Презентація " Виникнення життя на Землі".

Виникнення життя на Землі.

Виникнення життя на Землі — подія чи процес, що відбувся між 4,4 та 3,6 млрд років тому та зумовив появу живих істот на планеті Земля і початок біологічної еволюції. Механізми виникнення життя вивчаються на стику наук фізичної хімії, молекулярної біології. Науковці дискутують, чи життя на Землі виникло автономно, шляхом перетворень хімічних речовин, які існували на той час на Землі абіогенез, чи життя виникло деінде у Всесвіті (або ж існувало вічно) і з'явилося на Землі внаслідок переносу з інших частин Всесвіту панспермія. Більшість спеціалістів у галузі схиляється до абіогенезу на Землі, проте панспермія має своїх прихильників. Виникнення органічних сполук без участі живої матерії називається абіотичним процесом на відміну від біотичого процесу — виникнення органічних сполук у живій клітині.

Умови на даній землі: Згідно з астрономічними та геологічними вік Землі становить приблизно 4,4 — 5 млрд років. Поверхня планети була, напевно, голою і нерівною, оскільки на ній внаслідок вулканічної активності, переміщень і стиснень кори, викликаної охолодженням, відбувалося утворення складок і розривів. Первинна атмосфера була, вочевидь, відновною, про що свідчить наявність у давніх породах металів у відновленій формі.(Молодші породи містять метали вже в окисленій формі (Fe3+). Лабораторнідосліди свідчать про те, що органічні речовини (основа життя) набагато легше утворюються у збідненій киснем атмосфері. Органічні сполуки утворюються з діоксиду вуглецю та води у процесі  фотосинтезу. У газах первинної атмосфери під впливом радіоактивного випромінювання та інтенсивних атмосферних розрядів могли відбуватися реакції тип.

Панспермі́я — космогонічна гіпотеза про появу життя на Землі внаслідок перенесення з інших планет якихось «зародків життя». Була висунута німецьким ученим Германом Ріхтером у 1865 році і підтримана  Германом Гельмгольцем. За гіпотезою панспермії, розсіяні в космосі зародки життя (наприклад, спори мікроорганізмів) переносяться з одного небесного тіла на інше з метеоритами або під дією тиску світла. За допомогою панспермії пояснювали і появу життя на Землі. Після відкриття космічних променів і з'ясування дії радіації на біологічні об'єкти позиція гіпотези вельми ослабла, а з застосування генетичних методів дослідження живих організмів стала вважатись псевдонауковою.

Ця гіпотеза полягає у припущенні, що попередниками живих клітин були молекули РНК, а не білки. Важливим для розвитку цієї теорії є відкриття явищасамореплікації (самовідтворення) молекул РНК. Вважається, що шляхом самореплікації молекули РНК еволюціонували до складніших клітинних утворень. На думку автора, головною проблемою гіпотези є перехід від світу РНК до сучасного світу з його генетично контрольованим біосинтезом білків. Також проблемою є синтез в абіотичних умовах довгих молекул РНК. До 2014 року максимум довжини синтезованих в умовах пре-біотичної Землі були довжини РНК у 50 нуклеотидів. Натомість РНК, що здатна до самореплікації, була отримана і мала довжину у 209 нуклеотидів.