Презентація до виховної години «Велесова ніч, український Хелловін». Також розробила онлайн SWAY-презентацію по цій темі. Вона доступна за посиланням https://sway.office.com/ScFAkabx87k6AnnL?ref=Link
Проте запозичена лише назва, адже в українців раніше був свій Хелловін. Існував він за часів вірування у рідних богів і звався Велесова ніч (на честь одного з язичницьких божеств). Святкувалась Велесова ніч так само з 31 жовтня на 1 листопада, коли душі усіх померлих спускалися на землю.
У ніч на 1 листопада прийнято згадувати хороші речі про своїх померлих родичів, ставити свічку, аби їх душа знайшла дорогу до вашого дому та залишати на вулиці чи на підвіконні частування для потойбічних гостей. Найбільшою вдачею вважалось побачити у сні в цю ніч когось із померлих родичів.
Також, Велеса вважали покровителем худоби. Вірили, що саме він навчив людей співіснувати з природою: обробляти землю, вирощувати зерно, пасти худобу та брати молоко. Він вчив не вбивати тварину, а вчитись доглядати за нею, дбати про неї і за це брати у неї зістрижене хутро чи молоко. Згідно з віруванням Велес, перш за все, – бог достатку. Тож наші предки шанували його так само сильно, як і Перуна, та ставились з повагою до традицій на Велесову ніч.
Обряд на достаток теж був доволі популярним. Потрібно було зібрати увесь дріб'язок в гаманці та роздати бідним, перед тим промовивши: "нехай мої гроші допоможуть всім, хто їх потребує. Навколо обернуться і до мене достатком повернуться". Також наші предки вірили, що у цю ніч можна отримати відповіді на найскладніші питання. Для цього треба було назвати ім'я померлого родича та звернутись до нього: "сьогодні тобі в цей світ приходити – мені пораду приносити. Підкажи, як мені завершити справу".
Дуже поганою прикметою вважалось, якщо незнайомець у цей вечір постукає у двері. Це означало, що хтось із мешканців будинку помре протягом наступного року. Такій людині у слід промовляли: "охолонь незнайомця слід, не вчинивши нам біди". Попри популярну погану прикмету з чорною кішкою, у цей день її не так боялись, як чорного собаку. Запримітити такого біля дому означало, що скоро з'явиться ворог, який буде псувати життя родині. Побачити білу собаку біля будинку, навпаки, означало, що у родини буде новий товариш.
У найдревніших предків була традиція у цю ніч запалювати багаття у найвищій точці їхньої земельної ділянки, стрибати через багаття. Також ходити по розпеченому вугіллі – цей процес символізував очищення тіла і духу від злих сил. Також перед ніччю всіх мертвих влаштовували мовчазну вечерю: накривали стіл для себе і для померлих родичів, яких би хотіли запросити до трапези, а під час вечері згадували про них хороші речі.
Назва Хелловін прижилася від англійського свята та перекладається як "ніч усіх святих". Хоча, насправді, це ніч усіх мертвих – просто таких змін назва зазнала уже в християнські часи. Це зумовлено тим, що язичники не боялися смерті й зустрічали її спокійно, а в християнських традиціях свято на честь мерців сприймалося з острахом, а спілкування з потойбічним світом засуджували. Тому з часом традиції та назва змінилися.