Презентація "Дмитро Вітовський"

(1887-1919)військовий і громадський діячполітик, полковник легіону Українських січових стрільців, полковник УГА Державний секретар Військових справ ЗУНРДмитро Вітовський

Дитячі та юнацькі роки. Народився 8 листопада 1887 року в селі Медуха, недалеко колишньої княжої столиці Галича, в родині бідного селянина. У 1907 р. закінчив гімназію у м. Станіслав (нині Івано-Франківськ).

Навчався у Львівському університеті, звідки 1910 р. був відрахований за участь у студентському антипольському русі. Закінчив юридичний факультет Краківського університету. Від 1911 р. працював адвокатом у Станіславі. Організовував осередки товариств «Січ» і «Просвіта» на Покутті.

Провідник стрілецтва. В 1914-1915 рр. командував сотнею, пізніше – куренем Українських Січових Стрільців (УСС) під час кровопролитних боїв проти російських військ у Карпатах (1914-1915 рр.), на Маківці (1915 р.), над Стрипою (1915 р.).

Бій на горі МаківціКоли розпочались військові дії на Маківці Вітовський писав: “ ночуємо на горі… вітер, мороз і мряка не дають на місці лежати. Вкритися нічим, постелити нічого, вогню розложити не вільно… Ночуємо знову на горі, в мряці, студені і дощі… Мої хлопці відбивають наступ москалів, як старі вояки. Ідуть на багнети сміло, безстрашно…”

1 листопада 1915 року на річці Стрипі, коло села Семиковець Теребовлянського повіту, російські війська прорвали фронт. У важкій триденній битві сотня зупинила ворожий наступ. Це була остання битва УСС, в якій брав участь Вітовський. Його було поранено в ногу і він відбув на лікування.

Провідник Листопадового Чину1 листопада 1918 року Дмитро Вітовський очолив Листопадовий чин. Тоді він телефонував до Києва: "Зайнятий українськими військами Львів складає поклін Києву, столиці всієї України".

Військовий секретаріат ЗУНР Перебуваючи на посаді державного секретаря військових справ ЗУНР в досить складних умовах здійснює організацію Української Галицької Армії. Всього за півтора місяці титанічні мобілізаційні зусилля дали молодій західноукраїнській державі нову, стотисячну армію. В ній панував дух української соборності, тобто об'єднання ЗУНР і УНР. Це також було заслугою державного секретаря військових справ. Він невтомно пропагував і відстоював ідею соборності, прагнув наблизити день створення єдиної армії двох українських держав.

Українська Галицька Армія (УГА) була регулярною армією проголошеної 19 жовтня 1918 р. Західноукраїнської Народної Республіки. УГА сформувалася довкола ядра раніше існуючого у складі австро-угорської армії легіону Українських Січових Стрільців (УСС) та інших українських формацій.

22 січня 1919 року відбулося проголошення соборності України на Софіївському майдані в Києві. Сповнилась те, чого Вітовський прагнув ще з юних літ – того дня він заслужено брав участь в урочистостях біля собору Святої Софії.

Продовжив вірну службу Україні та її народові Дмитро беручи участь у Паризькій мирній конференції. У березні 1919 року він приїжджає в Париж у складі делегації Української Народної Республіки для того, щоб переконати Найвищу Раду країн Антанти вжити заходів для припинення агресії з боку Польщі проти української держави.

Близько 9 години ранку 4 серпня 1919 року на кордоні з Німеччиною літак обстріляла польська прикордонна сторожа. Прогримів сильний вибух, літак загорівся і у вигляді вогняної кулі впав на німецький бік, залишаючи за собою довгу смугу чорного диму.

Хто умирає в боротьбі,В серцях живе навіки!

Дякую за увагу!