Видатні кияни-географи та картографи використання штучного інтелекту для вивчення зовнішнього середовища українських дослідників у географії та картографії

"Видатні кияни-географи та картографи: використання штучного інтелекту для вивчення зовнішнього середовища українських дослідників у географії та картографії"

Мета заходу:- Поглибити знання студентів про видатних київських географів і картографів.- Розкрити історію розвитку географії та картографії в Україні.- Ознайомити з практичним використанням ШІ для дослідження природного середовища. Розвивати навички аналізу, критичного мислення та командної взаємодії. Завдання заходу:- Ознайомити з історією київської географічної школи.- Представити біографії та науковий внесок провідних вчених.- Виконати практичні завдання з використанням цифрових ресурсів.- Показати можливості ШІ для аналізу географічних даних.- Формувати патріотичне ставлення до рідного краю.

Київська школа географії: історичний контекст. Київ — історичний центр розвитку географічної думки. Тут формувались наукові традиції. Розвивались картографічні методи. Становлення київської географічної школи вплинуло на науку України.

Коротка історія географії та картографії в КиєвіГеографія та картографія в Києві мають давню історію. Перші згадки про географічні дослідження датуються ще часами Київської Русі. У наступні століття ця галузь розвивалася завдяки діяльності видатних вчених та картографів. Київська Русь. Перші географічні описи. Середньовіччя. Розвиток картографії. Новий час. Активні наукові дослідження.

Завдання: За допомогою CHAT GPT або GROK 3 визначити який вчений зображений на фото?

Олександр Юрійович Дмитрук (1965–2021) Народився в Києві, був ландшафтознавцем та професором Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Автор понад 170 наукових праць з географії. Розробив власні методики аналізу урбанізованих територій, зокрема Києва, та створив схему районування України. Серед його відомих робіт: "Урбаністична географія. Ландшафтний підхід" (1998) та "Урбанізовані ландшафти: теоретичні та методичні основи" (2004)

Микола Барбот де Марні (1842–1895) Роль: геолог і географ французького походження, який працював в Україні. Викладав у Київському університеті Святого Володимира (тепер КНУ ім. Шевченка). Займався геологічним картуванням українських територій, включаючи Київщину. Його наукова діяльність сприяла розвитку геології та картографії саме в Києві.

Євген Оскарович Патон (1870–1953) — видатний вчений, інженер, академік і засновник української школи мостобудування. Хоча він відомий насамперед як інженер і конструктор мостів, його діяльність тісно пов’язана з Києвом і має непряме відношення до географії та картографії.1. Геодезичні та топографічні дослідження. При проектуванні мостів (зокрема Патонівського через Дніпро) геодезія була ключовою. Перед будівництвом мостів здійснювались детальні топографічні зйомки, аналіз рельєфу та ґрунтів, які формували основу для інженерно-географічного аналізу.🏙️ 2. Вплив на просторовий розвиток Києва. Завдяки мосту Патона Київ отримав потужний транспортний зв'язок між правим і лівим берегом Дніпра. Це дало поштовх міграції населення, розвитку нових районів (Дарницький, Дніпровський) — теми, які є об’єктами дослідження суспільної географії.🗺️ 3. Участь у науково-технічних публікаціях Патон підтримував впровадження наукових картографічних матеріалів в інженерну справу. Під його керівництвом розроблялись схеми мостових споруд, які часто поєднувалися з картами місцевості, планами транспортних мереж — ці матеріали використовувались географами при плануванні простору міста.

Степан Рудницький (1877–1937). Роль: Засновник української географії та картографії. Відношення до Києва: хоча основна діяльність Рудницького відбувалась у Львові та Харкові, він мав значний вплив на розвиток географії в усій Україні, включно з Києвом. Його ідеї та наукові підходи поширювались через студентів і колег, які працювали у Києві. Був першим директором Українського науково-дослідного інституту географії та картографії, що діяв у Харкові, але згодом мав співпрацю з київськими науковцями.

Павло Аполлонович Тутковський (1858–1930). Видатний геолог і краєзнавець, академік АН України. Проводив геологічні дослідження майже в усіх регіонах України. Вивчав підземні води та запропонував проєкт забезпечення Києва питною водою. Був одним із перших укладачів програм з географії, створив "Словник геологічної термінології" та підручники "Загальне землезнавство" і "Мінералогія". Очолював відділ природничих наук АН України та організував кафедру географії в Київському університеті.

Борис Ізмаїлович Срезневський (1857–1934). Кліматолог і метеоролог, народився в Києві. Засновник метеорологічної служби в Україні, організував мережу метеорологічних станцій. Його дослідження сприяли розвитку кліматології та метеорології в країні.

Костянтин Григорович Воблий (1876–1947). Відомий український економіст, статистик та економіко-географ. Вивчав природні ресурси та господарство України, розробив наукову схему економічного районування країни. Автор підручника "Економічна географія України". Його дослідження охоплювали історію народного господарства, економічну статистику та демографію.

Каленик Іванович Геренчук (1912–1984). Український фізико-географ, геоморфолог та ландшафтознавець. Багато його праць присвячені охороні природи. Вивчав ландшафтне різноманіття України та сприяв розвитку природоохоронних територій.

Завдання для Команди 1: особливості розміщення різних типів грунтів на території столиціВикористання superagronom.com ua/karty/karta-gruntiv-ukrainy:визначити які типи грунтів розміщені на території столиці і в яких районах столиці?

Завдання для Команди 2: особливості інфраструктури та землерозміщення річок та островів столиціВикористання Open. Street. Map:визначити скільки мостів з'єднує правий беріг з лівим, які острови розміщені в столиці та які річки протікають через Київ?

Вплив київських географів та картографів на розвиток науки. Київські географи та картографи зробили значний внесок у науку. Їхні праці вплинули на розвиток географічних знань. Сприяли формуванню національної ідентичності. Їхні ідеї актуальні й сьогодні.

Висновок. Результати впровадження штучного інтелекту в розвитокгеографії та картографії: Нове МайбутнєПотенціал Вчених. Розвиток Навичок