Презентація "Організм як середовище мешкання"

Організм як середовище мешкання. Вчитель біології Плисак Л. В.

Гостальне середовище мешкання – використання паразитичними організмами інших живих організмів як середовище життя.від англ. host - господар;біотичне середовище існування; пов’язане з ресурсами живого організму. Аскаридоз

Переваги гостального середовища існуваннястабільність водного режиму;сталість сольового складу;велика кількість їжі;захищеність мешканців;відсутність температурних перепадів

Недоліки гостального середовища існуванняобмеженість життєвого простору;незначний вміст кисню;нестача світла;наявність захисних бар’єрів

Хазяїн – організм, що є середовищем життя іншого організму Співмешканець – організм, який оселяється на поверхні чи всередині тіла іншого організмуможе бути для хазяїна нейтральним може приносити хазяїну користь, забезпечуючи поживними речовинами може спричинювати шкоду, використовуючи його поживні речовини У природі справжній нейтралізм є вкрай рідкісним явищем, оскільки між усіма видами можливі непрямі стосунки

Паразитизм — вид взаємозв'язків між різними видами, за якого один з них (паразит) використовує іншого (хазяїна) як джерело живлення та середовище існування, частково чи повністю покладає на нього регуляцію своїх взаємовідносин з довкіллям. Паразитичний спосіб життя характерний для вірусів, бактерій, найпростіших, безхребетних і хребетних тварин, грибів та рослин

Паразитизм {E8 B1032 C-EA38-4 F05-BA0 D-38 AFFFC7 BED3}мешкання у гостальному середовищі існування. Ектопаразити. Ендопаразитиоселяються на поверхні тіла хазяїнаживуть всередині організму хазяїна. Ціп’як свинячий. Блоха щуряча

Види паразитизму. Ектопаразити живуть на поверхні тіла господаря і самі по собі не викликають захворювання у господаря. Ендопаразити можуть бути міжклітинними (заселяють простори в тілі господаря) або внутрішньоклітинними (населяють клітини в організмі господаря) Малярія, що викликається одноклітинним паразитом малярійним плазмодієм, передається людині укусом малярійного комара Життєвий цикл іксодового кліща, носія бактерії, що викликає у людини хворобу Лайма, потребує двох років. Яйця відкладаються навесні, а личинки з’являються через кілька тижнів і харчуються один раз протягом літа кров’ю дрібних ссавців. Серед внутрішньоклітинних паразитів найменші розміри має бактерія роду мікоплазма, діаметр клітини якої складає до 1 мкм

Адаптації паразитівпритаманна тривала коеволюція -еволюція співмешканців відбувається разом з еволюцією господарів. Паразити набувають вузької спеціалізації. Смерть хазяїна може призвести до смерті самого паразита, тому паразит має завдавати як можна меншої шкоди; Личинки трихінели поселяються лише в посмугованих м’язових тканинах людини, хижих тварин, диких та свійських свиней та вкриваються капсулою

Адаптації паразитівзагальна дегенерація – редукція (спрощення) організації (втрата генів, органел, органів, систем органів); Грушевий галовий кліщ. Галові кліщі мають одну пару кінцівок замість чотирьох, як у всіх павукоподібних. Сисун печінковий має спрощену будову нервової системи на відміну від вільноживучих війчастих червів

Адаптації паразитівпереважання анаеробного типу обміну внаслідок незначного вмісту кисню в організмах-хазяїв. Необхідна енергія вивільняється завдяки гліколізу або бродінню;гарний розвиток статевої системи, висока плодючість; Риб’ячі п’явки. У одному сегменті (стробілі) Ціп’яка бичачого може визрівати до 175 тис. яєць. За життя один паразит-може утворювати до 11 млрд. яєць

Адаптації паразитівгермафродитизм та здатність до самозапліднення; у роздільностатевих формуються адаптації для забезпечення зустрічі партнерів. Риб’ячі п’явки. У нематод Сингамусів – паразитів дихальних шляхів птахів – самець приростає до самки у ділянці статевого отвору на все життя

Адаптації паразитівускладнена будова покривів, які протидіють захисним реакціям хазяїна; Риб’ячі п’явки. Кутикула Аскариди людської має до десяти шарів. Молекулярна мімікрія не дає змогу розпізнати паразитів як чужорідних, а виділення антиферментів паразитами захищають їх від перетравлення

Адаптації паразитівсинхронізація з життєвими ритмами хазяїна Риб’ячі п’явки. Личинки Вухерії (збудника слонової хвороби людини), що передаються кровосисними комарами, у периферичній крові людини з’являються надвечір. Личинки нематод Лоа (очний черв’як) мігрують у периферичну кров людини вдень, оскільки проміжні хазяї гедзі активні саме в цей час

Адаптації паразитіввплив паразитів на поведінку своїх хазяїв Риб’ячі п’явки. Ланцетоподібний сисун паразитує в печінці травоїдних тварин (остаточний хазяїн). Першим проміжним хазяїном є наземний молюск, а другим – мурашка. Личинки сисуна інцистуються в тілі мурашок, а одна з личинок проникає у мозок та змінює поведінку комахи. Надвечір мурашка не повертається у мурашник, а заповзає на рослину і прикріплюється до неї щелепами. Разом з травою вона потрапляє в організм рослиноїдних тварин.

Адаптації паразитівморфологічні адаптації - наявність та удосконалення органів прикріплення (присосків, гачків, кігтиків на лапках) Печінковий сисун. Риб’ячі п’явки. Риба-прилапала

Адаптації паразитів. Формуються на всіх рівнях організації живого – від молекулярного до популяційно-видового. Основні адаптації:взаємозалежне живлення;спрощення організації;анаеробне дихання;наявність органів приріплення

Види механізмів потрапляння ендопаразитів до організму хазяїна:фекально-оральний – з проковтуванням;повітряно-крапельний - через активне виділення збудника з секретами дихальної системи;гемоконтактний – від людини до людини через кровкров'яний - через укус або втирання решток чи фекалій;контактний - через пошкодження покривів;

Поміркуйте. Яйця Аскариди людської після проковтування потрапляють у кишечник людини, звідки личинки з кров’ю переносяться через печінку, серце, легені, дихальні шляхи і знов потрапляють у кишечник. Яка доцільність такої міграції?

Дякую за увагу!Бажаю успіхів!