Презентація "Українська література на сучасному етапі: воєнна поезія"

Позакласне читання. Українська література на сучасному етапі: воєнна поезія“Поезія – це зброя, що надихає тих, хто тримає зброю справжню”

Мета уроку. Формувати предметні компетентності: ознайомити учнів із творчістю сучасних поетів, які пишуть про війну; розглянути їх майстерність в зображенні трагічності війни; визначити провідні мотиви творів; розвивати вміння виразного читання та аналізу поетичних творів. Формувати ключові компетентності:громадянська компетентність: виховувати почуття національної гідності, самосвідомості, патріотизму, доброти, людяності, пошану до тих, хто відстоює незалежність держави; формувати власну громадянську позицію;соціокультурна компетентність: отримання знань про ріднийкрай,його національно-культурні надбання, уміння оперувати цими знаннями в мовленнєвій практиці, здатність використовувати їх в соціальному житті;полікультурна компетентність: виховання естетичних смаків, формування навичок порівняльного аналізу літературних явищ.інформаційна компетентність: формування вміння самостійно шукати, аналізувати, відбирати необхідну інформацію та передавати її; комунікативна компетентність: вміння працювати в групах, вміння презентувати себе.здоров'язбережувальна компетентність: враховувати вплив слова на психічне здоров'я людини.

https://www.youtube.com/watch?v=F3opu9-xei. A «Я не хочу, аби піксель та мультикам вростали в нашу шкіру. Я хочу, аби під формою кожного з нас залишалась особистість».

Павло Вишебаба

Павло́ Олекса́ндрович Вишеба́ба (нар. 28 березня 1986 року, м. Краматорськ, Донецька область, УРСР) — український еко-активіст, музикант, військовий та письменник. Співзасновник та голова ГО «Єдина планета», посланець з питань толерантності ПРООН в Україні. Брав активну участь у Революції гідності, зокрема у роботі прес-центру Штабу національного спротиву. Відмовився від використання російської мови, перейшовши на спілкування українською, аргументуючи цей вчинок окупацією Краматорська «найманцями РФ та колабораціоністами». У 2013 став вегетаріанцем, у 2015 році — веганом.13 квітня 2016 року відкрив перше в Україні веганське кафе «One Planet». У серпні того ж року вирішив заснувати музичний оркестр«One Planet Orchestra», що виконував би авторську музику та пісні, присвячені гармонії людини з природою. Після початку повномасштабного вторгнення вступив у лави 68-мої окремої єгерської бригади. У 2022 видав збірку віршів «Тільки не пиши мені про війну». З 2023 року командир відділення польового вузлу зв'язку.

д о н ь ц іТільки не пиши мені про війну,розкажи, чи є біля тебе сад,чи ти чуєш коників і цикад,і чи повзають равлики по в’юну. Як у тих далеких від нас краяхназивають люди своїх котів?Те, чого найбільше би я хотів,щоб не було смутку в твоїх рядках. Чи цвітуть там вишня та абрикос?І якщо подарують тобі букет,не розказуй, як бігла ти від ракет,розкажи, як добре нам тут жилось. Запроси в Україну до нас гостей,всіх, кого зустрінеш на чужині,ми покажемо кожному по війні,як ми вдячні за спокій своїх дітей.17 травня 2022, Мар’їнський район Дон. обл.https://www.youtube.com/watch?v=yb. WS0zwfsn4

https://www.youtube.com/watch?v=qt. S61 Xix. Na4 Vyshebaba & NICHKA - Кохатисьhttps://www.youtube.com/shorts/84t. JC0 To. F30 Шлях - Vyshebaba & @KOLAOfficial Це реальна історія кохання і (не)можливості евакуації

Ігор Мітров

Ігор Ростиславович Мітров (нар. 1 вересня 1991, Керч, Автономна Республіка Крим) — український поет, критик, літературознавець, військовослужбовець 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Народився 1 вересня 1991 року в Керчі. У 2008 році вступив до Інституту філології Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка (спеціальність «Літературна творчість, українська мова і література». У 2010 році покинув навчання і повернувся в Керч. Два роки працював у Керченському історико-археологічному музеї, брав участь в археологічних розкопках на території Керченського півострова. У 2012 повторно вступив до КНУ . Протягом 2016—2018 працював в Інституті археології НАН України, брав участь в археологічних експедиціях на Уманщині, Канівщині, Криворіжжі, Хотинщині та в Києві. Наразі живе і працює у Києві. Лауреат літературних конкурсів «Гранослов» (Київ, 2015), «Смолоскип» (Київ, 2017), премії ім. Василя Симоненка (Черкаси, 2019), фіналіст «Молодої Республіки Поетів» (Львів, 2016), літературного конкурсу «Кримський Інжир» (Київ, 2020). Після повномасштабного вторгнення Російської Федерації бере участь у бойових діях у складі Збройних Сил України.

https://www.facebook.com/ludazubko/videos/771777395056410

то ти до війни був поетом? –питає – та я й під часі після війни буду – відповідаюякщо не вб'ють – смієтьсянавіть якщо вб'ють – буду –гонорово запевняюзнаю що не перевірятимеа сам вже давновиклав всі вірші з кишеньщоб влізло побільше набоївхоч інколи досімашинально тягнусь за рядкомі намацавши холод металув побратима плююсянезлим матюкомабо випадковоюримою13.10.2022

рукавиці із холодучоботи з брудуі до селаде в окупаціїматір йогокілька кмсіра зонаможе навітьрусня вже втеклавоно ніби й добре –зайдемо без шумуповісимо прапорзберемо трофейний бкбо свого як завжди бракуєа з іншого боку –хто відповість за траншеюсвіжозасипануі за підвалякий не провітриш за рікі не відмиєшніколинехай навіть кітель із вітрухай навіть штаниіз дощу13.10.2022

Максим Кривцов

Український поет, громадський діяч та військовослужбовець ЗСУ Максим Кривцов народився 22 січня 1990 року в Рівному. Закінчив технікум , а потім Київський національний університет технологій та дизайну, де вивчав проєктування взуття та шкіряних виробів. Брав участь у Революції гідності. У 2014 році пішов на фронт добровольцем, учасник АТО. Брав участь у бойових діях у складі 5-го батальйону ДУК “Правий сектор” (2014—2015), згодом – старший кулеметник у Бригаді швидкого реагування Національної гвардії України (2016—2019). Після демобілізації працював контент-менеджером Центру реадаптації та реабілітації учасників АТО та ООС “ЯРМІЗ” та копірайтером Veteran Hub. З початком повномасштабного російського вторгнення знову вступив до лав Збройних сил України.7 січня 2024 року Максим загинув разом зі своїм котом, якому присвятив вірша. Максим писав вірші ще з підліткового віку. Друкувався . 2023 року видав авторську збірку поезій “Вірші з бійниці”, яку було визнано однією з найкращих українських книжок 2023 року за версією української міжнародної неурядової організації, яка об’єднує професійних письменників, редакторів і перекладачів “ПЕН”.

«Я стану мандрівником…»https://suspilne.media/culture/656136-maksim-krivcov-citae-svij-virs-den-akogo-ne-povinno-buti-video/

Останній вірш Максима Кривцова: твір, що виявився пророчимhttps://www.youtube.com/watch?v=Fa. E80me8dk. U Моя голова котиться від посадки до посадкияк перекотиполечи мʼячмої руки відірваніпроростуть фіалками навеснімої ногирозтягнуть собаки та котимоя кроввифарбує світ у новий червоний. Pantone людська кровмої кісткивтягнуться в землюутворять каркасмій прострелений автоматзаржавіє бідненькиймої зміні речі та екіпупередадуть новобранцямта скоріше б уже веснащоб нарештірозквітнутифіалкою.

https://www.youtube.com/watch?v=o7_mfbod. Jk. U Пісні на поезії Максима виконує український гурт "Yurcash" - "Панівна висота", "Він в ЗСУ, вона в Тр. О", "Жовтий скотч"