Класний керівник не чиновник, а священик, психотерапевт, оповідач казок, його справа – працювати з душею дитини. І все це заради того, щоб вірили та любили, щоб не пустити дітей у нікуди й не показати їм своєї неспроможності, щоб дати їм можливість обпектися і водночас уберегти від опіків, щоб пам’ятати їх і розбудити тремтливу і світлу пам’ять у Них. В. М. Лізинський
Вправа «Снігопад побажань» Шановні класні керівники! Квитком на наше дійство ви отримали половинку сніжинки. Напишіть на ній побажання-стимулювання до активної співпраці на семінарі умовному колезі. (Кожний учасник пише на половинці сніжинки побажання -стимулювання до активної співпраці вчителю, ім’я якого йому поки що невідоме. Коли всі учасники справилися із завданням, ведучий просить знайти людину, у якої половинка сніжинки з такою ж цифрою. Люди утворюють пари, обмінюються побажаннями. Формуються робочі групи з 6 чол. : 1,2,3 сніжинка – 1 група, 4, 5, 6 - 2 група і т.д.
Вправа «Валіза очікувань»Час вирушати у подорож виховними просторами Будь – яка подорож починається зі збору речей. У цю валізу ( на стіні прикріплено намальовану валізу) візьмемо усе необхідне для подорожі: знання, кмітливість, професійні навички та вміння. Запишіть на картках-капелюшках свої очікування
Притча про старого чорного верблюда. Помирав старий дервіш. Покликав він до себе трьох своїх синів і сказав, що залишив їм у спадок 17 своїх верблюдів. Старшому синові він заповів одну другу усіх верблюдів, середньому – одну третину, і, нарешті, молодшому – одну дев'яту частину цих 17 верблюдів. Після смерті батька брати ніяк не могли поділити спадщину. У той час повз їх селища їхав старець на облізлому чорному верблюді. Дізнавшись причину їх спору, він сказав: “Я вже старий для подорожей. Візьміть собі мого облізлого верблюда, і ви зможете поділити спадщину". Брати так і вчинили. Верблюдів стало 18. І старший брат відвів свій сарай 9 верблюдів, середній – 6, а молодший – двох. Після цього в стороні залишився стояти облізлий чорний верблюд...“Вам уже не потрібен мій верблюд? – запитав старець. – будь ласка, поверніть мені його назад, може, він слугуватиме ще й мені, і іншим..." І старець поїхав далі...
Сучасній школі потрібен новий тип учителя, який би визначав пріоритетні напрями своєї роботи, зосереджував увагу на головній спрямованості педагогічної професії — бути вихователем дитини. Сучасний класний керівник1. любить дітей;2. відкритий, доступний для кожної дитини;3. надає можливість ділитися своїми думками, почуттями;4. відвертий у своїх поглядах;5. демонструє дітям довіру до них;6. не принижує їхньої гідності;7. розуміє і відчуває внутрішній світ кожної дитини;8. цікавиться життям дитини;:
9. надає реальну допомогу та забезпечує педагогічну підтримку;10. підтримує, розвиває й стимулює природний потенціал дитини;11. не байдужий до дитячих проблем;12. визнає унікальність і неповторність кожної особистості, не порівнює дітей;13. надає дитині право на помилку.14. Любить свою роботу15. Навчається впродовж життя
Одним із основних компонентів концепції НУШ є педагогіка партнерства – педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками. Існує два шляхи успішної співпраці: Постійне чітке двостороннє спілкування. Різні способи залучення батьків до освітнього процесу Якщо говорити про спілкування, то воно зазвичай відбувається при особистій зустрічі з батьками, але можуть бути телефонні дзвінки, також написання листів електронною поштою, або у вайбер. Все ж основними формами співпраці залишились батьківські збори, індивідуальні зустрічі з батьками. Також можуть бути тижневі або місячні інформаційні бюлетні, зустрічі з групою батьків. І звичайно – святкові заходи. Переваги від постійного спілкування отримують усі: вчителі, діти і батьки. Особливо важливе воно для учасників освітнього процесу, які бачать дорослих, важливих у їхньому житті, які співпрацюють. Це зміцнює їхнє відчуття впевненості і безпеки.Інший,не менш важливий аспект – це залучення батьків до освітнього процесу. Які ж переваги для вчителя: Це отримання від батьків додаткової інформації про дітей. Надання батьками допомоги в організації освітнього середовища, виготовлення навчальних матеріалів. Надання батьками допомоги в проведенні окремих навчальних занять, проведенні екскурсій, під час проектної діяльності.І наступне, ця участь батьків у навчальному процесі, збільшує повагу до самої роботи вчителя.
Гра «Пазли»... Маленькі дітлахи / граються ввечері / на величезному полі / в житі... / А я стою / на самому краю скелі,/ над прірвою, розумієш?/ І моє діло/ — ловити дітлахів,/ щоб вони не / зірвалися в прірву./ Розумієш, вони граються/ і не бачать,/ куди біжать/, а тут я підбігаю/ та ловлю їх, /щоб вони не зірва-лися./ От і вся / моя робота. /Стерегти дітей/ над прірвою в житі. Дж. Д. Селінджер
Вправа «Бінго»Мета: Сприяти формуванню позитивної самооцінки; усвідомленню унікальності кожної людини. Кожному учаснику дають аркуш пареру. Необхідно без ножиць, тільки руками "вирізати" фігурку "Бінго" - силует людини. Після цього кожен пише на "Бінго": На голові - про свою мрію. На правій руці - про улюблене місце відпочинку. На лівій руці - про улюблений музичний стиль (пісню )На правій нозі - про своє захоплення (хобі)На лівій нозі - про свою улюблену страву.
Завершуючи роботу у цьому напрямку, хочу звернути увагу на кетяги калини, які прикрашають ваші столи. Скуштуйте ягідку, вийміть кісточку з неї . Пам’ятайте, так і наші учні інколи бувають «дуже гіркими», але кожен з них має серце. Бо ж: «кожна дитина –божий шедевр, і ми не в праві його судити».
Підсумок-притча. Високо в темному небі, на одній величезній зоряній галявині жили - були зірки. Було їх дуже багато, і всі зірки були дуже гарними. Вони світилися й іскрилися, а люди на землі щоночі любувалися ними. Всі ці зірки були різних кольорів. Тут були червоні зірки, і тим, хто народжувався під їхнім світлом, вони дарували сміливість. Тут були сині зірки - вони дарували людям красу. Були на галявині й жовті зірки - вони обдаровували людей розумом, а ще на галявині були зелені зірки. І всі люди, хто народжувався під їхнім світлом зелених променів, ставали дуже добрими.І от одного разу на зоряному небі щось спалахнуло! Всі зірки зібралися подивитися, що ж відбулося. А це на небі з'явилася ще одна маленька зірочка. Але була вона абсолютно... біла! Оглянулася зірочка навколо й навіть замружилася: скільки прекрасних зірок навколо - прошептала вона. “А що ти даєш людям?”- запитали її інші зірки. У відповідь вона задумалася....- Я знаю, що серед всіх присутніх немає таких зірок, які були б безбарвними. Я бажаю вам «світитися» завжди й скрізь!