Проєкт «ГОДІВНИЧКА – ПТАШИНА ЇДАЛЬНЯ»

 

 «ГОДІВНИЧКА – ПТАШИНА ЇДАЛЬНЯ»

(екологічне виховання учнів через призму допомоги зимуючим птахам міста)

Мета: провести облік птахів, які перебувають у зимовий період у межах міста; сприяти усвідомленню учнями ліцею потреби допомагати птахам у зимовий період; виховувати свідоме та раціональне пізнання навколишнього світу без завдання йому шкоди.

Завдання: формувати навички пізнавально-дослідницької діяльності під час пошуку інформації з поставленої проблеми; поширити зібрану інформацію про птахів серед громадськості; залучити учнів ліцею до пошуків шляхів підтримки птахів у несприятливих кліматичних умовах.

Актуальність проекту: розвиток соціальної та громадянської компетентності учнів та компетентності екологічна грамотність і здорове життя, що передбачають готовність до розв’язування проблем довкілля.

Етапи роботи над проектом:

І етап – Визначення теми і мети проекту (жовтень).

ІІ етап – Розробка проекту (листопад):

• пошук інформації про зимуючих птахів;
• проведення учнями 11-х класів інформаційних годин у 9-10-х класах і майстер класів з виготовлення годівниць у 8-х класах;
• збір корму для птахів;
• розвішування годівниць.

ІІІ етап – Реалізація проекту (грудень-лютий):

• підгодівля птахів;
• спостереження за птахами, що прилітають до годівниць.

ІV етап – Підбиття підсумків, обговорення результатів (березень).

Очікувані результати:

• учні закладу освіти поглиблять знання про птахів, які зимують у нашій місцевості;
• учасники проекту оволодіють навичками проектної діяльності та облаштують годівниці для птахів.

Учасники проекту: учні, батьки і педагогічний закладу освіти.

Птахами люди цікавилися завжди. Хто з нас не мріє злетіти високо-високо в небо й подивитись на рідну землю? А кого не зачаровували пташині пісні? Спостереження за птахами (з англійської – бьордвочинг, birdwatching) вже давно стало популярним хобі в Британії, США, Франції та інших країнах. А віднедавна ним дедалі частіше цікавляться в Україні.

Ви ще вагаєтесь, чи спостереження за птахами підходить для вас? Маємо кілька порад:

-не обов’язково бути орнітологом. Для початку достатньо уважно та допитливо ставитися до довкілля і ви почнете помічати, що природа рідного краю не менш цікава, ніж африканські савани чи тропічні ліси. Вмикайте режим дослідника!

-знайдіть однодумців — вони проконсультують, які види птахів найчастіше зустрічаються в околицях.

-якщо ви серйозно зацікавилися птахами, буде корисно придбати бінокль або фотоапарат.

Список птахів фауни України приголомшує: 432 види, які нині трапляються або траплялися на території країни протягом останніх 150–180 років. Серед орнітофауни України 3 види є інтродукованими, гніздовими або ймовірно гніздовими – 286, пролітними – 43, зимуючими – 186, залітними – 112.

Інтродукованим вважається вид, який був завезений людиною і утворив стійкі гніздові угруповання в місцях завезення (наприклад: куріпка даурська, фазан звичайний).

Гніздовий – вид із доведеним гніздуванням у межах території країни. Для таких видів зареєстровано перебування в гніздових біотопах у період розмноження, виявлено гнізда, пташенята; спостерігали будівництво гнізд, вигодовування пташенят та інші елементи гніздової поведінки (наприклад: лебідь-шипун, горлиця звичайна).

На відміну від гніздового виду, ймовірно гніздовим вважається вид, який трапляється протягом гніздового періоду в придатних для гніздування біотопах, однак його гніздування на території країни не підтверджено (наприклад: погонич-крихітка).

Пролітний – вид, що з'являється в межах України тільки під час сезонних міграцій, здебільшого під час зупинок на пролітному шляху для відпочинку та живлення (наприклад: турпан білокрилий; савка білоголова).

Залітний – вид, який випадково опинився на території України з якихось причин, шляхи міграції й місця гніздування яких розташовані далеко за межами України (часто за кілька тисяч кілометрів від їхнього звичного гніздового чи зимового ареалу). Найчастіше зальоти відбуваються під час осінніх або весняних міграцій (наприклад: синьга євразійська, зозуля чубата)

Зимуючий – осілий або такий, що прилітає на зимівлю, вид птахів (наприклад: голуб сизий, омелюх звичайний.

За час фенологічних спостережень, учнями ліцею було зареєстровано представників 3 рядів: Горобцеподібні, Голубоподібні, Дятлоподібні.

Розглянемо особливості їх поведінки і харчування в зимовий період.

Горобець польовий гарно почувається у стріхах, розколинах стін, порожнинах бетонних стовпів, залізних труб, ліхтарях. Взимку основою корму горобців є насіння бур’янів: на невкритих снігом ділянках вони збирають насіння мокрецю, можуть навіть розгрібати неглибокий сніг, залюбки спустошують зарості щириці, лободи, що стирчать над снігом.

Ряд Горобцеподібні, вид Горобець польовий

Ряд Горобцеподібні, вид Підкоришник звичайний

Підкоришник звичайний взимку веде зазвичай поодинокий спосіб життя, але в холодну погоду може приєднуватись до міжвидових кормових зграй. Харчується переважно комахами, але також і іншими безхребетними — птах стрибає по стовбурах дерев знизу догори по спіралі. Закінчивши огляд дерева, перелітає на низ іншого. Самки звичайного підкоришника харчуються переважно на верхній частині стовбура, в той час як самці — на нижній.

Ряд Горобцеподібні, вид Синиця велика

Взимку збираються у зграї, часто об’єднуючись і з іншими видами синиць, зокрема синицею блакитною. Таке суспільне життя допомагає пташкам оборонятись від хижаків. Зимовий раціон синиць досить різноманітний: заховані під корою павуки та личинки (схопивши дзьобом тверду личинку, синиця починає довбати її об гілку, поки та не розм’якне), різноманітне насіння рослин (букові горішки, насіння ясеня, клена, соняшника, тису, глоду).

Голуби сизий і горлиця кільчаста гніздяться у спорудах людини. Голубоподібні харчуються, головним чином, рослинною їжею (насіння рослин і різноманітних бур’янів), можуть поїдати корм, призначений для курей та іншої свійської птиці.

 

Ряд Голубоподібні, вид Горлиця кільчаста

Ряд Голубоподібні, вид Голуб сизий

Колись сорока була типовим мешканцем сільськогосподарських районів, полів і лугів, оточених чагарниками. Але, оскільки багато чагарників між полями було вирубано, то сороки переселилися в міські парки. Восени сороки збираються в невеликі зграйки і наближаються до поселень людини. У зимову пору ці птахи рятуються від голоду, харчуючись на смітниках харчовими залишками і відходами.

Ряд: Горобцеподібні, вид: Сорока звичайна

Ряд: Горобцеподібні, вид: Ворона сіра

Сірі ворони живуть у великих зграях. Вранці вся зграя вилітає на поруки харчів, а ночує завжди в одному і тому ж місці. Повільно розходжуючи по землі або усівшись на якому-небудь високому пункті спостереження, ворони видивляються поживу, яку убивають ударом дзьоба та заковтують. Ці птахи не гидують падлом, часто годуються на міських звалищах.

Ряд: Дятлоподібні, вид: Дятел сирійський

Раціон дятла сирійського приблизно в рівних частинах складається з рослинних і тваринних кормів. Поживу здобуває в кроні дерев, на стовбурах і гілках. Особливу увагу приділяє абрикосовим, сливовим, вишневим кісточкам, а також волоському горіху. Горіхи і кісточки попередньо затискає в «ковадлі» – тріщині або видовбаній ніші у стовбурі дерева, а потім роздовбує за допомогою дзьоба.

Як бачимо, на зимівлю залишаються переважно зерноїдні види й частина комахоїдних, які можуть замінити в раціоні комах на ягоди, тому найпростіша й, водночас, досить поживна їжа, котрою їх можна підгодовувати, – це суміш злакових: пшениці, ячменю, жита, проса, насіння коноплі, соняшника. Цілком прийнятна їжа – тваринний жир (простіше кажучи – сало), але тільки свіжий і несолоний. Корисна для усіх пташок подрібнена шкаралупа куриних яєць і навіть подрібнені варені яйця.

А от борошняну випічку пернатим вживати не варто в жодному разі. Житній (чорний) хліб, потрапляючи до травної системи, може підвищувати рівень кислотності, а пшеничний (білий) – склеювати стінки шлунка чи роздувати його, призводить до закупорювання кишечника і його інтоксикації, шкодячи, таким чином, здоров’ю птаха.

Ніколи не годуйте птахів пшоном, смаженим насінням та копченими продуктами! Пшоно, на відміну від проса, позбавлене природної оболонки, через це на його поверхні скупчуються окислені жири і шкідливі хімічні речовини. Смажене насіння, як і будь-які копчені продукти, наносять непоправну шкоду печінці птахів.

Якщо бажаєте урізноманітнити харчування, яке кладете в годівницю для пернатих відвідувачів, то додайте грона горобини, калини або навіть зерна бузку.

Учнями закладу освіти частина корму була заготовлена восени. Серед звичайних міських насаджень часто зустрічаються ясени і клени. Насіння цих дерев називають крилатками. Восени велика їх частина обсипає землю і для пернатих стає недоступною. Як показав наш досвід, цей корм допомагає залучити до годівниці і білок.

Допомога у вигляді підгодівлі стане особливо доречною за наступних умов:

наявність сніжного покриву: під масивним шаром снігу птахам складніше знайти їжу;

утворення криги на поверхні землі і на гілках дерев (ожеледь): при такій погоді роздобути харчування птахам практично неможливо;

сильні морози (-10°С і нижче): в такі періоди кормова база скорочується, а організм птахів вимагає більше харчування, щоб пережити холод.

Для годування птахів взимку потрібно розмістити одну або декілька годівниць. Це може бути придбана в магазині, або саморобна годівниця з підручних засобів, наприклад, з пластикової пляшки (для цього знадобляться пляшка, дріт, палички).

Отриману конструкцію можна розмістити, прив'язавши до дерева або іншого нерухомого об'єкту натуральною мотузкою, не допускаючи розгойдування годівниці на вітрі. У дні пляшки обов'язково потрібно зробити набір маленьких отворів, через них буде стікати вода, не даючи корму перетворитися в замерзлу брилу. Деяких птахів (голубів, ворон) можна годувати і без спеціальних годівниць, насипавши корм на відкритих ділянках землі, або штучних спорудах (бетонних блоках), попередньо переконавшись, що корм не занесе опадами і він не примерзне до поверхні. Вибирати місце для розміщення годівниці слід з урахуванням можливості постійного її поповнення.

Годівниці можуть бути розташовані на вікні власної оселі, що допоможе зблизька спостерігати за птахами або у дворі. Оптимально насипати в кормушки небагато корму два рази на день, наприклад, вранці і після обіду, або один раз на день, але регулярно. Тоді раціон птахів буде складатися приблизно на одну третину з підгодівлі, і на дві третини — зі знайденої ними їжі. У цьому випадку людська турбота дійсно піде птахам на користь. Особливо важливо допомагати кормом у другій половині зими, коли більша частина ягід та інших природних кормів вже з’їдена.

 

 

За попередніми даними, учнями 8-10 класів ліцею було виготовлено 162 нові годівниці і 124 використовувалися з попередніх років. Годівниці були розвішані в різних районах міста Кам’янського, відповідно до домашньої адреси та адреси фактичного проживання учня, зокрема:

Південний район –25%;

Дніпровський район – 44%;

Заводський район – 31%.

Дбати про пернатих мешканців садів, парків і лісів взимку, для учнів ліцею,  – стало справою честі!

 

 

 

 

 

 

Інформаційна листівка