Проект "Від спортивних здобутків до добробуту краю"

Назва проекту: «Від спортивних здобутків до добробуту краю»

Мета:

• Створити умови для розвитку спорту в регіоні та Україні;
• Посилити загальноукраїнський та міжнародний інтерес до Яремчанщини, що забезпечить розвиток різних галузей обслуговування.

Керівник проекту Костюк Наталія Григорівна.

Учасники проекту:

• Попадюк Денис (8 клас)
• Грикуляк Андрій (7 клас)
• Петращук Ольга (8 клас)
• Пащук Даниїла (9 клас)
• Зузяк Лілія (7 клас)
• Хомин Тетяна (9 клас)
• Большаков Нестор (9 клас)
• Книщук Назар (10 клас)

Завдання:

1. Реконструкція та модернізація спортивних баз Яремчанщини;

2. Реконструкція та модернізація трампліну;

3. Реконструкція та модернізація біатлонного стадіону в урочищі П’ятихатки смт.Ворохта;

4. Побудова льодової арени в смт.Ворохта;

5. Побудова санно-бобслейної та скелетонової траси на уч. Вербівський у с. Татарів;

6. Удосконалення гірськолижних трасу  с.Яблуниця та с.Поляниця;

7. Реконструкція та модернізація трамплінів для фристайлу та могулу в урочищі Заросляк смт.Ворохта;

8. Привести в належний стан заклади різних галузей обслуговування: невеликі ресторани, мотелі, будинки відпочинку, об’єкти пізнавального, лікувального, оздоровчого, екскурсійних послуг;

9. Проведення спортивних заходів Всеукраїнського та Міжнародного рівня, що буде супроводжуватися належною рекламою.

Актуальність проблеми:

Яремчанщина має вигідне географічне положення, ланшафт і кліматичні умови сприяють розвитку зимових видів спорту.

Зокрема, у Ворохті у 70-80 роках минулого століття спорт набув свого розквіту.

Актуальність проекту обумовлена необхідністю повернути краю спортивну престижність, привернути увагу української та іноземної спільноти до розвитку усіх галузей краю і зростання добробуту місцевих жителів.

Очікувані результати:

•                 Зростання рівня спортивних результатів вихованців спортивної школи професійних спортсменів, можливість реалізації «спорту вищих досягнень» та професійного спорту;
•                 Залучення сприятливих до навколишнього середовища інвестицій в розвиток спортивної сфери Яремчанщини;
•                 Покращення умов тренування для спортсменів, покращення якості відпочинку для туристів та підвищення рівня життя місцевих мешканців.
•                 Підвищення впізнаваності курорту та бренду Яремчанщина серед українськиї та іноземних туристів;
•                 Збереження якості унікального мікроклімату й цілющого повітря та використання цих якостей в рекреаційних цілях;
•                  Формування доступного для всіх середовища.

Джерела фінансування:

• Державний та місцевий бюджети;
• Інвестори;
• Грантові програми та проекти.

Су­час­ний спорт став важ­ли­вою га­луз­зю еко­номіки ба­гать­ох країн, зокре­ма й Ук­раїни. У нь­о­го за­лу­че­но значні фінан­сові кош­ти і знач­ну кількість ро­бо­чої си­ли. Нині ступінь роз­вит­ку га­лузі спор­ту фак­тором, що впли­ва­ють на тем­пи роз­вит­ку суспільства, рівень і якість жит­тя на­се­лен­ня, діло­ву ак­тивність. Су­часні досліджен­ня свідчать, що у лю­дей, які систематич­но зай­ма­ють­ся фізич­ною куль­ту­рою і спор­том, про­дук­тивність праці ви­ща, ніж у тих, хто спор­том не зай­ма­єть­ся. Крім то­го, плинність кадрів се­ред ак­тив­них спор­тсменів знач­но ниж­ча, ніж в їхніх од­нолітків. Це ж сто­суєть­ся тру­до­вої дис­ципліни. Такі фак­то­ри спри­ят­ли­во поз­на­ча­ють­ся на про­дук­тив­ності праці та ви­роб­ництві за­га­лом.

Спорт не ли­ше підви­щує якість про­дук­тив­них сил суспільства, а й як засіб соціаль­но еко­номічно­го зміцнен­ня країни про­яв­ляєть­ся в ба­гать­ох інших сфе­рах людсь­кої діяль­ності. Нап­рик­лад, по­зи­тив­но впли­ва­ю­чи на стан здо­ров'я лю­ди­ни, спорт сприяє при­рос­ту найціннішо­го з усіх ба­гатств держави   дієздат­но­го на­се­лен­ня, що, у свою чер­гу, збіль­шує доб­ро­бут са­мої країни. Розг­ля­да­ю­чи це­й ас­пект впли­ву на еко­номіку, не­обхідно заз­на­чи­ти, що тут важ­ли­ве, на­сам­пе­ред, фізич­не ви­хо­ван­ня і ма­со­вий спорт. Ос­нов­на їхня ме­та   оз­до­ров­лен­ня на­се­лен­ня і підтрим­ка йо­го реп­ро­дук­тив­них можливос­тей.

За­лу­чен­ня лю­дей до спор­ту, особ­ли­во мо­лоді, дає та­кож змо­гу зни­зи­ти криміно­генність соціаль­ної обс­та­нов­ки в суспільстві, що та­кож впли­ває на поліпшен­ня еко­номічної си­ту­ації в країні. Це ви­яв­ляєть­ся у змен­шенні держав­них вит­рат на за­без­пе­чен­ня суспіль­но­го по­ряд­ку, ско­ро­чен­ня кількості осіб, які ма­ють нар­ко­тич­ну й ал­ко­голь­ну за­лежність, а та­кож у підви­щенні за­пот­ре­бо­ва­ності пос­луг у сфері спор­ту та спор­тив­но­го сервісу.

Про­ве­ден­ня спор­тив­них за­ходів за­без­пе­чує роз­ви­ток га­лу­зей, пря­мо чи опо­се­ред­ко­ва­но пов'яза­них зі сфе­рою спор­ту. Нап­рик­лад, на міжна­род­них зма­ган­нях збіль­шуєть­ся кількість уболіваль­ників, зок­ре­ма й іно­зем­них туристів, що сти­му­лює роз­ви­ток га­лу­зей сфе­ри пос­луг. Йдеть­ся зок­ре­ма про го­тель­ний і ту­рис­тич­ний бізнес, торгівлю, хар­чу­ван­ня. Це сприяє зрос­тан­ню до­ходів підприємств із ви­роб­ни­цт­ва про­дуктів хар­чу­ван­ня, спор­тив­ної символіки, су­венірів то­що, дає до­дат­кові за­мов­лен­ня для підприємств промис­ло­вості і сприяє роз­вит­ку інфра­ст­рук­ту­ри регіону, де відбу­ва­ють­ся міжна­родні спор­тивні зма­ган­ня.

Ви­роб­ни­цт­во спор­тив­но­го інвен­та­рю, спор­тив­но­го одя­гу й ат­ри­бу­ти­ки нині знач­на га­лузь про­мис­ло­вості у світі. По­пу­ля­ри­зація спор­ту і збіль­шен­ня кіль­кості осіб, які зай­ма­ють­ся ним, спри­чи­няє відповідний по­пит на продукцію спор­тив­них ви­роб­ників, що пе­рет­во­ри­ло цю га­лузь з до­поміжної в та­ку, яка ди­намічно роз­ви­ваєть­ся.

Роз­ви­ток сфе­ри пос­луг фізич­ної куль­ту­ри і спор­ту та­кож ро­бить суттєвий вне­сок в еко­номіку ба­гать­ох країн, оскіль­ки по­пу­ля­ри­зація цієї галузі приз­во­дить до зрос­тан­ня пот­ре­би у спор­тив­них спо­ру­дах і місцях, де мож­на зай­ма­ти­ся спор­том. У зв'яз­ку з цим спос­терігаєть­ся збіль­шен­ня кількості ус­та­нов, що про­по­ну­ють ши­ро­кий спектр відповідних пос­луг: від стадіонів, спор­тив­них залів і ба­сейнів до спор­тив­но оз­до­ров­чих центрів.

Участь найпо­пу­ляр­ніших спор­тсменів у рек­лам­них кам­паніях свідчить про ви­ко­рис­тан­ня спор­ту як еле­мен­ту мар­ке­тин­го­вої стра­тегії ви­роб­ників різних видів про­дукції, що та­кож дає підста­ви го­во­ри­ти про йо­го зрос­та­ю­че зна­чен­ня в національній та світовій еко­номіці.

Прагнення ви­со­ки­х спор­тив­них ре­зуль­та­тів сти­му­лює та­кож роз­ви­ток тісно пов'яза­них зі спор­том спор­тив­ної ме­ди­ци­ни і фар­ма­ко­логії. Торгівля різни­ми пре­па­ра­та­ми, що сти­му­лю­ють ро­бо­ту людсь­ко­го ор­ганізму, перетвори­ла­ся в ок­ре­мий ви­со­коп­ри­бут­ко­вий нап­рям ме­дич­ної промисловості, що ро­бить свій вне­сок в еко­номічний роз­ви­ток ба­гать­ох країн.

Слід заз­на­чи­ти, що нині фізич­на куль­ту­ра і спорт у різних країнах світу має не од­на­ко­вий рівень роз­вит­ку і відповідно різну пи­то­му ва­гу в струк­турі національ­ної еко­номіки. Ліди­ру­ючі по­зиції в га­лузі фізич­ної куль­ту­ри і спорту на­ле­жать Спо­лу­че­ним Шта­там Аме­ри­ки. Ця країна має ду­же роз­ви­нуту фізкуль­тур­но-спор­тив­ну інфра­ст­рук­ту­ру і на­ла­год­же­ну сис­те­му підготов­ки.

Аналізу­ю­чи мак­ро­е­ко­номічні по­каз­ни­ки функціону­ван­ня сфе­ри фізичної куль­ту­ри і спор­ту, вчені заз­на­ча­ють, що з 1980-х років по­ча­лося найінтен­сивніше за всю історію існу­ван­ня фізич­ної куль­ту­ри і спор­ту проник­нен­ня рин­ко­вих відно­син у цю сфе­ру, особ­ли­во   у спорт най­ви­щих до­сяг­нень, що приз­ве­ло до зрос­тан­ня її зна­чен­ня в роз­вит­ку макроекономічних про­цесів у ба­гать­ох країнах світу. Дослідни­ки вка­зу­ють на помітний вне­сок сфе­ри фізич­ної куль­ту­ри і спор­ту в еко­номічні здо­бут­ки роз­ви­не­них країн, виз­на­ча­ю­чи її пи­то­му ва­гу у ва­ло­во­му внутрішнь­о­му продукті (ВВП) країн Євро­пейсь­ко­го Со­ю­зу. Пе­ре­ко­нуємо­ся, що в струк­турі еко­номіки країн ЄС га­лузь фізич­ної куль­ту­ри і спор­ту має пи­то­му ва­гу близько 1 2,5% ВВП. Ук­раїна ж поки що знач­но відстає за цим показником. Од­нак, з ог­ля­ду на де­які зру­шен­ня у сфері фізич­ної куль­ту­ри і спор­ту, що відбу­ва­ють­ся ос­таннім ча­сом (будівницт­во і ре­ко­н­струкція стадіонів до "Євро-2012" то­що), мож­на спрог­но­зу­ва­ти в найб­лиж­чо­му май­бутнь­о­му активізацію фізичної куль­ту­ри і спор­ту в національній еко­номіці.

Дослідни­ки та­кож на­го­ло­шу­ють, що роз­ши­рен­ня сег­мен­ту національних та регіональ­них ринків пов'яза­не з ре­зуль­та­та­ми діяль­ності фізкуль­тур­но-спор­тив­них ор­ганізацій. Згідно з досліджен­ня­ми, пи­то­ма вага вит­рат на­се­лен­ня країн Західної Євро­пи, пов'яза­них із за­нят­тя­ми фізичною куль­ту­рою і спор­том, ста­но­ви­ла на по­ча­ток 1990-х років по­над 1 %, а в деяких країнах   по­над 2 % за­галь­них спо­жив­чих вит­рат.

Згідно з досліджен­ня­ми ці вит­ра­ти мож­на згрупу­ва­ти у три ка­те­горії:

• прямі вит­ра­ти, тоб­то вит­ра­ти, пов'язані з без­по­се­реднь­ою учас­тю насе­лен­ня у за­нят­тях фізич­ною куль­ту­рою і спор­том;
• вит­ра­ти, пов'язані із па­сив­ним спо­жи­ван­ням спор­тив­но видовищних пос­луг гля­да­ча­ми;
• вит­ра­ти, пов'язані з учас­тю в азарт­них іграх (спор­тив­них тоталіза­то­рах, гемблінгу то­що).

Вва­жається, що ри­нок сфе­ри фізич­ної куль­ту­ри і спор­ту на 70 відсотків   це ри­нок пос­луг. Це оз­на­чає, що ос­нов­ним про­дук­том діяльності спортивних ор­ганізацій є пос­лу­га, тоб­то ко­рис­на доціль­на діяльність, виражен­ня соціаль­но еко­номічних відно­син у формі неп­ро­дук­тив­ної праці.

На відміну від то­ва­ру, ви­роб­ни­цт­во і спо­жи­ван­ня пос­луг відбу­ваєть­ся од­но­час­но, то­му їх, як пра­ви­ло, не мож­на на­ко­пи­чу­ва­ти. Все ж наслідки спожи­ван­ня пос­луг спор­ту мо­жуть ма­ти ма­теріаль­ний і дов­го­ст­ро­ко­вий харак­тер (у виг­ляді підви­щен­ня рівня здо­ров'я, фізич­ної підго­тов­ки то­що). Ефект від спо­жи­ван­ня пос­луг за­ле­жить не тіль­ки від умов їхнь­о­го виробницт­ва, а й від умов спо­жи­ван­ня. Так, нап­рик­лад, рівень фізич­ної підго­тов­ки індивіду­ума виз­на­чаєть­ся не тіль­ки кваліфікацією йо­го тре­не­ра і три­валістю за­нять фізич­ни­ми впра­ва­ми і ви­да­ми спор­ту, а й здібнос­тя­ми спор­тсме­на. То­му ко­рис­ний ефект пос­лу­ги є ре­зуль­та­том спіль­них зу­силь її ви­роб­ни­ка і спо­жи­ва­ча.

Го­лов­ною рушійною си­лою ди­намічно­го роз­вит­ку сфе­ри фізич­ної куль­ту­ри і спор­ту є по­пит індивіду­аль­них спо­жи­вачів на спор­тивні про­дук­ти та пос­лу­ги. Са­ме гля­дач ку­пує кви­ток на зма­ган­ня й при­хо­дить до стадіону, мо­же прид­ба­ти і спор­тив­ну ат­ри­бу­ти­ку з клуб­ною сим­волікою, а вболівальник вми­кає свій те­левізор для пе­рег­ля­ду спор­тив­них транс­ляцій, підви­щу­ю­чи тим са­мим рей­тинг спор­тив­них зма­гань і їх рин­ко­ву вартість перед інвес­то­ра­ми, парт­не­ра­ми і рек­ла­мо­дав­ця­ми.

По­пит спо­жи­вачів про­дукції сфе­ри фізич­ної куль­ту­ри і спор­ту, крім загаль­ної соціаль­но еко­номічної си­ту­ації в країні, ба­га­то в чо­му за­ле­жить від та­ких фак­торів як ство­рен­ня і фор­му­ван­ня пев­них спор­тив­них тра­дицій та мо­ди на за­нят­тя спор­том і відвіду­ван­ня спор­тив­них зма­гань, а та­кож планомірна, гра­мот­на й цілесп­ря­мо­ва­на ро­бо­та спор­тив­них ор­ганізацій для за­лу­чен­ня гля­дачів і вболіваль­ників на спор­тивні зма­ган­ня. Мо­ва йде насампе­ред про спор­тив­ну куль­ту­ру, фор­му­ван­ня пев­ної куль­ту­ри "вболівання", що вкрай важ­ли­во для успішно­го роз­вит­ку сфе­ри фізич­ної куль­ту­ри і спор­ту. У роз­ви­не­них країнах та­ка куль­ту­ра вже сфор­мо­ва­на. Наприк­лад, у США, Ве­ли­коб­ри­танії, Франції, Німеч­чині прий­ня­то при­хо­ди­ти на спор­тивні зма­ган­ня ціли­ми сім'ями, бо це приємна і звич­на для на­се­лен­ня цих країн фор­ма відпо­чин­ку й дозвілля.

На соціаль­но­му рівні важ­ли­вою є про­па­ган­да ідей та іде­алів спор­ту, його до­сяг­нень, ефек­тив­не про­па­гу­ван­ня як са­мих спор­тив­них зма­гань, так і їхніх без­по­се­редніх учас­ників   спор­тсменів (особ­ли­во спор­тив­них зірок, які ма­ють бу­ти національ­ни­ми ку­ми­ра­ми, ге­ро­я­ми, гордістю країни і дер­жа­ви). Не­ви­пад­ко­ве тверд­жен­ня про те, що спорт   це пред­мет національ­ної гордості. Ма­буть, важ­ко знай­ти в Ук­раїні, та й в інших країнах світу, лю­дей, які не зна­ють та­ких спор­тсменів, як бра­ти Клич­ки, Андрій Шев­чен­ко, Яна Клоч­ко­ва, Олег Лісо­гор. Але будь-які тра­диції слід не тіль­ки пам'ята­ти й підтри­му­ва­ти, а й по­си­лю­ва­ти.

Фор­му­ван­ня сфе­ри фізич­ної куль­ту­ри і спор­ту пов'яза­не з використанням су­час­них тех­но­логій, що істот­но пог­ли­би­ло і роз­ши­ри­ло техно­логічні й функціональні зв'яз­ки цієї сфе­ри з інши­ми підсис­те­ма­ми національ­ної еко­номіки. Повнішо­му за­лу­чен­ню спор­ту в еко­номічний кругообіг сприяє функціону­ван­ня ос­тан­нь­о­го на ос­нові рин­ко­вих відно­син, що знач­но  роз­ши­рює дже­ре­ла фінан­су­ван­ня спор­тив­ної діяль­ності.

Важ­ли­во пе­релічи­ти об'єктивні пе­ре­ду­мо­ви рин­ко­вої транс­фор­мації сфе­ри спор­ту, що нині ціка­вить ве­ли­кий і се­редній бізнес як но­ва сфе­ра ділових відно­син і по­тенційний об'єкт інвес­ту­ван­ня на 15- 20 років. Се­ред багать­ох пе­ре­ду­мов мож­на виділи­ти такі:

• у низці країн (на­сам­пе­ред у США) за де­ся­тиліття бу­ло на­ко­пи­че­но пози­тив­ний досвід як про­ве­ден­ня пев­них ко­мерційних зма­гань, так і три­ва­ло­го функціону­ван­ня са­мостійних ко­мерційних спор­тив­них проектів у формі спор­тив­них ліг та асоціацій (найуспішніші з них функціону­ють у бас­кет­болі, аме­ри­кансь­ко­му фут­болі, хо­кеї, бейсболі);
• бурх­ли­вий і ди­намічний роз­ви­ток із 1970 х років фітнес індустрії, яку за­по­чат­ку­ва­ло ма­со­ве за­хоп­лен­ня аме­ри­канців ае­робікою та шейпінгом. Фітнес індустрія вже кіль­ка де­ся­тиліть успішно функціонує в ба­гать­ох країнах як са­мостійний і до­сить успішний та вигідний бізнес;
• інте­рес ве­ли­ких міжна­род­них і національ­них ви­роб­ників то­варів і пос­луг до спор­ту (на­сам­пе­ред про­фесійно­го) і ак­тив­не йо­го вико­рис­тан­ня для рек­ла­ми своєї про­дукції. Ве­ликі спор­тивні зма­ган­ня, про­фесійні клу­би й певні про­фесійні спор­тсме­ни стали ефек­тив­ни­ми кон­ку­ре­нт­но­сп­ро­мож­ни­ми рек­лам­ни­ми носіями;
• спор­тивні зма­ган­ня (особ­ли­во міжна­родні) самі ста­ли вигідним ко­мерційним про­дук­том, який мож­на успішно про­да­ва­ти;
• про­фесійні спор­тивні клу­би де­далі частіше по­чи­на­ють успішно функціону­ва­ти як ко­мерційне підприємство, що пра­цює в інших сфе­рах бізне­су.

Заз­на­чи­мо, що інтег­рація ви­роб­ників фізкуль­тур­но-спор­тив­них пос­луг у сис­те­му рин­ко­вих відно­син приз­во­дить до зміни змісту і фор­ми їхньої госпо­дарсь­кої діяль­ності. Як свідчить аналіз літе­ра­тур­них дже­рел, це виявляєть­ся в ак­тив­но­му зас­то­су­ванні та­ких рин­ко­вих інстру­ментів господарю­ван­ня як підприємницт­во, мар­ке­тинг, спон­со­ринг.

У су­час­них умо­вах підприємницт­во ста­ло най­по­ши­ренішою фор­мою гос­по­дарсь­кої діяль­ності у сфері фізич­ної куль­ту­ри і спор­ту роз­ви­не­них країн. Во­но роз­ви­ваєть­ся у двох нап­ря­мах: ма­лий спор­тив­ний бізнес і великий спор­тив­ний бізнес.

Стан ма­ло­го бізне­су є од­ним із ос­нов­них по­каз­ників рівня соціаль­но еко­номічно­го роз­вит­ку країни. Підприємницт­во в су­час­но­му суспільстві стало са­ме тією сфе­рою, де пов­ною мірою мож­на ви­ко­рис­то­ву­ва­ти професійні якості, досвід і знан­ня з ве­ли­кою соціаль­но еко­номічною віддачею. Найо­че­видніші соціальні функції підприємницт­ва   ство­рен­ня достатньої кіль­кості ро­бо­чих місць для за­без­пе­чен­ня зай­ня­тості та самозайня­тості на­се­лен­ня, а та­кож се­реднь­о­го кла­су влас­ників, що в економічно роз­ви­не­них країнах ста­нов­лять соціаль­ну й еко­номічну ос­но­ву суспільства.

Ма­лий спор­тив­ний бізнес прак­тич­но не відрізняєть­ся від бізне­су в інших га­лу­зях на­род­но­го гос­по­да­р­ства, йо­му при­та­манні такі ж:

• пе­ре­ва­ги (гнучкість, ефек­тивність, швид­ке ре­а­гу­ван­ня на зміни рин­ко­вої кон'юнк­ту­ри);
• не­доліки (брак фінан­со­вих ре­сурсів, об­ме­же­ний досвід у сфері ви­роб­ни­цт­ва та уп­равління, силь­на кон­ку­ренція та ін.);
• ор­ганізаційно пра­вові фор­ми (од­но­осібне во­лодіння, господарське то­ва­ри­ст­во, акціонер­не то­ва­ри­ст­во, фран­ши­за);
• дже­ре­ла фінан­су­ван­ня у разі ство­рен­ня бізне­су (доль­о­ва участь, фінансу­ван­ня у борг)
• уп­равлінські інстру­мен­тарії (бізнес план).

За­ко­номірним наслідком по­ши­рен­ня підприємницт­ва у сфері фізич­ної куль­ту­ри і спор­ту є орієнтація на от­ри­ман­ня яко­мо­га біль­ших до­ходів для забез­пе­чен­ня не тіль­ки відшко­ду­ван­ня зрос­та­ю­чих вит­рат фізкуль­тур­но-спор­тив­них ор­ганізацій, а й от­ри­ман­ня при­бут­ку. Підприємницт­во у сфері фізич­ної куль­ту­ри і спор­ту дає змо­гу до­сить швид­ко та ефек­тив­но про­су­ва­ти на світо­вий ри­нок фізкуль­тур­но-спор­тивні пос­лу­ги і є ду­же при­ваб­ли­вим для бізнес­менів, бо дає чи­малі пе­ре­ва­ги порівня­но з інши­ми сфе­ра­ми еко­номічної діяль­ності. Нап­рик­лад, вик­ли­кає інте­рес низь­ка ма­теріаломісткість фізкультур­но-спор­тив­них пос­луг. Підра­хо­ва­но, що в зат­ра­тах на виробництво фізкуль­тур­но-спор­тив­них пос­луг амор­ти­заційні відра­ху­ван­ня ста­нов­лять від 8 до 41 %. Це оз­на­чає, що для за­по­чат­ку­ван­ня та здійснен­ня підприємницт­ва у сфері фізич­ної куль­ту­ри і спор­ту потрібен значно мен­ший по­чат­ко­вий капітал, ніж у га­лу­зях ма­теріаль­но­го виробництва. Приміром, українські фахівці вва­жа­ють, що для ство­рен­ня фітнес клу­бу се­реднь­о­го рівня потрібно ма­ти 32-60 тис. до­ларів США. Причо­му термін окуп­ності інвес­тицій ста­но­вить 18-24 місяці, що знач­но менше, ніж у га­лу­зях матеріально­го ви­роб­ни­цт­ва [14].

Ефек­тив­ний бізнес не­мож­ли­вий без мар­ке­тин­го­вої діяль­ності, на базі якої бу­дуєть­ся сис­те­ма тор­го­вокупівель­них відно­син лю­дей і ко­мерційних ор­ганізацій у су­час­но­му світі. Досліджен­ня мар­ке­тин­гу в індустрії спор­ту у вітчиз­няній соціології прак­тич­но відсутні, але соціаль­не за­мов­лен­ня на ці досліджен­ня вже цілком сфор­му­ва­ло­ся, то­му що ви­роб­ни­цт­во спор­тив­но­го інвен­та­рю, торгівля спор­тив­ни­ми то­ва­ра­ми і пос­лу­га­ми на­бу­ла за­галь­но­го харак­те­ру, чо­му спри­я­ють су­часні за­со­би ма­со­вої інфор­мації, міжна­родні спор­тивні зв'яз­ки дер­жав, Олімпійські ігри, чемпіона­ти кон­ти­нентів та світу з чис­лен­них видів спор­ту, що ви­ма­га­ють спор­тив­но­го інвен­та­рю, спор­тив­но­го одя­гу і хар­чу­ван­ня, спор­тив­них за­собів пе­ре­су­ван­ня то­що. За­до­во­лен­ня потреб спо­жи­вачів спор­ту в різних то­ва­рах і пос­лу­гах не­мож­ли­ве без знань мар­ке­тин­гу   інстру­мен­ту, що вив­чає взаємодію по­пи­ту та про­по­зиції на ринку, а та­кож виз­на­чає за­со­би про­су­ван­ня цих то­варів і пос­луг на ри­нок до їхнь­о­го спо­жи­ва­ча. Ви­щев­ка­зані фак­то­ри ви­ма­га­ють на­у­ко­вої роз­роб­ки соціологічних підходів, прин­ципів і ме­тодів за­без­пе­чен­ня мар­ке­тин­го­вої діяль­ності в індустрії спор­ту.

Ефек­тив­не функціону­ван­ня га­лузі не мо­же бу­ти за­без­пе­че­не без ретель­но­го те­о­ре­тич­но­го ос­мис­лен­ня пи­тань уп­равління, пра­во­во­го і фінансо­во­го за­без­пе­чен­ня її діяль­ності. Се­ред най­важ­ливіших мо­ментів   фор­му­ван­ня ефек­тив­но­го ор­ганізаційно еко­номічно­го ме­ханізму функціонуван­ня га­лузі і, зок­ре­ма, ме­ханізму фор­му­ван­ня пос­луг у цій сфері, що зу­мов­лює без­сумнівну ак­ту­альність досліджу­ва­ної проб­ле­ми.

Відомі українці з цим погоджуються. Роман Купчинський зазначав: «Хотів би я дожити до тих часів, коли сто тисяч українців відважиться скочити на лещатах зі скічні. Байдуже на кілько метрів!...»

А відомий блогер,  кандидат історичних наук, викладач кафедри новітньої історії України Львівського національного університету імені Івана Франка, Богдан МАТУЛКІН у своїй праці «Спортивне життя українців Галичини в кінці ХІХ століття» сказав: «Певним підсумком стає те, що спорт у повсякденному житті українців є не лише способом розвивати власну фізичну форму, а й вагомим чинником соціально-культурного життя, видовищем, що пробуджує емоції та організовує навколо себе дозвілля, спричиняє відповідне  інфраструктурне облаштування.»