Презентація сценарію засідання гуртка "Технолог"

Сценарій проведення засідання предметного гуртка “Технолог”

Гурток «Технолог» Керівник гуртка Матвєєв Л.Л. Староста гуртка Сідько Іван.

Напрями роботи гуртка: а) вивчення сучасних техноло-гій виробництва продукції тва- ринництва; б) проведення досліджень; в) поповнення навчально–мето- дичних комплексів відповідних дисциплін необхідними мате-ріалами та унаочненням. Методи проведення занять: усні журнали, круглі столи, диспути, семінари, ділові іг-ри, аналізи виробничих си-туацій та досліджень.

Мета : дослідження рівня яйценоскості маток у пер-ший, другий і третій сезон їх використання та з’ясу-вання ефективності різних способів заміни та під-саджування маток у бджолосім’ї.

План Вступ. Вплив віку бджолиних маток на продуктивність бджолиних сімей. Передумови підсаджування та заміни маток у бджолиних сім’ях. Фактори, що визначають приймання маток у бджолиних сім’ях. Способи заміни та підсаджування бджолиних маток у бджолині сім’ї. Висновки.

Вступ Серед багатьох факторів, які впливають на продуктивність бджо-линої сім’ї, важливе місце займає здатність матки відкладати достат-ню кількість яєць, що значною мірою зумовлене її віком. В природних умовах кожна сім’я сама виводить собі матку: при роїнні – ройову, при випадковій втраті матки – свищеву. Способи природної заміни маток не можуть використовуватись у практиці бджільництва, через те, що заміна маток при роїнні, як правило, запізнюється і знижує медозбір. В природі бджолам не доводиться приймати чужих маток і в процесі історичного розвитку у них не виробилось на це спокійної біологічної реакції.

1. Вплив віку бджолиних маток на продуктивність бджолиних сімей. З часом, за сприятливих умов для від-кладання яєць, матка фізіологічно зно-шується - швидко зменшує темп яйце-кладки. Наші спостереження свідчать про те, що сім’ї з матками старшого ві-ку сильніше уражуються вароатозом, оскільки зменшується відкладання ни-ми яєць, в той час як самки вароа сво-єї репродуктивної функції не ослаблю-ють.У слабкій і закліщованій сім’ї зни-жується якість бджіл, які залишаються зимувати, зростає кількість підмору та витрата корму взимку. Такі сім’ї в сво-єму складі мають менше фізіологічно молодих бджіл з високою життєздат-ністю.

У процесі досліджень у сім’ях проводили сис-тематичний облік пе-чатного розплоду ( че-рез кожні 12 днів), під-раховували кількість квадратів рамкою –сіткою, яка їх налічує 48 (кожен із них має розміри 5х5 см і вміщує 100 бджолиних комі-рок). Число комірок печатного розплоду відповідає кількості відкладених маткою яєць, упродовж 12 днів відповідного періоду.

Результати наших досліджень свідчать про те, що бджолосім’ї - аналоги з однорічними матками в серед-ньому показали на 40-43 %, а з дворічними - на 20-21% вищу медову продуктивність порівняно з сім’ями, в яких працювали трирічні матки. Вони і кількісно, і якісно краще готуються до зими, триваліше вирощують розплід восени, оскільки цьогорічні матки в середньо-му на 10 днів довше і на 7-8% більше, ніж дворічні та на 15-17 днів довше і в 3 рази більше, ніж трирічні відкладають яйця. ,

Наші спостереження вказують на те, що бджолосім’ї з одно-річними матками витрачають корму за зиму в середньому на 20-30% менше ніж сім’ї з трирічними матками. Крім того, молоді матки значно рідше гинуть зимовий період. За наслідками наших досліджень випливає, що найвитривалішими в зимівлі вияви-лися однорічні і дворічні бджоломатки. Вік маток значною мірою впливає на роїння бджіл. Як виявилося , бджолосім’ї з дворічними матками в 3 рази частіше рояться, ніж однорічні. Підготовка їх до роїння і втрата роїв призводить до значного недобору меду.

2. Передумови підсаджування та заміни маток у бджолиних сім’ях. Нині, в час інтенсивних технологій, підсаджування маток засто-совується не тільки при плановій заміні старих, але і при фор-муванні відводків, виправленні сімей, які зрізних причин втратили матку (при розбиранні гнізда, бджолиній крадіжці, під час зимівлі). Бракують також маток, розплід яких горбатий або строкатий, тих, що раптово послабили інтенсивність яйцекладки внаслідок скалічення, захворювання або іншої причини. На практиці бджолярі з побоюван- ням застосовують прийоми заміни та підсаджування маток, оскільки ця операція складна і нерідко закін- чується невдачею. Важливо, щоб матка після підсаджування зали- шилась здоровою і неушкодженою.

3. Фактори, що визначають приймання маток у сім’ях. Нині в практичному бджільництві існує багато способів заміни і підсаджування маток та жоден з них не гарантує 100% позитив-ного результату. Бджоли вороже ставляться до чужої матки, не-рідко й вбивають її, навіть коли сім’ї перебуває в стані повного сирітства. Ставлення до нової матки значною мірою залежить від зовнішніх умов, стану сім’ї та підсаджуваної матки. Ці фактори мають вирішальне значення і їх потрібно обов’язково враховува-ти при виборі способу підсаджування матки. Зокрема такі як: 3.1. Період сезону та наявність медо- збору. Бджоли ніколи не вбивають нову матку в день весняного обльоту та про- тягом першого тижня після нього. Пе- ріоди інтенсивного розвитку сім’ї - тра- вень та перша половина червня , а та- кож інтенсивного принесення нектару– є найсприятливішими для заміни та під- саджування маток в бджолині сім’ї.

В кінці липня-серпні, після закінчення головного медозбору, у бджіл проявляється найбільша агресивність до підсаджування ма-ток. Наприкинці пасічного сезону – в жовтні та листопаді, коли бджоли збираються у зимовий клуб , вони дуже миролюбно сприй-мають чужих маток. В період, коли масово спостерігаються бджо-лині крадіжки (за негоди), сім’ї приймають маток найгірше . 3.2. Погодні умови. При відкриванні гнізда в холодну дощову пого-ду бджоли не вилітають із вулика,стають роздратованими і в такому стані вороже реагують на нову матку. 3.3. Період доби. Підсаджу- вати маток краще в години найбільшого вильоту в поле бджіл-збиральниць або вве- чері, з настанням ночі, коли бджоли менш активні, не бо- яться бджіл-злодійок, матка у вечірню пору не буде збуд- жена світлом (спокійна).

3.4. Загальний стан сім’ї. Успішному підсаджуванню матки сприяє спокійний стан сім’ї або, навпаки, максимальна роздрато-ваність. Для утримання сім’ї в нормальному стані уникають всього, що може призвести до її роздратування і озлобленості бджіл – різко-го відкривання вулика, окурювання гарячим димом, падіння рамок, сторонніх шумів, стуків, поштовхів тощо. Під час максимальної роз-дратованості, перебуваючи в стресовому стані, бджоли не розпізна-ють ні своїх, ні чужих і тому підсаджену матку не помічають. Та-кий стан сім’ї може спричинити окурювання закритого вулика хо-лодним димом, постукування, яке змушує бджіл набирати в зобики мед, також переміщення сім’ї після осиротіння в прохолодне і темне місце. Сприятливі умови підсаджування молодих плідних маток можна створити шляхом осиротіння сім’ї та позбавлення її відкритого розплоду і яєць. Втрата сім’єю матки - сильне потрясіння для бджіл. При цьому переважає у них інстинкт вижива- ння, який сприяє прийняттю нової матки.

Тому критичний стан сім’ї є однією з умов успішного прий-мання матки. У бджіл є контактна, звукова та феромонна інфор- мація про присутність у гнізді матки. Встановлено три стадії реа- гування сім’ї на відбір матки. Перша стадія - пошук бджолами матки в середині гнізда та біля льотка (триває 4-8 годин). Друга стадія – закладання маточників, яка триває 4-5 днів. Якщо в цей час підсадити в сім’ю іншу матку , бджоли охоче її приймуть і сім’я повернеться до нормальної роботи. Після закладання маточників (свищевих) настає третя стадія – відносний спокій, при якому сім’я відчуває себе повноцінною. Наявність в сім’ї свищевих ма-точників зменшує ймовірність приймання маток на 40%. Час від настання відчуття сирітства після видалення старої матки до закла-дання свищевих маточників і є той проміжок, в якому в сім’ю пот-рібно підсаджувати нову матку. За нашими спостереженнями, найкращі результати щодо підсадки плідної матки можна одер-жати, коли робити це через 3-6 годин і до двох діб після осироті-ння сім’ї. Незадовільно приймають маток сім’ї, що увійшли в ройо-вий стан, мають велику кількість старих бджіл та бджіл-трутівок.

3.5.Присутність у сім’ї розплоду.Бджоли значно гірше прий- мають підсаджуваних маток при наявності в гнізді відкритого розплоду, на якому вони можуть закласти свищеві маточники, або якщо в сім’ї уже закладені маточники. Відсутність в оси-ротілій сім’ї відкритого розплоду сприятиме прийманню не-плідних маток. 3.6. Кількість та вік бджіл, їх фізіологічний стан – важли-вий фактор приймання матки. Молоді нельотні бджоли прак- тично не проявляють до матки агресивності. Тому деякі спо-соби підсаджування маток грунтуються на формуванні невеликої сімейки (нук- леуса, відводка) і підсаджування до неї матки з наступним підсиленням сім’ї запечатаним розплодом. Як правило, вбивають підсаджуваних маток бджо- ли-трутівки, які відкладають незаплід- нені яйця. Свиту матки складають в основному бджоли 5-7-денного віку.

З 8-денного віку у бджіл починають розвиватися яєчники,- в зв’язку з чим вони можуть сприймати підсаджувану матку во- роже, з 21-го дня життя у робочої бджоли ворожість до матки знижується, а до 30-денного віку зникає. За зиму бджоли ви-користовують поживні речовини не тільки жирового тіла і ста-ти трутівками вже не можуть, рано на весні безматочна бджо-сім’я прийме будь-яку матку. Безуспішно підсаджувати матку в осиротілу бджолосім’ю разом з бджолами, що її супровод-жують, тому що вони провокують агресію господарів гнізда. 3.7. Поведінка матки. Спокійна матка завжди буде краще прийнята порівняно з занадто актив- ною. Активна поведінка матки вик- ликає у бджіл агресивну реакцію. Тому частина способів підсаджува- ння передбачає змочування матки водою, сиропом, медом з метою сповільнення її руху.

3.9.Стан та якість матки. Можливо, найважливішим факто-ром для прийняття матки бджолами є виділення нею і розпов-сюдження маточного феромону – летких біологічно активних речовин. На кількість та якість феромону впливають вік та маса маток. Наші спостереження свідчать про те, що вели-ких маток бджоли приймають краще, ніж дрібних, маток менше 150 мг зажалюють. Серед плідних маток бджоли нада-ють перевагу тим, які не припиняли відкладання яєць. Неплідних маток бджолосім’ї приймають гірше порівняно з плідними, тих, які щойно вийшли з ма- точника - краще, порівняно з матками старшого віку. Чим старша неплідна матка, тим важче її підсадити в сім’ю ( починаючи з 3-х денного віку вона виробляє ектогормон). Неплідну мат- ку до 3-х денного віку бджоли не від- чувають, тому її можна успішно підса- дити в сім’ю (не виділяє ектогормону).

4. Ефективність прямих способів підсаджування маток. Пасічники використовують декілька десятків способів заміни і підсаджування маток. Всі способи підсаджування маток у сім’ю поділяються на дві групи: прямі і непрямі. Прямі спосо-би грунтуються на тому, що матку підсаджують до бджіл зразу на стільник чи в льоток без попередньої її ізоляції у кліточці, ковпачку чи ізоляторі. При використані цих способів матка, не припиняючи яйцекладки, продовжує в новій сім’ї нормальну життєдіяльність. Спостереження показали, що способи прямо-го підсаджування маток мають безсумнівну перевагу, тому що в сім’ї не порушується зви- чайний ритм діяльності, бджоли не збуджую- ться, відчуваючи безматочність, плідна матка відразу реалізує свою фізіологічну здатність у відкладанні яєць, що сприяє продовженню нарощування сили. В разі навіть нетривалого утримання матки в кліточці тимчасово знижу- ється функція її яєчників.

З метою з’ясування ефективності застосування окремих спо-собів прямого підсаджування маток нами досліджено такі варіанти: миттєва заміна рівнозначних маток (плідна на плі-дну) – перша група спокійного стану бджолосімей; окурю-вання бджіл димом з ароматизацією гнізда - друга група стресового стану бджолосімей; обприскування бджіл во-дою – третя група стресового стану бджолосімей. 4.1.При миттєвій заміні рівнозначних маток (плідна на плід-ну), знайдену на стільнику плідну матку, яка підлягає заміні, відбирали, а на її місце відразу підсад- жували іншу.Стільник посипали борош- ном і повертали в гніздо. Ці операції проводили ввечері, коли бджоли менш рухливі. Бджоли починають очищати гніздо від сторонніх речовин і невідчу- вають підміни матки. Щоб не надати матці стороннього запаху, руки пасіч- ника мають бути ретельно вимитими.

5.Ефективність непрямих способів підсаджування маток. Ці способи передбачають попередню ізоляцію матки від сім’ї або основної її частини, не допускаючи безпосереднього кон- такту з бджолами. Для з’ясування ефективності цих способів нами були обрані: заміна та підсаджування маток за допо-могою маточної кліточки – перша група бджолосімей; заміна і підсаджування маток з допомогою маточного ковпачка – друга група бджолосімей; підсаджування маток з допомо-гою ізолятора – третя група бджолосімей. 5.1. Заміна і підсаджування маток за допомогою маточної кліточки. З бджо- линої сім’ї відбирали матку, яка підля- гає заміні,і замість неї відразу ж давали молоду плідну матку в кліточці.Поперед- ньо кормове відділення в нижньому кла- пані кліточки заповнювали медом. Клі- точку разом з маткою розміщували між стільниками з відкритим розплодом

у верхній частині бджолиного гнізда, де підтримується стабі-льна і оптимальна для маток температура, більше бджіл-году- вальниць, які відразу починають годувати матку маточним мо- лочком.Саме ці бджоли формують в подальшому свиту матки. Під час встановлення кліточки з маткою важливим елементом є притискання її однією стороною до комірок стільника з не-запечатаним або розпечатаним медом. Згідно інструкції, випускали матку через добу після її підсаджування, ввечері, ко- ли бджоли заспокоюються. До цього уваж- но оглядали всі стільники з розплодом і вирізали закладені свищеві маточники. Як- що, під час руху матки по стільнику,бджо- ли вели себе агресивно по відношенню до матки, брали в клуб, то за цих умов її зно- ву розміщували в кліточку та витримували ще 1-2 доби. При позитивній реакції бд- жіл стільник з маткою поміщали в гніздо.

5.2. Заміна і підсаджування маток за допомогою сітчастого ковпачка. Підсаджування матки за допомогою сітчастого ков-пачка, згідно методики, здійснювали через 3-4 години після відбирання старої матки, коли бджоли відчують її відсутність. Цю операцію проводили в кінці дня. З середини гнізда брали стільник з молодими бджолами і зрілим запечатаним роз-плодом. Вибираючи стільник, перевагу надавали тому, на зворотній стороні якого напроти ков- пачка був мед або розплід (запобіж- ник від проникнення агресивних бд- жіл). Матку на стільник пускали в то- му місці, де був розплід на виході,ко- мірки з медом та порожні і накривали ковпачком. Щоб не залишити прохо- дів для бджіл, ковпачок втискали на 1/3 висоти у стільник.Рамку з маткою розміщували в центр гнізда бжолиної сім’ї, поряд з розплодом.

Вуличку, в якій розмістили матку під сітчастим ковпачком, зробили трохи ширшою, щоб бджоли через сітку мали контакт з маткою. Бджолосім’ю оглядали через 2 доби. Прийнята мат-ка в оточені свити з бджіл, які вийшли з комірок, починає від-кладати яйця в пусті комірки під сітчастим ковпачком. Якщо бджоли поводять себе спокійно і годують матку, її можна ви-пускати з-під ковпачка, попередньо знищивши всі свищеві маточники. В окремих бджолосім’ях бджоли прогризали стільник і випускали матку самі. У випадку, коли матку з-під ковпачка звільняє пасіч- ник, він повинен протягом декількох хви- лин простежити за реакцією бджіл. Якщо бджоли поводяться спокійно, гніздо зак- ривають і декілька днів сім’ю не турбують. Якщо матка через 2 доби після підсаджу- вання не відкладає яєць, бджоли пово- дяться агресивно, це є ознакою того, що матку бджолосім’я неприйняла.

5.3. Підсаджування матки з використанням ізолятора. Підсаджування плідних ма-ток за допомогою сітчастого ізолятора починали з відшу-кування і вилучення з бджо-лосім’ї старої матки. Через 2-3 години з сім’ї відбирали гніздовий стільник з розпло-дом на виході, медом, пергою і порожніми комірками. На цей стільник, після видалення з нього всіх бджіл,пускали матку і обережно ставили йо-го в ізолятор. Вільні проходи, які залишились між стінками ізолятора і верхнім бруском стільника ретельно закривали.

Ізолятор з маткою стави-ли в центр гнізда, між стільниками з відкритим розплодом, залишивши достатньо місця по боках ізолятора, щоб бджоли ві-льно проходили між рам-ками та ізолятором і всту-пали в контакт з маткою. Через 3-4 дні вийдуть з комірок молоді бджоли і приймуть витриману в ізоляторі матку,оскільки бджоли такого віку зав-жди приймають матку. Початок відкладання мат-кою яєць є ознакою прий-мання її всією сім’єю.

На 4-5 день гніздо бджолиної сім’ї необхідно оглянути, ви- далити всі свищеві маточники, а стільник з маткою і молоди-ми бджолами обережно вийня-ти з ізолятора і поставити на попереднє місце біля розпло-ду. В літературі зустрічаються застереження пасічників про недоцільність утримання плід-них маток в ізоляторі більше 2-3 днів, протягом яких вона займає яйцями усі порожні ко-мірки і змушена припинити яй-цекладку. При цьому в неї мо-же змінитися склад феромо-нів, в результаті чого бджоли закладають свищеві маточники.

3.5. Присутність у сім’ї розплоду. У процесі досліджень в сім'ях проводили систематичний облік печатного розплоду (через кожні 12 днів), підраховували кількість квадратів рамкою-сіткою, яка їх налічує 48 (кожен із них має розміри 5х5 см і вміщує 100 комірок). Число комірок печатного розплоду, відповідає кількості відкладених яєць, упродовж 12 днів відповідного періоду.

Методика досліджень Для проведення досліджень було сформовано три групи бджолиних сімей з матками: першого, другого і третього року використання (по 5 сімей в кожній). Всі бджолині сімї підбиралися у групи за принципом аналогів. Стан бджолиних сімей (їх силу, кількість корму, печатного розплоду, медову, воскову та пилкову продуктивність) визначали за методикою Д.І. Білаша (1991). Біометричну обробку даних проводили за М.О. Плокінським (1979).

5.Ефективність непрямих способів підсаджування маток. Ці способи передбачають попередню ізоляцію матки від сім’ї або основної її частини, не допускаючи безпосереднього кон- такту з бджолами. Для з’ясування ефективності цих способів нами були обрані: заміна та підсаджування маток за допо-могою маточної кліточки – перша група бджолосімей; заміна і підсаджування маток з допомогою маточного ковпачка – друга група бджолосімей; підсаджування маток з допомо-гою ізолятора – третя група бджолосімей. 5.1. Заміна і підсаджування маток за допомогою маточної кліточки.

Ізолятор для підсадки маток

Підсадка матки в ізолятор

Результати досліджень щодо добової яйценосності маток, подані у вигляді діаграми і відображають їх продуктивність по 12-денних відрізках часу в літній період від 23 травня по 10 липня. Він є у сезоні найсприятливішим для функціональної діяльності маток у сім'ях усіх трьох вікових груп маток. Варто відзначити, що спільною рисою бджолиних маток першого, другого і третього років є здатність проявляти найвищу продуктивність у середині літа у близькі календарні відрізки часу, коли настають найдовші світлові дні при наявності достатнього тепла і живлення сімей під час медозбору.

Діаграма яйценосності бджолиних маток різного віку, n=15.

Пік функціонального навантаження маток другого року припадає на першу половину червня і досягає в середньому 2200 яєць за добу. З невеликою різницею за цими показниками проявлялась продуктивність маток першого і третього сезонів (менше на 132 і 207 яєць відповідно). Молоді матки, зрівнялись за максимальною яйценосністю з матками другого року (2068 і 2082 яєць) на переломі червня, продовжували у другій половині літа інтенсивне відтворення генерації бджіл. Число відкладених яєць у наступних обліках було на рівні 1729 і менше яєць за добу, коли матки третього року показали спад функціонального навантаження.

На початку літа добова яйценосність (1576) найстарших у дослідах маток трималась на рівні маток другого сезону використання (1968 яєць) і так само водночас досягала літньої вершини (1993) у першій половині червня. На кінець першого літнього місяця вона була найменшою порівняно з молодими матками обох груп і становила 1,2-1,3 тис. яєць за добу. Цими даними підтверджується положення про те, що підтримання біологічного потенціалу на рівні сильних сімей забезпечується інтенсивною функціональною діяльністю маток упродовж сезону до старіння.

Якщо врахувати факт найкоротшої їх репродуктивної діяльності у вересні, то з одержаних у досліді даних випливає висновок і рекомендація для практики пасічникування проводити заміну маток в середині третього сезону використання.

Біологічний процес цілої сім'ї і функція матки через вирощування бджіл-робітниць забезпечується обома жіночими стазами на рівні високої інтенсивності. У цьому зв'язку доцільно порівняти загальну кількість яєць, відкладених різновіковими матками впродовж дослідного періоду. Обчислена сума яєць (за відповідними методиками) становить по групах сімей з матками першого року 82,34 тисячі, другого – 89,50 тис., третього – 77,04.

Яйценосність бджолиних маток різного віку української породи, яєць за добу (n=15). Період обліку 1 сезон 2 сезон 3 сезон Добова яйцено-сність, яєць Всього за період, яєць Добова яйцено-сність, яєць Всього за період, яєць Добова яйцено-сність, яєць Всього за період, яєць 23.05-4.06 1346 16152 1568 18816 1576 18912 4.06-16.06 1719 20628 2200 26400 1993 23916 16.06-28.06 2068 24816 2068 24984 1555 18660 28.06-10.07 1729 20748 1607 19284 1292 15552 За весь період, тис. яєць 82,344 89,508 77,040 Співвідноше-ння, % 92 100 86

Це означає, що в ротації генерацій складу сімей у середині літа в них була найбільша кількість вирощених бджіл. Співвідношення за групами сімей у відсотках характеризується такими даними,%: перша група до другої 92, друга – 100, третя – 86. Показано, що з відкладених яєць упродовж другого сезону в сім'ях української породи виплоджується 190,4 тис. особин і 182,45 тис. – третього року.

У загальному підсумку аналіз експериментальних даних при використанні достатньої чисельності сімей і застосуванні загальноприйнятих методик обліку кількості відкладених яєць за обмірами площі печатного розплоду та обчислення кількості вирощених з нього бджіл дає змогу простежити вперше на бджолах української породи зв’язок функціональної діяльності маток і якості сімей за їх силою.

Порівняно з іншими вони є породою сильних сімей і високої медової продуктивності. Одержані експериментальні дані доповнюють об'єктивну характеристику українських бджіл за оцінкою яйценосності маток, що сприяє відродженню аборигенної породи в своєму ареалі. Встановлені особливості вікових і сезонних змін яйценосності розкривають можливості застосування ефективних методів пасічникування і регулювання строків та використання певних способів заміни маток.

Медова продуктивність бджолиних сімей з матками різного віку мала позитивний відтінок у бік бджолиних сімей з молодими матками і перебувала в межах вищої їх продуктивності. Порівняльний аналіз одержаних результатів допомагає чіткіше виявити залежність біологічного потенціалу у зв'язку із станом організму, що інтенсивно відтворює нащадків через функцію органів розмноження.

Висновки. 1. Нами доведено, що найвищу яйценоскість бджоломатка проявляє в перші два роки життя. 2 Стара матка – це недобір меду і ненадійна зимівля, тому недоцільно тримати в бджолосім’ях маток, які пропрацю-вали два повних сезони. 3. Своєчасна заміна дворічних і трирічних маток на моло-дих - це обов’язковий технологіч- ний прийом збільшення сили та про- дуктивності бджолиних сімей, боро- тьби з роїнням, вароатозом, а також один із способів покращення зимівлі. 4. Наш досвід і практика показують, що довше двох років доцільно вико- ристовувати лише маток-рекорди- сток або цінних племінних маток.

Висновки. 1. Прямий спосіб підсаджуван-ня маток за спокійного стану бджолиної сім’ї з використан-ням миттєвої заміни рівнознач-них маток (плідна на плідну) до- цільно використовувати при за-міні старої матки на плідну, в якої не було перерви у відкла-данні яєць, при умові наявності в природі хоча б невеликого ме-дозбору. На основі результатів проведених досліджень можна стверджувати про те, що при підсаджуванні маток безпосе- редньо на стільник, успіх щодо їх приймання бджолосім’ями становить в середньому 40 %.

4. При використанні маточної клі-точки Титова, за нашими спосте-реженнями, забезпечується в се-редньому 40 % приймання бджо-лосім’ями підсаджуваних маток. Недолік цього способу полягає в тому, що в кліточці матка перебу-ває в неприродних умовах, пору-шується режим її годівлі. Крім то-го, перебуваючи в кліточці, матка не відкладає яєць, бо знаходиться в стресовому стані і не має досту-пу до комірок.Бджоли сприймають таку матку як неповноцінну та зак-ладають свищеві маточники на своїх личинках, з чим і пов’язані часті невдачі щодо приймання підсаджуваних маток.

5. Підсаджування матки за до-помогою сітчастого ковпачка є біологічно доцільнішим для неї, ніж використання маточної клі-точки, оскільки при цьому мат-ка потрапляє в звичайні умови, які більше відповідають її жит-тєвим потребам: перебуває на стільнику, оточена молодими бджолами, які забезпечують її кращим доглядом, має змогу відкладати яйця. Бджоли завж-ди охоче приймають матку, яка відкладає яйця. Недолік цього способу полягає в тому, що бд-жоли іноді проникають під ков-пачок і вбивають матку. Ефек-тивність способу складає 60%.

6. Підсаджування плідних маток за допомогою сітчастого ізолятора аналогічний способу підсаджуван-ню маток за допомогою маточного ковпачка, але має перевагу в тому, що підсаджувану матку оточують наймолодші бджоли, які виходять комірок зі зрілим розплодом і в значно більшій кількості, ніж при підсаджуванні за допомогою маточ- го ковпачка. Крім того, матка має багато вільних комірок для відкла-дання яєць. Даний спосіб є одним з найефективніших і гарантує ус-піх на 80% і більше. Недолік його полягає у загибелі частини від-критого розплоду при невдалому виборі стільника з розплодом.

Дякую за увагу.

Використана література Разанов С.Ф. Технологія виробництва продукції бджільництва.-К.: 2010