Презентація "Виразне читання поезій Ліни Костенко"

Страшні слова, коли вони мовчать,коли вони зненацька причаїлись,коли не знаєш, з чого їх почать,бо всі слова були уже чиїмись. Хтось ними плакав, мучивсь, болів,із них почав і ними ж і завершив. Людей мільярди і мільярди слів,а ти їх маєш вимовити вперше!Все повторялось: і краса, й потворність. Усе було: асфальти й спориші. Поезія — це завжди неповторність,якийсь безсмертний дотик до душі.https://youtu.be/x. Hnd. Dqm. Dy6k. Посилання на аудіозапис поезії

Художній аналіз поезіїМитець несе велику відповідальність перед людьми за свої слова, творіння, адже до нього прислухаються, йому вірять. Як важливо сказати щось своє, неповтор­не, вагоме, яке б зачепило душу людини, підтримало її, розрадило. Ліна Кос­тенко переконана: якщо ти справжній поет, то твоя «поезія — це завжди не­повторність, якийсь безсмертний дотик до душі». Ці слова, які є головною думкою поезії, стали афоризмом.

Моя любове! Я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни. Лиш не зроби слухняною рабою,не ошукай і крил не обітни!Не допусти, щоб світ зійшовся клином,і не присни, для чого я живу. Даруй мені над шляхом тополинимважкого сонця древню булаву. Не дай мені заплутатись в дрібницях,не розміняй на спотички доріг,бо кості перевернуться в гробницяхгірких і гордих прадідів моїх.І в них було кохання, як у мене,і від любові тьмарився їм світ.І їх жінки хапали за стремена,та що поробиш,— тільки до воріт. А там, а там... Жорстокий клекіт боюі дзвін мечів до третьої весни... Моя любове! Я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни.

Художній аналіз поезії У поезії Л. Костенко «Моя любове, я перед тобою» інтимний мотив тісно переплітається з філософським. Якою б сильною не була любов, лірична героїня Ліни Костенко нізащо не згодиться стати рабою почуття, вона прагне зберегти себе як особистість. У вірші «Моя любове! Я перед тобою...» вона просить любов не допустити до того, «щоб світ зійшовся клином», щоб зникло з її життя те, для чого вона живе. І якщо таке станеться, якщо вона заплутається в дрібницях, розміняє на спотички свої широкі дороги, то кості гордих її предків «перевернуться в гробницях». Любов не могла зупинити мужніх воїнів, відвернути їх від бою, від їхніх ратних обов’язків перед Батьківщиною. Ліричні героїні Ліни Костенко кохають ніжно, віддано, але це прекрасне почуття не затьмарює їм світу, не відбирає розуму, не робить слухняними і покірливими. Воно може принести сльози чи щасливу посмішку, горе чи радість, але ніколи не зможе примусити людину забути, хто вона є і яке її призначення на землі.

Вечірнє сонце, дякую за день!Вечірнє сонце, дякую за втому. За тих лісів просвітлений Едемі за волошку в житі золотому. За твій світанок, і за твій зеніт,і за мої обпечені зеніти. За те, що завтра хоче зеленіть,за те, що вчора встигло оддзвеніти. За небо в небі, за дитячий сміх. За те, що можу, і за те, що мушу. Вечірнє сонце, дякую за всіх,котрі нічим не осквернили душу. За те, що завтра жде своїх натхнень. Що десь у світі кров ще не пролито. Вечірнє сонце, дякую за день,за цю потребу слова, як молитви. Посилання на аудіозапис:https://youtu.be/P9j. Pk. Yt. Nwto

Художній аналіз. Для кожної людини надзвичайно важливими є вміння радіти життю, його незвичайним і буденним подарункам. Ліна Костенко щедро наділена оцим даром радості, умінням відчувати неповтор­ність кожної хвилини, талантом ділитися з усіма своєю трепет­ною любов’ю, своїм щастям буття. Лірична героїня вдячна за кожен прожитий день: «Вечірнє сонце, дякую за день!». Пересічна людина не помічає краси навколишнього світу, а Ліна Костенко здатна віднайти прекрасне у найнепримітніших речах. У своїй любові до всього сущого вона ніби зливається з природою, стає гармонійною й невід’ємною її частиною.

Звичайно, на одному уроці осягнути всю глибину й масштабність творчості Ліни Костенко неможливо, але сьогоднішня робота дала змогу усвідомити її місце в літературному процесі ХХ століття. Ви збагатили свій внутрішній світ новими знаннями та емоціями. Тож пам’ятайте, що «поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі». Домашнє завдання. Написати листа письменниці.