Привітання випускникам від класного керівника

Привітання    випускникам  від  класного  керівника

Дорогі  мої   шкільні ,  донечки  й  синочки!

Пролетіли дні веселі , золоті  годочки.

Час настав вас у дорогу дальню проводжати,

Хочу   я вам усім щиро  щастя побажати. 

Побажань простих і добрих – перетну межу 

І свій сон  , чи  ясну мрію  я вам розкажу .

Може хтось і не повірить  цим моїм словам ,

Все   , що бачив у сні яснім – повідаю вам.

Задрімав я на дивані  , на правому боці ,

І наснилось , що живу  я  в 31 році.

10 років промайнуло у яскравім сні ,

І  приснились  ви успішні  й  дорослі мені .

Снилось , що великим містом    я три дні блукав  ,

Що ні паспорта , ні грошей при собі не мав …

Ось я вже у павільйоні модному стою ,

І дивлюся – відчуваю  це ж бо  ДЕЖАВ’Ю.

Біжить паночка   до мене модна і струнка,

В мої класі учениця    теж була така ,

Це   - модель світова ,

Я від радості   такої   , «проковтнув слова».

Щось сказати  швидко хочу – не слуха язик  .

Тут до мене підбігає   гарний молодик .

Швидким рухом перевірив стан моїх зубів,

Стоматолог   , тут я й обімлів…

З несподіванки  такої   вгору  звівся   чуб ,

І  я  Владіку  дозволив  вирвать  мені  зуб…

Подорож моя подальша на пшеничний лан ,

Агроном там походжає, як поважний пан .

Стан зерна перевіряє  , колоски  зрива ,

Каже фермеру якомусь  непрості слова.

Повернув лице до мене   -  рідний учень мій ,

Це наш    на просторах мрій .

Каже :  «Вчителю мій любий ,  як   у вас діла ?» …

Тут дружина   мене будить , близько підійшла .

Відмахнувся  я від неї   і на другий  бік…

Бачу  знову сон казковий , просто ,як на гріх.

Ось  уже я у Китаї  ,   по Пекіну  мчу…

І  китайську дивну мову на ходу учу .

А  навколо  мене   люди -    китайці  усі,

Лиш одну   чарівну   пані ,  впізнаю в лиці .

Це    , -  знать екскурсовод ,

Бо   навколо  ції  пані  товпиться  народ. 

-Зараз рейс  наш   в   санаторій ,- каже,  - на  Тібет,

Там  всі зможуть безкоштовно  полічить  хребет.

Зустрічає  нас  при    вході   лікар головний  

В білосніжному халаті , тихий , мовчазний …

Як  бачив  його  -  зразу  все   вронив    із рук.

Здогадались  , хто  цей  лікар ?   .

Знову  в подорож незвичну сон   мене повів :

Бачу Лихівку   я рідну   в зелені садів.

Школа  наша  , як і нині   діточок навча.

І  новий  директор школи    мене  зустріча.

Білокоса , ясночола   , посмішка ясна.

Це   - в школі головна .

 Вже диплома вона має - вчитель вищий клас.

Тому  й діточок навчає , як колись , я вас…

Ось я раптом опинився у Верховній Раді ,

Підбіга  до мене дядя при повнім параді .

Очі ледве відірвав я від знайомих рис.

Здогадались , хто цей дядя ? 

Поруч з ним чини великі   в білих сорочках.

Справа  дамочка    чарівна  в шляпці та очках.

ЇЇ  теж признав  я швидко , не було труда ,

То  гарна й молода. На великім стадіоні   раптом я сиджу,

Грає збірна України , а я матч сужду  .

Головний голкіпер   а сітку гола  забива ,

Тож  

Номер  двадцять два.

Всюди товпляться фанати  ,

Курява   встає   .

Женя вправно свій автограф 

Фанам  роздає.

Сон заніс мене в казкове місто Голівуд,

Там    у модному буфеті    я  ковтнув   фасвуд.

Кажуть   : «З вами кінозірка зустрічі   бажа» .

Тут  цікавості   моєї    стоптана   межа.

Хто вона?  Чого зі мною ? Я ж не Клод Ван Дам .

На питання   це я швидко відповідь   надам .

Зірка ця  –  це наша Надя , що тепер  Надін ,

Поруч  з нею   тусується  важний  Господін.

Підійшла до мене Надя , руку  простягла  …

Сон на цьому мій скінчився  … Ось такі діла.

Довго б ще блукав я в снах , від села до міста,

Розбудила мене жінка . - Вставай ,- каже ,- їсти!

Це звичайно тільки жарти , але   є надія ,

Що здійсниться    врешті - решт  моя  й ваші мрія.

Буду  щиро  сподіватись , воно так і буде .

Виростуть із вас хороші  , виховані люди.

Всі лишайтеся  здорові , бо це головне

І  частенько   при нагоді  згадуйте мене!