Презентаційний матеріал до уроку:" Художнє новаторство А. Рембо. Поєднання рис імпресіонізму й символізму в сонеті «Голосівки». Образ ліричного героя у вірші «Моя циганерія»

Художнє новаторство А. Рембо. Поєднання рис імпресіонізму й символізму в сонеті «Голосівки». Образ ліричного героя у вірші «Моя циганерія»(1854-1891)

Артюр Рембо народився 1854 року в Шарлевілі й прожив коротке життя — лише тридцять сім років. Однак Рембо-поет помер задовго до офіційної дати своєї смерті: останній з відомих його творів — "Пора у пеклі" — був завершений улітку 1873 року, коли поетові було всього дев'ятнадцять. Тобто ця геніально обдарована людина спромоглася прожити ще майже два десятиріччя, назавжди вилучивши поезію зі свого життя.

"Я був проклятий райдугою", — такими словами завершував своє творче життя 18-річний поет. Це не помилка, у 18 років він справді підбивав підсумки невдалого, на його думку, життєвого експерименту під назвою "Творчість Артюра Рембо".

Поет – бунтівник. А. Рембо був послідовним бунтівником, рішуче відмовлявся від усіх форм цивілізації. Із захватом юнак зустрів звістку про Паризьку комуну, він співчував усім, хто страждає. “Прокляття райдугою” позначилося на його житті раптовим спалахом поетичної зрілості і не менш стрімким згасанням його літературної зірки: ті тридцять сім років, що судилося прожити Рембо на землі, були постійним духовним експериментом і авантюрою. Ключове слово для розуміння всього того, що відбулося з ним, – «пошук», пошук недосяжного ідеалу і невідомого.   

Гостре невдоволення собою і людьми, жага абсолюту гнали його з місця на місце і примушували вдаватися до «шаленств» (так він називав свої спроби перебудувати власну свідомість, використовуючи різноманітні дозволені і недозволені засоби). 13 травня 1871 року він пише листа, в якому заявляє про свій намір створювати нову поезію: "Я хочу бути поетом, я намагаюся перетворитися на ясновидця... Йдеться про те, щоб досягти невідомого шляхом розладу всіх почуттів...". Прагнення до "ясновидіння" прямо пов'язується Рембо з бунтом, а "розлад почуттів" протиставляється "нормальному" соціальному буттю.

ГОЛОСІВКИА чорне, біле Е, червоне І, зелене. У, синє О,— про вас я нині б розповів: А — чорний мух корсет, довкола смітників. Кружляння їх прудке, дзижчання тороплене;Е — шатра в білій млі, списи льодовиків,Ранкових випарів тремтіння незбагненне;І — пурпур, крові струм, прекрасних уст шалене,Сп’яніле каяття або нестримний гнів;У — жмури на морях божественно-глибокі,І спокій пасовищ, і зморщок мудрий спокій —Печать присвячених алхімії ночей;О — неземна Сурма, де скрито скрегіт гострий,Мовчання Янголів, Світів безмовний простір,Омега, блиск його фіалкових Очей. Переклад Григорія Кочура

“Голосівки”Артюр Рембо “Голосівки” Жанр – сонет. Рік написання1871 Рід – лірика. Жанр – сонет. Напрям – символізм. Тема – автор змальовує новий принцип формування образу, який будується на вільній асоціації між звуком і кольором, зорових враженнях.Ідея. Голосні звуки дають імпульс творчій уяві, викликаючи образи, народжені враженнями від зовнішнього світу і напруженого духовного життя.

У "Голосівках" "поет-ясновидець" усе підкоряє своїй свідомості й здатен бачити природу та світобудову позбавленими об'єктивних закономірностей; причинно-наслідкових зв'язків. Як і більшість віршів Рембо, "Голосівки" мають безліч трактувань. Наприклад, одне з них пропонує розглядати вірш як символічну картину людського буття: від темряви (чорний колір А); до світла (білий колір Е); через бурхливі пристрасті й (червоний колір І); до мудрості (зелений колір У) і пізнання таємниці Всесвіту (синій колір О). Важливу роль у "Голосівках" відіграє Принцип контрастності: чорне — біле, смерть — життя; потворне — прекрасне, швидкоплинне — випадкове. Рембо використовує форму сонета, який традиційно складається з тези, антитези та їх синтезу, тобто в самій його будові закладене протиріччя, і це дозволяє розглядати "Голосівки" як зразок символістського пошуку "відповідностей" між різними началами життя, як панорамну картину Всесвіту.

Поєднання рис імпресіонізму  й символізму”Моя циганерія” (“Моя богема”) Руками по кишенях обмацуючи діриі ліктями світивши, я фертиком ішов. Бо з Неба сяяла Муза! Її я ленник вірний,ото собі розкішну вигадував любов!Штани нінащо стерті? Та по коліна море!Адже котигорошку лиш рими в голові. Як зозулясті кури, сокочуть в небі зорі,а під Чумацьким Возом — банкети дарові. Розсівшись при дорозі, ті гомони лелію. Роса на мене впала — а я собі хмелію,бо вересневий вечір — немов вино густе.І все капарю вірші, згорнувшись у калачик. Мов струни ліри — тіні (їх копаю, як м’ячик). Штиблети каші просять? Овва, і це пусте!Переклад В. Стуса

Артюр Рембо “Моя циганерія”Рік написання – 1870 Жанр – сонет. Тема – зображення життя поета, для якого головне мистецтво. Ліричний герой вірша — поет, мандрівник, представник паризької богеми. Для нього має значення тільки свобода й поетичне натхнення. Художні засоби: Порівняння: «вечір — немов вино густе», «Мов струни ліри», «Як зозулясті кури, сокочуть в небі зорі». Метафори: «Штиблети каші просять», «ті гомони лелію»Епітети: «розкішна любов», «зозулясті кури»

Поетичний спосіб свого життя Рембо змалював у вірші«Моя циганерія». Сміливий і безвідповідальний геній-юнак, «фертик», якому «по коліно море», з дірками в кишенях і на ліктях, що має в голові «лиш рими», мандрує без мети. Настроєм сп’янілої насолоди мистецтвом та анархічного бунту проти дійсності просякнуті рядки сонета Рембо «Моя циганерія». Цей імпресіоністичний твір відзначається поєднанням сонетної форми та «земного» сюжету, сповненого анархічного виклику, характерним для сонетів Артюра Рембо. Слово «циганерія» в перекладі означає «богема», людина богеми. «Моя циганерія» — справжній гімн богемі, гімн людині, яка відірвалась від суспільства й залишилася наодинці з небом і зорями

Ліричний герой вірша — поет. Він вільний мандрівник, його не бентежать голод і холод, бо в нього є найвище щастя для поета — творити, злившись із прекрасною природою.    У перекладі Василя Стуса ліричний герой Рембо — «типовий представник» паризької богеми — більше нагадує українського бурсака. Стус свідомо орієнтується на українську національну традицію. Водночас переклад Стуса передає головне в поезії Рембо: поєднання класичної форми сонета зі зниженою лексикою та образу вірного служителя Музи («ленника») — з лахміттям волоцюги, для якого має значення тільки свобода й поетичне натхнення.    Загальний тон «Моєї циганерії» доволі оптимістичний, на відміну від інших поезій Рембо, де протистояння ліричного героя з дійсністю набуває драматичного, а подекуди й трагічного характеру.

Сенкан та асоціативний кущ «Артюр Рембо». Асоціативний   кущ «Артюр Рембо»  – бунтар, протест, парадокс, авангардист, експресія, стихія, брутальність, скандальний поет, загадка. Сенкан «Рембо» Бунтар,Брутальний, нестримний,Шокує, бентежить, вражає,Творець нової поетичної мови,Поет-ясновидець.

ТЕСТ А. Рембо ПОЕЗІЇ1. Жан Нікола Артюр Рембо народився в. А Німеччині; Б  Данії; В Франції2. Рембо мав тісні стосунки А П. Верленом; Б Ш. Бодлером; В В. Гюго3. Жанр твору "Голосівки"А сонет; Б  верлібр; В ода;  елегія4. Цей звук для ліричного героя А. Рембо означає бурхливі пристрастіА  звук І; Б  звук А; В звук О; Г  звук У

5. Головним героєм сонета "Моя циганерія" єА поет- мандрівник, що шукає незвідане; Б поет - пророк, який страждає за свій народ; В бунтар, що бажає справедливості; Г поет, розчарований буденністю.6. Значну роль у творах поета відіграють. А кольори; Б жінки; В звуки; Г символи

7. Сонет "Моя циганерія" - це справжній гімн ... А людині, яка відірвалася від суспільства й залишилася наодинці з небом і зорями; Б  людині, учаснику Паризької комуни; В мандрівнику, який подорожує у водах океану; Г  капітану корабля.8. У вірші "Голосівки" поет поєднав... А голос, колір, стан природи; Б колір, голосні букви, певний душевний стан, предмети і явища світу; В  голосні букви, враження і спостереження; Г голосні букви, певний душевний стан, колір.9. Який колір у "Голосівках" Артюра Рембо символізує мудрість природи?А червоний; Б  чорний; В синій; Г зелений

10. Який колір у "Голосівках" Артюра Рембо символізує Всесвіт?А  червоний; Б білий; В синій; Г зелений.11. Чому сучасники називали Артюра Рембо "анголом і демоном"?А мав приємну зовнішність та нестерпний характер; Б вів аморальний спосіб життя та пропагував доброчестя;В  часто змінював свою думку;Г  руйнував поетичні канони і власне життя.12.  Артур Рембо вважав, що поезія. А  покликана описувати дійсність; Б  повинна аналізувати явища і події; В закликати до політичних змін; Г є магічною силою, яка викликає до життя образи, почуття, настрої