Урок літератури рідного краю на тему: " Олександр Жовна. «Невдале полювання». Морально-етичні проблеми твору. Перемога гуманізму над первісними інстинктами"

Тема. Урок літератури рідного краю. Олександр Жовна. «Невдале полювання». Морально-етичні проблеми твору. Перемога гуманізму над первісними інстинктами.  

Мета. Навчальна:

• Ознайомити учнів зі змістом оповідання Олександра Жовни «Невдале полювання».
• Проаналізувати внутрішній стан головного героя та динаміку його почуттів.
• Дослідити художні засоби, за допомогою яких автор передає красу природи та напруженість моменту.

Розвивальна:

• Розвивати навички критичного мислення та вміння аналізувати моральний вибір персонажа.
• Удосконалювати вміння вести дискусію на етичні теми.

Виховна:

• Виховувати гуманне ставлення до всього живого.
• Формувати розуміння того, що справжня сила полягає у милосерді, а не в насильстві.
• Сприяти становленню активної моральної позиції.

1. Очікувані результати навчання

Після уроку учень/учениця:

• Аналізує психологічний стан головного героя, простежує динаміку його внутрішніх змін .
• Визначає морально-етичні проблеми твору (відповідальність, гуманізм, екологічна етика).
• Пояснює роль художньої деталі та назви твору в розкритті авторського задуму.
• Висловлює власне ставлення до проблеми «людина і природа», аргументуючи думку текстом.

Обладнання: портрет О.Жовни, тлумачний словник, ілюстрації до оповідання «Невдале полювання».

          «Сходинки до успіху».

• Сходинка 1: Знаю сюжет та героїв.
• Сходинка 2: Розумію, чому полювання стало «невдалим».
• Сходинка 3: Можу оцінити вчинок героя з точки зору моралі.
• Сходинка 4: Маю власну думку щодо гармонії з природою.

               Перебіг уроку

  І. I. Організаційний момент.

На дошці написано лише одне слово: «ТИША».

  Слово вчителя. Олександр Жовна каже, що найважливіші речі в житті відбуваються без слів. Сьогодні ми зазирнемо в історію, де один постріл міг змінити все, але тиша виявилася гучнішою.

-  Хто такий Олександр Жовна?  Що ви про нього знаєте?

Олександр Жовна — це знакова постать у сучасній українській культурі. Він унікальний тим, що поєднує в собі таланти письменника, сценариста, режисера та педагога-дефектолога. Його творчість часто називають «психологічною прозою з елементами кінематографічності». Схожого за стилем письменника в українській літературі  90-х відшукати складно.  Проза О. Жовни  суттєво відрізняється  і від прози його попередників, і від тих, хто з’являється в наші дні. Олександр Жовна – автор чотирьох книг прози та чотирьох художніх фільмів, знятих за його повістями й оповіданнями.

    Митець дивує свіжістю бачення і простотою правдивості, природністю слова й емоційністю напруги. Його проза має самобутній стиль, невловиму художню красу і вишуканий смак. Олександр Жовна – лауреат премій « У свічаді слова» Євгена Бачинського та « Благовіст». 

1. Вправа «Налаштування на хвилю»).

Уявіть себе в лісі на світанку. Що ви чуєте, бачите, відчуваєте? Ви прийшли сюди як господар чи як гість?

 Головний герой оповідання "Невдале полювання" теж ішов у ліс господарювати, але вийшов звідти зовсім іншою людиною.

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

 Вправа «Колір настрою».

- Оберіть колір, який асоціюється у них зі словом «полювання» (червоний — агресія/азарт, чорний — смерть, зелений — ліс).

-  Чи доводилося вам  коли-небудь побувати  на полюванні?

-  Що таке полювання?

  Українське законодавство це поняття визначає так : полювання — дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування  мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах.

До полювання не відносять забій худоби, домашніх тварин або тварин, що тримаються в неволі.

Полювання в Україні мало давні й міцні традиції. Обсяги й способи мисливства склалися історично і залежали від багатьох факторів. Насамперед цьому сприяли природно-кліматичні та географічні умови: у лісах водилось чимало дичини — вовки, ведмеді, вепри, олені, борсуки, лисиці, зайці, куниці тощо, а також нині втрачені тури, дикі коні, зубри, лосі, різноманітне птаство — качки, гуси, куріпки,  у ріках — видри та бобри. Полювання переслідувало дві мети: вберегти господарство від шкідників, а також поповнити запаси харчування й сировини для домашнього виробництва в умовах натурального господарства. 

-  Хто з українських письменників захоплено розповідає про полювання?

Повідомлення учнів. 

Остап Вишня відомий своїми « Мисливськими усмішками». Про полювання він розповідає так: « Були на полюванні. Не вбили і не застрелили нічого. Для мене це - типове явище…»

« Їздили полювати. Це не вперше і не востаннє. Нічого! І як радісно, що я нічого не вбив! І як радісно буде, що я нічого не вб’ю. Одне тільки: Павлуша, онук, чекає від діда зайця. А дід – без зайця та без зайця! Перед онуком незручно!»

А в творі « Ні пуху , ні пера» автор авторитетно повчає, що вимагається від мисливця, аби мати задоволення й насолоду від полювання. Послухайте.   « «Промазуйте! От летять качки! Ви обов’язково пильно, як справжній стрілець-артилерист, націляйтесь…

Та-ра-рах! І промазали! З якою радістю пошле вам качка глибоку подяку за те, що житиме й далі, збагачуючи нашу фауну…А ви собі дивитеся услід ручкою їй отак: - Будь здорова!»

•           Яке враження справило на вас таке полювання? Чому?
•           Якою повинна бути справжня любов до тварин?

 ( Справжня любов до всього живого повинна бути не лише споглядальною, а й активною, спрямованою на захист тварин).

- Майже в кожного з вас є домашні  улюбленці. Чи спостерігали ви за їх поведінкою, звичками? Що характерного помітили? (Відповіді учнів).

- Отже, неможливо уявити світ без тварин. Вони викликають у нас почуття радості, зігрівають душу. Здається, усе навколо наповнюється теплом, коли бачиш довірливий погляд чотириногого друга. Саме вони доповнюють сутність людини, збагачують наші емоції, роблять благороднішою душу.

-  Які ж почуття виникли у вас після прочитання оповідання О.Жовни  «Невдале полювання» ?

 (Співчуття до незахищених від людської жорстокості тварин та водночас гнів до таких нелюдів).

- Як ви розумієте поняття «жорстокість»?

 ( Надзвичайно суворий, безжалісний, нещадний).

-   Природа беззахисна перед  силою людини, і ми маємо не просто знати , а й відчувати та сприймати. Слово письменника не лише повідомляє, описує, змальовує, а й відтворює сферу співжиття людини й природи.

 Робота над назвою твору (Метод «Прогнозування») Чому автор назвав полювання «невдалим»? Чи є назва іронічною?

III.  Усвідомлення  нового матеріалу  в процесі практичної діяльності.

1. Робота з текстом.

-  Де  відбувається подія, зображена у творі? Прочитайте.

-     Прочитайте, як  автор описує  місцевість?

-  Які художні засоби для цього використані?  ( Епітети).

-  Знайдіть у тексті опис мисливців. Чи подає автор портретну характеристику?

-  Чому? ( Роздуми учнів).

- Чи схожі вони на мисливців, що зображені на картині В. Перова? Чим різняться?

-  Чи відчуваєте ставлення автора до мисливців? З чого це видно?

-  Як письменник зображує незнайомця, який прямував до них? Чи змальовує  його портрет?

 -  На кого схожий  старець на думку автора?( На юродивого).

- Що означає « юродивий»?

    Словникова робота.

Юродивий – Божий чоловік, який з’їхав з глузду, божевільний, розумово хворий, навіжений. Юродивими на Русі вважали блаженних, які відмовилися від « Христа ради» від земних благ і стали  « жалібниками ». Вели злиденний спосіб життя, ходили в дранті. У період з 14 століття користувалися особливим шануванням, бо не повчали, не докоряли людям, а прагнули врятувати їх через своє співчуття.

2. Прийом « А що в очах?». Зачитайте портрет героя.

- Що найбільше вражає? ( Погляд, очі.)

- Пригадайте, що називається художньою деталлю?

( Художня деталь – риса або штрих, що роблять зображувану автором картину особливо яскравою  і глибокою за змістом.)

- Які художні деталі свідчать, що чоловік схожий на  юродивого?

( Допотопна шапка на голові, давно неголене обличчя, убога одежа робила з нього справжнього старця, що траплялись у сиву давнину на степових шляхах, у руках тримав палицю, за спиною висіла торбина.)

- Яку художню деталь використав автор під час опису поведінки незнайомця? З якою метою?

 ( Коли посміхнувся і привітався, зробив щось на зразок нерішучого поклону, стояв трохи горблячись.)

- Які почуття викликає у вас цей опис? ( Приязні, жертовності , милосердя.)

- Отже, О. Жовна – майстер не тільки  красномовного опису, бо  змальовує не тільки  зовнішність, а й  стан душі людини.

- Які деталі свідчать про внутрішній світ, його доброту, жертовність?  (Поведінка собак.)

-   З яких рядків  ви дізналися  про те, що чоловік добре до них ставився до тварин? (Собаки доброзичливо махали хвостами.)

- Передайте засобами виразності діалог між  мисливцями та чоловіком. (Читання діалогу).

- Що трапилося далі?

- Як відреагував  мисливець, який стріляв?

 ( «Сам же просив», - гукнув той.)

- Як автор передає фізичний біль і страждання тварини  після пострілу?

 (Шріт ранив пса в голову, і він, звиваючись, у гарячці став стискати лапами морду, протягуючи їх уперед, ніби хотів позбутися намордника. Пролита кров фарбувала сніг, і сніжинки, падаючи на те місце, танули від її тепла.)

- Що пережив старець? Які почуття відбилися в його очах?  (Непорозуміння, переляк. Від несподіванки й  страху він упав на сніг і розгубленими очима поглянув на свого супутника).

- Чи відтворив автор в оповіданні відчуття страху? Де саме?

- Яким кольором ви передали б його на своєму малюнку? Чому саме таким?

- Назвіть, де, на вашу думку, в оповіданні найнапруженіший момент? 

- Як поводило себе маленьке чорне собача? Чому?

 (Витягнувши вперед лапи, вигнувшись і  виляючи хвостом, собача стало цибати навколо нього, бо не розуміло, що сталося з товаришем.)

- Якими художніми деталями письменник передає психологічний стан героя? (Він спробував усміхнутися, та усмішка не вийшла, і рот його тільки  неприродно перекривило).

-   Чому незнайомець стояв над убитим, знявши шапку?(Роздуми учнів).

-  Які емоції  відобразили риси його обличчя? (Непорозуміння, жах.)

-  Чому чоловік не зміг залишити мертвого пса серед лісу? (Роздуми учнів). 

 - Де  його поховав собаку?

-  Що ви відчули в цей момент? Чому?

-  Як поводили себе мисливці?

 ( Усі піднялися і почали розходитися, щоб зайняти ще одне чергове поле.)

-  Чи відчули вони свою провину? Про що це свідчить?

ІV. Рефлексія.

Прийом  « Мозковий штурм».

-  Які проблеми порушує автор у творі? (Добро і зло, прекрасне і потворне,  любов і ненависть, жорстокість і милосердя, охорона та збереження світу природи).

- Яка система життєвих цінностей близька автору?

 (Людяність, гуманізм, милосердя, співчуття.)

- На яку сходинку ви піднялися?

V. Підсумок уроку.

-   На вашу думку, це оповідання для дітей чи для  дорослих ?   Обгрунтуйте.

-  Кому порадите прочитати твір?

-  Отже, колись відомий у всьому світі дослідник природи Джеральд  Даррел сказав дуже мудрі слова : « Пам’ятайте, у рослин і тварин немає депутатів, їм нема кому писати й скаржитися, за них нікому заступитися, крім нас, людей».

VІ.  Домашнє завдання.

Написати есе « Робіть добро…»