Презентація з біології та екології для учнів 11 класу "Екосистеми, їх структурна організація"

Екосистеми, їх структурна організація. Дендропарк «Олександрія»

План. Екосистемологія. Екосистемне різноманіття. Структура екосистем. Типи зв’язків між популяціями різних видів у екосистемах. Дендропарк «Софіївка»

Екосистемологія {8799 B23 B-EC83-4686-B30 A-512413 B5 E67 A}вивчає закономірності формування, структурно-функціональні особливості поширення, еволюцію, динаміку, способи використання та охорону екосистем{C083 E6 E3-FA7 D-4 D7 B-A595-EF9225 AFEA82}Голубець Михайло Андрійович(30.10.1930 – 14.08.2016)очолював наукову школу, яка працювала у напрямку становлення української екосистемологіїекосистемологія має важливе значення для реалізації Концепції сталого розвитку{8799 B23 B-EC83-4686-B30 A-512413 B5 E67 A}Об’єкт дослідження:екосистемне різноманіття. Предмет дослідження:вивчення властивостей і ознак: структури, екологічних зв’язків, між біотичними та абіотичними компонентами, самоорганізація, саморегуляція, продуктивність, стабільність розвитку, стійкість

Екосистема{8799 B23 B-EC83-4686-B30 A-512413 B5 E67 A}Сукупність організмів різних видів, які взаємодіють між собою і з фізичним середовищем мешкання таким чином, що всередині такої біологічної системи виникають потоки енергії та колообіг речовин, які зв’язують усі складові в єдину цілісну систему{8799 B23 B-EC83-4686-B30 A-512413 B5 E67 A}Артур Тенслі (1871-1955)англійський ученийзапропонував термін «екосистема»{8799 B23 B-EC83-4686-B30 A-512413 B5 E67 A}Сукачов. Володимир Миколайович(1880-1967)український екологзапропонував термін «біогеоценоз»{C083 E6 E3-FA7 D-4 D7 B-A595-EF9225 AFEA82}Біогеоценоз. Екосистема, що займає певну однорідну ділянку місцевостіБіоценологія – напрям екологічних досліджень, що вивчає структуру та функціонування біогеоценозів

Екосистемне різноманіття {8799 B23 B-EC83-4686-B30 A-512413 B5 E67 A}різномаїття екосистем, що визначаються різноманітністю природних умов{8799 B23 B-EC83-4686-B30 A-512413 B5 E67 A}За розмірами і складністю:консорційна екосистема;парцелярна екосистема;біогеоценозна екосистема;ландшафтна екосистема;провінційна екосистема;біомна екосистема. Біосфера – єдина глобальна екосистема планети, екосистема найвищого порядку

Екосистемне різноманіття {8799 B23 B-EC83-4686-B30 A-512413 B5 E67 A}Консорційні екосистемиіндивідуальні, популяційні або видові;найменші;окреме зелене дерево, трухляві пні, мурашники, мертві стовбури дерев. Біомисукупність екосистем з відносно подібними характеристиками, займають значну територію й розвиваються в подібних умовахвологі тропічні ліси, тундра, тайга, степ, пустелі, напівпустелі, савани, ліси, хвойні ліси, морські екосистеми. Мурашник. Вологі тропічні ліси

Екосистемне різноманіття {8799 B23 B-EC83-4686-B30 A-512413 B5 E67 A}За походженням. ПриродніШтучнірізноманітність визначають умови природних зон, передусім освітлення й температура існування залежить від людини, яка організовує їхнє формуванняліси, річки, озерасади, парки, поля, городи, штучні водойми. Річка. Поле

Екосистемне різноманіття {8799 B23 B-EC83-4686-B30 A-512413 B5 E67 A}За специфікою структури й кругообігу речовин. НаземніВоднітундра, тайга, широколистяні ліси, степи, савани, пустелі, тропічний ліспрісноводні: озера, ставки, водосховища, річки, струмки, джерела, болота, болотисті лісиморські: прибережні води, бухти, протоки, гирла річок. Савани. Прибережні води Азовського моря

Структура екосистеми{8799 B23 B-EC83-4686-B30 A-512413 B5 E67 A}Поділ компонентів цілісної системи на групи за певними параметрамиабіотична частинабіотична частинамікроклімат: світло, температура, вологість;вода; повітряпродуценти;консументи;редуценти{8799 B23 B-EC83-4686-B30 A-512413 B5 E67 A}За розподілом компонентів в екосистемівидовапросторова екологічна

Видова структура{8799 B23 B-EC83-4686-B30 A-512413 B5 E67 A}Визначається видовою різноманітністю (кількістю популяцій і видів, співвідношенням особин цих видів, їх чисельності або біомаси. Забезпечує стійкість та саморегуляцію екосистем. Домінантні види – переважають у біогеоценозі за чисельністю особин або займають велику площу. Хвойні ліси Карпат:домінують:серед дерев -смерека;серед тварин – мишоподібних гризунів - полівки

Просторова структура{8799 B23 B-EC83-4686-B30 A-512413 B5 E67 A}Визначається розташуванням елементів абіотичної та біотичної частин у просторі екосистеми. Визначається ярусним розташуванням рослин - вертикальне розташування та формуванням мікроугрупувань - горизонтальне розчленування (мозаїчність)Основний чинник, що визначає просторовий розподіл {8799 B23 B-EC83-4686-B30 A-512413 B5 E67 A}для рослин – кількість світладля тварин – кількість їжіВертикальне розташування. Горизонтальне розчленування

Екологічна структура{8799 B23 B-EC83-4686-B30 A-512413 B5 E67 A}Співвідношення популяцій різних видів, що виконують певні функції в екосистемі{8799 B23 B-EC83-4686-B30 A-512413 B5 E67 A}Продуцентилат. producens – той, що виробляє, створюєКонсументилат. consumo- споживаю. Редуцентилат. reduco –повертає, відновлює

Екологічна структура{8799 B23 B-EC83-4686-B30 A-512413 B5 E67 A}Співвідношення популяцій різних видів, що виконують певні функції в екосистемі{8799 B23 B-EC83-4686-B30 A-512413 B5 E67 A}Продуцентипопуляції автотрофних організмівсинтезують органічні речовини з неорганічнихзелені рослини, ціанобактерії, фото- і хемосинтезуючі бактеріїосновні на суходолі – насінні, у водних екосистемах - водорості

Екологічна структура{8799 B23 B-EC83-4686-B30 A-512413 B5 E67 A}Співвідношення популяцій різних видів, що виконують певні функції в екосистемі{8799 B23 B-EC83-4686-B30 A-512413 B5 E67 A}Консументи популяції гетеротрофних організмів, які живляться безпосередньо або через інші готовою органічною речовиною, синтезованою автотрофамиконсументи І порядку – рослиноїдні, паразити рослинконсументи ІІ порядку і наступних порядків – хижаки, паразити тварин, сапрофаги

Екологічна структура{8799 B23 B-EC83-4686-B30 A-512413 B5 E67 A}Співвідношення популяцій різних видів, що виконують певні функції в екосистемі{8799 B23 B-EC83-4686-B30 A-512413 B5 E67 A}Редуцентипопуляції гетеротрофних організмів, які в процесі життєдіяльності розкладають відмерлі органічні речовини до мінеральних, які використовують продуцентисапрофітні організми – бактерії і гриби, які виділяють ферменти на органічні рештки і поглинають продукти їх розщеплення{8799 B23 B-EC83-4686-B30 A-512413 B5 E67 A}детритофаги – споживають подрібнену органіку (дощові черв’яки, личинки мух)копрофаги – поїдають послід тварин і людей (жуки-гнойовики)некрофаги – поїдають трупи тварин (жуки гробарики)

Типи зв’язків між популяціями різних видів у екосистемах{8799 B23 B-EC83-4686-B30 A-512413 B5 E67 A}Прямі зв’язкибезпосередньо пов’язують дві популяціїхижак-здобич, паразит-хазяїн. Непрямі зв’язкипопуляція одного виду впливає на популяцію іншого через популяції третього хижаки, поїдаючи здобич, впливають на популяції рослин. Трофічні зв’язкизв’язки живленняхижацтво, фітофагія, паразитизм, сапротрофне та симбіотрофне живлення. Топічні зв’язкипросторові зв’язки, створення умов для інших організміворхідеї на стовбурах дерев

Типи зв’язків між популяціями різних видів у екосистемах{8799 B23 B-EC83-4686-B30 A-512413 B5 E67 A}Фабричні зв’язкипов’язані з наданням середовища чи притулкудупло дятла в стовбурі дерева. Форичні зв’язкитранспортування організмів одного виду іншимзоофілія, зоохорія. Антибіотичні зв’язкинегативний вплив від іншої популяціїхижацтво, конкуренція, виїдання. Нейтральні зв’язкиіснування на спільній території різних видів без наслідківхижаки різних видів. Симбіотичні зв’язкиформи співіснування організмів різних видівмутуалізм, коменсалізм, паразитизм

Висновки. Об’єктами дослідження екосистемології є різні екосистеми, що класифікують за різними критеріями і різноманітність яких визначається природними умовами й діяльністю людини. Загальна структура екосистеми визначається просторовим, видовим та екологічним різномаїттям груп, що є обов’язковою умовою її існування. Складні й різноманітні взаємовідносини між популяціями різних видів є основою формування, існування і розвитку екосистем. Дуб Максима Залізняка

Печера Мовілезнаходиться в Румунії (повіт Констанца). Відкрита Крістіаном Ласку в 1986 р, за декілька кілометрів від узбережжя Чорного моря. Відома за свою унікальну екосистему ґрунтових вод, яка збагачена сірководнем і вуглекислим газом з дуже малою кількістю кисню. Життя в печері розвивалось окремо від зовнішнього світу впродовж 5,5 мільйонів років, і використовує хемосинтез на відміну від фотосинтезу.повітря в печері дуже відрізняється від зовнішньої атмосфери: рівень кисню втричі менший ніж на відкритому повітрі (7–10 % O2 в атмосфері печери, проти 21 % в повітрі), і в сто раз більше вуглекислого газу (2–3,5 % CO2 в атмосфері печери, проти 0.03 % в повітрі), присутній метан (CH4) (1-2 %). Повітря, і вода печери містять високу концентрацію сірководню (H2 S) і аміаку (NH3).сорок вісім видів тварин (серед них п'явки, павуки, скорпіони і комахи) були знайдені в печері, з яких 33 є ендемічними. Ланцюг живлення базується на хемосинтезі у формі метано- і сірко-окислюючих бактерій, які в свою чергу виділяють поживні речовини для грибів та інших бактерій. Це утворює ціанобактеріальні мати на стінах печери і поверхні озер, на яких пасуться деякі з тварин, що в свою чергу стають здобиччю для хижих видів.схожі екосистеми були відкриті раніше біля глибоководних гідротермальних джерел, а також в апотичних частинах вапнякових печер, але мешканці цих систем частково живляться органічними матеріалами занесеними з поверхні, роблячи їх залежними від фотосинтезу.

Домашнє завдання. Опрацювати §39, стор. 150-151 (відповідати на питання усно;Переглядати презентацію на сайті «Дистанційне навчання»Виконати тести освітнього проєкту «На Урок» за посиланням:join.naurok.ua, код доступу 5082075

Дякую за увагу!