Проект "Моя Батьківщина - Україна"

 

Тарасівська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Зіньківської райдержадміністрації

Зіньківської районної ради

Полтавської області

 

 

 

Всеукраїнська  експедиція 

Напрямок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2017  рік

 

         Роботу виконували:

Колектив «Маленькі бджілки»

(учні 2 класу Тарасівської ЗОШ І-ІІІ ст.)

Список учнів:

Бедей Катерина

Беца Дар’я

Глоба Дмитро

Доска Андрій

Дроб’язко Анастасія

Ковтун Ярослав

Ошега Маргарита

Турчин Мар’яна

Чонка Арсен

 

Науковий керівник:

Чекердес Світлана Миколаївна,

вчитель початкових класів

Тарасівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії

 

 

Зміст

І. Вступ

ІІ. Дослідження історії розвитку бджільництва на  Полтавщині

ІІІ. Пошукова робота

1. Відомі бджолярі Полтавщини та їх внесок у розвиток галузі
2. Традиції використання різних систем вуликів
3. Кормова база бджільництва
4. Різноманіття продуктів бджільництва та їх застосування
5. Збір байок, гуморесок, віршів, загадок, прислів’їв, казок

V. Висновки

ІV. Використана література

V. Додатки

Додаток 1. Народний календар пасічника

Додаток 2. Твори усної народної творчості

Додаток 3. Традиційні кулінарні рецепти приготування 

страв, напоїв, народних  лікарських засобів  з 

 використанням  продуктів  бджільництва

Додаток 4. Фотоальбом медоносних рослин Полтавщини

 

 

 

 

І. Вступ

Участь у Всеукраїнській експедиції учнівської  молоді "Моя Батьківщина – Україна"  вимагала  від учнів та наукового керівника  постійного  творчого  натхнення. Пошуково-дослідницька  робота  велася  за  напрямком "Кухлик  меду".  Разом з дітьми обрали формою  представлення  напрямку – проект "Кухлик  меду" та  випуск  фотоальбому медоносних рослин нашого регіону.

  Роботу розпочали з екскурсії  на  пасіку жителя нашого села Фесика Г.М. (пасічника зі стажем понад 50 років).

Після екскурсії діти детальніше ознайомились із життям бджіл.

Метою  проекту було:

• Дослідити  історію  розвитку  бджільництва на Полтавщині;
• Вивчити традиції використання різних систем вуликів;
• Кормову базу бджільництва;
• Познайомитись із  різноманіттям  продуктів  бджільництва, їх  застосуванням;
• Створити  народний  календар  пасічника.

Наш  клас  веселий,  дружний. Ми  любимо  разом  ходити на прогулянки в ліс, щось  майструвати, складати  проекти. Зацікавившись дослідницьким проектом «Кухлик меду», вирішили  взяли  участь  у  Всеукраїнській експедиції  "Моя Батьківщина-Україна".

Для реалізації проекту обрали наступні завдання:

1. Дослідження  історії  розвитку  бджільництва.
2. Пошукова  робота.

• Збір гуморесок, віршів, загадок, прислів’їв, казок  про  бджіл, бджільництво.
• Різноманіття  продуктів  бджільництва, їх  застосування.
• Традиційні  кулінарні  рецепти, приготування  страв, напоїв, народних  лікарських  засобів  із використанням  продуктів  бджільництва.

3. Практична робота. Складання  народного  календаря  пасічника.

Зв'язок дослідження з навчальними предметами: природознавство,  біологія, географія, інформатика, українська мова.

 

Актуальність та практичне значення обраної теми

Здавна бджола на Україні вважається священною 

комахою. Спостерігаючи  за життям  бджолиної  сім’ї,  людина знаходила  багато повчального  і для  себе.

Минали  часи  і  бджола  ставала  більш  зрозумілою, люди  почали тримати їх  у  саморобних  житлах, поближче  до  свого  дому. З того часу бджільництво має надзвичайно важливе значення в житті людей. З пасік людина одержує цінні продукти, рівнозначних замінників яким немає. Це – мед, віск, квітковий пилок, прополіс, маточне молочко, бджолина отрута. Завдяки тому, що ці продукти мають високі лікувальні властивості, а також великий склад вітамінів та амінокислот, їх застосовують в народній медицині. Мед також використовується в кулінарії для приготування страв, напоїв. Віск прекрасний  будівельний  матеріал. Він  легко розм’якає  навіть  у  руках, зберігає надану йому форму, не псується від часу. Віск  використовують у виробництві особливих ґатунків  паперу, для приготування  різноманітних 

кремів, в  радіо- електротехніці, в  багатьох галузях 

промисловості.

Приблизно третина сучасного сільськогосподарського виробництва залежить від запилення, в основному медоносними бджолами (80-90%).

Актуальність теми полягає в тому, що в останні роки стали масово зникати бджоли.  Це набуває катастрофічних масштабів, маючи доволі серйозні наслідки  для екосистеми планети,  продовольчої безпеки та світової економіки.

 «Якщо бджоли зникнуть, людство залишиться без меду. І без бджіл – цих дивовижних комах, які з’явилися на планеті набагато раніше за людину». Але реальні наслідки набагато серйозніші. Річ у тому, що три чверті усіх рослин існують в симбіозі з бджолами.

Звичайно, повністю продукти харчування не зникнуть, оскільки зернові культури запилюються вітром. Проте важко спрогнозувати, які наслідки для організму людини матимуть відсутність мікроелементів, що надходять до нас з овочів та фруктів, і якими врешті решт можуть бути екологічні наслідки зникнення рослин, що запилюються бджолою.

ІІ. Дослідження історії розвитку бджільництва на Полтавщині

До появи цукру мед був єдиним солодким продуктом для людини. Віск широко застосовувався в домашнім господарстві для освітлення і здійснення релігійних обрядів. Бджільництвом  займалися майже всі селяни.

Розвитку бджільництва на Полтавщині сприяли  природно-кліматичні умови, достаток медоносів у лісах, лугах і степах.

За даними літературних джерел кінця XІX – початку XX ст. полтавський край славився великими зборами меду та воску. У ті часи в кожному хуторі, селі чи містечку налічувалося не по одній сотні вуликів, а меду і воску часом не знали, де й дівати.

На початку XX ст. бджільництво утримувалось на належному рівні. В селянських та поміщицьких господарствах Полтавської губернії налічувалось три мільйони бджолосімей. Всесвітньо відомий пасічник М.М.Вітвіцький у 1849 р. керував пасікою Л.В.Кочубея, що нараховувала 4 тис. вуликів. Однак через півсотні років їх кількість зменшилась в 10 разів. Для пасічників нашого краю 1847-1849рр. були несприятливими: одержали лиш 350 тис. пудів меду та 17750 пудів воску.

За ініціативою князя С.В.Кочубея у 1865р. було започатковане Полтавське сільськогосподарське Товариство, де він став першим президентом. Для розвитку бджільництва було запропоновано створити на Дослідницькому полі зразкову пасіку та шкільну пасіку біля Шведської могили.

У 80-х рр. XІX с. більше двадцятої частини всіх дрібних господарств (5,5%) займалися бджільництвом. Найбільш розповсюджено було серед населення східного регіону губернії – повіти Полтавський (10,5%), Зіньківський та Миргородський (7,3%), найменш розповсюджені – в північно-західному регіоні – в Роменській (3,9%), Прилуцькому, Переяславському, Пирятинському повітах (2,9%).

Із другої половини XІX с. значну роль в організації галузі бджільництва відіграло Полтавське сільськогосподарське Товариство. В 1902 р. на загальному зібранні Товариства з доповіддю виступив інструктор із бджільництва І.І.Корабльов, який вказав, що бджільництво приходить до занепаду внаслідок зміни кліматичних та економічних умов.

Було прийняте рішення відкрити Відділення бджолярства, яке розпочало свою діяльність 26 березня 1903р. В його обов’язки входило розповсюдження знань із ведення бджолярства на Полтавщині, видання періодичного фахового журналу та брошур. Було започатковані школи пасічників, створено  дослідну   селекційну станцію, з метою вивчення біології медоносної бджоли; організовувались курси, конкурси, виставки, аукціони, губернські з’їзди пасічників.

Одним із провідних навчальних закладів України, де готують фахівців бджільництва і садівництва є Гадяцька однорічна сільськогосподарська школа бджільництва.  Її було організовано як районну колгоспну школу для підготовки спеціалістів масової кваліфікації сільськогосподарського виробництва – завідувачів ферм, техніків-рільників, пасічників для роботи в колгоспах Гадяцького району. З 1989 р. у Гадяцькій однорічній сільськогосподарській школі функціонують денне та заочне відділення, де готують пасічників-матководів.

Завдяки піклуванню Полтавського Товариства сільського господарства про розвиток бджільництва, з кінця XІX с. ця галузь зайняла належне місце серед інших галузей тваринництва Полтавщини.

В даний час Полтавська область є однією з провідних в числі ведення бджільництва в Україні. В області налічується близько 145 тисяч бджолиних сімей, з них 7,3 тисячі - в господарствах всіх форм власності, 141 тисяча – в приватних секторах. Бджолярі нашого регіону виробляють близько 3800 тонн меду на рік.

Бджільництво України розвивається з великим потенціалом на перспективу. Його розвитку сприяють прийнятий у 2000 році Закон України «Про бджільництво» та запроваджений у 1998 році День пасічника (19 серпня).

                         Підготували Ошега Ріта, Турчин Мар’яна

ІІІ. Пошукова робота

1.Відомі бджолярі Полтавщини

Андріяшев О. Х. (1826 - 1907).

Велика заслуга в піднесенні галузі належить Олексію Хомичу Андріяшеву – визначному діячеві українського бджільництва.

Народився  поблизу Золотоноші

(Полтавська губернія), нині Черкаської області.

В 1896 р. О. Х.Андріяшев заснував самостійне Південноросійське товариство бджільництва, головою якого був обраний. На цій посаді він працював до кінця свого життя, широко пропагуючи розвиток бджільництва в Україні.

За ініціативою О.Х.Андріяшева  в 1902 році була відкрита Боярська школа бджільництва, на організацію якої він витратив свої заощадження, передав їй 80 вуликів із бджолами, а згодом видав книгу для учнів. О. Х.Андріяшев багато працював над конструкцією свого власного вулика та розробив  вулик – лежак, що став прообразом сучасного українського вулика.

Ващенко В.Ф. (1850 – 1918)

Василь Федорович Ващенко – відомий діяч вітчизняного бджільництва, що увійшов в історію бджільництва як автор протиройового методу, пропагандист кочового бджільництва, винахідник вулика – лежака з вузьковисокими рамками. Народився в Полтавській губернії. Був одним з організаторів Боярської школи пасічників, матеріально сприяв її зміцненню, а з 1907 року керував нею. За радянських часів цей навчальний заклад реорганізували в середню професійно-технічну  школу, а потім – у школу бджільництва. Підготовка спеціалістів у Боярському технікумі відіграла значну роль у кадровому забезпеченні галузі і був єдиним в Україні центром підготовки кваліфікованих спеціалістів з бджільництва. Розробив свою методику утримання бджіл, що відзначалася простотою і забезпечувала йому неабиякі прибутки від пасіки. На власному досвіді переконався, що багато меду дають лише сильні сім’ї.

Протиройовий метод Ващенка полягає в тому, що усі рамки з розплодом, маткою і бджолами переставляють до запасного льотка в задній стінці вулика. На старому місці залишалася лише одна рамка  розплоду з маточником, до якої додають рамки сушнику. Сюди повертаються всі льотні бджоли і починають активно збирати мед.

Вітвицький М.М.(1780 – 1853)

Микола Михайлович Вітвицький – видатний український пасічник, винахідник «дзвоноподібного»  вулика з кількома надставками, зачинатель вітчизняної самостійної літератури з бджільництва. Народився в Галичині (нині Львівська обл.). Бджільництвом захопився ще в дитинстві, але справою всього життя воно стало у нього уже в зрілому віці.

Досконало володіючи  багатьма європейськими мовами, він побував в Австрії, Англії, Німеччині, Угорщині, Франції, де відвідав найбільш відомі пасіки, зустрівся зі спеціалістами, діловими людьми. В Україну повернувся в 1846 р. В 1849–1853 рр. завідував великою пасікою князя Кочубея на Полтавщині поблизу Диканьки, що налічувала близько 4 тис. бджолиних сімей.

М. М. Вітвицький розробив просту, біологічно обґрунтовану технологію догляду та утримання бджіл, основою якої є:

- надставковий вулик;

- великі запаси природного корму протягом року;

- ліквідація слабких сімей;

- своєчасне розширення гнізд надставками як основний засіб запобігання роїнню;

- обов’язкова кочівля пасік на медозбір;

- зимівля бджіл надворі;

- племінне поліпшення бджіл.

Ці принципи мають значення і в наш час. Він закликав  учитись «у бджіл догляду за ними». Вважав, що не може бути справжнім бджолярем той, хто хоч і прочитав багато книг про бджіл, але не перевірив це на практиці. М. М. Вітвицький  залишив багату літературну спадщину з питань бджільництва на різних мовах.

Корабльов І.І. – вчений зі світовим ім’ям (1871-1951).  Іполит Іванович Корабльов  народився в селі Городок Духовщинського повіту Смоленської губернії в сім’ї безземельного селянина-наймита. Ще в дитячому віці він пристрасно полюбив бджіл і присвятив їм все своє життя.  Упродовж 11 років він завідував земською школою садівництва і бджільництва в Солині Смоленської губернії, де викладав бджільництво.

Незабаром, а пересувній виставці Ізмайлівської пасіки, яку очолював професор М.М. Кулагін, Корабльов вперше побачив рамкові вулики. Прослухавши лекції  про утримання бджіл в рамкових вуликах, Іполит Іванович виготовив власні рамкові вулики і переселив до них бджіл із колод.

В 1902 році після закінчення Петровської сільськогосподарської академії Корабльова зараховують на посаду молодшого інструктора з бджільництва Департаменту землеробства і направляють на п’ять років до Полтави.

За розпорядженням Департаменту землеробства, з 1 вересня 1907 року Корабльов розпочав роботу в Уманському середньому училищі садівництва і землеробства. Завдяки його діяльності в училищі була створена зразкова пасіка з усіма господарськими будівлями, майстернею, бібліотекою і музеєм. На пасіці було 100 вуликів, які давали прибуток 3000 крб. у рік.

І.І.Корабльов вніс значний вклад в розробку технології медових напоїв і плодово-ягідних медових вин, які не поступалися за органолептичними показниками виноградним і мали високі профілактичні і лікувальні властивості.

Іполит Іванович поєднував якості науковця і педагога. Він написав багато книг з бджільництва. 

Підготували Бедей Катя, Беца Даша, Дроб’язко Настя

2.Традиції використання різних систем вуликів

Бджільництво було улюбленим заняттям слов’ян. Спочатку селяни знаходили в лісах дерева з дуплами (називали їх бортями), в яких жили дикі бджоли, викурювали їх, руйнували гнізда і забирали мед. З часом стали помічати, що є «медові» дерева, в дупла яких бджоли поверталися після розорення.  Щоб уберегти мед від «зайшлих людей», бортники (власники бортей) вирубували шматки дерев із дуплами й прилаштовували їх поблизу своїх жител. Так з’явилися перші нерозбірні вулики. Щоб вибрати мед з такого вулика, бджолиний рій потрібно було вигнати і знищити його житло — систему стільників. Нерідко при цьому бджолині родини знищувались. 

У  1815 року український бджоляр Петро Прокопович створив перший рамковий вулик, який є загальноприйнятим і донині. Під керівництвом І.І. Корабльова, у вуликах різних систем було досліджено температурний режим бджолиного гнізда, добові зміни температури бджолиного клубу, ефективність природного роїння бджіл, величину медозбору. На основі проведених досліджень Корабльов встановив, що оптимальні параметри має вулик-лежак із зовнішніми розмірами рамки 300х435 мм. Ці вулики виготовляли на 16, 20 і 24 рамки і назвали їх українськими, тому що вони стали досить поширеними в Україні. У 1918 році на Всеукраїнському з’їзді пасічників України був затверджений український вулик, який виготовив і продемонстрував І.І. Корабльов.

Типи і конструкції рамкових вуликів поділяються на вертикальні (стояки) і горизонтальні (лежаки).

До вертикальним відносяться вулики, обсяг яких при розширенні гнізд збільшується вгору постановкою додаткових корпусів або надставок. У горизонтальних обсяг збільшується не вгору, а вбік. Вертикальні вулики, особливо багатокорпусні, мають ряд переваг в порівнянні з лежаками. Вони найбільшою мірою відповідають біологічним вимогам бджіл і методу сучасного виробництва меду. Застосування вертикальних вуликів дає можливість створювати сім'ї великої сили, що сприяє підвищенню медозбору.

Більше ж зручними в роботі з бджолами є вулики, пристосовані для кочівель з бджолами на медозбір і запилення сільськогосподарських культур. Хороші вулики, виготовлені з кондиційної  деревини, можуть служити 40 і більше років. Їх роблять із деревини хвойних і м'яких листяних порід.

                                              Підготував Глоба Діма

 

 

 

 

3.Кормова база бджільництва

Для того щоб успішно розвивати бджільництво і отримувати бажану товарну продукцію високої якості, потрібна наявність хорошої культурної або природної медоносної бази.

На Полтавщині росте пилконосних і медоносних рослин, кущів і дерев більше тисячі видів, проте велика частина з них для бджільництва як галузі не представляє особливій цінності. Лише декілька десятків видів рослин медоносів і пилконосів має практичне значення.

З головних сільськогосподарських медоносних культур можна такі  рослини медоноси: гречиха, еспарцет, рапс,  соняшник, деякі види буркуну. А до дикорослих медоносів можна віднести деякі види клену і верби, жовту і білу акацію, липу  тощо.

Виняткову цінність для бджільництва представляє багата різноманітність угідь: наявність луків, садів, лісів і полів з вирощуваними на них рослинами медоносами. Останні цвітуть практично безперервно без тривалих перерв в медозборі. В цьому випадку навесні цвіте така рослина медонос як мати-й-мачуха, кульбаба, плодові і медоносні дерева (клени, верби). А в літній період починають цвісти польові культурні медоноси: малина, липа, лугові трави, восени ж зацвітають цикорій, пізні посіви деяких медоносів.

За тривалістю життя рослини медоноси можна розділити на однорічні, дворічні і багаторічні. До однорічних медоносних рослин відносяться соняшник, гречка, баштанні культури та ін. Дворічні рослини медоноси – це буркун, насінники овочевих культур; багаторічні – суниця, эспарцет, лугові трави, люцерна, конюшина і плодові насадження.                                        

                                                          Підготував Ковтун Ярослав

 

4. Різноманіття продуктів бджільництва та їх застосування

Мед – солодкий, запашний, поживний, цілющий, ні з чим не зрівняний  продукт. Він  містить  дуже  багато в собі цукрів  і  мінеральних  солей,  вітаміни, кислоти, ферменти та  інші  речовини, необхідні  нашому  організмові.

Бджолиний віск. Входить до складу деяких пластирів, мазей, кремів. Віск добре всмоктується шкірою і  додає їй гладкого і ніжного вигляду, застосовується в косметичній медицині.

Бджолиний  клей. Має  чудову  властивість: вбиває  шкідливі  мікроорганізми.

Бджолині стільники. Стільниковий мед є природним джерелом незамінних ферментів, мікроелементів і вітамінів.

Прополіс. З нього виготовляють спиртові настої, емульсії, прополісне молоко, прополісне  масло, ефірний екстракт тощо. Має сильну антимікробну і стимулюючу дію. Використовують його також для інгаляції.

Перга та Пилок багатий  білками  і  вітамінами. Є  в  ньому  жир, мінеральні солі, речовини, що  стимулюють  ріст – гормони.

Забрус. Є високоефективним засобом при лікуванні бактеріальних і вірусних захворювань носоглотки і верхніх дихальних шляхів.

Маточне молочко.   Надзвичайно корисне, оскільки містить білки й амінокислоти.

Бджолина отрута. Незважаючи на давнє використання бджолиної отрути в лікувальних цілях, вона майже не знаходить застосування в науковій медицині. Значною мірою це пояснюється болючістю ужалень і важкістю дозування при вжаленнях.

Бджолиний підмор. Тіла померлих медоносних бджіл, використовуються в медицині для лікування різних хвороб. З бджолиного підмору виготовляють різноманітні мазі, спиртові екстракти тощо.

 

Підготував Чонка Арсен

 

 

5.Збір гуморесок, віршів, загадок, прислів’їв, казок

 

В  ході  пошукової  роботи  юні  дослідники  користувалися матеріалами шкільної бібліотеки, здійснили  екскурсію  до 

сільської та районної дитячої  бібліотеки.  Там вони опрацювали багато книжок, газет, журналів.  Найбільш цікавою та доступною для дітей стала книжечка  Вадима 

Бурлаки  «Пригоди  маленької  бджілки», в якій  письменник  у  формі  казки  розповідає  наймолодшим 

читачам  про  життя бджіл – працелюбних, дружних і цікавих 

комах.

Матеріали, зібрані учасниками пошукової групи, розміщені в додатку 2.

 

 

 

 

 

 

 

 

ІV. Висновки

•          Працюючи   над  проектом  «Кухлик  меду», учні  дізналися  про  переробку  бджолами  нектару  в  мед, використання  меду  в  народній  медицині, косметиці, кулінарії. Здійснюючи  пошукову  роботу, знайшли  цікаву  інформацію  про  інші  продукти  бджільництва (віск, квітковий  пилок, бджолину  отруту тощо), використання  їх  у  побуті  та  з  лікувальною  метою.
•          Робота  над  проектом  сприяла  виникненню  і  піднесенню  емоційного  настрою. Діти  отримували  насолоду  роботи  в  загоні  «Маленькі бджілки»
•          Учні  вчилися  здобувати  інформацію  та  досліджувати  історію  розвитку  бджільництва.
•          Познайомились з видами вуликів нашого краю;  дізналися про те, яку роботу роблять пасічники в осінньо-зимовий період.
•          Діти  навчилися  представляти  отриману  інформацію  у  вигляді  портфоліо, вдосконалили  уміння  індивідуальної  та  групової  роботи.
•          «Маленькі бджілки»  отримали  досвід  аргументації  своєї  думки, ілюстрування  ідей, досліджень, виступів  перед  аудиторією. Робота  в  рамках  Всеукраїнської  експедиції учнівської молоді «Моя Батьківщина – Україна» сприяла  формуванню навичок  дітей  творчо  оцінювати  результати  проектної  діяльності  та  особисті  досягнення  під  час  роботи  над  проектом.

V. Використана література

 

* Вісник Полтавської державної аграрної академії - №4, 2008

* Ільченко В. Р. Природознавство: Підруч. Для 6 кл. загальноосвіт. Навч. Закл. – Полтава: Довкілля-К, 2006. – 160 с.

*Інтернет сайт ВІКІПЕДІЯ – вільна енциклопедія.

* Пасіка, бджоли, мед. – М.К. Шевчук – Київ – 1974.

* Соболь В.І. Біологія: Підруч. Для 7 кл. загальноосвіт. Навч. Закл.. – К.: Грамота, 2007. – 296 с.

* Терлецький В.К. Дивовижне у світі рослин / В. К. Терлецький,  В. А. Кузнєцов. — К.: Урожай, 1990. — 205 с.

* Цеханська О.Ф. Україна: живий світ: дит. Енцикл. / О. Ф. Цеханська, Д. Г. Стрєлков, Т. А. Бринзевич. — Х.: Ранок, 2007. — 127 с.

* ua.bochkameda.net/…/osnovni-roslini-medonos…

*<http://www.day.kiev.ua/201806/>

* <http://www.vz.kiev.ua/pop/743/3.shtml>

*<http://www.expres.ua/articles/2005/12/22/4126/>

*<http://www.ua.korrespondent.net>

* vinmed.at.ua/forum 4-16-1

* www.udau.edu.ua › Головна › Новини

 

 

Додаток 1. Народний календар пасічника

Особливості догляду за бджолами по місяцях записано зі слів пасічника Фесика Г.М.

Як бджоли допомагають визначити погоду

Пасiчники знають: бджоли не летять у поле на негоду. А не летять тому, що багато квiток перед дощем закриваються, отож нектару бджолi не набрати.

Спостерігаючи за бджолами, можна сказати, якою буде погода найближчим часом. Якщо бджоли сильно летять до своїх вуликів, скоро бути дощу; бджоли стають злішими, частіше жалять – буде засуха; сидять на стінках вулика – до спеки.

Народні прикмети

Січень

• Багато інею на деревах – буде багато меду.
• На Різдво завірюха – бджоли добре роїтимуться.
• Коли в січні бджола з вуликів вилітає, то недобрий рік нам обіцяє.

Бджоли перебувають у стані спокою. Бджоляреві досить прийти до них усього лише раз та за допомогою гумової трубочки прослухати сім'ї бджіл. З вулика повинен долинати рівний і спокійний гул.  В основному в цей час пасічник займається підготовкою до майбутнього сезону: ремонтує вулики, робить рамки.

Лютий

• 15 лютого Стрітення.

Ясний і тихий день – на хороший врожай і рійбу бджіл.

• Як капає зі стріх, так капатиме з вуликів.

В цей період збільшується кількість відвідувань до 2-3 разів на місяць.

Пасічник контролює хід зимівлі, дещо розширює льотки, оскільки зростає потреба у кисні у результаті початку відкладання яєць маткою. Перевіряє стан стільникового господарства, обмінює віск на вощину, якщо цього не зробив раніше, готує пасіку до початку активного сезону.

Березень

З весною і першою бджолою!

• Ранній виліт бджіл – на гарну весну.
• 14 Березня – Явдохи. Коли вітер повіє зі сходу – плодитимуться бджоли.
• 30 березня – на Теплого Олекси  пасічники  мали  виставити вулики, щоб  бджоли  «обліталися».

За словами пасічника, коли цвітуть підсніжники, бджоли летять перший раз у ліс по пергу.

Квітень

• 30 квітня – день заступників бджіл Зосими і Саватія. Якщо бджола полетить на вишневий цвіт – уродиться вишня.
• Якщо у квітні кропивниця сідає на вулика – буде медовий рік.

У цьому місяці проводиться очисний обліт. Поки бджоли роблять обліт, пасічник оглядає гніздо та ставить кормові рамки, проводить чищення та дезінфекцію вуликів. Бджоляр уточнює плани посівів медоносів, планує, куди вивозити пасіку.

Травень

• Сидять бджоли і сильно гудуть – близький дощ.
• Бджоли виявляють велику активність –погода буде доброю.

Невідкладною роботою в цьому місяці є весняна ревізія й виправлення безматкових сімей. Визначається якість маток у сім’ях.

В травні у природі ще немає узятку, тому бджолині сім’ї підгодовують рідким цукровим сиропом. Пасіку вивозить до медоносів, перевіряє якість  стільників,  проводить дезінфекцію вуликів, профілактичні заходи проти інфекційних і заразних хвороб бджіл.

Червень

• Якщо бджоли роєм гудуть на квітучій горобині – завтра буде ясний день.

Бджоляр  підсилюють  внутрішньо вуликову вентиляцію, розширює гнізда. Пасіки перевозить до ділянок із квітучими медоносами. В цей час при боротьбі із вароатозом пасічник не застосовуює хімпрепаратів, а користується народними засобами. Відбирає перші повноцінні багатомедові рамки для зимових кормових запасів.

Липень

• 2 липня – день Зосими Пасіки.
• На Зосима бджоли мед запасають.
• Без Зосима-Саватія рій пролетить мимо.

Пасічник  планує перевезення пасіки до масивів медоносів, які цвітуть в цей період. Липень – місяць активного медозбору. Мед починає відкачувати тільки після того, як буде забезпечений кормовий запас на осінь, зиму, весну. Для цього пасічник  відбирає  й залишає  бджолам на зиму по 4-5 повномедових стільників.

Серпень

• Спас – останній медок припас.

19 серпня – професійне свято бджолярів – День пасічника

Наприкінці медозбору бджоляр проводять заміну маток, які не відрізнилися високою яйценосністю.

У другій половині місяця починає осінню ревізію, яка націлена  на визначення якості матки, кількості розплоду в сім’ї, визначення їх сили, формування гнізда. До кінця місяця займається відкачуванням меду, сортуванням стільників та їх перетоплюваннм.

Також пасічник слідкує за тим, щоб у гніздо не потрапили пергові рамки. Бо запечатана медом перга взимку може призвести до хвороби або загибелі бджіл.

Вересень

• Бджоли восени вхід у вулик щільно віском заліплюють, залишаючи ледь помітний отвір – на холодну зиму; залишають його відкритим – до теплої зими.

Пасічник приділяє особливу увагу вуликам, у яких зимуватимуть бджоли. Закінчує робити осінню ревізію бджолосімей. Проводить боротьбу проти вароатозу бджіл.

Жовтень

• 2 жовтня Трохима. Пасічники переносили до схову вулики, а заразом і примічали: якщо бджоли щільно заліплювали вічка — чекай суворої, морозної зими.

Це місяць останніх підготовчих робіт. Щоб вберегти вулики від мишей, льотки загратуються. Вивішуються пастки від ос, які розкрадають запаси бджіл. Для того, щоб комахи робили пізні обльоти, льотки вуликів повертають на південь і південний захід.

Листопад

• Якщо бджоли заводять іншим разом льотку, то буде тривала і тепла осінь.

Ремонтує  вулики і рамки,  бджільницький інвентар.

Грудень

• Який рік на бджоли, такий і на вівці.

Вулики, що зимують на волі, утепляє матами, гілками, прикриває щитами та засипає снігом, льотки зменшує залежно від сили бджолосімей. Періодично контролює хід зимівлі бджіл.

За словами пасічника, біля вуликів не розмовляють голосно, нічим не порушують спокій бджіл.

Підготував Доска Андрій

 

Додаток 2.  Твори усної народної творчості

Гуморески

***

Й  він  його знайшов:
В  ніч  з  вівторка  на  середу
Красти  мед  пішов.
Але  бджоли, як  вражили,
Б’ються  за  своє.
І  тепер  його  дружина
Не  упізнає:
Що  іззаду, що  спереду,
Круглий як  яйце.
Кажуть, то  йому  від  меду
Користь  на  лице.

 

 

 

Байки

Муха й бджола

Весною Муха-ледащиця
Майнула у садок
На ряст, на квіти подивиться,
Почуть Зозулин голосок.
От примостилась на красолі
Та й думає про те,
Що як то гарно жить на волі,
Коли усе цвіте.
Сидить, спесиво поглядає,
Що робиться в садку;
Вітрець тихесенько гойдає,
Мов панночку яку…
Побачила Бджола близенько:
— Добридень! — каже їй. —
Оддиш хоч трохи, моя ненько,
Сідай отут мерщій.
— Та ніколи мені сидіти, —
Одвітує Бджола, —
Вже час до пасіки летіти:
Далеко від села.
— Яка погана, — Муха каже, —
На світі доленька твоя:
Раненько встане, пізно ляже…
Мені б отак — змарніла б я,
За тиждень би головоньку схилила.
Моє життя, голубко мила, —
Талан як слід:
Чи де бенкет, чи де обід
Або весіллячко, родини, —
Такої гарної години
Ніколи не втеряю я:
І їм, і ласую доволі, —
Не те що клопоти у полі
І праця бідная твоя! —
На річ таку Бджола сказала:
— Нехай воно і так;
Та тільки он що я чувала,
Що Муху зневажає всяк,
Що де ти не поткнешся
Або до страви доторкнешся, —
Тебе ганяють скрізь:
Непрохана не лізь.
— Стару новинку, — каже Муха, —
Десь довелось тобі почуть!..
Запевне, дурень дурня слуха…
Велике діло — проженуть!
Не можна в двері — я в кватирку
Або пролізу в іншу дірку —
І зась усім!
Нехай ся байка мухам буде,
Щоб не сказали часом люди,
Що надокучив їм.

Казки

Вінні Пух, який дуже полюбляє мед

Одного разу Вінні Пух пішов на прогулянку й забрів на галявину, що 1була посеред самого Лісу. А посеред самої галявини ріс височенний дуб, а з-посеред самого дуба долинало голосне дзижчання: жжжжжжж! Вінні-Пух сів під дубом на траву, обхопив голову лапами і став думати-гадати. Спершу він подумав так:

«Оте жжжж! – то недарма. Жикають бджоли. По-моєму, так!»

Далі він ще подумав,  подумав і сказав сам до себе:

 А для чого на світі бджоли? Щоб робити мед! По-моєму, так!

Тут він підвівся і сказав:

- А для чого на світі мед? Щоб я його їв! По-моєму, тільки так!

І з цими словами він подерся на дерево. Він ліз, ліз і ліз і, поки все ліз та ліз, по дорозі мурмотів собі пісеньку, яку сам щойно склав:

«I ведмедики, й ведмеді

Люблять мед і все на меді». Алан Мілн

 

 

 

 

Вірші                                     

  Бджілка Майя

Бджілка Майя на весні

По саду літала.

З яблуневих квіточок

Нам медок збирала.

 

У ліщиновий лісок

Жу-жу-жу летіла,

І на гілочку куща

Відпочити сіла.

 

Наша Майя зібрала

Мед з усіх усюдів:

З поля, з лісу, з беріжка

На здоров’я людям.

 

Трудівниця замала,

Та все носить, носить.

Меду стільки нам дала –

Що на зиму досить.

 

***

Смугаста бджілка – літня трудівниця

Ось налиті сонцем, ароматні соти,

Це продукти праці, результат роботи.

Трудимося зранку, як спаде роса,

Злітна смуга з ганку, і-і-і у небеса.

Звідти бачим квіти, запашні тичинки,

Барви всього літа: ріки та ялинки

Бджілка

Бджола, ця маленька комашка

Сіла, якось, на білу ромашку.

Ромашку, що росла собі в лузі,

В ромашки були, там, ще друзі.

На жовтогарячу голівку присіла,

Попила нектару і полетіла

До вулика, де жили подруги,

Запросити їх на ромашкові луги.

І бджоли роєм на луг полетіли,

А там на лузі від ромашок все біле

І тільки серединки жовтим горять -

Це серця ромашок бджілок манять.  

 

***

Золотий бджолиний  рій
Носить  мед  у  вулик  свій.
Працювать  бджілки  охочі -
З ранку  трудяться до  ночі.

 

Загадки

Біля гаю хату маю,

День у день я вилітаю:

Жде на мене праця влітку –

Оглядаю кожну квітку,

Легко лину над лужком,

А частую всіх медком. (Бджола)

 

Старанна господарка політає над лужком.

Привітається з квітничком.

Він поділиться медком.  (Бджола)

 

Із одним вікном хатина,

Роботяща в ній родина.

По квітках усе літають,

Мед пахучий добувають. (Бджоли і вулик)

 

Наче птиця крила має.

Все літає та співає:

-Я медок вам ношу,

Не чіпайте, бо вкушу. (Бджола)

 

Маленьке створіння велику злість має:

Кого вкусить, саме вмирає. (Бджола)

 

Банки не має, чашки не просить,

Але додому мед приносить. (Бджола)

Прислів’я та приказки

Вчи не мед їсти, а бджіл шанувати.

Де багато квіток, там і медок.

Де той мед візьметься, як дощі не вщухають.

Для бджіл немає броду.

До доброго пасічника і рої летять.

До доброї душі і чужа бджола роєм чіпляється.

Доглядай бджіл, як друга, а відганяй як недуга.

Допався, як бджола до меду.

За бджілкою підеш – до меду дійдеш.

За бджолами ліз, а меду не приніс.

Бджола мала, а й та працює.

Бджола летить на всякий цвіт.

Бджола летить, де мед пахтить.

Бджоли раді цвіту, люди раді меду.

В кого бджоли, в того і мед.

Добру людину бджола не кусає.

Люди раді літу, а бджоли — цвіту.

Як рік сухий — купу й бджілку, а коли мокрий — корівку.

 

                       Підготували Ошега Ріта, Турчин Мар’яна                                              

 

 

 

 

 

 

Додаток 3.

Традиційні кулінарні рецепти приготування  страв, напоїв, народних  лікарських  засобів  з  використанням  продуктів  бджільництва

*Яблука печені

Яблука 5-6  штук.

Мед  з  горіхами – 0,5 склянки.

У  яблуках  видаляють  серцевину  і  додають  в  отвір  меду. Ставлять  яблука  в  духовку  на  15  хв., а  щоб  вони  не 

втратили  форму – проколюють  шкірку  в  декількох  місцях. Готові  яблука  полити медом з горіхами.

*Напій "Здоров’я"

½ склянки  свіжовичавленого   лимонного  соку.

3 столових  ложки  меду

½  склянки  " Миргородської"

*Ласунка

0,5 л молока (3,2%)

150 г  пломбіру (білого)

100 г  меду

Молоко (холодне) з  медом  збити у  бленд ері  на  великій  швидкості , розлити  по  келихам , зверху  покласти  кульку  морозива.

*Вітамінна сила

1 склянка  ізюму

1 скл. кураги

1 скл. волоських  горіхів

1 лимон  (із  шкіркою)

1 скл. меду

Змолоти  усе  на  м’ясорубці, додати  меду. Їсти  по  одній  столовій  ложці  за  30 хвилин  до  їжі.

Фрукти з медом

* Айва з медом. Айву почистити від шкірки, розрізати, видалити серцевину, нарізати дольками, покласти в каструлю, залити холодною водою (щоб вода покрила дольки) і варити до тих пір, поки дольки не стануть м’якими. Тоді вийняти, відвар процідити. У посуд для приготування варення покласти мед із розрахунку 2 кг на 1 кг відварених дольок, влити 1,0-1,5 склянки відвару і варити на слабкому вогні до тих пір, поки дольки не стануть прозорими.

*  Яблука, мочені в медовій воді. В 10 л води розвести 600 г меду і 3 столові ложки солі, закип’ятити. Цією сумішшю залити яблука, складені в емальований (скляний) посуд. Через місяць яблука готові до вживання.

* Печені яблука. Яблука помити, вирізати серцевину разом із плодоніжкою, щоб утворилось конічне заглиблення. Налити в це заглиблення мед. На лист із яблуками налити трохи води і запекти в духовці. Подавати яблука з варенням, сиропом, медом.

*Чорна смородина з медом. 1 кг ягід чорної смородини (попередньо промитої і просушеної) заливають 1 кг меду і закривають пластмасовою кришкою. Зберігають у прохолодному місці.

 

 

Лікування продуктами бджільництва

Мед – еліксир довголіття

Щоб бути здоровою, людині варто з’їдати одну ложку меду двічі на добу. Дітям корисні медові чаї, медовий квас і звичайний мед, особливо акацієвий.

Мед використовують як загальнозміцнювальний, протизапальний, тонізуючий, антиалергічний засіб. Його застосовують для лікування ран і опіків, при захворюваннях серцево-судинної системи, нирок, печінки, жовчних шляхів.

Мед нормалізує діяльність шлунково-кишкового тракту, стимулює функцію внутрішніх органів, попереджає склероз, активізує утворення еритроцитів, нормалізує сон, стимулює захисні сили організму.

Швидке лікування застуди медом

Потрібно залити склянку ягід калини літром окропу і прокип'ятити 10 хв. Відвар процідити, додати 3 ст.л. меду, приймати по 1/4 склянки чотири рази на день.

Лікування медом ран

Проводячи лікування медом ран або виразок, які важко загоюються, медом змащують поверхню ранки, а потім поверх накладають стерильну пов'язку.

Мед - найкращий лікувальний засіб від застуди

Малина з медом. 1 ст. ложка меду, 1 ст. ложка шипшини, 1 ст. ложка малини, 1 ст. ложка смородини, залити 100 мл окропу. Витримати 15 хвилин. Пити 3 рази по 1 / 2 склянки перед їжею.

Часник з медом. Суміш натертого часнику з натуральним медом у співвідношенні 1:1 (приймають на ніч 1 / 4 ложки суміші, запиваючи кип'яченою водою).

Гаряче молоко з медом і вершковим маслом

Мед  від  кашлю

Дуже  гарним  засобом  проти  кашлю  є  сік  лимону  з  медом:1 лимон  варити  в  невеликій  кількості  води  на  слабому вогні  не  більше  10  хв.

Лимон  з  медом  від  кашлю

Витягнувши  лимон  із  води, розрізати  навпіл, з  кожної  половинки  видавити сік. До  соку  лимона  додати 

 2 ст.л. гліцерину, розмішати  і  до  країв  склянки  додати  мед. Засіб  від  кашлю  готовий. При  рідкому  кашлі  - 1 ч.л. в  день; якщо  кашель  вночі - 1 ч.л. випивати  перед  сном, а другу  під  час  пробудження  від  кашлю  вночі. При  дуже  сильному  і  частому  кашлі  - 1ч.л. вранці  натщесерце, ложку  -  перед  обідом  і  після  обіду, перед  вечерею  і  після  вечері  на  ніч. Із  зменшенням  кашлю 

зменшується  кількість  прийомів.

Мед  при  грипові

При  грипові  народним  засобом  є  медово-часникова  каша:часник натерти на тертушці,змішати  з  медом  у  співвідношенні  1:1  і  приймати по  1 ст.л.,  запиваючи 

теплою  водою, перед  сном.

Мед  від  нежиті

Якщо  до  соку  червоного  сирого  буряка  додати  меду, можна  отримати  гарний  засіб  від  нежиті. Рекомендується 

30% розчин  меду в  сокові  червоного  буряка. При  нежиті  по  5-6 крапель  соку  закапати  в  кожну  ніздрю 

4-5 разів  на  день. Особливо  ефективне  таке  лікування  при 

нежиті  у  дітей, який  викликаний  аденоїдами, значно 

покращує  носове  дихання.

Прополіс  в  народній  медицині

При  нежиті

У  фарфоровій  ступці  розтерти  20г подрібненого  прополісу  разом  із  невеликою  кількістю  коров’ячого  масла, додати олії  до  отримання  однорідної  маси, рівної  100 г. Суміш  гарно розмішати. Приготовленою  масою 

змочувати  невеликі  ватні  тампони, які  закладають  в  ніс  -

один  раз  вранці  і  другий  раз  ввечері  до  повного  одужання.

При  запаленні  носоглотки

30 г подрібненого  прополісу  настояти  протягом 1,5-2 тижнів  в  100 г спирту етилового; суміш  в  процесі 

екстракцій періодично встряхувати. Отриманий  настій 

потрібно  профільтрувати і  змішати  з  двома  частинами 

персикового  масла. Отриманою  сумішшю  змазувати 

носоглотку один  раз  протягом 10-15 днів.

Лікування медом ран - надійно і ефективно

Проводячи лікування медом ран або виразок, які важко загоюються, медом змащують поверхню ранки, а потім поверх накладають стерильну пов'язку. Застосування місцевих ванночок з меду бджіл також позитивно впливає на динаміку загоєння, але: температура розчину не повинна бути вище 32-34 ° C, тривалість - 20-30 хв, щодня можна робити до 2-х ванн.

Медом також можна успішно лікувати рани з інфікуванням, опіки або обмороження. Використовують мед і лікування медом при гнійних захворюваннях шкіри (фурункулах, абсцесах і т.п.), найчастіше застосовується мед у вигляді місцевої мазі. Абсолютно ефективний мед в тандемі з риб'ячим жиром, який містить велику кількість вітаміну  А, який є надзвичайно важливим для утоврення та розвитку оновленого епітелію.

Лікування печії медом

Щоб уникнути неприємних смакових відчуттів у порожнині рота, народна медицина пропонує метод лікування печії медом. Коли з шлунку в стравохід закидається кисле, з'являється почуття печії. Печія завжди присутня при гастриті з підвищеною кислотністю, токсикозу під час вагітності, виразці дванадцятипалої кишки і шлунка, при діафрагментальной грижі, непереносимості окремих продуктів. Щоб позбавиться печії, народна медицина радить з'їдати по ? чайної ложки щодня перед прийомом їжі.

Лікування герпесу медом

Герпес лікуємо маззю на медовій основі, додавши на пів-ложки меду ложку золи і три перетертих зубки часнику. Також використовуючи кашу з лука, можна накладати її на герпес, а потім змащувати медом, щоб зменшити роздратування від цибулі можна додати трохи меду. Тримати цибулю потрібно від п'яти до десяти хвилин, повторювати до чотирьох разів на день..

 

Гіпертонія

 Одну склянку  рідкого  меду, сік  одного  лимона, склянку  соку  столового  буряка  змішати  з  однією  склянкою  морковного    соку; приймати  по  столовій  ложці  2-3 рази  на  день  за  одну  годину  до  їжі  або  через  2-3  години  після  прийому  їжі.

Рецепт від горла з троянди і меду

Подрібнені пелюстки троянди змішати з медом у пропорції один до одного. Утримувати в роті максимально довго, потихеньку ковтаючи. При хронічному бронхіті, трахеї, бронхіальній астмі і захворюваннях придаткових пазух носа дуже допомагають аерозольні інгаляції 50-процентним водним розчином меду. Курс лікування (лікування медом) триває місяць, по 20 хвилин, два рази в день. У домашніх умовах заливають в чайник воду, приблизно ? об'єму, кип'ятять, додають одну велику ложку меду і знімають з вогню. Пари треба вдихати через гумову трубку, одягнену на носик чайника. Якщо вода остигає, її треба підігрівати.

Артрит

Мед  використовують  при  артриті:

100 мл спирту

100 г меду

Розмішати  і  цією  масою  розтирати  вражене  місце.

А  також  рекомендують  їсти  по  50  г меду 3 рази  на  день, додаючи  його  у  тепле  молоко.

 

 

Лікувальна  косметика

 Взяти  100 г меду, 100 г мигдального  масла, 1 г саліцилової    кислоти  і  все  перемішати; одержану  суміш  наносити  на  поверхню  шкіри  обличчя  і  рук.

 

Декілька  рецептів  зі  старих  лікарських  порадників

•                У  разі  задишки  вживають  по  чайній  ложці  меду  через  2-3  години.
•                Мед  із  сіллю  втирають  від  простуди. Це  спричинює рясний  піт.
•                Мед  з  вершковим  маслом, жиром  і  яєчним  жовтком  вживають  від  кашлю  і  задишки.
•                Мед  прикладають  до  відморожених  місць.
•                Медові  коржики  (борошно  і  мед  брати  в  пропорції  1:1) – це  загальновідомий  очищувальний  засіб, руйнує  чиряки і  нариви (прикладати  до  хворого  місця  на  ніч).
•                Мед – кращий  з  відомих  зовнішніх  засобів, які  запобігають  пролежням.
•                Насичений  медом  шматок  вовняної  тканини  використовують  для  чищення  зубів  у  разі  неприємного  запаху  з  рота.
•                Сирий  сік  моркви  з  медом  допомагає  від "затвердіння"  грудей  у  матерів-годувальниць.
•                Настій  м’яти  з  медом  використовують  як  теплий  напій  від  грудної  жаби (стенокардії).

Підготували Бедей Катя, Беца Даша,  Дроб’язко Настя       

 

Додаток 4      

 

 

 

 

Альбом медоносних рослин

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

         Абрикос                                            Вишня звичайна

 (Armeniaca vulgaris)                                 (Сerasus vulgaris)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Груша звичайна                              Яблуня домашня

(Pyrus communis)                              (Malus domestica)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Клен гостролистий                                        Верби (Salix)           

 (Acer platanoides)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

       Гіркокаштан                                           Липа широколиста

(Aesculus hippocastanum)                                (Tilia cardifolia)

 

 

 

 

 

 

 

 

Кульбаба лікарська                          Волошка лучна

(Taraxacum officinale)                      (Centaurea jacea)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мати-й-мачуха                                    Цикорій дикий

(Cіchorіum іnthybus)                          (Tussilago farfara)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

             Фацелія                                                   Еспарцет

(Phacelia tanacetifolia)                          (Onabrychis viciaefolia)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Горошок вузьколистий                                  Гречка їстівна

    (Vicia angustifolia)                                 (Fagopуum esculentum)