Матеріали можуть бути використані як зразок щодо оформлення тез учнівської науково-дослідної роботи.
Автор: Мельникова Валерія Володимирівна, учениця 8-Д класу ЗОШ І –ІІІ ступенів №53 м. Маріуполя Донецької областіНауковий керівник: Каралкіна Алла Володимирівна, учитель української мови та літератури ЗОШ І–ІІІ ступенів №53 м. Маріуполя Донецької області, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, учитель – методист. Відділення: Літературознавство, фольклористика та мистецтвознавство. Секція: українська література
Актуальність дослідження. Перенесення акценту із соціального буття індивіда на його духовний світ визначило особливі ознаки української літератури кінця ХІХ – початку ХХ століть, зміни якої супроводжувалися синтезом соціологічної, психологічної, естетичної систем. При збереженні прийомів реалізму поширювалися ідеї модернізму, змінювався характер художнього бачення, оновлювалися принципи художнього моделювання буття. Органічною складовою цього процесу є творчий доробок Антона Крушельницького (1878-1937) – письменника, драматурга, перекладача, педагога, публіциста, який дотримувався традицій реалізму і разом з тим освоював можливості модернізму, репрезентував неореалістичну стильову тенденцію в прозі.
Завдання дослідженнявисвітлити творчі пошуки письменника в малої прозі, осмислити її проблемно-тематичне, сюжетно-композиційне розмаїття;простежити еволюцію жанрово-стильових модифікацій творів письменника;з’ясувати місце А. Крушельницького в літературному процесі кінця ХІХ – початку ХХ століття.
Висновки та результати проведеного дослідження У роботі з’ясовано ідейно-тематичну та композиційну своєрідність прози письменника, розкрито жанрово-стильову ґенезу його творів на інтертекстуальному та хронологічному рівнях. Крім того, висвітлено імагологічні зв’язки художнього доробку автора (комунікативні, жанрові, стильові, структуральні, типологічні категорії), а також встановлено приналежність конкретних творів до певних стильових напрямків модерного дискурсу вітчизняного письменства. Визначено роль А. Крушельницького у жанрово-стильовому збагаченні української літератури та його місце у духовному житті нації. До наукового обігу вперше вводяться невідомі архівні документи, що зберігаються у відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, архіві Служби безпеки України та Львівському центральному державному історичному архіві України.