Точка розглядала їх із цікавістю. Їй дуже сподобалися прямі лінії. У них не було ні початку, ні кінця. Найбільше за всіх вихвалялася червона пряма лінія: «Я найдовша! Ніхто мене не зламає і не зупинить, бо я нескінченна!» Захотіла точка ближче підійти, щоб познайомитися з нею. І не помітила, як перечепилася і впала на лінію. І раптом пряма лінія зникла. На її місці з'явилося два промені.
Вони теж були дуже довгими, але все ж не такі, як пряма лінія. У них з'явився початок. Злякалася точка: «Що ж я наробила!». Тільки вирішила вона все виправити, стрибнула назад, але знову наступила на промінь. І на місці променю з'явився відрізок. Він був найкоротший, бо у нього вже були і початок, і кінець.
Дуже засмутилася точка, що тепер її виженуть, і вона так і не знайде собі друзів, але відрізок став її втішати: «Не плач, залишайся жити з нами. Ти дуже важлива геометрична фігура». Послухалася точка, витерла сльози і стали вони дружити і допомагати один одному. Точка почала стрибати в різних місцях, а відрізки сполучали її сліди. Виходили кути або ламані лінії.
ДО КОНСПЕКТУ. Точка — найпростіша геометрична фігура. Щоб зобразити точку, достатньо лише доторкнутись олівцем до паперу. Точку позначають латинськими літерами. Пряма — це геометрична фігура, що не має ні початку, ні кінця. Ми можемо накреслити тільки частину прямої, але її можна продовжити в обидві сторони. Щоб провести пряму, користуються лінійкою.
Промінь — це частина прямої лінії, яка тільки з одного боку обмежена точкою. Промінь має початок, але не має кінця. Відрізок — це частина прямої лінії, яка з обох боків обмежена точкою. Відрізок має початок і кінець, його не можна продовжити. Промінь і відрізок – це частина прямої. Відрізок характеризує його довжина. Для вимірювання відрізків користуються лінійкою з поділками. ДО КОНСПЕКТУ.