Зовнішня будова комах. Покриви тіла комах — хітинова кутикула. В усіх наземних тварин вона вкрита тоненьким шаром воскоподібної речовини, яка запобігає випаровуванню води. На поверхні кутикули є вирости — волоски, щетинки, лусочки. Чисельні волоски виконують функцію органів дотику або слуху. Тіло комах складається з трьох відділів — голови, грудей і черевця: На голові містяться одна пара складних очей, одна пара вусиків і ротові органи (які є видозміненими кінцівками).
Ротові органи комах змінюються в залежності від їжі, яку вона споживає:у тарганів і жуків ротові органи гризучого типу;бджоли мають ротові органи гризучо-лижучого (гризучо-сисного) типу;у комара і клопа — колючо-сисного типу;у метелика — сисного типу;у мухи — лижучого (фільтруючого) типу.
Грудний відділ утворюється трьома сегментами. На грудях розташовуються три пари ходильних нігі дві пари крил (у більшості комах). На кожному сегменті міститься одна пара ніг. У більшості комах ноги — бігальні (наприклад, у таргана), вони потрібні лише для ходьби і бігу, проте їх будова може змінюватися в залежності від способу життя. У коника, сарани, блохи остання пара ніг дуже довга і потужна — стрибальні ноги. У капустянки передня пара ніг потужна, плоска і коротка — копальні ноги. У жука-плавунца задня пара ніг покрита довгими волосками, які утворюють широку поверхню — своєрідне весло — плавальні ноги. У богомола передні ноги озброєні шипами, які допомагають цьому хижакові утримувати здобич — хапальні ноги. Бджола використовує ноги для збирання пилка — збиральні ноги. Крила комах є бічними складками покривів. Вони містяться на другому та третьому сегментах грудей. Міцність крилам надають жилки. Розрізняють передні та задні крила. Їх будова, кількість і особливості визначають приналежність комах до різних рядів: На черевці ніг і крил немає, зазвичай воно складається з 10 — 11 сегментів, у ньому містяться майже усі внутрішні органи комах.
Травна система починається ротовою порожниною, в яку виходять протоки слинних залоз. Травний канал з 3 відділів: передньої, середньої і задньої кишки; довжина і об’єм його залежать від роду їжі та її поживності. Органи виділення – мальпігієві судини. Кровоносна система незамкнена, функцію серця виконує спинна судина, функцію крові – гемолімфа.
Видільна система утворена мальпігієвими судинами — тонкими трубкоподібними виростами кишечника. Їхні вільні кінці лежать у порожнині тіла. Розчинні продукти обміну поглинаються клітинами стінок мальпігієвих судин і просвітами проходять у кишку. Пристосуванням для акумуляції води у комах є жирове тіло.
Дихальна система більшості комах представлена безліччю сильно розгалужених трахей, що пронизують усе тіло і відкриваються назовні за допомогою дихальців, розташованих з боків черевця. Дихальця регулюють надходження повітря до внутрішніх органів. Трахеями назовні видаляється вуглекислий газ.
Кровоносна система є незамкнутою. На спинний стороні у комах розташовано серце, яке виглядає як довга мускулиста трубка з отворами з боків. Гемолімфа («кров») потрапляє у серце через ці отвори і тече по ньому від заднього до переднього кінця. З серця гемолімфа надходить у порожнину тіла. Гемолімфа тече не лише по судинах, а і у порожнинах тіла, омиваючи різні органи і передаючи їм поживні речовини, насичуючись при цьому продуктами життєдіяльності. Гемолімфа не бере участі у газообміні — перенесенні кисню і вуглекислого газу, оскільки цю функцію виконують трахеї.