«Пригоди Марічки –Марі зЄвропи в країні У..!» Тетралізована музично-танцювальна композиція

«Пригоди Марічки –Марі зЄвропи в країні У..!»

Тетралізована музично-танцювальна композиція

(На екрані відео про Україну. За кулісами голос диктора)

Диктор: Є на світі країна, з якою не зрівняється жодна у світі. Є у неї гори високі, і моря глибокі, і чорноземи родючі, стрункі смереки і швидкі річки.  І проживають там, найкрасивіші жінки, працьовиті чоловіки та найрозумніші у світі діти. Це все і є - найбільшим скарбом країни, яка зветься  -  Україна.

1.Пісня «Розкажу про Україну!»

(За кулісами голос диктора)

Диктор: Одне містечко на Україні було, людей багато там жило.
Жили великі і малі, і українці й москалі,
казахи жили і узбеки, варили кашу, чебуреки.
А за містечком, десь метрів п’ять жили собі…

(Під веселу музику на сцену виходять ведучі-бабки Богданівна і Степанівна)

Богданівна:Здоровенькі були, Степанівно!

Степанівна:Тай тобі не кашляти, Богданівно! (обнімаються, цілуються, і на сторону спльовують)

Богданівна:Звідки, це ти теліпаєш? Що знову плітки по місту збирала?

Степанівна: Чому одразу плітки…інформацію…. Повинна ж я знати що?…де?…коли?...

Богданівна: Я ж і бачу… (витягує г голови Степанівни солому) інформацію… мабуть в засаді збирала? (сміється). Ну, і що новенького?(бере її під руку)

Степанівна: Уявляєш, (розповідає з захватом) кума Машка з кумою Глашкою так посварилися, ледь до бійки не дійшло, а Юрчик з кумом знов дільничого круг пальця обвели…., а дід Панас….

Богданівна:О….О…О… Досить  вже досить…торохтіти, тебе слухати не переслухати…

Степанівна:(звертає увагу що Богданівна накриває стіл) О…. це ще Що? Га? (тягнеться за пиріжком)

Богданівна: (б’є Степанівну по руках) А ну не чіпай! Це для онучки Марічки я приготувала. Вона сьогодні з Європи в Україну прилітає..(дивиться на годинник перелякано хватає за руки Степанівну…) Який жах, зовсім про час забула, мабуть вона вже прибула, поїхали швидше до аеропорту. .. Зустрічати… (під веселу музику вибігають причитаючи)

(за кулісами голос диктора)

Диктор:Увага! Увага! Здійснив посадку рейс№888 Європа –Україна! Повторюю!Здійснив посадку рейс№888 Європа –Україна! Зустрічаючих просимо підійти до 8 терміналу!

2.Пісня«Європа» + дефіле

(Богданівна Степанівна  вибігають на сцену виглядають Марічку)

3.Танець Марічки з Валізою.

(в кінці танцю Марі сідає на валізу, витягує жуйку, жує показово)

Богданівна:(в шоці хреститья,підходить до Марі)Боже мій…свят, свят, свят…чи це ти, Марічко? Чи це моя люба онучечка?

Марі: Так бабчолка це я…тільки я ніяка не Марічка, а Марі. Ясно?

Степанівна:Так куди ж там, ясніше ясного…Марі…тож треба так ім’я перекрутити … (шокована обходить Марі по колу)

Богданівна:Люба моя, а що це з тобою сталося?... Літак впав? …

Степанівна:Терористи напали?...

Богданівна:Сатаністи обряд проводили?

Марі: (сміється) Ви зовсім тю,тю…чи що?...Ніхто на мене не нападав, і літак не падав…Ви тут що, від життя відстали? Я ж з Європи прилетіла …там всі так ходять…

Степанівна: Свят, свят, свят….нещасні люди…

Богданівна:Нічого люба, поживеш у нас, ми тебе відмиємо, відгодуємо, з людьми познайомишся і сама зрозумієш, що і як…

Мері: Так ріднулька моя, не забивай мені баки,я і без вас, розумна… давай...мерщій хапай мою валізу…. та гайда на танці….

4.Танець «Давай танцуй»

Степанівна:Де це моя Богданівна? Три дні її вже не бачила….Мабуть Марічка-Марі її в свою секту заманила та диким танцями замордувала ...(сміється, заходить Богданівна)Де це тебе носило?

Богданівна:Оце ж, наша листоноша захворіла, та попросила мене пошту рознести…(за нею біжить Мері розмахуючи листом..)

Мері:Агов, бабцю, почекай. Ти щось загубила…

Богданівна:От стара шкапа…. Це ж лист для Оленки…

Спепанівна:(вихвачує листа з рук Мері…)А ну, а ну, покажи від кого…(хапає листа, читає) Це ж з передової, з АТО, від чоловіка …Чого ж ми розсілися, бігом біжимо віддавати… Вона вже всі очі виплакала, чекаючи його….(вибігають)

(Під ліричну музику виходить дівчина, читає лист)

5.Лист Коханій з АТО

6.Пісня «Я піду в далекі гори»

7.Танець «Не твоя війна»

Богданівна: (сидить пише листа, щось собі бурмоче)

Степанівна:О, Богданівно…. а що, це ти робиш?(заглядає до листа)

Богданівна: Не заважай, Степанівно…

Степанівна: Не заважай…. не заважай…. Знаю я твоє не заважай…Знову на когось скарги-анонімки строчиш?

Богданівна:Тьху на тебе, Степанівно! Які там анонімки?…. Це вже минуле століття….. (зосереджено) Листа я пишу, ось надумала Марічку перевиховати,чоловіка знайти … з телевізора…

Степанівна: Та ну, ти що, правда? І як же це? (здивовано сідає поруч)

Богданівна: Ну ти, Степанівно, і даєш, твоя карта пам’яті зовсім застаріла… (стукає її по лобі)…Є таке круте телешоу… «Одруження на осліп». Там  збуваються всі мрії, бажання. (замріяно)А головне - отримуєш в подарунок красеня в чоловіки…

Степанівна:(стукає її по лобі) Може моя карта… чи як її там і застаріла, а твоя зовсім відформатована… ти що,бажаєш своїй кровиночці кота в мішку підсунути?А якщо він старий, чи кривий, чи одноокий? Га?

Богданівна : Ні, не бажаю. Та де ж мені гарного чоловіка для Марічки знайти?

Степанівна: (сміється)Ох, Богданівна… Ну що б ти без мене робила…Клич Марічку сюди, будемо судженого їй обирати.

Богданівна: Марічко….йди-но сюди…(заходить Марі)Сідай, будемо тобі чоловіка обирати…

Марі:Чоловіка?Мені?... Він мені так потрібен,як зайцю п’ята нога…(ухмиляється)

Степанівна: Сідай і не просторікуй…Перший пішов…(виходять кавалери)

8.Сценка «Вибір нареченого» +Український Гопак.

Марічка:(підхвачується хоче бігти за козаком, бабульки її стримують)Який хлопець…. Я про такого давно мріяла … Якщо й піду заміж, то тільки за нього…. За Миколу…(зітхає)

Степанівна: О…о…о!Зачекай, зачекай! Іч, яка спритна! Ти себе в дзеркало бачила?

Марічка: Бачила, а що не так?

Степанівна: Розумієш люба, якщо Микола тебе в такому прикиді побачить, то заїкатися буде….так…так… так…

Марічка: Дійсно,(витягує дзеркальце,оглядає себе) скажімо так, вигляд у мене не дуже…. Так що ж робити?(сідає, засмучується)

Богданівна:Не сумуй Марічко…Ми щось придумаємо...(вибігає захекана дівчина)

Степанівна: Світланко….куди це ти летиш?А мітла де? Вдома забула?….(сміються)

 

 

Світланка: Ох, Наталю Степанівно, знайшли час жартувати… До будинку культури біжу, там сьогодні Чернігівське вище професійне училище побутового обслуговування представляє ексклюзивну колекцію сучасного українського одягу.…. Ніколи мені з вами тут ляси точити…. побіжу, бо всі найкращі сукні порозбирають…(вибігає)

Степанівна: О! Це ідея, Богданівно! Ось хто створить для Марічки новий образ...,  Чого  розсілися….. піднімайте свої п’яті точки та пішли, пішли…(виходять)

9.Дефіле моделей «Мріємо...»

Марі: Вау… яка краса…я хочу собі всі ці сукні… З ними я полоню серце Миколи….

Богданівна: Так то так, гарна сукня це добре, але щоб полонить серце Миколи, цього замало…

Марі: А що ще треба…? Га?

Богданівна: Щоб полонити серце Миколи, треба добре знати українські народні  традиції. Ходімо швиденько до Степанівни, вона у нас як довідкове бюро, все знає, все розкаже….(виходять….)

10.Купальський танець.

(під музику заходить Степанівна і Іванівна, Степанівна вихваляється)

Степанівна: Ну що, Іванівно,бачила, як ми до свята Івана Купала готові?

Іванівна: (сміється)Ну, Степанівно, ти й даєш, зараз лусну від сміху …насмішила,

Степанівна: Зовсім нічого не розумію….(розводить руками) І що тут смішного?

Іванівна: Що, що… З якого дива ти серед зими до літніх свят готуєшся? Га?

Степанівна: А що?

Іванівна: Треба готуватися до зимових свят (загинає пальці): до свята Андрія Первозванного, до святого Миколая, до Різдва, Водохреща…(стук у двері)

Степанівна: Заходьте…(заходить Богданівна з Марічкою)

Богданівна: Привіт, Степанівно! Привіт, Іванівно!

Іванівна Степанівна: (разом)Привіт, Богданівно!

Богданівна: Ану подружки мої любі, просвітіть мою Марічку, розкажіть їй про українські народні традиції, про свята та обряди..

Іванівна: Так, так, ви звернулися за адресою….сідайте зручніше і слухайте….???

На екрані мультимедійна презентація+фонова музика Щедрик.

Іванівна: Зимові календарні свята уже почалися: 13 грудня  День святого Андрія Первозванного. А завтра, 19 грудня, відзначається день святого Миколая. Це одне з найулюбленіших і довгоочікуваних свят.

 

 

 

В українських традиціях День святого Миколая був особливо важливим для наречених. Вважалося, що засватана на Миколая дівчина буде гарною господинею та вірною дружиною. Тому дівчата заздалегідь наводили лад у своїх скринях: готували одяг, діставали рушники і прикраси та прибирали в хаті – одне слово, чекали сватів.

А ще у день Святого Миколая прийнято дарувати близьким подарунки.

Марі: О, подарунки! Це так чудово! Я вже знаю, що подарую Миколі!

Богданівна: Дитинко, подарунки – це чудово. Але ж не забувай, скільки всього ще тобі треба дізнатися. (всі виходять)

11.Пісня «Сонце України» + підтанцьовка.

12.Вірш «Моя Україна»

(заходить Марічка в українському одязі)

Марі: (дивиться в дзеркало) Яка ж я гарна! Бабусечки, рідненькі, дякую вам за науку. Я зрозуміла, де б не жили ми – в Європі чи в Україні, на заході, чи сході. Україна – це наша Батьківщина. Вона починається з родини, з рідної домівки, де нас огортають любов'ю та турботою найрідніші у світі люди. Це земля, де живе душа українського народу. Ті, хто хоч раз відвідав нашу країну, хочуть повертатися сюди знову й знову. Що ж казати нам, її дітям, адже Україна – це МИ. Україна починається з нас.

13.Фінальна пісня «Молодь змінює світ»

(на сцену виходить Марі в українському одязі з Миколою, всі учасники концерту з жовто-блакитними кульками, прапорцями. Під сцену виходять моделі, виносять великий прапор України.)

Марі: Я знайшла своє кохання, своє щастя, чого і всім бажаю. Шукайте красу, добро шукайте! Вони є все, вони є всюди. Не треба йти на чужину. Усе найкраще – в Україні. На все вам добре!

Всі: До побачення!