Презентація "Життя і творчість Ліни Костенко"

Ліна Костенко: життєвий і творчий шлях. Видатна українська поетеса, перекладачка, есеїстка, драматург, лауреатка Шевченківської премії. Її життя – це яскравий приклад мужності, таланту та безкомпромісної любові до рідного народу.

Дитинство та юність: формування особистостіДитинство в РжищевіЛіна Костенко народилася 19 березня 1930 року в місті Ржищеві Київської області в родині вчителів Василя та Зінаїди Костенків. Її батько був поліглотом, міг викладати ледве не всі предмети в школі. Батьки прищепили їй любов до навчання, а мама, захоплена українською культурою і літературою, заклала основу майбутнього творчого шляху. Ранні творчі прояви та формування інтелекту. З раннього дитинства Ліна захоплювалася читанням, особливо української класики. Вона активно відвідувала шкільний літературний гурток, розвиваючи свої таланти, беручи участь у виставах та поетичних конкурсах. У підлітковому віці почала писати власні вірші, виявляючи непересічний талант та пристрасть до слова. Її юність пройшла в атмосфері інтелектуальних пошуків, формуючи її як яскраву та самобутню особистість, яка рано усвідомлювала свою майбутню місію – стати письменницею.

Становлення поетеси: ранні твори та визнання1 Вступ до Київського педагогічного інституту та Московського літературного інституту. Вступила до Київського педагогічного інституту ім. О. М. Горького, але потім перевелась до Московського літературного інституту ім. О. М. Горького, який закінчила на «відмінно».2"Проміння землі" (1957)Дебютна збірка "Проміння землі" (1957), хоч і відповідала радянським стандартам, викликала суперечливі відгуки критиків завдяки нестандартному підходу. Незважаючи на цензуру, Костенко досягла визнання.3 Ранні віршіРанніі вірші Костенко – ліричні, з яскравими образами природи, кохання та патріотизму. Глибоке філософське осмислення та мелодійний стиль свідчили про прагнення до вільного вираження думок.

Переслідування та заборона: радянський період1 Критика з боку радянської влади. Твори Костенко вважалися "ідейно неспроможними", "націоналістичними". Її критикували за відсутність пропаганди та піднесення індивідуального досвіду.2 Заборона на публікаціїУ 1960-х її вірші забороняли до друку, позбавляючи можливості ділитися творчістю.3Ізоляція та тиск. Костенко відчувала ізоляцію та тиск; її ім'я вилучали з видань. Це призвело до творчої паузи.

Повернення до літературного життя: 1970-ті роки1 Повернутися до читачів Костенко змогла лише 1977 року: тоді опублікували збірку її віршів «Над берегами вічної ріки».21979-го було опубліковано роман у віршах «Маруся Чурай», на друк якого поетеса чекала шість років.

Відомі поетичні збірки Ліни Костенко1«Проміння землі» (1957)2«Вітрила» (1958)3"Мандрівки серця"(1961)4"Неповторність"(1980)5«Сад нетанучих скульптур» (1987)6«Річка Геракліта»(2011)7"Триста поезій. Вибране»(2012)

Внесок Ліни Костенко в розвиток української мови та культури1 Відродження української мови. Писала вірші, що звучали щиро та яскраво, відроджуючи красу українського слова.2 Популяризація української літературиЇї твори перекладені багатьма мовами, розповсюджують українську культуру за кордон.3 Виховання патріотизму. Вона натхненно оспівувала любов до рідної землі, сприяючи вихованню національної свідомості.

Громадянська позиція. Своїм життям та творчістю Ліна Костенко заслужила титул «сумління нашої нації» і звання «цариці поезії в Україні». Вона не боялася і не боїться влади, відкрито говорила все, що думає як за часів КДБ, так і за часи різних президентів. Вона не прийняла премію «Золотий письменник України» й жодним словом не стала пояснювати це своє рішення. Відмовилась від звання Героя України, яким хотів її нагородити президент Ющенко, а її фраза «Політичної біжутерії не ношу» стала афоризмом. Останнім часом Ліна Костенко майже не з’являлася на публіці, воліла мовчати, але з читачами продовжували говорити її твори. Винятком став 2022 рік, коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії в Україну. 14 липня 2022 року Костенко з’явилася в посольстві Франції на церемонії вручення їй вищої нагороди республіки – Ордена Почесного легіону Франції. Посол Франції Етьєн де Понсен, звертаючись до Ліни Костенко, зазначив, що аби схарактеризувати її життєвий шлях кількома словами, він обрав би «рішучість, сміливість і прагнення свободи». У своєму слові поетеса відповіла: «Орден Почесного легіону – це лицарський орден, і отримати його – це велика честь... Я відмовляюсь від усіх звань і політичної біжутерії, але цей орден приймаю з великою вдячністю і присвячую його нашим воїнам, бо то є наш найпочесніший Легіон». Тоді ж, уперше за останні 12 років, Ліна Костенко дала інтерв’ю телеканалу «Київ», у якому сказала, що не припиняла працювати, навіть коли під Києвом точилися бої. І зазначила: «Я ж належу до покоління, яке пережило Другу світову війну».

Відзнаки й нагороди Ліни Костенко11967 Номінація на Нобелівську премію з літератури разом з Павлом Тичиною та Іваном Драчем.21987 Державна премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка за роман у віршах «Маруся Чурай» та книжку поезій «Неповторність».31989 Лауреат Міжнародної премії Фонду Омеляна і Тетяни Антоновичів за збірку «Сад нетанучих скульптур».41990 Міжнародний конгрес «Ліна Костенко – поет і мислитель» у США.51994 Премія імені Франческа Петрарки за книгу поезій «Інкрустрації» (італійський переклад).61998 Медаль Святого Володимира від Світового конгресу українців у Торонто.72000 Міжнародна літературно-мистецька премія імені О. Теліги та Державний Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня.82012 Відмова від звання Героя України.92013 Відзнака імені блаженного священномученика Омеляна Ковча від Української греко-католицької церкви.102015 Малa планета Сонячноїсистеми № 290127 названа. Ліна Костенко.112022 Орден Почесного легіону Франції.12 Почесні професорства та докторські ступені різних університетів України.