Презентація "Щедре дерево"

Золотої осені пора…

Жило-було дерево…

І воно любило маленького хлопчика

Кожний день хлопчик приходив до дерева, залазив на нього, гойдався на його гілках і їв яблука.

Коли він втомлювався, то відпочивав у тіні дерева. Хлопчик дуже сильно любив дерево.

І дерево було щасливим

Але йшов час, хлопчик подорослішав, і дерево стало часто залишатись самим

Як-то раз, коли хлопчик прийшов до дерева, воно сказало йому:«Іди, Хлопчику, погойдайся на моїх гілках, скуштуй моїх яблук, пограйся в моєму затінку і будь щасливим».

Хлопчик заліз на дерево, зірвав яблука і забрав їх з собою.І дерево було щасливим.

Але хлопчик не приходив дуже довго…і дереву стало сумно

Одного разу хлопчик повернувся. Дерево затремтіло від радості і промовило: «Іди, Хлопчику, погойдайся на моїх гілках, скуштуй моїх яблук, пограйся в моєму затінку і будь щасливим».

« Я занадто зайнятий, щоб лазити по деревах, - сказав хлопчик, - мені потрібен будинок, щоб зігрітись. Ти можеш мені дати будинок?»

«У мене не має будинка, - сказало дерево, - але ти можеш зрізати мої гілки».

І хлопчик зрізав гілки і забрав їх, щоб побудувати будинок.І дерево було щасливим.

Хлопчик не повертався дуже довго. А коли вернувся, дерево було таким щасливим, що майже не могло говорити. « Іди, Хлопчику, - прошепотіло воно, - іди пограй.»

« Я занадто старий, щоб гратись, - сказав хлопчик. – Мені потрібен човен, щоб пливти звідси. Ти можеш дати мені човен?» 

« Зрубай мій стовбур і зроби човен, тоді ти зможеш плавати і бути щасливим».

І хлопчик зрубав стовбур, зробив човен і відплив.І дерево було щасливим…

Через довгий час хлопчик знову повернувся.« Пробач, Хлопчику, - сказало дерево, - але я більше нічого не зможу тобі дати. Моїх яблук більше не має. .. Моїх гілок більше не має… Мого стовбура більше не має… Пробач, я хотіло б дати тобі хоч що-небудь, але в мене нічого не залишилось. Я просто старий пень. Пробач…»

« Тепер мені багато і не треба, - сказав хлопчик, - просто тихе місце, щоб сісти і відпочити. Я дуже втомився ».

І хлопчик сів на старий пень.І дерево було щасливим…