Презентація : виховний захід "День кіборгів"

День кіборгів. Виховна година 11-Б клас. Вчитель Кучерява Наталя Степанівна. Червоногригорівськиц ліцей

16 січня в Україні вшановують захисників Донецького аеропорту, які протягом 242 днів – із 26 травня 2014 року до 20 січня 2015 року – тримали його оборону від ворога. Чому це було важливо? Радіо Свобода публікує думки семи учасників тих подій.

«Ми бачили у бінокль розп’яті тіла наших хлопців» – «кіборг Дім-Дім», боєць 90-го окремого десантно-штурмового батальйону 95-ї аеромобільної бригади:«Люди йшли в аеропорт, коли він вже був оточений, коли залишався один пост, купа трьохсотих, коли нас витравлювали газом і залишався під нашим контролем клаптик землі розміром не більше ніж палата в госпіталі, з усього аеропорту… Люди йшли туди і розуміли, що йдуть в оточення, в саме його ядро. А що робити, як треба було йти.

Михайло Кучерявенко, боєць 74-го окремого розвідувального батальйону: «Якби добровольці не зірвали план Путіна, то Європа й санкцій не вводила б» – оборонець ДАП«Ми всі розуміли ще задовго до трагедії, що все буде приблизно так, як і трапилося, і що кожен заїзд може бути останнім, але добровольців завжди вистачало для ротації, адже там були наші брати і їх потрібно було міняти.

Леонід «Дєд» Станчук, окремий 90-й батальйон 95-ї аеромобільної бригади: «Наших хлопців не розпинали, а вішали» – захисник аеропорту «Дєд»«Наших хлопців не розпинали, а вішали. Було таке, коли терористи зайняли старий термінал, а наші відійшли на новий. На старому терміналі вони повісили одного нашого і двох своїх. Вони навіть своїх вивісили, мабуть, щоб настрахати нас.

​Денис «Кліщ» Кліщевський, боєць 93-ї окремої механізованої бригади: Відчуття наближення якогось кінця за час перебування в аеропорту у мене було кілька разів. Особливо, коли 13 січня впала вежа, у нас не залишалося протитанкової зброї, і по нас в цей час працював танк. Тоді я думав, що це все. Ми стискали зуби, підкочувалися під стіну і прощалися один з одним. Обіймали один одного і чекали того останнього пострілу. Хлопці думали, що нас там вже не існує».«Де зміни? 3а що загинули справжні патріоти, герої, воїни?» – «кіборг»

​Сергій «Араб» Гурін, командир 122-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї аеромобільної бригади: «У снах «відпустити» Донецький аеропорт досі не можу» – комбат «кіборгів»«Дуже неприємно, коли питають, навіщо було утримувати Донецький аеропорт. Якщо б таке питання почули солдати, якими я командував біля аеропорту і в самому терміналі, їм би було дуже неприємно. Тоді не було запитань, «чому» і «навіщо». Люди відстоювали кожні 15 сантиметрів цього аеропорту, не кажучи вже про його стратегічне значення для продовження наступу. У моєму підрозділі після боїв в аеропорту загинуло 30 людей і ще 4 зникли безвісти – це за півтора місяця.

https://www.youtube.com/watch?v=GUcq-4 ILby. I

Використані матеріали:https://www.radiosvoboda.org/a/29714023.htmlhttps://armyinform.com.ua/2020/01/13/spogady-kiborgiv-my-shhohvylyny-buly-gotovi-do-smerti/