Презентація (Правила читаня в німецькій мові)

Правила читання в німецькій мові Особливості читання приголосних:h на початку слова або кореня читається як х з придихом: Herz (серце). Всередині і наприкінці слів вона не читається, а служить для подовження попередньої голосної: fahren (їхати), froh (веселий, радісний).2) j вимовляється як [й], а в поєднаннях ja, je і ju нашому вуху чуються [я], [йє] і [ю]: Jahr (рік), Juni (червень), jetzt (зараз).3) Буква l завжди пом'якшується при читанні: Blume (квітка).4) Звук r більшість німців вимовляє гаркавлячи: Regen (дощ).

5) s перед або між голосними читається як [з]: Sonne (сонце), lesen (читати), sieben (семь).6) Буква ß читається як [с]: groß (великий).7) Приголосні k, p, t вимовляються з деяким придихом: Park (парк), Torte (торт), Koffer (чемодан).8) Буква v вимовляється як [ф]: Vater (батько). Лише в рідкісних випадках (найчастіше в запозичених словах) вона вимовляється як [в]: Vase (ваза).9) Буква w читається як український звук [в]: Wort (слово).10) z – [ц] – zusammen (разом), Zukunft (майбутнє).11) Подвійні приголосні читаються як одинарні, але при цьому вони вкорочують голосну, що стоїть попереду: Sommer (літо), Mutter (мати).

У німецькій мові не для кожного приголосного звуку існує відповідна буква. У деяких випадках вдаються до буквосполучень:1) sp на початку слів і коренів читається як [шп]: Sport (спорт), spielen (грати), sprechen (говорить).2) st на початку слів і коренів читається як [шт]: Stern (зірка), stehen (стояти), Stunde (час).3) ck читається як [кк]: backen (пічка), Ecke (кут).4) chs читається як [кс]: sechs (шість), wachsen (рости).5) ch читається як [х]: ich (я), Buch (книга), machen (робити).6) sch читається як [ш]: Schule (школа), Schwester (сестра).7) tsch читається як [ч]: deutsch (німецька мова).8) tz – [ц] – sitzen (сидіти)9) qu читається як [кв]: Quark (сир).

У німецькому алфавіті є специфічні букви з двома крапками зверху (Umlaut):1) ä найближче до українського звуку [е]: Mädchen (дівчинка).2) ö читається приблизно як [йо]: schön (гарний).3) ü читається майже як [ю]: Müll (сміття).

Будова речення в німецькій мові має свої особливості. Щоб правильно будувати речення, необхідно вивчити послідовність членів речення:1. Wer?2. Was macht?3. Wem?4. Wann?5. Warum?5. Wie?7. Was?8. Wohin?НАПРИКЛАД:1. ER2. GAB3. SEINER FREUNDIN4. GESTERN ABEND5. ZUM ABSCHIED6. SCHNELL7. NOCH EINEN KUSS8. AUF DEM MUND

ГОЛОВНЕ ПРАВИЛО РОЗПОВІДНОГО НІМЕЦЬКОГО РЕЧЕННЯ – ЦЕ ДІЄСЛОВО НА ДРУГОМУ МІСЦІ, А СУБ’ЄКТ (ПІДМЕТ) – ЗАВЖДИ БІЛЯ ДІЄСЛОВА, ПЕРШЕ АБО ТРЕТЄ МІСЦЕ.⠀ІНШІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ МОЖУТЬ МІНЯТИ СВОЄ МІСЦЕ. НАПРИКЛАД:⠀ICH FAHRE MORGEN NACH BERLIN. ICH BIN BIS FREITAG DORT. ICH BIN ERST AM NÄCHSTEN MONTAG IM BÜRO ZU ERREICHEN. РЕЧЕННЯ СКЛАДЕНІ ПРАВИЛЬНО, АЛЕ ЗВУЧАТЬ НЕ ДУЖЕ ГАРНО. КОЖНЕ РЕЧЕННЯ ПОЧИНАЄТЬСЯ З „ICH“⠀В ТАКОМУ ВИПАДКУ КРАЩЕ СТВОРИТИ ТАК:⠀MORGEN FAHRE ICH NACH BERLIN. DORT BIN ICH BIS FREITAG. ERST AM NÄCHSTEN MONTAG BIN ICH IM BÜRO ZU ERREICHEN. ПОГЛЯНЬТЕ, ЩО ЛИШЕ ОДИН ІЗ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ ВИНОСИТЬСЯ НАПЕРЕД, ПІДМЕТ ПЕРЕХОДИТЬ НА ТРЕТЄ МІСЦЕ, ЩОБ БУТИ БІЛЯ ПРИСУДКА (ДІЄСЛОВА), ЯКЕ ЗАВЖДИ ЗАЛИШАЄТЬСЯ НА ДРУГОМУ МІСЦІ.