Навчальна презентація із анімованими компонентами до теми "Водорості", "Зелені водорості", "Бурі водорості", "Червоні водорості" (параграфи 13-14 підручника Балан П.Г.). При створенні презенації використані фото із відкритих джерел.
ВОДОРОСТІ Підготував вчитель географії та біології Витачівської гімназії Української міської ради Хіміченко Костянтин Сергійович
Номер слайду 2
Хто такі водорості?Водорості – величезна група організмів, що здатні до фотосинтезу, і мешкають у водоймах та вологих ґрунтах.
Номер слайду 3
Якими бувають водорості?Водорості можуть бути як одноклітинні, так і багатоклітинні. Одноклітинні водорості можна розгледіти лише в мікроскоп, а от багатоклітинні можуть сягати розмірів до 150 метрів у довжину (макроцистіс).
Яку будову мають водорості? У водоростей немає ні коренів, ні пагонів, які властиві більшості рослин. Але їхнє тіло має назву слань, або талом. У клітинах водоростей є хлоропласти у яких відбувається фотосинтез. Однак є не лише зелені, але й іншого кольору пігменти, які й надають водоростям різне забарвлення Альгологія – наука про водорості
Номер слайду 6
ЗЕЛЕНІ ВОДОРОСТІ Зелені водорості – це відділ водоростей, що налічує понад 20 тисяч різноманітних видів водоростей. Названі так через те, що хлоропласти надають клітинам характерного зеленого забарвлення. У цитоплазмі клітин міститься крохмаль – продукт фотосинтезу. Різноманітність зелених водоростей, малюнок 1904 року. Мешкають здебільшого у прісних водоймах і сприяють «цвітінню» води, також живуть у вологих ґрунтах, болотах.
Номер слайду 7
Колби із водою та зеленими водоростями«Цвітіння» води у Дніпрі Зелені водорості здатні вступати в симбіоз із іншими організмами, зокрема із грибами і тваринами. Наведіть приклади такого симбіозу. Лишайники
Номер слайду 8
Різноманітність Зелених водоростей Типовим представником одноклітинних Зелених водоростей є хламідомонада Хлоропласт Скоротливі вакуолі Цитоплазма Клітинна стінка. Світлочутливе вічко. Ядро. Джгутик
Номер слайду 9
Хламідомонада під мікроскопом Хламідомонада рухається за допомогою джгутиків у бік кращого освітлення. Розмножується як статево, так і нестатево, шляхом утворення спор із джгутиками
Номер слайду 10
Прикладом колоніальних зелених водоростей є вольвокс Діаметр колонії лише 2мм. Живе у застояних прісних водоймах. Внутрішні колоніальні клітини Клітини поверхневого шару Клітини вольвоксу мають схожу будову і зовнішній вигляд, як і в хламідомонади. Вони теж мають джгутики, хлоропласти, скоротливі вакуолі, ядро Вольвокс під мікроскопом
Номер слайду 11
Прикладом багатоклітинних зелених водоростей є спірогіра та ульва (морський салат)Ульва (морський салат)Спірогіра Спірогіра мешкає у прісних водоймах, а ульва – мешкає у морях, зокрема у Чорному. Ульва слугує кормом для багатьох морських тварин. Дуже багата на Йод і Манган, тому корисна і для людини. Має промислове господарське значення
Номер слайду 12
Бурі водорості Бурі водорості налічують близько 2500 видів. Переважно морські мешканці. Колір талому – жовто-бурий, що є характерною особливістю цього відділу водоростей. Ламінарія, або морська капуста Макроцистіс Саргасова водорость
Номер слайду 13
Ламінарія (Морська капуста) – дуже корисний продукт харчування, який займає велику частку у світовій марикультурі Марикультура — промислове розведення та вирощування морських водних живих ресурсів (риб, безхребетних, водних рослин) або інших продуктів у спеціальних господарствах на відкритих ділянках океану, у його прибережних районах, у резервуарах, ставках, водогонах, що заповнені морською водою.
Номер слайду 14
Таємниці Саргасового моря Саргасове море в Атлантичному океані не має берегів. Це найбільше море світу. Але здавна воно мало дурну славу через те, що там зникали кораблі починаючи з Епохи Географічних Відкриттів. Навіть з'явилася легенда про «Бермудський трикутник» Насправді ж кораблі застрягали в саргасовій водорості і не могли плисти далі. Із часом море отримало назву на честь цієї водорості.
Номер слайду 15
Червоні водорості (Багрянки) Багатоклітинні водорості що живуть у морях. Налічується 7000 видів. Талом має червоно-жовте забарвлення через присутність у хлоропластах червоних пігментів. У ході фотосинтезу накопичують специфічний вуглевод – багрянковий крохмаль. Представники: Філофора Порфіра Кораліна