* Сонячне випромінювання Щодо сонячного випромінювання, то організми стоять перед дилемою: з одного боку, прямий вплив світла на протоплазму смертельний для організму, з іншого боку — світло служить первинним джерелом енергії, без якого життя неможливе. Тварини використовують інфрачервоне випромінювання як джерело теплової енергії. Це випромінювання має велике екологічне значення.
* Значення температури Життя може існувати в температурному інтервалі від -200 °С до +100 °С. В льодах Антарктиди температура повітря може знижуватися до позначки -88 °С, в африканських пустелях підійматися до +55 °С. На Землі є регіони з чималими річними коливаннями температури (наприклад, на північному сході України до 60 °С), є країни з незначними перепадами температур (на Галапагоських островах цілий рік температура повітря приблизно +27 °С). І в усіх регіонах земної кулі існує життя. Більшість видів і значна частина активності організмів прив'язані до певних, достатньо вузьких діапазонів температур
* Два типи живих організмів пойкілотермні — організми, які не мають постійної температури тіла, тобто температура їхнього тіла змінюється залежно від температури навколишнього середовища (холоднокровні тварини — безхребетні, риби, земноводні і плазуни); гомойотермні — організми, які незалежно від температури навколишнього середовища підтримують температуру тіла на одному рівні (теплокровні тварини — птахи і більшість ссавців). Це стає можливим завдяки процесам терморегуляції, що відбуваються в організмах. Терморегуляція здійснюється шляхом зміни інтенсивності теплотворення (при окислювальних процесах в організмах) — хімічна терморегуляція і шляхом зміни тепловіддачі через шкіру (випаровування поту та ін.) — фізична терморегуляція.
* Процеси тепловиділення Єдиним джерелом енергії в організмі є їжа, яка підлягає ряду обмінних процесів, відкладається про запас, а накопичений запас, за необхідності, розщеплюється із виділенням енергії. Найбільш інтенсивно теплоутворення відбувається в м'язах, печінці, нирках. Значно менш — у з'єднувальних тканинах, кістках, хрящах. Найбільш інтенсивні процеси тепловиділеннявідбуваються при скороченні м'язів (приблизно 80 % енергії перетворюється на тепло, тремтіння збільшує теплотворення до 200 %).
* Холодові рецептори Холодові рецептори залягають поверхнево (на глибині 0,17 мм), теплові — глибше (0,3 мм). На поверхні тіла є точки, де зосереджені холодові рецептори (їх 250 тис), теплових же приблизно ЗО тис. У природних умовах зимою переважає хімічна, а влітку — фізична терморегуляція.
* Реакція організму вищих тварин на низькі температури відбувається за спрощеною схемою так: початково низька температура виступає збудливо, як стресорний фактор; при подальшому впливі температури навколишнього середовища відбувається зниження температури тіла і спрацювання механізмів опору (починаються процеси теплоутворення — виділення енергії); при продовженні впливу фактора на організм і вичерпання резервів останнього наступає загибель(у людини цьому відповідає пониження температури тіла до +24 °С, за якої скипаються ферменти).
* Процес випаровування Важливу роль у віддачі тепла з організму відіграє процес випаровування вологи з поверхні шкіри (через потові залози) і легень. Протягом доби потові залози виділяють 500 мл вологи, з поверхні легень втрачається 350 мл (разом 850 мл). Враховуючи, що на випаровування 1 мл води витрачається 0,58 ккал, можна побачити, що таким шляхом організм може віддати в навколишнє середовище до 500 ккал на добу. За високої температури відбувається вихід крові з кров'яних депо в шкіру, розширення судин і збільшення інтенсивності тепловипромінювання.
* Тепловіддача У тварин, які не мають потових залоз, процеси випаровування зі шкіри відсутні і тепловіддача відбувається з інших поверхонь. Важливим є відношення поверхні тіла організму до його об'єму: чим воно менше, тим менше тепловіддача у тварини. Тому у теплокровних тварин, що схильні до географічної мінливості, розміри тіла особин статистично (у середньому) більші у популяцій, що проживають у холодніших частинах ареалу виду — правило Бергмана.