Яремчанщина має вигідне географічне положення, ланшафт і кліматичні умови сприяють розвитку зимових видів спорту.
Зокрема, у Ворохті у 70-80 роках минулого століття спорт набув свого розквіту.
Актуальність проекту обумовлена необхідністю повернути краю спортивну престижність, привернути увагу української та іноземної спільноти до розвитку усіх галузей краю і зростання добробуту місцевих жителів.
Назва проекту: «Від спортивних здобутків до добробуту краю»
Мета:
Керівник проекту Костюк Наталія Григорівна.
Учасники проекту:
Завдання:
1. Реконструкція та модернізація спортивних баз Яремчанщини;
2. Реконструкція та модернізація трампліну;
3. Реконструкція та модернізація біатлонного стадіону в урочищі П’ятихатки смт.Ворохта;
4. Побудова льодової арени в смт.Ворохта;
5. Побудова санно-бобслейної та скелетонової траси на уч. Вербівський у с. Татарів;
6. Удосконалення гірськолижних трасу с.Яблуниця та с.Поляниця;
7. Реконструкція та модернізація трамплінів для фристайлу та могулу в урочищі Заросляк смт.Ворохта;
8. Привести в належний стан заклади різних галузей обслуговування: невеликі ресторани, мотелі, будинки відпочинку, об’єкти пізнавального, лікувального, оздоровчого, екскурсійних послуг;
9. Проведення спортивних заходів Всеукраїнського та Міжнародного рівня, що буде супроводжуватися належною рекламою.
Актуальність проблеми:
Яремчанщина має вигідне географічне положення, ланшафт і кліматичні умови сприяють розвитку зимових видів спорту.
Зокрема, у Ворохті у 70-80 роках минулого століття спорт набув свого розквіту.
Актуальність проекту обумовлена необхідністю повернути краю спортивну престижність, привернути увагу української та іноземної спільноти до розвитку усіх галузей краю і зростання добробуту місцевих жителів.
Очікувані результати:
Джерела фінансування:
Сучасний спорт став важливою галуззю економіки багатьох країн, зокрема й України. У нього залучено значні фінансові кошти і значну кількість робочої сили. Нині ступінь розвитку галузі спорту фактором, що впливають на темпи розвитку суспільства, рівень і якість життя населення, ділову активність. Сучасні дослідження свідчать, що у людей, які систематично займаються фізичною культурою і спортом, продуктивність праці вища, ніж у тих, хто спортом не займається. Крім того, плинність кадрів серед активних спортсменів значно нижча, ніж в їхніх однолітків. Це ж стосується трудової дисципліни. Такі фактори сприятливо позначаються на продуктивності праці та виробництві загалом.
Спорт не лише підвищує якість продуктивних сил суспільства, а й як засіб соціально економічного зміцнення країни проявляється в багатьох інших сферах людської діяльності. Наприклад, позитивно впливаючи на стан здоров'я людини, спорт сприяє приросту найціннішого з усіх багатств держави дієздатного населення, що, у свою чергу, збільшує добробут самої країни. Розглядаючи цей аспект впливу на економіку, необхідно зазначити, що тут важливе, насамперед, фізичне виховання і масовий спорт. Основна їхня мета оздоровлення населення і підтримка його репродуктивних можливостей.
Залучення людей до спорту, особливо молоді, дає також змогу знизити криміногенність соціальної обстановки в суспільстві, що також впливає на поліпшення економічної ситуації в країні. Це виявляється у зменшенні державних витрат на забезпечення суспільного порядку, скорочення кількості осіб, які мають наркотичну й алкогольну залежність, а також у підвищенні запотребованості послуг у сфері спорту та спортивного сервісу.
Проведення спортивних заходів забезпечує розвиток галузей, прямо чи опосередковано пов'язаних зі сферою спорту. Наприклад, на міжнародних змаганнях збільшується кількість уболівальників, зокрема й іноземних туристів, що стимулює розвиток галузей сфери послуг. Йдеться зокрема про готельний і туристичний бізнес, торгівлю, харчування. Це сприяє зростанню доходів підприємств із виробництва продуктів харчування, спортивної символіки, сувенірів тощо, дає додаткові замовлення для підприємств промисловості і сприяє розвитку інфраструктури регіону, де відбуваються міжнародні спортивні змагання.
Виробництво спортивного інвентарю, спортивного одягу й атрибутики нині значна галузь промисловості у світі. Популяризація спорту і збільшення кількості осіб, які займаються ним, спричиняє відповідний попит на продукцію спортивних виробників, що перетворило цю галузь з допоміжної в таку, яка динамічно розвивається.
Розвиток сфери послуг фізичної культури і спорту також робить суттєвий внесок в економіку багатьох країн, оскільки популяризація цієї галузі призводить до зростання потреби у спортивних спорудах і місцях, де можна займатися спортом. У зв'язку з цим спостерігається збільшення кількості установ, що пропонують широкий спектр відповідних послуг: від стадіонів, спортивних залів і басейнів до спортивно оздоровчих центрів.
Участь найпопулярніших спортсменів у рекламних кампаніях свідчить про використання спорту як елементу маркетингової стратегії виробників різних видів продукції, що також дає підстави говорити про його зростаюче значення в національній та світовій економіці.
Прагнення високих спортивних результатів стимулює також розвиток тісно пов'язаних зі спортом спортивної медицини і фармакології. Торгівля різними препаратами, що стимулюють роботу людського організму, перетворилася в окремий високоприбутковий напрям медичної промисловості, що робить свій внесок в економічний розвиток багатьох країн.
Слід зазначити, що нині фізична культура і спорт у різних країнах світу має не однаковий рівень розвитку і відповідно різну питому вагу в структурі національної економіки. Лідируючі позиції в галузі фізичної культури і спорту належать Сполученим Штатам Америки. Ця країна має дуже розвинуту фізкультурно-спортивну інфраструктуру і налагоджену систему підготовки.
Аналізуючи макроекономічні показники функціонування сфери фізичної культури і спорту, вчені зазначають, що з 1980-х років почалося найінтенсивніше за всю історію існування фізичної культури і спорту проникнення ринкових відносин у цю сферу, особливо у спорт найвищих досягнень, що призвело до зростання її значення в розвитку макроекономічних процесів у багатьох країнах світу. Дослідники вказують на помітний внесок сфери фізичної культури і спорту в економічні здобутки розвинених країн, визначаючи її питому вагу у валовому внутрішньому продукті (ВВП) країн Європейського Союзу. Переконуємося, що в структурі економіки країн ЄС галузь фізичної культури і спорту має питому вагу близько 1 2,5% ВВП. Україна ж поки що значно відстає за цим показником. Однак, з огляду на деякі зрушення у сфері фізичної культури і спорту, що відбуваються останнім часом (будівництво і реконструкція стадіонів до "Євро-2012" тощо), можна спрогнозувати в найближчому майбутньому активізацію фізичної культури і спорту в національній економіці.
Дослідники також наголошують, що розширення сегменту національних та регіональних ринків пов'язане з результатами діяльності фізкультурно-спортивних організацій. Згідно з дослідженнями, питома вага витрат населення країн Західної Європи, пов'язаних із заняттями фізичною культурою і спортом, становила на початок 1990-х років понад 1 %, а в деяких країнах понад 2 % загальних споживчих витрат.
Згідно з дослідженнями ці витрати можна згрупувати у три категорії:
Вважається, що ринок сфери фізичної культури і спорту на 70 відсотків це ринок послуг. Це означає, що основним продуктом діяльності спортивних організацій є послуга, тобто корисна доцільна діяльність, вираження соціально економічних відносин у формі непродуктивної праці.
На відміну від товару, виробництво і споживання послуг відбувається одночасно, тому їх, як правило, не можна накопичувати. Все ж наслідки споживання послуг спорту можуть мати матеріальний і довгостроковий характер (у вигляді підвищення рівня здоров'я, фізичної підготовки тощо). Ефект від споживання послуг залежить не тільки від умов їхнього виробництва, а й від умов споживання. Так, наприклад, рівень фізичної підготовки індивідуума визначається не тільки кваліфікацією його тренера і тривалістю занять фізичними вправами і видами спорту, а й здібностями спортсмена. Тому корисний ефект послуги є результатом спільних зусиль її виробника і споживача.
Головною рушійною силою динамічного розвитку сфери фізичної культури і спорту є попит індивідуальних споживачів на спортивні продукти та послуги. Саме глядач купує квиток на змагання й приходить до стадіону, може придбати і спортивну атрибутику з клубною символікою, а вболівальник вмикає свій телевізор для перегляду спортивних трансляцій, підвищуючи тим самим рейтинг спортивних змагань і їх ринкову вартість перед інвесторами, партнерами і рекламодавцями.
Попит споживачів продукції сфери фізичної культури і спорту, крім загальної соціально економічної ситуації в країні, багато в чому залежить від таких факторів як створення і формування певних спортивних традицій та моди на заняття спортом і відвідування спортивних змагань, а також планомірна, грамотна й цілеспрямована робота спортивних організацій для залучення глядачів і вболівальників на спортивні змагання. Мова йде насамперед про спортивну культуру, формування певної культури "вболівання", що вкрай важливо для успішного розвитку сфери фізичної культури і спорту. У розвинених країнах така культура вже сформована. Наприклад, у США, Великобританії, Франції, Німеччині прийнято приходити на спортивні змагання цілими сім'ями, бо це приємна і звична для населення цих країн форма відпочинку й дозвілля.
На соціальному рівні важливою є пропаганда ідей та ідеалів спорту, його досягнень, ефективне пропагування як самих спортивних змагань, так і їхніх безпосередніх учасників спортсменів (особливо спортивних зірок, які мають бути національними кумирами, героями, гордістю країни і держави). Невипадкове твердження про те, що спорт це предмет національної гордості. Мабуть, важко знайти в Україні, та й в інших країнах світу, людей, які не знають таких спортсменів, як брати Клички, Андрій Шевченко, Яна Клочкова, Олег Лісогор. Але будь-які традиції слід не тільки пам'ятати й підтримувати, а й посилювати.
Формування сфери фізичної культури і спорту пов'язане з використанням сучасних технологій, що істотно поглибило і розширило технологічні й функціональні зв'язки цієї сфери з іншими підсистемами національної економіки. Повнішому залученню спорту в економічний кругообіг сприяє функціонування останнього на основі ринкових відносин, що значно розширює джерела фінансування спортивної діяльності.
Важливо перелічити об'єктивні передумови ринкової трансформації сфери спорту, що нині цікавить великий і середній бізнес як нова сфера ділових відносин і потенційний об'єкт інвестування на 15- 20 років. Серед багатьох передумов можна виділити такі:
Зазначимо, що інтеграція виробників фізкультурно-спортивних послуг у систему ринкових відносин призводить до зміни змісту і форми їхньої господарської діяльності. Як свідчить аналіз літературних джерел, це виявляється в активному застосуванні таких ринкових інструментів господарювання як підприємництво, маркетинг, спонсоринг.
У сучасних умовах підприємництво стало найпоширенішою формою господарської діяльності у сфері фізичної культури і спорту розвинених країн. Воно розвивається у двох напрямах: малий спортивний бізнес і великий спортивний бізнес.
Стан малого бізнесу є одним із основних показників рівня соціально економічного розвитку країни. Підприємництво в сучасному суспільстві стало саме тією сферою, де повною мірою можна використовувати професійні якості, досвід і знання з великою соціально економічною віддачею. Найочевидніші соціальні функції підприємництва створення достатньої кількості робочих місць для забезпечення зайнятості та самозайнятості населення, а також середнього класу власників, що в економічно розвинених країнах становлять соціальну й економічну основу суспільства.
Малий спортивний бізнес практично не відрізняється від бізнесу в інших галузях народного господарства, йому притаманні такі ж:
Закономірним наслідком поширення підприємництва у сфері фізичної культури і спорту є орієнтація на отримання якомога більших доходів для забезпечення не тільки відшкодування зростаючих витрат фізкультурно-спортивних організацій, а й отримання прибутку. Підприємництво у сфері фізичної культури і спорту дає змогу досить швидко та ефективно просувати на світовий ринок фізкультурно-спортивні послуги і є дуже привабливим для бізнесменів, бо дає чималі переваги порівняно з іншими сферами економічної діяльності. Наприклад, викликає інтерес низька матеріаломісткість фізкультурно-спортивних послуг. Підраховано, що в затратах на виробництво фізкультурно-спортивних послуг амортизаційні відрахування становлять від 8 до 41 %. Це означає, що для започаткування та здійснення підприємництва у сфері фізичної культури і спорту потрібен значно менший початковий капітал, ніж у галузях матеріального виробництва. Приміром, українські фахівці вважають, що для створення фітнес клубу середнього рівня потрібно мати 32-60 тис. доларів США. Причому термін окупності інвестицій становить 18-24 місяці, що значно менше, ніж у галузях матеріального виробництва [14].
Ефективний бізнес неможливий без маркетингової діяльності, на базі якої будується система торговокупівельних відносин людей і комерційних організацій у сучасному світі. Дослідження маркетингу в індустрії спорту у вітчизняній соціології практично відсутні, але соціальне замовлення на ці дослідження вже цілком сформувалося, тому що виробництво спортивного інвентарю, торгівля спортивними товарами і послугами набула загального характеру, чому сприяють сучасні засоби масової інформації, міжнародні спортивні зв'язки держав, Олімпійські ігри, чемпіонати континентів та світу з численних видів спорту, що вимагають спортивного інвентарю, спортивного одягу і харчування, спортивних засобів пересування тощо. Задоволення потреб споживачів спорту в різних товарах і послугах неможливе без знань маркетингу інструменту, що вивчає взаємодію попиту та пропозиції на ринку, а також визначає засоби просування цих товарів і послуг на ринок до їхнього споживача. Вищевказані фактори вимагають наукової розробки соціологічних підходів, принципів і методів забезпечення маркетингової діяльності в індустрії спорту.
Ефективне функціонування галузі не може бути забезпечене без ретельного теоретичного осмислення питань управління, правового і фінансового забезпечення її діяльності. Серед найважливіших моментів формування ефективного організаційно економічного механізму функціонування галузі і, зокрема, механізму формування послуг у цій сфері, що зумовлює безсумнівну актуальність досліджуваної проблеми.
Відомі українці з цим погоджуються. Роман Купчинський зазначав: «Хотів би я дожити до тих часів, коли сто тисяч українців відважиться скочити на лещатах зі скічні. Байдуже на кілько метрів!...»
А відомий блогер, кандидат історичних наук, викладач кафедри новітньої історії України Львівського національного університету імені Івана Франка, Богдан МАТУЛКІН у своїй праці «Спортивне життя українців Галичини в кінці ХІХ століття» сказав: «Певним підсумком стає те, що спорт у повсякденному житті українців є не лише способом розвивати власну фізичну форму, а й вагомим чинником соціально-культурного життя, видовищем, що пробуджує емоції та організовує навколо себе дозвілля, спричиняє відповідне інфраструктурне облаштування.»
1