у четвер “ Колодій справляв Масляну”, у п`ятницю помирав, у суботу Колодія ховали, а в неділю “ притоптували ”

Вівторок. Вівторок – другий день Масниці, веселий, щасливий день. Повсюдні гуляння. Села й містечка сповнені співів, звуків, музик. Вулицями волочать колодки, жінки збираються гуртами справляти хрестини

Середу називали “ бабською ”, “ білою”, “ веселою ”, “ молочною ”. Також середу називали Широкою Масляною. Середа

Четвер Четвер багатий на обрядові дійства, за виконання яких найбільше відповідали жінки. У четвер Колодій разом з усім людом « справляє Масляну». Однією з важливих подій було вшанування Святого Власія. Хоча день мученика Власія за церковним календарем – 11 лютого, Українці завжди святкували його в четвер на Сиропусному тижні, щоб “ телята були гладкі. “ У четвер дають відпочити волам, коням. У кожній оселі повинні бути вареники бо “ Влас на вареники лас ”.

Пятниця. Пятницю називали “ святою ”: люди утримувалися від їжі до заходу сонця.

Субота. Субота – поминальний день: Колодія, справляли поминки по Колодію,подекуди ховали деінде – колодку. Цього дня “ випроваджували ” Масницю, поминали померлих родичів.

Неділя. Неділя – останній день Масниці: “ Як поховають Колодія, то це вже кінець Масляній, а на завтра вже піст ” Цю неділю також називали Пущенням, Масляним Пущенням. Одружені діти йшли до батьків, куми до кумів, свати до сватів. Молодь улаштовувала веселі зібрання, де справляють колодку, а також прощаються до осені з вечорницями й досвітками. Останній день Масниці ще називали Прощенною неділею. Люди ходили випрошували взаємне прощення за образи, мимоволі чи навмисно.

Масниця( Масляна) – свято не тільки слов`ян, але практично всієї Європи. Як же святкують Масницю в Європі?У Шотландії на Масляну прийнято пекти пісні коржі. В одному з міст Англії впродовж багатьох років проводять змагання з бігу жінок із млинцями. У школах Данії цими днями відбуваються театральні вистави, концерти. Якщо випадково опинитесь у Польщі,тримайтесь, холостяки! Гордовиті полячки, приспавши вашу пильність оладками, пончиками, на десерт неодмінно тягатимуть вас за волосся. У країнах Західної Європи Масляна плавно переходить у загальнонародний карнавал. Масниця у народів Європи