Структура операційної системи: Ядро – перекладає команди з мови програм на мову «машинних кодів», зрозумілу комп’ютеру. Драйвери – програми, які керують пристроями. Інтерфейс – оболонка, за допомогою якої користувач спілкується з комп’ютером. Утиліти – службові програми. Файлова система – система для роботи з файлами
Графічний користувацький інтерфейс Для спрощення роботи користувача до складу сучасних операційних систем входять програмні модулі, які створюють графічний користувацький інтерфейс. Для здійснення діалогу з комп’ютером користувач використовує «мишу», хоча є інші можливості керування: тач-екран, жести .
Утиліти Утиліти — сервісні програми, що допомагають керувати файлами, отримувати інформацію про комп'ютер, діагностувати й усувати проблеми, забезпечувати ефективну роботу системи. Утиліти розширюють можливості ОС. Існують окремі пакети утиліт, які встановлюються на комп’ютер. До складу операційної системи теж входять сервісні системні програми, хоча їх функції не такі розширені, як в спеціальних пакетах утиліт
Завантаження операційної системи Файли операційної системи зберігаються на зовнішньому запам’ятовуючому пристрої (на жорсткому диску, на CD …). Одначе програми можуть виконуватись лише тоді, коли вони знаходяться в ОЗП Диск, на якому знаходяться файли операційної системи і з якого відбувається їх завантаження в оперативну пам’ять, називають системним.
Комп’ютери без операційних систем Перші персональні комп’ютери не мали операційних систем і були подібні на сучасні ігрові приставки. При вмиканні комп’ютера в мережу процесор звертався до постійної пам’яті (ПЗП), в якому була записана програма підтримки нескладної мови програмування.
Перші дискові операційні системи Серйозна необхідність в операційних системах виникла, коли до персональних комп’ютерів стали підключати дисководи. Тому команди завантаження стали дуже складними. Необхідно було вказувати номер доріжки і номер сектора, в якому знаходиться те, що треба завантажити. Наприклад, команда типу: LOAD *d* 29:37, 31:14 Була написана програма, яка перекладала назви програм і файлів в номери доріжок і секторів. Людина могла завантажувати те, що їй потрібно, використовуючи тільки назви. Ця програма і стала дисковою операційною системою.
Неграфічні операційні системи В подальшому операційні системи развивалися паралельно з апаратним забезпеченням. Тоді дискові операційні системи стали складніші. В них ввели засоби для розбивки дисків на каталоги і засоби для обслуговування каталогів (перенос і копіювання файлів між каталогами, сортування файлів і ін.). Так на дисках з’явилась файлова структура, а операційна система взяла на себя її створення і обслуговування. Для комп’ютерів IВМ РС основною операційною системою з 1981 р. по 1995 р. була так звана система МS-DOS. За ці роки вона прошла розвиток від версії МS-DOS 1.0 до МS-DOS 6.22.
Програми-оболонки МS-DOS — неграфічна операційна система, яка використовує інтерфейс командної стрічки. Це означає, що всі команді треба набирати по буквам в спеціальній стрічці. Треба було добре знати ці команди, пям’ятати, як вони записуються. Так виникла необхідність в новому посереднику — тоді з’явились так звані програми-оболонки. Оболонка — це програма, яка запускається під керуванням операційної системи і допомагає людині працювати з цією операційною системою. Одна із самих відомих і розповсюджених в всьому світі програм-оболонок називається Norton Comander .
Графічні оболонки Коли повстало питання про використання IВМ РС в якості домашнього комп’ютера, виникла гостра необхідність в графічній операційній системі, яка наглядно виводить інформацію на екран і якою можна управляти з допомогою миші. Роботи над графічною операційною системою для IВМ РС в компанії Microsoft розпочались ще в 1981 р. Було створено декілька графічних оболонок Windows 1.0, Windows 2.0, Windows 3.0, Windows 3.1, , Windows 3.11.
Альтернативні ОС Словом UNIX позначається не одна операційна система, а ціле сімейство ОС. UNIX створювалась перш за все для професіоналів, і тому ніколи не містила ніякого зручного графічного інтерфейсу. Важливе було інше – сумісність, переносимість, налаштовуваність і, саме головне, стабільність. Від потужного древа UNIX відгалужились і ціла низка «вільних» операційних систем: Linux, FreeBSD, NetBSD і OpenBSD.
Елементи графічного інтерфейсу Windows: Робочий стіл. На ньому, як і на звичайному робочому столі розміщені різноманітні програми і інструменти, представлені у вигляді значка, чи іконки. Значки. Значками в Windows позначаються програми, документи. Запуск здійснюється подвідним клацанням кнопки миши по значку. Ярлики. Ярлик програми – це не сама програма, а тільки її образ, посилання на це месце на диску, де вона знаходится. Ярлики від значків відрізняються наявністю невеликої стрілочки внизу зліва. Панель задач. Розташована в нижній частині екрана. На ній знаходяться: кнопка Пуск, кнопки відкритих вікон, індикатори і годинник. Вікно. Вікно – один з головних елементів інтерфейса Windows. Вікно – це обрамлена частина екрана, в якій відображається застосунок, документ чи повідомлення.
Елементи вікна 1. робоча область: внутрішня частина вікна, містить вкладені папки чи вікна документів; 2. межі: рамка, яка обмежує вікно з чотирьох сторін. 3. заголовок: строка, яка містить назву вікна; 4. значок системного меню: кнопка, яка відкриває меню переміщення і зміни розмірів вікна; 5. стрічка меню: забезпечує доступ до команд; 6. панель инструментов: являє собою набір кнопок, які забезпечують швидкий доступ до деяких команд; 7. кнопки Згорнути, Розгорнути/Відновити, Закрити. 8. смуга прокрутки. 8 2 4 3 5 7
