Керівник проекту: Смірнова Г.М.
Тип проекту:
Учасники проекту: колектив батьків і учнів 4 класу .
Мета проекту:
Завдання проекту:
Актуальність проекту :
І педагоги і музиканти одностайні в тому, що віковічні духовні традиції українського народу повинні стати надбанням молоді. Ознайомлення молоді з багатою спадщиною української народної творчості та донесення до неї глибини та важливості цього явища є запорукою становлення особистості з багатим внутрішнім світом та патріотичним запалом.
Все згадане вище обумовлює актуальність та необхідність використання народних традицій рідного краю на уроках як засобу формування національної етнокультури.
Очікувані результати:
Етапи реалізації проекту
Зміст роботи:
Зміст роботи:
Зміст роботи:
Зміст роботи:
Народна пісня, дума чи романс
У душу ллється і заполоняє.
Так заворожує, чаклує нас,
І в саме серце раптом проникає.
Сльоза накотиться, не зупинить...
Десь винирне з душі неждано.
Услід за піснею душа летить...
А серце рветься невблаганно.
Так солодко тоді душа щемить,
А музика, мов хвиля, нагортає.
Струна чарівна в серці забринить
І ні для чого місця більш немає...
А хвиля музики несе удаль.
В ній розчинитись хочеться й летіти.
У музиці життя, любов, печаль,
Й душа стає, немов тендітні квіти.
Народна пісня... Не страшний їй час!
Вона живе у кожному із нас,
Мабуть-таки, на генетичнім рівні.
Народна пісня — це геніальна поетична біографія українського народу . Вона здавна вважається душею нашого народу, його скарбом і гордістю.
Народна пісня, як реліквія, переходила з покоління в покоління.
В ній відобразилися такі ідеали, як любов до Батьківщини, ненависть до будь-якого гноблення, мужність і відвага у боротьбі з ворогами, прагнення до соціального і національного визволення. Тому і сприймаються вони як живі свідки тривожного життя наших предків.
Жодна нація за всю історію не має такої кількості пісень, яку створив український народ. В ЮНЕСКО зібрана дивовижна фонотека народних пісень країн усього світу. У фонді України там знаходиться близько 15,5 тисяч пісень. На другому місці перебуває Італія з кількістю 6 тисяч народних пісень.
Народна пам'ять зберегла імена деяких авторів давніх народних пісень це полтавчанка Маруся Чурай і козак Семен Климовський.
Великий український поет-драматург Михайло Стельмах часто писав у своїх творах, що українська пісня йде з українцем від народження до самої смерті, бо немає такої події, такого почуття яке б яскраво не відобразилося б в український пісні.
Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні. Колискові пісні зачаровують усіх, хто їх чує,надзвичайною ніжністю і простотою. У них – материнська ласка і любов, світ добра, краси та справедливості, щира віра в магічну силу слова.
Життя наших предків було тісно пов'язане з природою. На кожну пору року припадали свої свята, обряди. У зими – це колядки та щедрівки. Весна приносить гаївки, маївки, веснянки. Літо не обходиться без купальських пісень, а осінь приходить до нас із обжинковими піснями.
Не обходиться наш український народ без жартівливих пісень, частівок. У них ми бачимо веселощі, іронію, жарт українців.
З-поміж українських народних пісень є історичні пісні. Герої пісень цього жанру – наші козаки, історичні особи, славні подвиги яких зосталися в народній пам’яті.
А Козацькі пісні Дніпропетровщини ЮНЕСКО внесло до списку традицій світу які потребують захисту.
Українська народна пісня завжди буди жити в серцях справжніх українців, незалежно від місця їх проживання.
Той хто знає історію свого народу, той буде свято зберігати будь-яку пам’ять, навіть якщо це просто пісня.