Презентація.Суспільний устрій Київська русь.Влвда князя

Запишіть дату і тему уроку. Суспільний устрій. Влада князя. Картку підготувала Мотенко І. О.

Після уроку учні зможуть:пояснювати суспільну роль різних верств населення Київської держави (Русі-України); проаналізувати історичне значення кодифікації звичаєвого права (укладення «Руської правди»);охарактеризувати господарське та суспільне життя населення Русі в Х–ХІ ст., правове становище різних верств.

«І зібрав він писців багатьох, і перекладали вони з грецької на слов’янську мову і Письмо Святе, і списали багато книг… Сей великий князь засіяв книжними словами серця віруючих людей…» «І звелів він поскидати кумирів – тих порубати, а других вогню віддати. Перуна ж звелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з гори по Боричевському узвозу на ручай…»«Заложив він город – великий Київ, а в города сього ворота Золоті. Заложив він також церкву святої Софії, премудрості Божої, а потім церкву на Золотих воротах, кам’яну…» «Охрестився ж він у церкві святої Софії. І є церква та в городі Корсуні, стоїть вона на високому місці посеред города, де ото чинять торг корсуняни… Коли ж охрестили його в Корсуні, то передали йому віру християнську…»Трішки на закріплення вивченого. Для повторення попереднього уроку пройдіть завданняhttps://forms.office.com/Pages/Response. Page.aspx?id=t2 I-tq7o. Pk-g. NOT3 Oqq. PMCRqlk7 Z0n. NErjm-o. H_o. Ddl. UMUVXNj. BBUk. VKN1 REVVh. LWTl. HRUVHTl. E5 My4u

Слов’яни та Русь-Україна як держава пройшли кілька етапів свого політичного розвитку. У ранніх слов’ян (І–ІІ–VIII ст.) у період «воєнної демократії» на чолі племені стояв вождь (князь), який спирався на воїнів — дружину. Таку форму організації влади і суспільства історики традиційно називають вождівством. Вождем ставав найсміливіший, найхоробріший воїн. Великі зміни відбулися за княгині Ольги: упроваджено систему збору податків і призначено перших князівських намісників замість племінних князів. Таким чином були закладені основи держави — князівства. Сучасні історики дискутують про те, як розглядати Русь-Україну: • більшість сходиться на тому, що Русь-Україна була середньовічною ранньофеодальною монархією; • частина вважає її централізованою монархією; • найсміливіші навіть пропонують розглядати Русь-Україну як імперію. Монархія — держава, де найвища влада належить одній особі й передається у спадок. Централізована монархія — різновид монархії, за якої найвища державна влада зосереджена в руках однієї особи — монарха, що управляє країною з одного центру. Імперія — велика монархічна держава, що поєднує в собі силоміць приєднані (підкорені) інші народи та території. Владу імператора зміцнює монотеїстична релігія, підтримує вище духівництво (Папа Римський, патріарх тощо).

Довідка «Соціальна структура давньоруського суспільства» https://cutt.ly/Iy. XA9 L0(Підручник 7 кл.Іст. Укр.2020”Оріон”)Накресліть схему-піраміду «Суспільні стани» в зошиті. Заповніть у ній пропуски. Чому одні суспільні групи (стани) мали привілеї, а інші — ні. Пригадайте, що таке монархія. Наведіть приклади, які підтверджують, що влада київського князя була монархічною. На ранніх етапах державності вільні селяни-общинники віддавали певну кількість сільськогосподарської продукції своїй родоплемінній знаті. Але з IX ст. право збирати данину з усього вільного населення мав лише київський князь і його дружинники. Збір данини називали полюддям. Хто із князів і чому унормував процес збору данини?У X ст. київські князі привласнили общинні землі. Тож наприкінці цього століття розпочалося формування спадкових (які передавали у спадок, а не надавали за службу) володінь удільних князів.

Політичний устрій Київської РусіВеликий князь Київський. Йому належала верховна державна влада, у якійпоєднувалися військові, адміністративні, судові функції. Князівська влада передавалась у спадок. Князівська рада. Орган влади,куди входили старші дружинники, слов’янськіплемінні вожді, служителі церкви, т.б. боярська знать. Князь часто звертався до неї за підтримкою чи порадою, але не був зобов’язаний радитися з нею. Віче народні збори в Київській Русі, на яких обговорювали та вирішували важливі суспільні справи.

Соціальна структура в Київській Русі Великий князь Бояри Дружинники Міська знать Селяни- смерди Холопи Удільні князі

Великий князьвищий князівський титул у Київській державі. Був головним носієм державної та військової влади. У своїй діяльності спирався на військову підтримку дружини та ідеологічну – церкви. Боярипредставники правлячого стану в Київській Русі, які після князів посідали друге місце в управлінні державою. Були підданими князя, служили у його війську. Отримували земельні наділи з селянами –вотчини. Дружинникивоїни, які знаходились на службі у князя та одержували від ньго утриманя натурою або землями. Дружинавійсько об’єднане навколо князя. Дружину очолював князь, вона поділялась на дві групи: старшу і молодшу дружини. Старша складалася із знатних дружинників – бояр, які були радниками князя у військових та адміністративних справах. Молодша дружина складала ядро княжого війська. Смердибільша частина селян , що мали приватне господарство, житло, земельні наділи, платили данину князю і були відносновільними. Вотчина -безумовне земельне володіння, що передаєтьсяу спадок, вільно продається, дарується.

Домашнє завдання. Опрацювати параграф11(1-2)Виписати та вивчити поняття (Глосарій)Опрацюй хмару слів,знайди зайве