Прийшла весна з радістю...

        

Міні - проект

              

       

            Учасники міні-проекту:

             вихованці 4- а класу;

             вихованці 6-б класу;

             вихователі

 

Епіграф:                Все навколо зеленіє,

                               Річка ллється і шумить,

                               Тихо-тихо вітер віє

                               І з травою гомонить.

                               Як тут всидіти у хаті,

                               Коли вже весна цвіте?

                               Скрізь дзвенять пташки

                               крилаті,

                               Сяє сонце золоте.

Тип проекту: навчальний; міжпредметний

                         ( народознавство, художня праця); груповий.                                                                           

Мета і завдання проекту:

                   

                        Розширити уявлення дітей про весняні

                        зміни у природі.  Розвивати інте-

                       рес до  традицій українського на-

                       роду. Виховувати любов та дбай-

                       ливе ставлення до природи.

 

 

 

 

 

Механізм реалізації проекту:

   - Постановка проблеми.

    - Визначення теми, мети і завдань проекту.

    - Ознайомлення учнів зі змістом проекту та

                                      етапами його реалізації.              

• Пошукова робота учнів.

Напрями реалізації проекту:

• Обговорити в класі ідею проекту.
• Об’єднати учнів у групи з урахуванням їхніх нахилів та здібностей.
• Визначити форми звіту – аплікація.
• Узагальнення набутих знань з теми.
• Активізація пізнавальної діяльності учнів.
• Розвиток інтелектуальних та творчих здібностей.
• Формування уміння працювати в групах.
• Формування навичок самостійної роботи з ножицями.

 

 

План роботи:

• Підготувати інформацію про календар весняних свят:

                        8 березня. Жіночий день.

             1 травня. День весни і праці.                       

             2 травня. Великдень.

             9 травня. День Перемоги.

           Оформити аплікацію- пробудження природи;

• Знайти та вивчити прислів’я, приказки і загадки про весну.

 

 

 1-й етап. Запуск проекту.

 

Виховний захід.

«Зимо, вже тобі не панувати,

                                    а весні дорогу дати!»

 

 

2-й етап. Планування.

 

  Розподіл обов’язків участі у проекті.

                                                                

Група « Шукачі знань»

• шукає цікаву інформацію про весняні свята
• створює усний журнал приказок, прикмет.

 

Група « Дослідники»

• досліджує порядок повернення з теплих країв птахів.
• Порядок розцвітання перших квітів.
• поводження тварин з настанням весни.

 

Група «Практики»

• готує наочний матеріал по темі.
• узагальнює матеріали дослідження.

 

 

 

3 етап. Захист моделі проекту.

 

Група « Журналісти»

    Представляють інформацію про весняні

   зміни у природі.

Група « Народознавці»

     Знайомлять з історією виникнення свят,

     традиціями українського народу.

Група « Умільці»

      Демонструють малюнки, аплікації..

 

   4 етап. Оцінювання  проекту.

 

• Правильно оцініть свою роботу і визначте, що вдалося найкраще.
• Які знання ви разом з однокласниками отримали на уроці?
• Яких  умінь і навичок набули, працюючи над завданням?
• У чому, на вашу думку, перевага групової роботи?

 

5 етап. Результати діяльності.

 

• Виставка учнівських поробок та малюнків.
• Глибокі знання дітей з теми проекту.
• Усний журнал « Ой, весна, весна, ти красна!»

 

 

 

            Захист проекту.

1. Повідомлення теми і мети.

Казка. Було у матері – Весни три сини. Один із них – Березень – такий був плакучий, тільки й робив, що сльози втирав. Другий – Квітень – радував око розквітлими садами, а третій – Травень – співати любив у буйних травах.

Засперечалися брати, хто з них найважливіший. Березень себе вважав, бо йшов він перший. Квітень сперечався з ним і доводив, що якби не він, не було б в садах яблунь, вишень, груш. А травень закінчував Весну, зустрічав Соловейка. Тому й вважав себе найважливішим.

 

Посварилися брати і прийшли до матері. Засміялась Весна і промовила:

• Всі ви дуже потрібні. Березень Зиму перемагає, первоцвіту дорогу звільняє. Квітень землю УКВ-ітчує, врожай готує. А Травень буяє травами, тепло дарує. І не було б без вас теплого літечка.
• Трьох синів я у світоньку маю:

Старший – дитина лукава,

Менший – на диво вродливий,

А середній – ласкава дитина.

2. Розширення і поглиблення  досвіду дітей.           

- Бесіда за змістом казки.

- Створення творчою групою емблеми кожного місяця.

3. Етимологічна хвилинка.

 

 

Березень перші свої дні висилає навздогін лютому. Де –не-де зима залишає білі латки. Проте весна вже виспівує і дзвінкими струмочками, і веселим гомоном птахів.

Березень – ранок року.  Він має кілька назв. В березах починає рухатись сік, тож кажуть: місяць – соковик; він і березоль, бо  на берізках роспускаються бруньки; він сухий – де –не –де підсихає грунт. А ще його називають прощальник, різнопогодник, бо березень примхливий: то дощ, то сніг, інколи ще мороз нагадує про себе.

 Загадка.

Ще вітер зимовий із дощем загуде.

Ще сніг острівками блищить де –не – де.

Берізка сережки свої розпускає…

Чи всі здогадались, коли це буває.    ( Березень.)

4. Прислів’я.

Проліски – очі березня.

У березні курка нап’ється води з калюжі.

Як березень не хмуриться, а вже весною пахне.

У березні позаду і попереду зима.

У березні кожух і без ґудзиків теплий.

Сонце блищить, а мороз тріщить.

Сій вчасно, вродить рясно.

Хто як дбає, так і має.

Кидай зерно вгрязь, то будеш князь.

 

 

 

5. Народні прикмети.

 Довгі бурульки – на затяжну весну.

 Як вода капає з дахів, то ще довго буде холодно.

 Якщо на Явдоху буде ясно, то буде гарний урожай.

6. Свята березня.

 

Приходила богиня весни Лада. Свято Лади наставало тоді, коли починав танути сніг, і тривало до початку весняних робіт. Зображувалась здебільшого у вишиванці верхи на коні разом зі своєю донькою Лялею та пучком червоної калини.

За давньою легендою, Лада, несучи весну на землю, лягла спочити і заснула. Зла Мара густо засіяна навколо сплячої Лади колюче терня, яке швидко проросло і забуяло

Прокинулась  Лада, кинулась бігти – нести тепло і весну, але терня нестерпно драло її тіло. І там, де падали краплі крові Лади на землю, виростали буйні кущі червоної калини.

( Діти шанують богиню Ладу, яка дала початок землі і небесам, рікам і морям, людям і тваринам.)

 

    8 Березня – Жіночий день.

 Хто вас, діти, міцно любить?

 Хто вас міцно так голубить?

 Хто для вас пісні співає,

 Хто в колисці забавляє?

 А тоді, мої кохані, коли ви і неслухняні,

 Пустотливі і ледачі. Хто над вами гірко плаче?

 

      Як під сонцем квітам, так з матір’ю дітям.

      При сонечку тепло, при матері добре.

 

     22 березня –День рівнодення.

    

      7. Робота в парі.(Роз’єднати слова і прочитати.)

ПрислухайтесьдопташиногохоруНарізніголосиславлять

вонивеснуТанаймилодійнішийголосусоловейкаСеред

свіжоголистякущівсховавсяцейспівакічутийогоголос

далеко-далеко.    ( О. Кошеленко. «Найвеселіший місяць»).

  Своїм дзвінким співом розбудили птахи усіх тварин у лісі.  Прокинулись ведмеді, їжаки, борсуки від зимового сну, повилазила грітись на сонечко дрібна комашня, змінюють своє забарвлення зайці та білки.  Усі клопочуться. Весна прийшла! Тепло принесла!

     

       8. Етимологічна хвилинка.

Квітень.             Була весна, весела, щедра, мила,

                                       Промінням грала, сипала квітки,

                                       Вона літала хутко, мов стокрила,

                                       За нею вслід співучії пташки!

                                                                    ( Леся Українка).

Загадка.

Вже пташки вернулися в наш край.

Про весну співають, поле й гай.

Ніжаться на сонці трави й квіти.

Вже настав ласкавий місяць…( квітень).                 

Квітень – середина весни. Довшають дні. Яскравіше світить сонце. Все навкруги зеленіє, квітує. Помітно теплішає. Проте квітневе тепло ненадійне. Може й морозець вдарити. Квітень називають місяцем гомінкої  води. Бо часто бувають повені.

Давньоруська, болгарська, сербська назви цього місяця «цвєтень», а білоруська – «красавік». За непостійність погоди давні русичі називали його «парильник», «шилокрут». А ще називали красень, водолій, лелечник.

Недарма кажуть:  «Прилетів лелека – приніс весну здалека.

Квітневі струмки пробуджують землю. Цвітуть синьоокі проліски, золоті кульбаби, ніжні фіалки, пахучі конвалії, тендітні прозорі крокуси. А болото неначе залите жовтим цвітом болотяної калюжниці.

            Слів на описи не трачу,

            Словом не передаси

            Їх земної безсловесної,

            Дивовижної краси.

            Ними кожен свою радість,

            Власне щастя назива –

            Квіти часто нам говорять

            Втричі більше, ніж слова.

       

 

 

9. Народні прикмети.

По цвітінню квітів планували городні справи.

З’явились підсніжники – час орати. Зацвіла осика – сій моркву, черемха – час висаджувати картоплю. Розпускається листя на березі – треба сіяти овес. Коли ж трава добре проросте, настає час для гречки.

 Гроза на початку квітня – на тепле літо.

Як у квітні з’являються хрущі – травень буде дощовий.

Де у квітні річка, там у липні болото.

Ранній обліт бджіл – на красну весну.

У квітні ранковий туман віщує ясну погоду.

Якщо кропивниця сідає на вулики, буде медовий місяць.

 

       10. Прислів’я.

Квітень водою славний, квітами красний.

Хто квітень змарнує, той і літо злінує.

Квітень воду підбирає, квіти розкриває.

Вода у квітні на лузі – сіно в копиці.

   

 

 

 

   12. Свята квітня.

1 квітня. День сміху.

Першоквітень догідний – рік дорідний.

1 квітня – День гумору та сміху. За традицією в цей день люди розігрують один – одного, жартують.

    

        14.Етимологічна хвилинка.

Травень.

Вийшов травень з лісу,

Лугові вклонився,

Од вітрів і сонця

Луг зазеленівся.

Травень під ноги стеле травицю. У Давній Русі цей місяць називали мур ( від назви трава – мурава), рослинник, пролежень, А в стародавній Греції його нарекли в честь богині гір Майї. Грецькою мовою Майя – мати – годувальниця. Ще травень називали пісенник, громовик, травник. ( Травень під ноги стелить травицю.)

 Ми любимо травень за веселу пісеньку струмочків і спів птахів, за ласкаве сонячне проміння, за килим із шовкової травиці.

 У травні розквітає верба.

 

 

Здаля дерево здається жовтою кулею, над якою зранку до вечора гудуть бджоли, збираючи цілющий травневий мед. Виростають: щавель, лобода, грицики, подорожник, кульбаба, кропива, лопух.

 Вилітають травневі хрущі. У більшості пернатих мешканців уже є пташенята.

           15. Народні прикмети.

     Травень – пора цвітіння.

     Хрущів багато – на посуху.

     Перший весняний грім – на ясний день.

     Якщо на річках є листя білого латаття – заморозків

     не буде.

     Ластівка прилетіла – скоро грім загримить.

           16. Прислів’я.

     Як на дощ багатий май – щедрий буде урожай.

     Дощ у травні хліба піднімає.

     Травень ліси прикрашає, літо в гості чекає.

           17. Свята травня.

1 травня.  Свято весни.

2 травня. Великдень.

                  Христос Воскрес, усе радіє,

                  Сміється сонечко з небес,

                  Прозора річечка леліє –

                  Христос Воскрес!

                  Пташки співають в полі, в лісі.

                  І дзвонить дзвін аж до небес,

                 Де білі хмарки розпливлися:

                  - Христос Воскрес!

- До Великодня готуються заздалегідь.

- Неділя за тиждень перед Пасхою називається Вербною.

- Саме в цей день Ісус востаннє увійшов до Храму Божого.

- Дорогу йому встеляли пальмовими гілками.

- В Україні пальми не ростуть, тому освячують вербу.

- Найважливіші дні цього тижня починаються з четверга.

- Чистий четвер. До цього дня господарство повине бути

в порядку.

          

- Велика п’ятниця, день смерті Христової. Заборонялася важка робота, всі йшли молитися до церкви.

 

 

- У суботу завершувались справи, готували великодні страви, пекли паску, розписували писанки та фарбували крашанки.

         

     - Писанка – мініатюрний символ українського живопису.

     - Писанка символізує нове життя, воскресіння.

     - Писанки пішли родом із Карпат.

     - За легендою, коли розіп ’яли Христа, з кожної краплини його крові виникала крашанка. Під хрестом стояла Мати Божа, яка молилася і гірко плакала. Ті червоні крашанки, на які падали її сльози, перетворилися на розкішно прикрашені писанки.

     - Писанки захищають людину від зла, приносять добробут.

 

 

     - Існують повір’я: дівчата, щоб бути гарними, умивалися водою, в яку опускали писанку. А ще клали до першої купелі немовляті, щоб зростало сильним і щасливим.

 

У неділю  встаєм удосвіта. За мить

Побожно в церкву поспішаєм,

«Христос воскрес!» - гуртом співаєм,

І серце радісно тремтить

 

Повернувшись додому зі свяченою паскою, тричі промовляють: «Свята паска в хату – вся нечисть із хати.»

Після святкового сніданку, люди збиралися на галявинах біля церкви і співали гаївки.

 

Три дні великодня радіє все на небесах і на землі. В ці дні відкривається небо, і якщо у людини чисті помисли, наміри, то Богнеодміно почує їх і допоможе здійснити.         Дай Боже, ще й на наступний рік дочекатися світлого празника Воскресіння Христового в щасті й здоров’ї!

                       Христос воскрес!»

 

         - Від Великодня аж до Вознесіння (40 днів) люди

вітаються словами: «Христос Воскрес!», а відповідають: «Воістину Воскрес!».

 

            Христос Воскрес! Христос Воскрес!

          

8 травня.  День Матері.

Американська жінка Анна Джервіс, яка втратила рідну матір через тяжку хворобу, звернулась до влади, щоб вони присвятили один день у році вшануванню матерів (1910 р.)  З 1928 року почали святкувати цей день і в Україні.

День Матері – свято триєдине, бо ми вшановуємо рідну неньку, Божу Матір, матір – Україну.

              Є у кожної дитини матінка єдина,

              Та, що любить нас і дбає, розуму навчає,

              Є у кожної дитини, навіть сиротини,

              Наша мати солов’їна – рідна  Україна.

              І у кожному серденьку є і буде жити

              Божа Мати – наша ненька,

              Мати всього світу.

 9 травня.  День Перемоги.