Презентація "Основні напрями організації співпраці класного керівника з батьками учнів".

Основні напрями організації співпраці класного керівника з батьками учнів. Підготувала вчитель англійської мови. Бутівської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Кузнєцова. Ольга Михайлівна

Велике значення під час роботи з батьками учнів мають продуманість і організованість системи співпраці. Батькам учнів будь-якого віку необхідно допомагати ставати гарними батьками. Не можна недооцінювати роль класного керівника в цьому процесі. Таким чином, головним напрямом співпраці класного керівника і батьків стає просвіта батьків і матерів з питань психології та педагогіки. Звичайно, класному керівникові не подужати цієї проблеми самому. До психолого-педагогічної просвіти батьків слід залучати фахівців різних галузей: лікарів, практичних психологів, представників громадських організацій, соціальних педагогів,учителів - предметників.

Запитання, відповіді на які батьки, класний керівник та фахівці шукатимуть разом• Книга в житті родини й дитини.• Взаємини дорослих у родині — зразок для наслідування.• Свята вдома: якими їм бути? • Що треба знати про статеве дозрівання дітей? • Як запобігти проблемам у вихованні власних дітей?• Комп'ютер — друг чи ворог?• Як боротися з лінню?• Взаємини дітей із друзями та приятелями.• Як виховати в дитині відповідальність за свої слова і вчинки? • Права та обов'язки дитини в родині.• Здоров'я дитини — основа успішності в навчанні.• Якщо дитина самотня...• Якщо дитина відстає у навчанні...• Конфлікти в родині та мистецтво їх подолання. • Страхи дитини. Що за цим стоїть?

Наступний напрям організації співпраці класного керівника та батьків — формування у батьків культури причетності до освітньо-виховного простору школи. Іноді батьки досить негативно ставляться до організації навчального процесу. Причина — в існуванні так званих «паралельних світів» родин учнів і навчального закладу, а як наслідок — обопільна антипатія та конфлікти між цими «світами». Для виключення можливості існування подібної поляризації в кожному навчальному закладі має бути розроблена стратегія формування в батьків і учнів культури причетності до освітньо-виховного простору навчального закладу.

Вступ батьків до єдиного щкільного простору починається зі щорічної традиційної екскурсії будівлею. Пропонована зустріч допоможе батькам оцінити оформлення школи, довідатися про її успіхи за минулий навчальний рік, познайомитися з проблемами, розв'язання яких потребує і їхньої участі. В системі роботи класного керівника має плануватися більше заходів, що потенційно об'єднують дітей і батьків. Неабияке виховне значення можуть мати щорічні круглі столи. Значну увагу слід приділити традиціям проведення уроків і позакласних заходів в школі, ознайомити батьків учнів зі змістом і методикою організації освітньо-виховного процесу в колективі. Неабияке значення має залучення батьків до гурткової та творчої роботи в класі, в якому навчається їхня дитина.

Орієнтовна тематика зустрічей з батьками в межах формування культури причетності до освітнього простору школи:• Екскурсія — знайомство зі школою.• Зустріч з адміністрацією навчального закладу й соціально-психологічною службою.• Батьківські збори «Книги, які читають усі».• Організація і проведення батьківських уроків.• Засідання виїзного клубу вихідного дня.• Участь у загальношкільній батьківській конференції «Є проблема — є розв'язання».• «День відкритих дверей в класі» — наочна демонстрація досягнень учнів, батьків і класного керівника, колективу педагогів школи.• Випуск стіннівки силами батьків і дітей.

Одним із важливих напрямів роботи класного керівника є також діагностика. Дехто з педагогів може заперечити: якщо в школі працюють практичні психологи — їм і займатися діагностикою. Однак ідеться не про психологічну діагностику як таку, а про психолого-педагогічну діагностику, яка вирізняється індивідуальним характером і оперативністю. Конструктивне планування виховної роботи в класі та налагодження роботи з батьками неможливе без використання психолого-педагогічної діагностики.

Діагностика в роботі класного керівника може бути попередньою, оперативною, підсумковою — залежно від ситуації. Якщо педагог грамотно використовує діагностичні матеріали, то може докорінно змінити спосіб спілкування в родині, статус окремих її членів, стратегію поведінки дорослих щодо дитини. У роботі з класом діагностика допомагає виявленню проблемних ситуацій в окремих родинах і дозволяє обрати правильну лінію поведінки з батьками проблемних учнів. Однак діагностика в роботі класного керівника — це й досить небезпечне знаряддя, тому використовувати його педагог може за умови абсолютної впевненості в позитивних наслідках такого методу для конкретної дитини та її родини.

Попередня діагностика потребує підготовки: - батьківських зборів; - тематичних та індивідуальних консультацій; - позакласних заходів; поїздок та екскурсій; - планування позакласної роботи з колективом учнів; - аналізу роботи з класом.

Оперативна діагностика необхідна для розв'язання конфліктних ситуацій у родинах під час підготовки до співбесід між учнями, викладачами й учнями. Підсумкову діагностику доцільно проводити наприкінці навчального року за результатами участі класу у святах, конкурсах і фестивалях. Це необхідно для оцінки проведеного заходу через сприйняття всіма присутніми, що дозволить вдосконалювати роботу з родиною й учнями. Добре організована підсумкова діагностика роботи школи в цілому і виховної системи школи зокрема допомагає в оперативному розв'язанні питань якісного просування класу у своєму розвиткові, плануванні заходів, ефективність яких не викликає сумнівів.

Значущим напрямом діяльності класного керівника з родинами учнів є також коригувальна робота. Діагностична робота класного керівника у відриві від коригувальної не лише не має сенсу, але й може завдати шкоди та скалічити душі дітей і дорослих, призвести до агресії і конфліктів. 

Головне призначення коригувальної роботи — надання батькам своєчасної психолого-педагогічної допомоги та підтримки під час розв'язання таких проблемних ситуацій у сімейному вихованні, як:- криза адаптації до навчання в школі; - статеве дозрівання дітей;- нестабільне становище дитини в родині;- втрата батьків або близьких людей;- розлучення батьків;- вплив на дитину компанії.

Родина потребує коригувальної допомоги та підтримки з боку педагога у разі виходу дитини з-під контролю батьків і підпадання під вплив поганої компанії чи секти, яка стає для неї більш значущою за власну родину. Коригувальна робота — це, зокрема, і заходи з профілактики шкідливих звичок (тютюнопаління, токсикоманії, наркоманії). Але ефективність такої роботи багато в чому залежить від активності та підтримки батьків.  Таким чином, взаємні допомога та підтримка педагога і родини задля спільної мети — запорука успіху в нелегкій справі виховання майбутнього країни.