Презентація у форматі Power Point до виховної години на тему " Великодні традиції нашого краю"

Виховний захід

Клас –8 -Б

Тема: Великодні традиції

Мета: поглибити знання учнів про традиції святкування Пасхи; формувати інтерес до писанкарства – як виду мистецтва; розвивати творчі здібності дітей, виховувати любов та глибоку повагу до традицій свого краю, до рідної української землі.

Обладнання: ТЗН; презентація(слайди); писанки ; вишиті рушники;гілки верби; ілюстрації пасхального кошика та продуктів, які освячуються в церкві;;паперові шаблони писанок; олівці чи фломастери.

На учительському столі  стоять  та лежать на вишитих серветках писанки ,  крашанки та вербові гілочки.  На дошці – ілюстрації до свята.

Хід заходу

Христос Воскрес!

Радість з неба ся являє,

 Паска красна день вітає,

 Радуйтеся щиро нині –

 Бог дав радість всій родині,

 Бог дав радість нам з небес,

 Христос воскрес!

 Христос воскрес!

1. Оголошення теми(Слайд 1)

• Сьогодні ми поговоримо про традиції святкування Пасхи. Тема нашого заходу «Великодні традиції »
• Кожен з вас напевне святкує це свято із родиною. Що вам відомо про нього? (відповіді дітей)

2. Розповідь про історію свята(Слайд 2)

Великдень – найбільше християнське свято. Цей день має ще одну назву – Пасха. Це світле і добре свято яке несе з собою віру, надію і любов.

Великдень відноситься до тих свят, дата яких змінюється кожного року, визначеної не має. Зазвичай він відзначається не раніше 4 квітня та не пізніше 8 травня.

Перед святом Великодня проходить довгий Великий піст, коли віруючі повинні очиститися від згубних пристрастей, бажань і звичок. Для цього слід не вживати м'ясну, молочну і рибну їжу, відмовитися від розваг, не лихословити, проявляти лагідність і доброзичливість.

У Великий піст, як ми вже говорили, не можна було гуляти і розважатися.

За тиждень перед Пасхою святкують Вербну Неділю.

У цей день освячуються в храмах вербові гілочки.

Чому саме вербові,

Бо верба першою розпускається навесні, символізує нове життя. Після освячення їх приносять в дім і ставлять біля ікони. За церковною традицією, вони мають простояти весь рік, охороняючи родину від нещасть. У народі вважали, що освячена верба має чудотворну цілющу силу, здатну позбавити людей і тварин від хвороб, порчі, а оселю – від пожеж і повеней.

Людина, яка з'їсть бруньку освяченої верби, обов'язково матиме успіх у важливій справі.
А ще традиційно б’ють гілочками один одного примивляючи: « Не я бю,  верба б’є,  не я бю, свята б’є Уже недалечко червоне яєчко, будь дужим як вода , а багатим як земля»

 у Великий понеділок треба було подбати про свій будинок. Господиня прибирала в будинку, обмащувала стіни та фарбувала ганок.

У вівторок слід було приготувати одяг – закінчити прання і прасування. В цей день закуповують продукти для Пасхи. Жінки  в цей день готували цілющі настої з трав, до яких чоловіки не мали торкатися.

Всі роботи по господарству завершували в середу, вибивали килими та вишкрібали підлогу. Також в цей день готували свічки, які захищали сім’ю від хвороб.

У четвер потрібно було купатися до сходу сонця. Цей день називають Чистий Четвер До прикладу, дівчата вмивалися водою зі срібла, вимовляючи при цьому певний текст, аби стати привабливішими. Також вважалося, що свічка, принесена в четвер із храму зі страсної служби, цілий рік захищатиме будинок від пожеж.

Ще в цей день господарі запікали в печі сіль, яка очищала від погані, а також набувала унікальних цілющих властивостей. Четвергова Сіль.

• Починаючи з Чистого Четверга  готувалися до святкового столу: фарбували та розписували яйця, випікали паски
• В Чистий Четвер треба перерахувати гроші три рази, щоб вони весь рік            « водилися»

Найбільше заборон було у Велику п’ятницю. Важалося, що хліб, спечений у цей день, не запліснявіє, а також допоможе зцілитися від багатьох захворювань. Для обрядових пасок у цей день заводили опару.

Також у п’ятницю не рекомендується висаджувати рослини та встромляти в грунт залізні предмети. Рослинність не приживеться, а робота “в землі”  принесе в родину неприємності.

Не можна у Страсну п’ятницю сушити білизну, бо тоді на ній можуть з’явитися червоні  плями,схожі на кров.

У суботу зазвичай дбали про великодні страви: фарбували яйця, робили писанки та паски.

Цікаво, що під час випікання пасок, у хаті не можна було розмовляти та шуміти.

Якщо паска десь тріснула чи запала – це було поганим знаком.

У ніч Воскресіння Христа, проводиться святкове богослужіння  великодня служба Божа яка триває всю ніч. Її найурочистіший момент настає опівночі, коли священик сповіщав, що Христос воскрес, а всі присутні з трепетом відповідають: «Воістину Воскрес!». Усі віруючі люди намагаються бути присутніми на великій літургії, адже по закінченню якої відбувається освячення пасхальних кошиків.

1.    Ознайомлення із традицією (Слайд 4)

• Після великої відправи православні люди поверталися додому де виконували ряд традицій перш ніж скоштувати великодньої паски.
• Коли родина поверталися додому перш ніж сісти за стіл всі родичі повинні були помити обличчя. Господар дому насипав воду у миску, а на дно ставив крашанку. Спочатку мила обличчя дівчина потім хлопець, господиня, а останнім господар дому. Після кожного водо зливалася, а крашанки забирала дівчина, щоб бути гарною.
• Ось ми і познайомилися із традиціями наших предків.

3. Інформаційний-екскурс «Як у світі святкують Великдень»

(Заздалегідь підготовлена доповідь учнів про традиції святкування Пасхи  в трьох країн на вибір.

4. Ознайомлення із традиції писанкарства
   1.    Інформаційна-розповідь про писанку

. Святкові яєчка розписуються по-різному - по-різному вони й називаються. Писанки розписуються за допомогою воску. Частіше - на два кольори.

Крашанки - фарбують природними барвниками в один колір.   

 Мальованки - розмальовують пензликом. Найчастіше -це дерев'яні яєчка. Дряпанки, шкрябанки - на фарбованому яєчку    видряпуються    візерунки    гострим    предметом. Крашанки - на фарбоване в один колір яєчко наносяться крапельки іншим кольором.

• Ось і настав час для виконання нашого завдання. Але спочатку вам потрібно ознайомитись із різновидами писанок(Слайд 5).. Також про писаку існує багато легенд, а із однією ви зараз і ознайомитесь.
• Легенда

Коли злі люди вели Ісуса Христа розпинати на гору, що називається Голгофа, він тяжконіс свій хрест. Вороги сміялися з нього, кидали в лице каміння,а малі діти, які любили Ісуса бігли попереду і збирали каміння складаючи в пазуху, аби менше лишалося ворогам. А як висипали то були не камені, а гарно розписані яйця.

Так віддячив Бог маленьким дітям за їхню любов, та добрі малі серця.

2 учасник: Інша легенда розповідає, що коли Ісуса розіп’яли на хресті, з його ран точилася кров. З кожної її краплі виникла червона крашанка. А сльози Матері Божої, яка стояла під хрестом, молилася і плакала, капали на ті червоні крашанки і кожна з них перетворювалася на чудову писанку. Забравши всі писанки та крашанки у хустину, Богородиця пішла до Пілата просити дозволу поховати свого сина. Дорогою вона дарувала писанки дітям і наказувала їм жити в злагоді та мирі.
Прийшовши до Пілата, Матір Божа зомліла, а писанки з хустинки розкотилися по всьому світу. З того часу наші матері, бабусі та сестри саме до цього дня фарбують крашанки та розписують писанки до Великодня – свята Воскресіння Ісуса Христа.

2.    Детальне ознайомлення із правилами писанкарствами.

• Для українців розпис писанки – це не просто фарбування яйця у різні кольори. Писанка була оберегом кожен елемент мав своє значення. Їх потрібно було дуже правильно підбирати та поєднувати. Цей процес роботи був дуже складним. Його навчали з самих малих років життя дитини.

 Колір в писанці з'явився не лише заради краси, а й отримав своє символічне значення, походження якого не випадкове.
Жовтий, золотистий, оранжевий кольори писанки впливають на людину подібно до сонячного проміння, дають радісний, світлий настрій. В писанці означають тепло, надію, небесні світила, врожай в господарстві.
Червоний колір на писанках, мабуть, є найбагатозначнішим. Недаремно в народній мові він зблизився з поняттям красивого, слова "красний" - "гарний" стали взаємовідповідними. Червона барва символізує добро, радість життя, для молодих - надію на щасливий шлюб. Саме червоне яйце є головним символом Воскресіння, жертовності і небесного вогню.
Зелений колір означає весняне пробудження природи, надію на гарний врожай.
Блакитний - небо, повітря, а також здоров'я.
Бурий, коричневий - землю і її приховану життєдайну силу.
Чорний колір - колір ночі, потойбіччя, всього невідомого і таємного. В писанці, будучи тлом, виявляє силу інших кольорів, так само, як в житті темрява дає змогу зрозуміти, що таке світло. Також символізує нескінченність життя людини, продовження буття після смерті.
Багатоколірна писанка є символом родинного щастя, миру, добробуту.
Темні писанки писали на проводи, як вираз поваги до тих, хто відійшов у інший світ.

Поетапність написання писанки

1. Олівцем нанести малюнок на яйце;
2. Прогріти писак у полум’ї свічки, зачерпнути віск;
3. Розтопленим воском нанести малюнок, який має залишитися білим;
4. Занурити писанку в оцет, протравити поверхню яйця;
5. Зафарбувати яйце у жовту фарбу;
6. Нанести віск там, де має залишитися жовтий колір на яйці;
7. Зафарбувати писанку в червоний колір;
8. Над полум’ям прогріти писанку і зняти ганчіркою віск.

• Ви ознайомилися із технікою роботи, але щоб приступити до роботи вам потрібно знати які є орнаменти. Адже саме поєднання цих орнаментів був найскладніший та кропіткий процес. Правильно підібрані символи робили писанку оберегом. (Слайд7)

(Вчитель демонструє за допомогою ілюстрацій різновиди орнаментів )

Різновиди орнаменту

1. Геометричний
2. Рослинний
3. Тваринний
   3.    Самостійна робота

9. Ось і підійшов час. Ви отримали всі знання для того, щоб намалювати писанки,

( Учні самостійно на шаблонах малюють писанки ) 

А тепер напишіть на зворотній стороні писанки побажання для себе на увесь наступний рік та давайте прикрасимо нашими писанками оці вербові гілочки

10. Підсумок заняття(Слайд 8)

• Заняття добігає до кінця , бажаю усім вам здоров’я,  щастя, смачної паски та Божої ласки!
• Чудове  світле свято  Пасхи, робить нас добрішими, терплячішими один до одного, піднімає з глибин нашої душі все найпрекрасніше. Головний висновок, який ми робимо в цей день, - люби і поважай ближнього свого і таке ж відношення отримаєш і до себе. Бо карав нам це Син Божий, який постраждав за нас і відкупив наші гріхи. Не будемо ж і ми втрачати віру в людину, а почнімо з себе, відмовившись від злості, людиноненависництва, лихослів'я та інших пороків.