Між будь-яким живим організмом і зовнішнім середовищем постійно відбуваються процеси обміну речовин і енергії. У процесі обміну організм отримує воду і речовини, необхідні для побудови і відновлення структурних елементів клітин і тканин. А також у ньому утворюються продукти розкладу, які можуть бути шкідливими для організму, тому їх необхідно видаляти. У цьому процесі виділення задіяні не тільки спеціалізовані органели одноклітинних тварин, але й цілі органи та системи органів хордових тварин.
У результаті обміну речовин у клітинах і тканинах тварини утворюються різні продукти розкладу, багато з яких є отруйними для організму. Для видалення їх з організму, а також для підтримання сталості хімічного складу внутрішнього середовища організму необхідна наявність спеціальних органів — органів виділення.
Виділення — це виведення з організму кінцевих продуктів обміну речовин, надлишку води, солей, отрут, що утворилися в організмі або потрапили до нього з їжею. Видільна система — це сукупність органів, що виводять з організму в навколишнє середовище надлишок води, кінцеві продукти обміну речовин, солі, отруйні речовини, які потрапили до організму або утворилися в ньому. Осморегуляція — видалення з клітини або організму надлишку води. Дифузія — поширення речовин із зони з більшою концентрацією в зону з меншою концентрацією. Осмос — рух розчинника (води) із зони з більшою концентрацією в зону з меншою концентрацією через проникну мембрану. Процеси виділення є обов’язковою частиною обміну речовин. Вони направлені на підтримку сталості внутрішнього середовища організму.
Органи виділення тварин. Одноклітинні організми (амеби, інфузорії-туфельки) видаляють продукти життєдіяльності через поверхню тіла. У прісноводних одноклітинних є скоротлива вакуоля, яка видаляє надлишок води.— Спрогнозуйте, що може відбутися з амебою, якщо в неї видалити скоротливу вакуолю.- Амеба загине, її просто може розірвати від надлишку води. Це цікаво. Скоротливі вакуолі одноклітинних тварин за півгодини можуть вивести назовні кількість води, що дорівнює об’єму тіла. Організм людини таку кількість води виводить приблизно за три тижні.
Видільна система вперше з’являється у плоских червів. Продукти обміну потрапляють у систему канальців, які виконують видільну функцію. Ці канальці називають Протонефридіями. У плоских червів кожен такий каналець починається з однієї спеціалізованої клітини, що оснащена пучком війок, постійне биття яких і створює слабкий плин рідини по канальцю назовні. Ці клітини називають полум’яними, оскільки під мікроскопом коливання війок нагадує мерехтіння полум’я свічки. Канальці зливаються в один або два великі канали, що відкриваються назовні видільними порами. Протонефридії в основному регулюють вміст води в організмі. Продукти обміну виводяться шляхом дифузії через шкіру. У кільчастих червів органом виділення слугують метанефридії.
Видільна система первинноводяних форм (ракоподібних) представлена зеленими залозами, що функціонують подібно до нефридіїв кільчастих червів. У наземних членистоногих замість них цю функцію виконують мальпігієві судини разом зі заднім відділом кишечника, в який вони відкриваються. Разом зі спеціалізованими органами у членистоногих видільну функцію виконує жирове тіло.
Видільна система хребетних характеризується подальшим ускладненням (від риб до ссавців). Ускладнення будови нирок було пов’язане із заселенням суходолу. Видільна система хребетних представлена парними нирками, які фільтрують з крові рідкі продукти життєдіяльності. Від кожної нирки відходить по сечоводу, які відкриваються в сечовий міхур. Із сечового міхура продукти обміну видаляються через сечовидільний канал. Кожна група тварин має свої особливості в будові видільної системи.