Розташуйте події у правильному порядку.
- Лось був старий і бувалий самець, він уже звик до заповідника, у який потрапив із тайги, звик до людей і до того, що його підгодовують.
- Коли лось ступив на лід, то під ним приглушено торохнуло, а далі, коли він ішов до ополонки, щоб напитися води, тільки сполохано поохкувало.
- Обидва брати і не думали про те, що весняна крига – зрадлива, що вона не зважить і на те, що вони рятівники.
- Голова лежала так, наче він прислухався до землі, чи далеко ще весна, чи скоро прийде, а роги росли при самім снігу, ніби чудернацький кущик…
- Він спочатку повільно ступив один крок, другий, - а потім побіг навздогінці. – Роги віддам! – кричав, захлинаючись…