Презентація "Збройні Сили України у складі Миротворчих Сил ООН"

Збройні Сили України у складі Миротворчих Сил ООН

2018 рік у світовій політиці ознаменований 70-річчям початку функціонування миротворчих місій Організації Об’єднаних Націй. Миротворча діяльність ООН розпочалася у 1948 році, коли група військових спостерігачів направилася підтримувати перемир’я в арабо-ізраїльському конфлікті. До речі, ця перша миротворча місія триває і до сьогодні.

Численні збройні конфлікти, що виникали в період «холодної війни» в різних регіонах світу всупереч існуючій у Статуті ООН забороні державам використовувати силу при розв'язанні територіальних суперечок, вимагали від ООН застосування заходів для припинення конфліктів, що загрожували мирові та безпеці народів. Тому міжнародне співтовариство обрало шлях створення і функціонування в межах відповідальності та під керівництвом ООН миротворчих ЗС (контингентів ЗС держав-членів ООН). Вони мали діяти в зонах збройних конфліктів на підставі різноманітних функціональних мандатів, які надавалися їм з метою роз'єднання ЗС ворогуючих сторін і створення таким чином сприятливих умов для ведення дипломатичних переговорів з метою припинення цих конфліктів.

Резолюція 50 1948 р. Ради Безпеки ООН створила прецедент, який став основою для проведення операцій ООН із підтримання миру в майбутньому, що і вважається точкою відліку історії цього вкрай важливого і необхідного виду діяльності ООН. Оскільки ООН не має власних збройних сил і поліцейських формувань, необхідний для кожної операції персонал на прохання ООН надають держави-члени. 

29 травня 1948 року, замість застосування дій за ст. 42 Статуту ООН, Рада Безпеки прийняла Резолюцію 50, за якою було створено спеціальну групу воєнних спостерігачів під назвою Організація Об’єднаних Націй для спостереження за виконанням умов перемир’я (UNTSO). До її складу входило 648 військових та цивільних спостерігачів; вона виконувала різноманітні завдання, які пізніше стали типовими для місій спостереження або підтримання миру: контроль за дотриманням угоди про припинення вогню і встановлених кордонів, установлення демілітаризованих зон та нагляд за ними, передача військовополонених,створення безпечного середовища для доставки продовольства та гуманітарної допомоги;підтримання гуманітарного доступу;запобігання актам геноциду та приведення до відповідальності винуватців;здійснюють моніторинг дотримання прав людини та нагляд за проведенням виборів;створення зон безпеки та нагляду за їх дотриманнямзахист прав людини. тощо.

Сам термін «підтримання миру» почав використовуватися у 1956 р., коли у зв’язку зі скаргою Єгипту проти Сполученого Королівства і Франції була скликана перша надзвичайна спеціальна сесія Генеральної Асамблеї, що ухвалила Резолюцію 119 від 31 жовтня 1956 р. про створення Надзвичайних Збройних Сил ООН, які діяли понад 10 років. До того часу широко використовувалися поняття «легіон ООН», «польові кадри ООН», «варта ООН», а після прийняття зазначеної Резолюції у міжнародно-правовий нормативний лексикон увійшли терміни «міжнародні сили ООН», «поліцейські сили ООН», «сили миру», «сили з підтримання миру» та ін. 

До складу Комітету входять 100 держав – членів Організації Об’єднаних Націй, головним чином держави, які надавали або надають персонал для операцій з підтримки миру. Інші держави-члени беруть участь у роботі Комітету і його робочих груп в якості спостерігачів. У зв’язку із появою такого засобу врегулювання міжнародних конфліктів – операції з підтримання миру – за рішенням Генеральної Асамблеї, починаючи з 2003 р., 29 травня відзначається Міжнародним днем миротворців Організації Об’єднаних Націй.

З точки зору активності участі представників спецконтингенту миротворців у вирішенні проблемної конфліктної ситуації виділяють два види миротворчих операцій ООН: місії спостерігачів та операції з участю миротворчих сил. Спостерігачі не мають зброї, а військовослужбовці миротворчих сил ООН озброєні легким озброєнням, яке вони можуть застосовувати виключно в цілях самооборони.

Для прийняття рішення про розгортання нової операції з підтримання миру Організація Об’єднаних Націй проходить обов’язкові процедурні стаді1. Початкові консультації. - Серія консультацій з усіма зацікавленими сторонами (держави-учасники конфлікту; держави-учасники можливого спецконтингенту)2. Технічна оцінка на місцях. - Направляється місія технічної оцінки в країну або на територію, де передбачається розгортання операції ООН для урахування її масштабів, ресурсів і рівня необхідного фінансування.3. Резолюція Ради Безпеки. - Якщо Рада Безпеки приходить до висновку, що розгортання миротворчої операції ООН є найбільш адекватним заходом із підтримання миру, вона офіційно санкціонує її проведення, приймаючи відповідну резолюцію. 4. Призначення старших посадових осіб. - Глава місії та командувач силами миротворчої операції5. Планування операції. - Відбувається створення у Центральних установах спільної робочої групи або комплексної цільової групи місії за участю всіх відповідних департаментів, фондів і програм ООН.6. Розгортання операції. -Організація штаб-квартири. Розгортання операції здійснюється поступово в максимально стислі терміни з урахуванням умов безпеки і політичної ситуації на місцях.7. Набір персонального складу миротворців.

У практиці ООН з різними миротворчими функціями створювалися: ЗС ООН у Конго (1960–64), ЗС ООН на Кіпрі (від 1964), Надзвичайні сили ООН в Єгипті (1965–67), Надзвичайні ЗС ООН на Близькому Сході (1973–79), сили ООН для нагляду за роз'єднанням ізраїльських та сирійських військ (від 1974), тимчасові ЗС для підтримання миру в Лівані (від 1978) Та інші миротворчі операції. (Всього більше ста)Миротворці ООН в Еритреї

Починаючи з 1992 року Збройні сили України беруть участь у миротворчих операціях під егідою ООН, НАТО та інших міжнародних організацій. У військових операціях взяло участь 44 000 українських військовослужбовців, 55 з них — загинуло. Українці брали участь у миротворчих операціях ООН і за часів СРСР, хоча, зазвичай, цих громадян України не зараховують до офіційної статистики, на відміну від країн СНД. Контингент у ДР Конго Миротворчі операції  України, які ще тривають. Косово 1999 рік -40 військових. Конго 2000 рік -13 військових. Кот-д’Івуар 2011 рік -56 військових. Молдова 1998 рік – 10 (військові спостерігачі)

Українські миротворці повернулись з Косово. Після піврічного перебування у миротворчій місії в Косово, 21 грудня, додому повернулись 40 українських військовослужбовців, повідомили у службі зв’язків з громадськістю Командування Сухопутних військ ЗСУ.21 Грудня, 2021«Військовослужбовці одного із окремих полків підтримки оперативного командування «Схід» виконували завдання в республіці Косово під керівництвом NATO у складі міжнародних сил Kosovo Force – KFOR»Нині в Косово виконує завдання 30-та за рахунком ротація. Український контингент вперше прибув до Косово у складі миротворчої місії ще у 1999 році. Відтоді майже півтори тисячі наших військових забезпечували мир та безпеку на Балканах.

Презентацію створила вчитель Захисту України Чкаловського опорного ліцею Лебедин Наталя Володимирівна2022 рік