Презентація "Писанки"

Великодні писанки: візерунки, символи, значення. Манусенко Олена Олексіївна, учитель української мови та літератури

Історія писанок. Мудрі люди кажуть: “У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки”. Кожна писанка – це ніби маленький світ. Тут і небо із зорями, і вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і трибанні церкви – усе це вималюване у певному порядку для того, аби підтримати лад та рівновагу у нашому світі.

Історія писанокІсторія писанок як символу весняного відродження природи сягає у далеве минуле і пов’язана з ритуалом весняного відродження на землі. Перетворювати звичайне куряче яйце на чарівну писанку за старих часів уміла кожна слов’янська жінка. Хранителька домашнього вогнища повинна була з року в рік «оновлювати світ». Для цієї святої справи їй, окрім яєць, потрібні були: непочата вода, непочатий вогонь, нові горщики, нова полотняна серветка, бджолиний віск, свічка, фарби, розламана надвоє кісточка-вилка, узята з півнячих грудок.

Історія писанок. Непочатий вогонь добував господар сім’ї, непочату воду господиня брала опівночі з семи джерел. Фарби добували з пелюсток квітів, кори, коріння і листя дерев. Узор майстрині не вигадували, а списували з торішніх писанок – з року в рік, від бабусь-прабабусь. А до предметів, причетних до приготування писанок, ніхто, окрім самої господині, не смів навіть торкатися. Так писали писанки наші далекі предкині, наші прабабусі. Ця традиція нараховує вже близько 8 тисяч років. Звичайно ж, з часом правила писання спростилися. Вода проста, кип’ячена, писанок – спеціально виготовлений у вигляді невеликої металевої воронки, а фарби беруться як «від Бога, так і від людей». Але традиція проминула всі труднощі і змогла вижити й донині.

РІЗНОВИДИ ВЕЛИКОДНІХ ЯЄЦЬВеликодні яйця за технікою виготовлення ділять на ті, для яких використовувався (власне писанки) чи не використовувався віск. До другої великої групи відносяться: Крашанка – коли яйце на деякий час занурюють в барвник. На Україні традиційно використовували цибулиння, корінь барбарису, сухі ягідки бузини, різноманітні трави. Драпанка – на поверхню фарбованого яйця гострим предметом наносять (видряпують) орнамент. Сламенка – візерунок по шкаралупі викладається наклеюванням соломи. Мальованка – яйця з нанесеним на шкаралупу малюнком. Писанки від мальованок відрізняються тим, що на шкаралупу наносяться символи у вигляді візерунку. Для цього використовують віск та писачок.

Поділ писанки

Поділ писанки. Для наших предків числа були священними, у кожного було своє значення і своя сила. Тому поділ поверхні яйця на певну кількість частин і стале повторення деяких елементів не випадкові. Поділ на два передавав уявлення про два світи. На три ділили найчастіше по вертикалі, так позначали три небесних сфери. При поділі на чотири утворюється хрест, що означає чотири сторони світу. Класичний поділ півсфер на чотири частини, кожна з яких поділена на три, передає уявлення про чотири пори року з трьома місяцями. За іншими уявленнями світ ділився і на шість сторін. Таку просторову орієнтацію передає шестикутна зірка. Досліджуючи писанки, вчені висловили здогад про те, що в давнину існував восьмирічний календарний цикл. У народній міфології небо має вісім сфер – “облоків”: сім синіх, а восьме червоне, на якому сидить сам Бог. Дуже цікавий поділ на сорок частин, так звані сорококлинці. Кожен клинець позначав якийсь вид людської діяльності або явище природи, а в християнському баченні – сорок днів посту.

Символіка кольорів. Червоний – мабуть є найбагатозначнішим кольором і найдавнішим. Символізує добро, радість життя, для молодих – надію на щасливий шлюб. Саме червоне яйце є головним символом Воскресіння, жертовності і небесного вогню. Символізує також пролиту за людей кров воскреслого Спасителя і радість життя. Жовтий – небесне світило, тепло, врожай. Зелений – означає весняне пробудження природи, надію, життя. Блакитний – небо, повітря, чистота і здоров’я. Бурий, коричневий – землю і її приховану життєдайну силу. Чорний – колір ночі, потойбіччя, всього невідомого і таємного. В писанці, будучи тлом, виявляє силу інших кольорів, так само, як в житті темрява дає змогу зрозуміти, що таке світло. Також символізує нескінченність життя людини, продовження буття після смерті.

Орнаментика. При поділі яйця утворюються поля різної форми і величини. Вони становлять основу для розміщення елементів орнаменту. Кожен із таких знаків прийшов до нас із глибини віків. Закарпатські писанки так само як і українські – це ціла світоглядна система з десятками орнаментальних мотивів. Подаємо основні найпоширеніші накреслення знаків на писанках. Читаючи їх, можна глибше збагнути сенс Великодня.

СОНЦЕУ давнину Великдень був одним з традиційних свят вшанування сонця. Люди вважали, що небесне світило – то Боже око. У міфологічному світогляді світло символізує видющість і правду, а темрява, ніч, туман є своєрідними синонімами сліпоти і кривди. Народне повір’я стверджує, що з першим променем вранішнього сонця, зі співом півня гаснуть сили темряви. Отож, сонце символізує знання, справедливість, переможця всілякого зла. Христа називають Сонцем Правди. Спаситель казав: «Я – світло світу. Хто йде за мною, не блукатиме у темряві, а матиме світло життя» (Йо. 8, 12). Його світло – внутрішнє, духовне. Бог – це світло, а водночас правда, видющість, свобода. Отже, сонце є Божим знаком.

Сонце. Сонячне світло – це символ єдності, впорядкованості світу. Це також символ ясного і тверезого бачення, правосуддя. Сонце зображали на писанках різними спеціальними знаками – у вигляді кола, восьмираменної зірки, хреста, тринога, свасті. Ці зображення мали свої назви: восьмираменна зірка називалася ружею; а ружі бували прості, бокові, повні, сторцеві. Триніг – це було зображення трьох променів, що виходили з однієї точки і були закручені в один бік. Ще він мав назви тригвер, трикверт. Свастю ще називали сваргою, гачковим хрестом.

ХРЕСТСонячний знак, стародавній символ сонця, вогню, душі. В орнаменті його називають «божим знаком» і пов’язують з Древом Життя (світовим деревом). Хрест – це перетинання двох ліній: горизонтальної (часу) і вертикальної (вічності) – волі людської з волею Божою. Хрест є водночас і буттям, і небуттям. Для християнина хрест є початком і кінцем, власне життям. Розп’яття стало символом страждання і радісного воскресенія. У християнстві хрест – також символ відкуплення від гріха і смерті. Походить від схематичного зображення птаха, в давнину сонце уявлялось птицею, що летить по небу. Також є символом чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів, чотирьох пір року.

ЗОРЯ, РУЖАДві восьмираменні зірки на писанці – це знак сонця. У давнину зорю також пов’язували з Великою богинею, чий чоловік – божество неба, місяць. Стародавнє зображення півмісяця з зіркою символізує цю пару. В українському фольклорі зіронька – це символ дівчини, місяць – символ парубка. В українських обрядових піснях зоря оспівана як панна-красуня. На світанку вона розсипає по луках і садах срібну й перлинну росу. Зорю зображають по-різному. Буває п’яти- шести- семи-, восьмираменна. Шестикутна зірка з’явилася ще на початку Неоліту. Це знак шести сторін горизонту, проте співвіднесених не з землею, а з небом. Це також знак року: дві половинки по шість місяців. Зображення шестираменних зірок поширені у традиційному різьбленні українців. Восьмикутна зірка часто присутня на українських вишивках і ткацьких виробах.

КВІТИОбраз квітів в українській традиції багато чому подібний до образу зірок. Квіти і зірки символізують душі людей, а образ квітів більше пов’язаний із дітьми. За традицією, жінкам, які довго не мають дітей, радять розмальовувати писанки квітами і дарувати їх дітям. Оселя, сповнена дитячим сміхом, – немов Божий квітник. Один із найпопулярніших мотивів у закарпатському писанкарстві.

ГІЛКА-СОСОНКАЩе один надзвичайно часто використовуваний у Закарпатті символ. Зелені дерева, гілки і листя – один з найдавніших символів життя, щорічного весняного відродження, вічної молодості, здоров’я, росту.

ЗАВИТОК, ЗМІЙ, СПІРАЛЬЗавиток, спіраль або змій, як символ життєвої сили та зародження життя, відомий у мистецтві з найдавніших часів. Завиткові форми дуже часто трапляються у природі: галактики, мушлі, бруньки, паростки, рельєфні заглиблення шкіри на долонях, подвійна спіраль молекули ДНК, що є в кожній клітині живого організму. Спіраль є символом часу, циклічних ритмів року, народжень і смертей. Вона позначає розвиток, рух до вдосконалення. За давніми віруваннями змій був володарем земних вод, богом прадавнього океану – хаосу, з якого постав світ. Змієві приписували безсмертність, мудрість і лікувальну силу. Писанки зі спіралями дарують на здоров’я.

S-ПОДІБНИЙ ЗНАК ВІЧНОСТІЦе знак єднання протилежностей, на якому тримається світ.«Боротьба» тепла й холоду, дня і ночі, світла й темряви, чоловіка і жінки, але між цими двома «полюсами» – знак єдності, знак первопочатку і вінця завершення.

БЕЗКОНЕЧНИК АБО КРИВУЛЬКАСимвол води. За міфами і легендами різних народів, вода існувала ще до створення світу у вигляді первісного «синього моря». Саме з неї постали земля, сонце і все живе. Тому вода є символом вічності і, водночас, плинності часу. Вода також є посередником між світом живих і потойбіччям. На «той світ» у казках можна потрапити через криницю або переправившись через річку чи море. На Великдень кидали на воду шкаралупки із крашанок, таким чином ніби повідомляючи предкам, що їм уже час святкувати їхню Пасху. Воду як втілення жіночого життєдайного начала вважають джерелом родючих сил природи. Водою, як і вогнем, очищаються від бруду тілесного і душевного. Символіка очищення лежить в основі християнського обряду хрещення. Сльози – також очищують. До того ж, як і вода, вони є посередниками між світами – щиро плачучи, людина ніби омивається й очищується. Будучи необхідною для всього живого, вода водночас могла бути злою і невблаганною в час весняної повені. Символічні зображення води – це прямі чи хвилясті лінії, «безконечник», орнаментальні зображення-зигзаги, хвилясті візерунки.

СОРОК КЛИНЦІВТрикутники часто зображують у поєднанні один з одним. Вважають, що трикутник, розміщений вершиною догори (полум’я), символізує чоловіче начало, стрижень духовності, творчість; а вершиною донизу (чаша) – начало жіноче, лоно, що приймає, мудрість. У поєднанні вони, ясна річ, означають повноту, процес творення і збереження всесвіту, родючість. Це ромб, квадрат або шестикутна зірка. Символіку впорядкування, розвитку і родючості має також площина, всуціль вкрита трикутниками, тобто писанковий мотив «40 клинців». Таких трикутничків-клинців на писанці може бути і 48, і понад 50. Сім «сороківок» – дитя перебуває у материнському лоні. Вважають, що число 40 означає зупинку – випробування перед виходом. Утім чотирикутник може стати «могилою» для тих, хто необізнаний з істинними законами або ж не має надії. Давньоєврейське слово, що відповідає цифрі «4» – «далет», тобто ДВЕРІ. Писанка «40 клинців» ще й позначає 40 днів Великого посту, що провадить до вдосконалення і найбільшого свята та нагадує про 40 років блукань по пустелі Божого народу – до цілковитого визволення від рабства.

ДЕРЕВО ЖИТТЯДрево життя, або ж Світове дерево, символізує єдність усього світу. Це своєрідна модель Всесвіту, де для кожної істоти, предмета чи явища є своє місце. Це також посередник між світами – своєрідна дорога, міст, драбина, якими можна перейти до Вишнього світу. В образі древа поєдналися уявлення про час, простір, життя і смерть. На горизонтальній площині світове дерево і простір довкола нього діляться на чотири частини, відображуючи уявлення про час (ранок, день, вечір, ніч; весна, літо, осінь, зима) і простір (схід, південь, захід, північ). На вершечку дерева днює сонце, саме його «рух» зумовив чотиридільний «поділ» простору довкола нього. По вертикалі дерево ділиться на три частини: нижню – коріння (підземний світ), середню – стовбур (земний світ) та верхню – крону (небесний світ). Із кожною з цих частин пов’язані певні істоти. Внизу, побіля коріння, мешкають змії, жаби, риби, водоплавні птахи і тварини, бо нижня частина k дерева символізує не лише підземний світ, а І і й воду. У середній частині, на землі, довкола дерева гуртуються великі тварини: тури, олені, коні, ведмеді, вовки. Це також світ людей. У верховітті Світового дерева селяться птахи і бджоли, тут же розташовані й небесні світила. У міфологічних уявленнях світ членується на три виміри: людина (мікрокосм), суспільство та всесвіт (макрокосм). Або ж літописні яв, нав і прав – світи сучасний, потойбічний та ідеальний – небесний. Причому всі явища природи, події у суспільстві і переживання окремих людей відбувалися однаково як у кожному з цих трьох вимірів, так і в них усіх водночас як у єдиному організмі. А дерево є посередником між цими світами, або розміщує ці світи на собі. За його допомогою можна переходити з одного світу в инший (у світ предків, у небесний світ). Дерево життя найчастіше зображають у вигляді деревця з квітками у вазоні. Поширеною його назвою на писанках є «вазон». Найпростішим позначенням дерева-сім’ї є, можливо, стовбур із трьома гілочками – батько, мати і дитя.

ГРАБЕЛЬКИ, ГРЕБІНЦІ, ТРИКУТНИЧКИ З ГРЕБІНЦЯМИНалежать до символів, що пов’язані з водою. Зображають хмари і дощ. Писанки із грабельками писали в посуху, гадаючи, що написавши цей знак, можна викликати довгожданні небесні води. Це – живлюща волога, яка запліднює землю, дух, що просвічує матерію. У світотворчих колядках дощ називають «самим Господом Богом». Це «небесна вода», що поєднує небо і землю. Коли падав дощ і водночас світило сонце, то казали, що то купаються ангели й Матір Божа.

ПИСАНКАРозмалюю писанки власними руками -Для бабусі, дідуся, тата і для мами! Намалюю сонце, вранішню зорю – Розкажу я світу, як його люблю! Намалюю птаха – символ охоронця, Божого посланця нашого віконця. Намалюю гілку – у бруньках рослину, І спіраль – як символ миті й часоплину. Намалюю оленя – символ допомоги, Рятівник безстрашний у шуканні Бога. Намалюю коника – символ руху сонця, Що несеться небом в шатах віроносця. Намалюю квіти – радісних дітей, Рибу – для здоров´я й усмішок людей. Лист дубовий жовтий – подивитись любо, Щоб було здоров´я міцне, як у дуба!Тетяна Винник

ПИСАНКА ПИСАЛАСЯПисанка писалася, До сонця христувалася, З молитви бабусі, З-під пензля матусі, Колір вибирала, Вибирала вроду, Українська писанка – Берегиня роду. Юлія Хандожинська

Писанка. Українська писанка, Як дитяча пісенька, Як бабусина казка, Як матусина ласка. Сяду собі скраєчку І розмалюю яєчко. Хрестик, зоря, віконце – І стане воно, мов сонце. Анатолій Каменчук

Писанка. Я писанка-красуня, Вся в рисках і квітках. Красу митців несу я, Їх славлячи в віках. Щоби моїм убранством Втішалися малі, Мене кладуть на свято На пишному столі. Без мене наше свято Не буде тим, чим є, Бо писанка багато Всім радості дає. Олександр Олесь

Джерела та ресурсиhttp://www.futajik.ru/page/26/http://ramki.superall.ru/index.php/2010-03-11-10-55-15/1387--18 *https://ukrainianpeople.us/%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96-%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B8-%D0%B2%D1%96%D0%B7%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%B8-%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8/?fbclid=Iw. AR2 K8v. YHPLv. Tj. PJz. RU-h. MOQq. Qx0pf. EMe6 Oe_4-_j. MWx. P248 Dw. YJC78 SKbakhttps://vzhe-vzhe.com/blog/pysanka-vichna-perlyna-nashoho-rodu/?fbclid=Iw. AR1 Ee39 ZLRAPq8 Ca7b. NZJ__2 Z8 Q7 Idx. A8 Bp3 WMeg. Cz. KODT-Rh. Hu2w932 JSI