розвивати здатність до розуміння і використання простих математичних моделей (графіків, діаграм); формувати вміння аналізувати, виділяти істотні ознаки, порівнювати, узагальнювати, робити висновки; виховувати зацікавленість до сучасного світу, бажання розуміти соціально-економічні процеси, які в ньому відбуваються. Мета
З нерудних ресурсів особливе значення мають африканські алмази, як технічні, так і ювелірні. За їх покладами вирізняється ДРК, яка дає 30% технічних алмазів світу. Якісними ювелірними алмазами відома ПАР (20% світових покладів). Значне місце посідає видобування алмазів у Ботсвані, Намібії, Анголі, Гані. «Коморою фосфоритів» називають Марокко, в якому сконцентровано близько 70% їх світових запасів. Цю цінну хімічну сировину також знайдено в Тунісі, Алжирі, Того. Серед африканських країн бідними на мінеральні ресурси вважаються Чад, Судан, Центрально-Африканська Республіка та ряд інших країн. Мінеральні ресурси.
Водні ресурси. За обсягом поверхневого стоку посідає в світі третє місце — після Азії та Південної Америки (Ніл, Конго, Нігер, Замбезі, озера Вікторія, Танганьїка, Ньяса, Чад тощо, запаси підземних вод); найменше забезпечена ресурсами річкових вод на одиницю площі; нестача прісної води.
У більшості субрегіонів Африки частка орних земель у структурі земельного фонду менша за середньосвітовий показник. У Північній та Центральній Африці частка становить лише 4-5%, в Південній - близько 6%, в Східній - 8,5% і лише в Західній Африці сягає 11 %. Найбільш родючі коричневі ґрунти розміщені на крайньому Півдні та Півночі Африки. У зоні саван родючі червоно-бурі ґрунти через недосконалі форми їх обробітку зазнають спустелення. Родючі алювіальні ґрунти трапляються вздовж річок. Земельні ресурси.
Своїми природно-рекреаційними та культурно-історичними ресурсами відомі країни Північної Африки. Це морські узбережжя. Червоного та Середземного морів, культурні пам'ятки світового значення Єгипту, Марокко, Тунісу. Ряд острівних країн приваблюють туристів своїми пляжами, круїзами на яхтах, дайвінгом, океанічною риболовлею, екотуризмом. Це Сейшельські Острови, Маврикій, Кабо-Верде. Рекреаційні ресурси.
В Африці створено численні національні парки, відомі унікальними краєвидами, екзотичними тваринами та рослинами. Передусім це стосується Кенії, в якій існує близько 60 національних парків. Найбільший з них Тсаво, частиною якого є вулкан Кіліманджаро. Прибутки від міжнародного туризму в Кенії поступаються лише експорту кави. Найбільш масштабні та цікаві сафарі проходять саме там і в Танзанії з її національними парками Серенгеті та Нгоронгоро. Рекреаційні ресурси.
Населення. Загальними рисами населення Африканського регіону є дещо спадаючий «демографічний вибух», велике етнічне розмаїття та переважання сільського населення. Для африканських країн характерний II тип відтворення з дуже високими показниками народжуваності - 31,12 осіб/тис. В деяких африканських державах (Лесото, Замбія, Зімбабве, ПАР) носієм ВІЛ є кожна 5-та особа. В Африці найвищі у світі показники природного приросту - 21,96 осіб/тис. За темпами приросту населення Африки випереджає всі інші регіони світу.
Населення. Статево-вікова піраміда Африканського регіону має типові ознаки зростаючого типу (мал. 172). Характерні дуже велика частка дітей (понад 40%) та незначна - людей літнього віку (3-5%). Середня тривалість життя людей невелика: 61,14 року. Все це змушує уряди країн проводити демографічну політику, але її ефективність є незначною. Людей працездатного віку в країні близько 50%. Рівень безробіття дуже високий: в деяких країнах до 40 %.
Расова та національна структура населення Африки дуже складна. За її особливостями значно різняться Північна та Тропічна Африка. На півночі регіону живуть представники європеоїдної раси - араби, бербери, туареги. У Тропічній Африці, на південь від Сахари, поширені численні негроїдні народи, які говорять мовами трьох різних мовних сімей. Лише на крайньому південному заході ПАР є представники європеоїдної раси - бури (африканери) - нащадки переселенців з Нідерландів. Населення.
Африка забезпечена дешевими трудовими ресурсами низької кваліфікації. Регіон посідає останнє місце у світі за рівнем писемності: близько 40% населення є неписьменним. Там приблизно 80% населення позбавлено медичної допомоги, понад 70% перебуває за межею бідності, найнижчий рівень науково-технічного розвитку. Населення.
Найгустіше заселено долину Нілу (400-700 осіб/км2), невеликі острови (150-500 осіб/км2) та деякі морські узбережжя. Серед країн найбільшу густоту населення має острівна держава Маврикій (650 осіб/км2), найнижчу - Намібія (3 особи/км2 Система розселення. Незважаючи на стрімке зростання кількості населення Африки, його середня густота мала - 39,6 осіб/км2. На величезних просторах пустель та вологих екваторіальних лісів цей показник знижується менш ніж до 1 особи/км2.
За рівнем урбанізації Африка поступається всім іншим регіонам світу. Її середній показник становить 43,5%. Однак темпи урбанізації в регіоні найвищі. Основною причиною «міського вибуху» є жебрацькі умови життя на селі. Околиці величезних міст перетворюються на перенаселені нетрі. В Африці їх називають «бідонвілями». Урбанізаційні процеси
Найбільш урбанізованими є арабські країни Північної Африки: Лівія (78,4%), Алжир (70,1%), Туніс (66,6%). Там переважає давно сформований тип арабського міста з традиційними для нього центром (мединою) та критими базарами, що їх у ХІХ-ХХ ст. було доповнено кварталами європейської забудови. Для Тропічної Африки характерний найнижчий рівень урбанізації, зокрема для східної частини континенту: Бурунді (11,8%), Уганда (15,8%), Ефіопія (19%), а також сахарських країн: Нігер (18,5%), Чад (22,3%)Урбанізаційні процеси
Александрія (4,5 млн осіб), Йоганнесбург (4,4 млн осіб), Кано (3,8 млн осіб), Абіджан (3,8 млн осіб), Гіза (3,4 млн осіб), Кейптаун (3,4 млн осіб), Касабланка (3,4 млн осіб), Аддис-Абеба (3,3 млн осіб), Найробі (3,1 млн осіб). Урбанізаційні процеси. Нині в Африці є 36 міст-мільйонерів. Переважно це промислові центри. Найбільші з них - Каїр (10,2 млн осіб), Кіншаса (9,5 млн осіб), Лагос (7,9 млн осіб), Луанда (5,2 млн осіб),
Навколо великих міст сформувалися великі міські агломерації. Найбільшими серед них є агломерації Каїру (16,2 млн осіб), Лагосу (13,4 млн осіб), Кіншаси (11,9 млн осіб), Йоганнесбург-Екурхулені (11,9 млн осіб), Луанди (7,3 млн осіб), Найробі (5,5 млн осіб), Хартуму (5,3 млн осіб). До категорії світових міст в Африці відносять Йоганнесбург і Кейптаун (ПАР), Каїр (Єгипет), Порт-Луї (Маврикій), Касабланка (Марокко), Лагос (Нігерія), Найробі (Кенія), Туніс (Туніс). Урбанізаційні процеси