Презентація "Русь - Україна за часів правління Ярославовичів"

Русь - Україна за правління Ярославичів Презентацію підготувала вчитель історії ліцею №25, м. Житомир Сердійчук Анастасія Вікторівна

Опрацювавши цю тему, ви дізнаєтесь: 1. Яким було становище держави за часів Ярославичів; 2. Чому точилась боротьба Ярославичів за Київський престол; 3. Що таке з’їзди князів та які рішення на них приймалися.

Завдання на повторення1. Які території були приєднані до Київської Русі за часів правління Ярослава Мудрого?2. Чому Ярослав Святославич отримав прізвисько Мудрий?3. Що таке «Руська Правда»?

Запам’ятайте дати1054—1073 рр.— правління тріумвірату Ярославичів у складі князів Ізяслава київського, Святослава чернігівського та Всеволода переяславського.1068 р.— перший великий напад половців на Русь і розгром ними руського війська на річці Альта.1072 р.— поява нового збірника законів «Правда Ярославичів».1097 р.— любецький з’їзд князів. Запровадження спадкового володіння князівствами.1103 р.— розгром об’єднаними руськими дружинами половців на річці Сутінь.

Заповіт Ярослава Мудрого. Заповіт Ярослава 1054 р. (літописи називають його «рядом») відкрив нову сторінку в розвитку політичної структури Русі. Він узаконив передання престолів за принципами родового старійшинства, тобто від старшого брата до наступного за віком (джерела називають його «лествичным восхождением»), встановив стосунки між князями на засадах васалітету-сюзеренітету. Відтак ці засади поширюються на весь феодальний стан Русі — боярство й дружинників. Однак «ряд» 1054 р. не був одразу реалізований на практиці. Нерішучий і млявий Ізяслав не спромігся утримати владу в своїх руках і поділив її з двома наступними за часом народження братами — Святославом і Всеволодом. Так утворився тріумвірат Ярославичів, що купно правив Руссю з 1054 по 1073 р.

Київська держава за синів Ярослава Мудрого. За заповітом Ярослава Мудрого великим київським князем мав стати його старший син Ізяслав. Однак після смерті батька брати Святослав і Всеволод не визнали Ізяслава верховним володарем Київської держави.

Тріумвірат ЯрославовичівІзяславові довелося погодитися на спільне з братами правління державою. Період 1054—1073 рр. в історії Київської Русі називають добою тріумвірату — співправління Ізяслава, Святослава та Всеволода.

Битва на р. Альта. На початку вересня 1068 р. половці напали на Переяславську землю. Битва військових дружин тріумвірів із половцями відбулася на річці Альта й завершилася перемогою останніх. Князі з рештою війська втекли під захист своїх фортець. Обурені кияни вимагали від Ізяслава видати зброю, щоб помститися половцям. Відмова князя спричинила повстання киян, які не любили свого князя за здирництво. Ізяслав змушений був рятуватися втечею. Через півроку за допомогою польського війська він повернув собі престол. Київське повстання довело слабкість влади тріумвірів.

Цікаві факти. Під час повстання 1068 р. в Києві кияни звільнили з в’язниці полоцького князя Всеслава, що був віроломно взятий у полон Ізяславом. На віче Всеслав був проголошений київським князем. Зібравши ополчення з киян, Всеслав відбив половецький наступ, але вже незабаром був вигнаний із Києва братами Ярославичами. Князь Олег Святославич за розпалювання усобиць і залучення до них половців отримав від автора «Слова о полку Ігоревім» ім’я «Гориславич». Зі «Слова о полку Ігоревім»Отоді за Олега Гориславовича. Сіялися-росли усобиці,Гинули внуки Дажьбогові,В княжих чварах віку позбавлялися,Отоді в землі Руській. Не так ратаї гукали-покликали,Як ворони крякали-кричали,За трупи перекір маючи...

Іванов. З’їзд князів. Князівські з’їзди (снеми)Послаблення центральної влади на Русі викликало появу періодичних з’їздів князів — «снемів». Першим із відомих за літописом є князівський з’їзд 1072 р. у Вишгороді. Тріумвіри Ізяслав, Святослав і Всеволод зібралися там із нагоди перенесення мощей святих Бориса і Гліба до нещодавно збудованої церкви на їхню честь. На Вишгородському з’їзді також був прийнятий новий збірник законів «Правда Ярославичів», що доповнив «Руську правду». Найвідомішим серед «снемів» руських князів є з’їзд 1097 р. в Любечі. На ньому князі домовилися про запровадження засад спадкового володіння князівствами («Кожен хай держить вотчину свою») та вирішили розглядати захоплення чужої вотчини як злочин і разом виступали проти того, хто спробує це вчинити.

Про необхідність спільних дій проти половецьких нападів ішлося на з’їзді князів у Золотчі в 1001 р. Вирішальним в організації боротьби з половцями став з’їзд навесні 1103 р. біля Долобського озера поблизу Києва. За повідомленням літописця, дружинники Святополка київського відмовлялися йти навесні в похід проти половців, оскільки це завдасть збитків смердам (селянам) та їхнім посівам і коням. Вирішальну роль у прийнятті рішення про спільний похід відіграла відповідь Володимира Мономаха: «Дивуюсь я, дружино, що коней шкодуєте, на яких орють. А чому не помислите про те, що ось почне орати смерд і, приїхавши, половчин застрелить його з лука, а коня його забере, а в село його приїхавши, забере жінку його й дітей його, все майно його?! Так коня вам шкода, а самого смерда хіба не жаль?» Похід 1103 р. започаткував низку переможних походів Русі проти половців у 1103—1116 рр.

А. Кившенко. Долобский з’їзд. Мономах и Святополк Князівські з’їзди відіграли важливу роль в організації відсічі нападам половців на руські землі.

ВИСНОВОК 1. Під час правління Ярославичів розпочався поступовий процес розпаду Київської Русі й занепаду влади великого князя. Він уже не мав тієї влади і сили, як мали попередні великі київські князі. Сини Ярослава, не бажаючи поступитися власними амбіціями, знехтували заповіт батька, натомість примушуючи інших його дотримуватися. 2. За часів правління Ярославичів над Руссю нависла нова загроза зі степу. Напади орд половців були спустошливими для Південної Русі. Половці вдало користувалися міжкнязівськими чварами, здійснюючи нові набіги.3. Міжкнязівські чвари і набіги степовиків негативно впливали на розвиток Київської Русі. Це розуміли і сучасники подій. Щоб узгоджувати інтереси князів й організувати відсіч половецьким набігам, найвпливовіші князі збиралися на з’їзди. Завдяки з’їздам удавалося припиняти міжусобиці, організовувати князів на спільні походи проти половців. Важливим для подальшої долі Русі стало прийняття нового принципу престолонаслідування.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ1. Уявіть себе літописцем і складіть хроніку подій доби Ярославичів. До кого з Ярославичів ви були б прихильні?2. Опрацювати відповідний параграф підручника