«Празька школа» поет в в українськ й л тератур – це феномен, який не має аналог в у св тов й л тератур ХХ стол ття, оск льки безпосередньо пов’язаний з процесами нац онального становлення  тими катастрофами, що випали на долю української пол тичної нац ї. Будь-яку розмову про феномен творчост «пражан» год починати без ґрунтовного анал зу т єї сусп льно-пол тичної ситуац ї, в як й опинилися м жвоєнна Європа. Насамперед, це зумовлюється тим, що дейноестетична платформа поет в «Празької школи», певною м рою, була дотичною до деолог чного характеру мислення, а їхня творча практика досить активно вбирала пров дн пол тичн , культуролог чн , ф лософськ деї, як породжував європейський нтелект.

Назва «Празька школа», яка об’єднала самобутн х  близьких за св тоглядом поет в, а саме – Юр я Дарагана, Євгена Маланюка, Леон да Мосендза, Юр я Клена, Олега Ольжича, Наталю Л вицьку-Холодну, Юр я

Липу, Олексу Стефановича, Оксану Лятуринську, Галю Мазуренко, Олену

Тел гу, Андр я Гарасевича та нших, уперше була вжита професором Володимиром Державиним у робот «Три роки л тературного життя на ем грац ї (1945–1947)», отже, зваживши на час  дату її написання, несла, певною м рою, репрезентативний та осмислений характер. Ця назва в дображала незаперечне л тературно-мистецьке явище  конституювала його дейно-естетичну самобутн сть.

«Пражани»            витворили                                    довкола                                       себе                                     потужн                                      силов        поля

«аристократизму духу», стали осередком створення нового українця, який зум в нтелектуал зувати чуттєву стих ю української ментальност , дисципл нував її, вв в у тверд береги перспективної форми, надав українському рухов ч ткого спрямування. Яскравим св дченням такої як сної зм ни в культур та л тератур була їхня стор ософ чна л рика.

Ідейно-стильов риси:  єдина стор ософська концепц я (катастроф зм);

 волюнтаризм, «ф лософ я чину» людина може  мусить сама будувати власну   долю, захищати     свободу, г дн сть, боротися     з несправедлив стю;

 войовничий нац онал зм.  Ідеал «Пражан» – боротьба за Українську самост йну державу;

 траг зм св тосприйняття, увага до бол сних переживань людини, пов’язаних з поразкою у боротьб за висок деали;

стильовий синкретизм. Поєднували в своїй творчост р зн стил модерн зму, насамперед неокласицизм  неоромантизм, а також символ зм, мпрес он зм, експрес он зм.

Євген Маланюк «Уривок з поеми»

Л тературний р д: громадянська л рика.

Жанр: в рш.

Напрям, теч я: модерн зм, необароко.

В ршовий розм р: чотиристопний ямб.

Римування: перехресне.

Тема: в дчуття л ричного героя себе частинкою свого нескореного славетного народу.

Ідея: утвердити державн сть України, єдн сть народу з стор єю.

 Пров дн мотиви :

 спогад поета про запорозьке козацтво, колишню славу р дного краю;  возвеличення сторичної пам'ят українського народу;  розкриття найкращих рис вдач козак в-українц в;

 заклик до пробудження в українц в почуття нац ональної св домост , психолог ї переможця; в ра в силу й безсмертя р дного народу.

Євген Маланюк у в рш "Уривок з поеми" зосередився на пер одах козацтва й гайдамацьких повстань як найб льш яскравих стор нках стор ї України. Це люструє низка образ в т єї епохи: С ч, отамани кур нн , гармати, кобзар.

Деяк з них розп знати не так легко. Наприклад: батуринський вогонь — натяк на знищення Батурина, гетьманської столиц Івана Мазепи, московськими в йськами; свячений н ж — символ гайдамацького руху.

 

Автор згадує героїв ц єї доби — вт лення нац онального духу. Серед них: Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Максим Зал зняк, Іван Гонта. Не оминає увагою поет й географ ї. У в рш є багато власних назв:

Херсонщина, р чка Буг, р чка Синюха, Київ, Москва.

"Уривок з поеми" слугує яскравим прикладом "козацької л рики". Перед читачем з'являються мена Б. Хмельницького, І. Мазепи, М. Зал зняка, І. Гонти, а також образи с човика, отамана, С ч .

Використавши козацьку тематику, Є. Маланюк пров в паралел з XX ст., апелюючи до народної пам'ят , що закарбувала на своїх стор нках славн звитяги та перемоги українських козак в.

Поет намагався пробудити в читача психолог ю переможця, згадуючи колишню доблесть прад д в, що "ум ли кинуть п'яний см х / В скривавлене обличчя — муц ", у жилах котрих "рокоче запорозька кров". Нав ть тод , коли "держава рухнула", у козак в не опустились руки: "Вони взяли свячений н ж, / Зал зняка майбутн д ти!"

Олена Телга «Радсть»

Л тературний р д: громадянська л рика.

Жанр: в рш.

В ршовий розм р: тристопний анапест.

Римування: к льцеве.

Тема:  зображення л ричної героїн , яка передає рад сть ус м навколо. Ідея: возвеличення гарного настрою як стимулу для виконання позитивних д й, добрих вчинк в, рухатися до визначеної мети.

У в рш “Рад сть” ми бачимо л ричну героїню, яка несе рад сть у серц , причини її пояснити не може, до неї “рад сть тулиться”,  ця рад сть передається поетичним пор внянням “як безжурний в трогон хлопчина”. Рад сть спинити не можна, бо “Н би поле перед нами стелиться, Н би зникли авта й мотоцикли”. Ця безжурна рад сть переповнює вщерть: “Прол таю м ж людьми похмурими, Козачка вдаряю поп д мурами…” Весь в рш пройнятий життєрад сною настроєн стю, передає н жний л ризм  оптим зм л ричної героїн .

Заклик бути життєлюбом та оптим стом є головною думкою твору О.Тел ги “Рад сть”. Рад сть спинити не можна, бо «Н би поле перед нами стелиться, Н би зникли авта й мотоцикли».

Леонд Мосендз «Осння нч Коротка, як  влтку»

Л тературний р д: л рика.

Жанр: в рш.

В ршовий розм р:  чотиристопний ямб.

Римування: перехресне.

Тема: прощання з коханою та туга за нею.

Ідея: в рш передає почуття л ричного героя, який змушений розлучитися з коханою. В н шкодує за втраченим часом, але в рить, що кохання збережеться,  вони знову зустр нуться.

Цей в рш є зворушливим розпов ддю про втрату й тугу за коханою. Л ричний герой використовує яскрав образи й метафори, щоб передати свої емоц ї. В рш змушує читача замислитися над м нлив стю життя та ц нн стю кохання.

Олег Ольжич «Захочеш  будеш»

Л тературний р д: громадянська л рика.

Жанр: в рш.

В ршовий розм р: тристопний амф брах й.

Римування: перехресне.

Тема: роздуми про можливост кожної особистост .

Ідея: заклик рац онально використовувати власн сили.

Пров дний мотив: утвердження сильної  см ливої особистост .

В рш «Захочеш —  будеш» входить у цикл «Незнаному Вояков », в якому поет безпосередньо звертається до кожного з нас, переконуючи, що все в житт залежить в д нас самих, в д нашого вольового р шення:

«Захочеш —  будеш. В людин , затям, Лежить нев дгадана сила». В кожн й особистост закладина надзвичайної велич сила, яка допоможе зробити вольове р шення. Л ричний герой у поез ї “Захочеш  будеш” – без менний, але сильний волею.

В рш можна под лити на 4 частини

І — Все в житт залежить в д нас самих. ( Т льки доклавши власних зусиль, людина може побудувати щасливе майбутнє, бо часто вона не усв домлює, наск льки багатим є її внутр шн й св т, ск льки ф зичної сили приховує сила людського духу).

II             —Справжнє, наповнене боротьбою життяне для слабких.( Це не означає — крокувати з високо п днятою головою, незважаючи н на що, це значить приймати виважен р шення, аби не помилитися й виконати св й обовязок).

III       — Сумл ння - в чне м рило вчинк в. (Автор називає сумл ння «невблаганним», адже ми можемо переконати оточуючих, що примусило нас порушити моральн принципи життя, але ми н коли не зможемо переконати в цьому сумл ння, не зможемо примусити його замовкнути).

IV     — Хвилини вибору  сумн в в. (Сл д пам’ятати, що наш д ї не можуть керуватись вседозволен стю, ми не можемо д яти за принципом «Ц ль виправдовує засоби». Автор у наказов й форм переконує, що майже все в житт залежить в д нас самих Це не просто соб поез я. Н ! В н й стина, яка допомагає пов рити в себе. А в ра у себе – то дуже важлива р ч!).