Вписуємо свої імена в історію Гадяча
(звучить музика)
-
Вишита колоссям і калиною,
Вигойдана співом солов`я,
Зветься веселково Україною
Батьківщина, матінка моя!
-
Вишиту колоссям і калиною,
Теплим сонцем і рясним дощем,
Називаєм гордо Україною
Незалежну землю, де живем.
(звучить пісня)
-
Ми раді вас вітати на нашому святі, презентації 4- Б класу
-
Протягом чотирьох років ми навчалися, дружили, раділи, сумували і досліджували наше містечко Гадяч, його вулиці, їх історію та їхнє місце знаходження. І сьогодні запрошуємо Вас на віртуальну екскурсію нашою маленькою батьківщиною.
-
Над річкою Псел красується місто,
Воно найрідніше, найкраще всім нам.
Тут ми народились, проходить дитинство
Його не забути всім нам.
-
Історія Гадяча сягає глибини століть. Укріплення, що утворилися ще наприкінці 17 століття, розрослося в місто.
-
У кожному місті вулиці, як і люди, мають свою біографію. У кожного вона своя і неповторна.
-
Колись давно наше місто складалося з кутків, в сучасному розумінні їх називали б мікрорайонами. Ці кутки називалися згідно професій людей, які їх населяли. Це Кузні, Гончарівка тощо. Куток Заяр`я, сьогодні Заяр, дістав назву через рельєф нашого міста, куток з яром. А куток Поділ – місцина біля річки.
-
Наша міні-екскурсія пройде центром міста. І почнемо її з серця Гадяч – площі Соборної (колись вона була Ярмарковою). Тут знаходилися: земська управа, аптека, звідси починалися на два боки торгові ряди. А дзвони головного Успенського собору скликали містян на релігійну службу.
-
Сьогодні тут, як і раніше, ми зустрічаємо важливих гостей та проводимо великі свята громади. На цій площі стоїть і Фаховий коледж культури та мистецтва ім.. І.П.Котляревського, в минулому в цьому приміщенні була гімназія для дівчаток. Зараз в цьому закладі навчаються малювати наші однокласниці Дрига Діана , Москаленко Єлизавета та Савченко Анастасія
(фото)
-
Від Соборної площі беруть початок три вулиці. Одна з них називалася Середня, теперішня вулиця Шевченка. Вона відрізняється серед інших своїм благоустроєм. ЇЇ окрасою є пам’ятник Тарасу Григоровичу Шевченку. А для нас вона стала рідною, бо тут знаходиться наша альма-матір – Гадяцький профільний ліцей імені Т.Г.Шевченка Полтавської обласної ради.
-
Приміщення в якому знаходиться наш освітній заклад було збудоване в 1902 році на кошти земства для чоловічої гімназії. Це була і є найкраща будівля нашого міста.
-
Ліцей наш – велика дитяча країна,
В якій відкривається білий наш світ.
Тут пізнає себе кожна дитина
І відправляється звідси в політ.
-
Рідна школо моя! Ти колиска і дім.
Більш століття твій шлях простилає.
Любо й затишно всім нам у домі цім
Хай повік сміх дитячий лунає.
-
Чотири роки навчаємося тут ми
Веселі і спортивні;
Сміливі й креативні;
Ні з ким незрівнянні;
Завзяті й спроможні,
Ніким не переможені;
Розумні і моторні,
І дійсно, неповторні;
І всі талановиті,
І всі як «перемиті».
Хтось виконує завдання,
Хтось шукає запитання,
Хтось уроки вчить до ночі.
Ну, а сила наша в тім,
Що у класі ми однім,
Разом ми одна сім`я:
19 ти і я.
Нас 11 дівчаток
І 8 чудових хлоп`яток .
(звучить пісня про клас)
-
Продовжуємо нашу віртуальну екскурсію
-
Друга вулиця, яка починається від Соборної площі – нинішня вулиця гетьманська, яка колись мала назву Роменська.
-
На вулиці знаходилися торгові ряди, будинки заможніх євреїв та українців, чайна (нині приміщення Приватбанку). А зараз ця вулиця стала культурним центром міста. Тут розташовані кіноконцертний зал «Дружба» та корпуси Гадяцької мистецької школи. У цій школі навчаються мистецтву танцю наші дівчатка Келембет Кіра, Пилипенко Софія та Сіренко Єва.
(танець)
-
За всі роки становлення та боротьби за незалежність рідного краю Гадяччина подарувала нашій державі багатьох видатних діячів.
-
На честь видатного громадського діяча, історика, краєзнавця Михайла Драгоманова названа третя вулиця, яка виходить з Соборної площі. Ця вулиця асоціюється у гадячан зі здоровим способом життя та спортивними досягненнями. На стадіоні «Колос» та у спортивній школі тренуються юні поціновувачі спорту. Сюди приходять ті, хто має значні спортивні досягнення, та спортсмени аматори. Тут відточують свою майстерність і учні нашого класу: Мусіяненко Артем, Пилипенко Володимир, Газарян Марта та Бережна Софія.
(фото)
-
Літопис українського народу нараховує чимало кривавих сторінок. І одна з них – сучасна війна проти російських загарбників. Тисячі патріотів відстоюють наше право на життя у вільній незалежній державі. На їх честь у нашому місті з`являються нові назви вулиць. Так півроку тому ми отримали вулицю Парака Богдана, випускника нашого ліцею, який загинув на Харківщині.
(звучить музика)
-
Я хочу сказати простими словами,
Про те, що турбує мене вечорами,
про те, як в думках я малюю картину,
Якою я бачу свою Україну!
-
В моїй Україні ніхто не стріляє,
Ніхто не калічить, ніхто не вбиває.
В моїй Україні ніхто не воює,
Своє і чуже життя кожен цінує!
-
В моїй Україні немає кордонів!
-
І море, і сонце, Дніпро, терикони,
-
Карпати зимою в засніжених шапках –
-
Моя Україно! Люблю її! Крапка!
(пісня)
-
На цьому наша екскурсія-презентація добігла кінця.
-
Ми вдячні усім, хто відвідав наше класне свято.
-
Вивчення історії Гадяччини ми продовжимо і в середніх класах. Ми переконані: Хто не пам’ятає свого минулого, той не вартий свого майбутнього.
-
Дякуємо за увагу!
-
До нових зустрічей на рідній землі!
-
Слава Україні! Героям слава!