Обсяг китайських інвестицій в країни Африки (2005—2014 рр.).* В останні роки перспективними є інвестиційні проекти в Марокко: спільно з Китаєм у сфері авіабудування, побутових та промислових систем кондиціонування, спільно із країнами ЄС — у галузі хімії. Такі самі проекти реалізуються і в інших країнах регіону.
* Електроенергетика в Африці розвинута слабо. * Головні паливні ресурси - вугілля, нафта і рослинне паливо. * У більшості країн саме ТЕС є основним виробником електроенергії. * Незважаючи на значний розвиток, який енергетика країн Африки отримала в останні 20—30 років, вона ще має значні перспективи розвитку.
* В Єгипті (виробництво транспортного і гірничого обладнання, військової техніки), в інших країнах воно представлене лише невеличкими передільними підприємствами в столичних містах. 3) Машинобудування ( виробництво машин і обладнання)* Багатопрофільне→ ПАР→ гірниче обладнання, військову техніку, с/г машини, залізничні вагони, автомобілі, ремонтує річкові судна
Поступово набувають значення нафтопереробка і хімічна промисловість (переважно нафтохімія), де відзначаються Нігерія, ПАР і країни Північної Африки. Виробництвом мінеральних добрив займаються в Зімбабве, Замбії, Нігерії, Марокко, ПАР, Сенегалі.4) Хімічна ( виробництво хімічної продукції і пластмас)
* Традиційними і подекуди основними напрямками виробництва в африканських країнах залишаються текстильна і харчова. * У текстильній промисловості провідна роль належить бавовняній на власній сировині, а також виробництву синтетичних волокон.5) Легка ( виробництво тканин, одягу, взуття)
* більшість промислових центрів розміщено або на морському узбережжі, або на берегах великих річок: Каїр, Александрія, Кіншаса, Браззавіль, Хартум, Лагос, Луанда, Тріполі, Алжир, Могадішо, Дакар, Аккра, Дар-ес-Салам тощо. * Зараз це не лише столиці африканських держав або найбільші міста, але й інші промислові та фінансові центри материка.
* Особливості розміщення промислового виробництва в Африці зумовлені колоніальним минулим регіону. * Розміщення багатьох промислових центрів у країнах, що мають вихід до океанів та морів, полягають у тому, що виникли вони як портові міста й розвивалися як місця перевалки, обробки й транспортування сировини із центральних частин колишніх колоніальних володінь до країн-метрополій.
ВИСНОВКИ• Вторинний сектор економіки в більшості країн Африки (за винятком ПАР, Єгипту, Алжиру, Нігерії) майже відсутній.• У регіоні переважно добувають та переробляють нафту й природний газ, збагачують видобуті корисні копалини, виплавляють чорні метали й чорнову мідь, обробляють золото. Переробна промисловість на континенті розвинена слабо, лідерами є текстильна (бавовняна), швейна та шкіряно-взуттєва. Більшість промислових підприємств будувалася за фінансової та інженерної підтримки іноземних спеціалістів.• Машинобудування, хімічна та фармацевтична промисловість розвинені лише в ПАР.• Енергетика країн Африки має практично безмежні перспективи для розвитку, особливо у сфері використання альтернативних її джерел.• Територіальна організація господарства регіону досі пов'язана з колоніальним минулим регіону. Більшість промислових центрів розміщено або на морському узбережжі, або на берегах великих річок.
