Проект з українознавства «Українського цвіту всюди повно по світу»

Про матеріал

Пошуковий проект національно-патріотичного спрямування. Стане в нагоді класним керівникам, вчителям, заступникам директорів з ВР, педагогам-організаторам, вихователям ГПД . Під час роботИи над проектом залучаються батьки, що дає можливість побудувати просвітницьку роботу та партнерські вілносини з громадкістю, ппідійти до вивчення еміграційних процесів в Закарпатті, розвивати критичне мислення та творчі здібності учнів,

Перегляд файлу

 

Проект  з  українознавства

"Українського цвіту – всюди повно по світу"

Мета: ознайомити з історичними фактами, минулим України, життям українців за кордоном, з'ясувати причини їхньої еміграції; розвивати почуття гідності, гордості за український народ та його культурну спадщину, прищеплювати почуття любові до рідної землі, до її багатовікових надбань; виховувати справжнього патріота  через шанобливе ставлення до української мови, літератури, культури, звичаїв, історичного минулого України та її народу.

Обладнання: глобус, карта світу, мультимедійний супровід, презентація, фото для оформлення класної кімнати, роздатковий матеріал (конверти та картки з завданнями для груп), словники.

Характеристика проекту.

                                      Презентація проекту на занятті в ГПД.

Хід заняття.

І.Організаційний момент.   СЛАЙД  9

Представлення реєстраційної карти проекту, повідомлення теми. Актуальність проблеми, яка порушується в проекті. Вступне слово вчителя.

СЛАЙД  _____

Учениця   хлібом та сіллю на вишитому рушнику  вітає присутніх на святі.

Учениця:    Ми раді вас вітати в нашій світлиці

                      І дарувати хліб із золота-пшениці,

                      Щоб хліб завжди був на столі,

                      Щасливі були люди в місті  і селі.

                      Серця в нас сповнені любов'ю й миром,

                      Бажаємо, щоб зустріч наша була щира.

Учитель: Сьогодні, ми з вами,  в нашій світлиці поговоримо про найдорожче серцю кожної людини – нашу Батьківщину, наш рідний край. Згадаємо про тих, хто через життєві обставини, змушений  був попрощатися з рідною стороною назавжди. Щоб краще зрозуміти про що сьогодні буде йти мова у цій залі я пропоную вам послухати пісню  «Чуєш, брате мій».  (Звучить пісня Б.Лепкого «Чуєш, брате мій».)

ІІ. Повідомлення теми і мети заняття

Діалог двох учнів-ведучих (Звучить музика)

Учень-ведучий: Здається й кам’яне серце здригнеться, коли почує цю пісню. Стільки в ній невимовного болю, глибокого відчаю. Чому так печально звучить журавлине курликання? 

Учениця-ведуча: Бо журавлі відлітають  у вирій. Відлітали і нині відлітають, щоб ніколи не повернутися. Безмежна туга і печаль розноситься по світу від того плачу журавлиного. І ось уже більше століття минуло тому, здається, вічному і безконечному пташиному лету, а зранене серце щемить і тужить; і скочується пекуча скорботна сльоза у роз’ятрене серце матері – України. Для неї однаково дорогі всі її діти, де б вони не жили. І неможливо виміряти, осягнути, її, нашу і їхню тугу. Хто ж ті журавлі, що не змогли дочекатися весни на Батьківщині, відлетіли у вирій і так надовго там залишились?

Учень-ведучий: Це ж наша українська родина, розкидана по Америці, Бельгії, Франції, Бразилії, Канаді, Росії, Новій Зеландії. Та хіба перелічиш всі її притулки?  (слайд № 10)

 Учениця-ведуча: Шановні гості, любі діти ви, мабуть,  уже зрозуміли, про яких журавлів піде мова  сьогодні. Так про наших земляків, які  у пошуках кращої долі відлетіли на чужину.

Учитель: Але для того, щоб  розпочати наше заняття – презентацію  проекту  "Українського цвіту – всюди повно по світу" над яким ми працювали досить довгий час нам  потрібно спершу з'ясувати значення  деяких термінів. І для цього, мені б хотілося запросити до дошки когось із вас, найсміливіших, найдопитливіших. Чи є серед вас добровольці? Прошу виходьте до нас на середину.

(Декілька учнів виходять до дошки, щоб попрацювати зі тлумачним словником та з’єднати  пазли на яких записані терміни і пояснення до них, обов’язково зачитавши їх вголос для всіх присутніх.)

Але подивіться хто ж сьогодні завітав до нас у гості і з собою привів своїх родичів?(Вчитель показує тлумачний словник. Учні відповідають на запитання) Які  словники ви ще знаєте? Як  побудований  словник? Що таке словникова стаття? Саме тлумачний словник допоможе вам сьогодні впоратися з завданням. Але давайте повторимо правила роботи з словником

Алгоритм роботи зі словником.

     Розгадавши головоломку ви зможете повторитити правила роботи зі словником

  1.     П  Р  О   Словник треба брати  чистими, вимитими руками. 
  2.     А             Легенько й обережно перегортувати сторінки, щоб не пошкодити їх.
  3.     М'           Обов'язково, впершу чергу, з'ясуй  на яку літеру починається слово.
  4.     Я             Відшукай  у словнику сторінку з потрібною  літерою .
  5.     Т             Некваплячись знайди  потрібне слово.
  6. З А В Ж Д И  уважно і вдумливо перечитати словникову статтю.
  7.     Й             Користуватися знайденою інформацію під час роботи.

СЛАЙД ______

Діаспора – народи, вигнані за межі Батьківщини завойовниками по різних країнах.

Міграція – переселення народів у межах однієї країни, тобто з села в місто, або ж з одного міста в інше місто.

Імміграція – в'їзд чужоземців до якої-небуть країни на постійне проживання.

Еміграція – переселення зі своєї Батьківщину в іншу країну, зумовлене соціально-економічними, політичними або релігійними причинами.

Учитель:  Протягом  ХХ ст.. мільйони українців залишили свої домівки в пошуках кращого життя на чужині.  Що ж змусило їх це зробити? Які вони - втікачі з рідної землі? Саме це зараз ми спробуємо з'ясувати за допомогою  поезії  Івана Яковича Франка,  яка ввійшла до  циклу « До Бразилії»

 Учень:      Коли почуєш ти в тиші нічній  Залізним шляхом стукотять вагони,

                   А в них гуде, шумить, пищить, мов рій,   Дитячий плач, жіночі скорбні стони,

                   Важке зітхання і гіркий проклін,  Тужливий спів, дівочії дисканти,

                   То не питай: Се поїзд – звідки він? Кого везе? Куди? Кому вздогін?

                   Се – емігранти.

                   Коли побачиш – на пероні десь Людей, мов оселедців тих, набито,

                   Жінок худих, блідих, аж серце рвесь,  Зів’ялих, мов побите градом жито.

                   Мужчин понурих і дітей дрібних  І купою брудні, старії фанти

                   Навалені під ними і при них, На лицях слід терпінь, надій марних,  

                   Се – емігранти.  

Учитель: Спробуйте  відтворити образ емігранта, який намалювався у вашій уяві під  час слухання вірша. Який для цього колір олівця  ви б використали? Який він у вас вийшов, в що одягнений? Назвіть його особливості, настрій, вираз обличчя? Чому саме таким ви уявили його собі?

Учениця: Живуть землі співучої сини  В Америці, Канаді й Аргентині.

                   Їм сняться рідні села і лани, І очі мавок, незбагненно сині.

                   Летять роки, як сиві журавлі,  Немов журба, сльоза лягла на вії,

                   І не дає заснути до зорі  Щемлива, наче пісня, ностальгія...

 

Діти виконують  пісню "Чом , чом,  чом, земле моя"

Учитель:  А зараз я хочу запросити на середину наших наймолодших учасників проекту – учениць 2 класу, які також підготували для нас не менш цікаву інформацію.(Виступ учнів 2класу)

СЛАЙД_____

1-ша хвиля еміграції: Почалася ще до  1914 року. Українці намагалися поліпшити своє матеріальне становище і тому залишали рідні домівки. Цю хвилю ще називають трудовою. Адже в цей період основним мотивом виїзду людей закордон був пошук більш придатних умов для праці. Багато українських емігрантів вважало, що виїжджають на заробітки тимчасово, але життя розпорядилося інакше. Типовим українським емігрантом того часу був самотній молодик, бідний, неписьменний і некваліфікований, готовий  працювати чорноробом..

СЛАЙД_____

2-га  хвиля еміграції: Період між двома світовими війнами вважається періодом другої хвилі української еміграції,  ця хвиля отримала назву політичної еміграції. Здебільшого виїздили українці до США і Канади. Люди ставали  вигнанцями через свої політичні переконання. Перша світова війна негативно позначилася на еміграційних процесах, бо українське населення опинилося по обидва боки фронту. Адже Росія й Австро-Угорщина належали до протилежних ворожих одна одній сторін. До традиційних труднощів поділу нації додалися страждання і втрати пов'язані з війною. Це, насамперед, масові мобілізації до війська, збільшення біженців, безперервні депортації населення з окупованих районів, арешти і переслідування "агентів" ворожої сторони тощо.....

СЛАЙД_____

3-тя  хвиля еміграції:  Протягом 1947-1953 р. до Канади та США прибула велика кількість емігрантів. Це були представники інтелігенції та науковці.  Тому 3-тю хвилю умовно можна назвати інтелектуальною, оскільки більшу кількість емігрантів становили освічені люди.  Починаючи з 1947 року, Америка лише раз відчиняла двері для емігрантів з Європи. Тоді сотні тисяч українців перебували в таборах для біженців та військовополонених у Німеччині, Австрії, Бельгії, Великій Британії. Серед них було чимало "остарбайтерів" - людей, вивезених з України під час другої світової війни на примусові роботи в нацистську Німеччину; значну частину становили колишні вояки УПА, ветерани української дивізії "Галичина", яким вдалося прорватися на Захід й уникнути ліквідації радянськими спецслужбами.....

СЛАЙД_____

4-та  хвиля еміграції:  Четверта хвиля еміграції дещо відрізняється від трьох попередніх. Більшість людей подалися в дорогу через скрутні економічні умови, що настали після розвалу Радянського Союзу. Основна їх маса має вищу освіту, або технічну спеціальність, володіє англійською мовою, що дає змогу легше знайти роботу за кордоном... Початок четвертої хвилі еміграції припадає на кінець 1980-х років та роки незалежності України. емігранти четвертої хвилі поступово налагоджують стосунки з представниками місцевої діаспори, роблять посильний внесок в українське громадське та культурне життя. Учитель: Отже, ми з'ясували, що емігрували  українці  на чужину у декілька підходів, які отримали назву хвилі. Тож  я попрошу вас доповнити нашу  картину хвилями, які ви маєте в руках, розташувавши їх в правильній  послідовності

СЛАЙД№ ______

Учениця 1:   УКРАЇНО! .. Понад  світом  відлітають твої діти,

                       Покидають рідні хати українські емігранти…

Учениця 2:  Залишають тихі зорі  і  дитячі юні долі.

                      Тай назад не повертають, хоч давно  на них чекають

Учениця 3:  Розбрелися, мов прочани, молоді заробітчани

                       По цілому білім світі  українські громадяни.   

Учениця 4:  Мій друже, шануй Батьківщину - вона, як життя, є одн

                      Люби свою рідну Вкраїну – багата чи бідна вона…

 

ІІІ. Основний зміст роботи.

Учениця-ведуча:   "Нашого цвіту -  по всьому світу"- каже народне прислів'я, бо й справді українці розселилися в 64 країнах світу. 15 мільйонів українців мешкають за кордоном. Якщо поглянути  на карту, то у  Росії – 10 млн., у Канаді – 1 млн., у США – 1млн.200 тис., у Бразилії – 500 тис., у Казахстані – 900 тис., у Молдові – 620 тис., у Білорусі – 300 тис., у Прибалтиці – 200 тис., у Узбекистані – 100 тис., у Киргизстані – 100 тис.      Помандрувати за одне заняття до всіх країн ми не зможемо. Тож, куди ми сьогодні помандруємо?   А давайте здійснимо мандрівку за планом.

ПЛАН

  1. Перші переселення з України? ( Інформаційний блок підготували учні 3 класу )
  2. Розкидані долею  земляки-емігранти. (Презентація роботи пошукових сімейних загонів)
  3. ТОР -25 відомих осіб, які зуміли прославити Україну і мають українське коріння.

(Презентація роботи під керівництвом учнівського самоврядування)

Вирушаємо на машині часу в кінець ХІХ століття.

Учень:       Йде годинник . Тік-так, тік-так.  Не вперед, а назад.

                                Роки швидко пролітають, нас в минуле повертають

  • Подорож до Канади  (СЛАЙД_____)

1-й учениця: Масове переселення українців до Канади почалося  наприкінці ХІХ століття. Першими українцями емігрантами в  Канаді  стали Іван Пилипів  та Всиль Єленяк, мешканці села Небилів на Галичині, які 7 вересня 1891 року на кораблі "Орегон" прибули до порту Квебек на нове місце проживання. Згодом, повернувшись до Галичини  Іван Пилипів переконав ще 6 сімей переселитися. 1892 року вони заснували перше українське переселення в місцевості  Едно-стар  (провінція Альберта). Дбаючи про населення прерій, Канадський уряд продав землю за символічну ціну – 10 доларів за 160 акрів. Українцям дозволяли селитися компактно, поряд зі своїми співвітчизниками. Українські емігранти освоїли  мільйони акрів землі, утвердилися в новому середовищі, канадці визнали їх  як громадян.

Учитель: Діточки, як ви гадаєте у який спосіб українці могли потрапити до США? ( Через Атлантичний океан). Заплющте очі. Уявіть собі корабель, що пливе океаном. Це зараз ми можемо потрапити до Америки за декілька годин.  А тоді  люди витрачали на це багато часу і сил. Іноді еміграція до іншої країни коштувала їм життя.

  • Подорож до США  (СЛАЙД______)

2-й учень:  Першим переселенцем був  Агапій  Гончаренко    православний священик  з Київської губернії, знайомий Т.Г.Шевченка. Згодом Гончаренко став відомим у Каліфорнії , де на початку ХХ століття намагався створити українську колонію. Друга відома особа – Микола Судзіловський-Рассел, киянин, лікар за фахом, який оселився в Каліфорнії 1880 році. Через деякий час переїхав на Гаваї, де очолив місцевий сенат. Масові переселення кінця ХІХ ст.. – початку ХХ ст.. – це селяни, трударі з Закарпаття та Лемківщини. Подейкували, що за океаном існує багата земля. Де можна заробити  в 10-20 разів більше ніж звичайно.1877 року трапилася нагода перевірити чутки. Страйкували шахтарі Пенсільванії. Пенсільванська вугільна компанія вирішила використати як штрейкбрехерів дешеву робочу силу з найбільших районів Австро-Угорської імперії. Так лемківці та закарпатці потрапили до США, заробили великі гроші. Після цього виїзд до США набув масового характеру. Спочатку новоприбулі працювали на шахтах і заводах Пенсильванії, згодом цей регіон став осередком перших українських емігрантів. Пізніше українці освоїли американські прерії.  Нині у США проживає 1 млн. 200 тис. українців, за чисельністю – це 21 місце поміж усіх етнічних груп.

Учитель: Заплющте очі. Наша мандрівка продовжується Уявіть, що ви на кораблів океані.

  • Що ви бачите? (Як хвилі виграють на сонечку різними барвами)
  • Уявіть, що відчували українці, пливучи в іншу країну? (Тривогу, хвилювання)
  • Як ви думаєте чому вони хвилювалися ? Чого боялися? (Чи допливе корабель до берега; як зустріне їх чужа земля, чужа країна)

 

  • Подорож до Бразилії  (СЛАЙД_____)

3-й учениця:  сім'я Миколи Морозовича із Золочівського району Галичина була першою, яка прибула до Бразилії. Масове переселення з1895 року отримало назву  "Бразильська лихоманка" Більше 15 тис. селян, які не мали уявлення , де знаходиться Бразилія, поїхали до цієї країни, але замість сподіваного чорнозему побачили нерозчищені ділянки лісу у штаті Парана, біля міста Прудентополіса. Нетипові кліматичні умови, невідомі хвороби, ворожість індійців призвели до того, що частина українців загинула, частина – повернулася додому, частина – подалася до Північної Америки.

Учитель: Ви старанно всі трудились, бачу трішки вже втомились

                  Час прийшов для відпочинку  розпочнем  фізкультхвилинку (всі разом)

                  Сплять маленькі совенята (діти кладуть голови на руки)

                  (Хлопок) Раз відкрили оченята, подивились вліво, вправо, вгору і додолу

                  А тепер іще навколо, оченята блим, блим, блим, відпочити треба всім.                

                  Совенята будуть спати, а ми будем танцювати ( всі  разом)

 

Фізкультхвилинка «Веселий гопачок"

 

Учитель: Шановні вчителі, любі батьки. Я бачу ви щось притихли. Але ми не дамо вам сумувати. Правда,  дітки. Тому наступне завдання стосуватиметься саме вас. Ми пропонуємо вам взяти участь у  грі-розминці  "Український салат".

Гра-розминка "Український салат"(для вчителів та батьків)

         Уявіть собі, що ви  учасники  української версії телевізійного  ток-шоу «Пекельна кухня». Вам  випала  чудова нагода спробувати себе у ролі шеф-кухаря. Як  ви  гадаєте, чи  можна приготувати салат  з  трьох   фруктів?  Назвіть фрукти,  які  б  ви використали для вашого фірмового  салату (Відповіді  учасників. Розрахунок  на 1,2,3 за назвами фруктів.)    

           Розподіліться на фруктові команди.  А тепер  розпочнемо  приготування   нашого колективного  українського  салату.  По моїй команді  ті, хто почують   назву   фрукту  своєї  команди встають і пересідають  на  будь-яке  інше   вільне  місце.  УВАГА!   Час пішов…(Розповідь про приготування салату починається повільним темпом, а згодом переходить у швидкий)

          Ми беремо доспілі  _____________,    жовтогарячі __________________, ароматні __________________. Кладемо у емальовану посудину і ретельно  миємо під протічною водою  кімнатної температури . Далі знімаємо шкірку з смачних  _____________ . Потім беремо свіжі  _______________ і очищуємо їх від корененіжок. Видаляємо пошкоджені частинки від апетитних ___________________.   Тоненькою соломкою нарізаємо  привабливі _________________ , стиглі _______________,  червонобокі __________________.  Ретельно перемішуємо наш фруктовий салат  і додаємо за смаком корицю, пучечок м'яти та приправляємо солоденьким  медком.  Дозрілі _______________  наповнять салат приємним ароматом,  соковиті ___________________ додадуть неперевершеного терпкого присмаку, а _________________ підкреслять шовковистість свого м'якуша. Наш салат готовий до вживання. Винятковий, вишуканий, незрівнянний, дивовижний, рідкісний, несказанний вийшов український салат. І це все дякуючи вам, шановні шеф-кухарі, вашій інтуїції та майстерності, вашій креативності та  компетентності, вашій професійній підготовці та енергійності. Під час приготування салату ви зуміли створити дружню, товариську  атмосферу  і довели це в злагодженій, побудованій на взаємоповазі та підтримці роботі. Тому, використовуйте щоденно ваші позитивні сторони, а їх, я впевнена,у кожного з вас багато, у своєму житті на практиці.  Дякую за співпрацю.

А ми продовжуємо презентувати перед вами  проект з українознавства.

Учитель: Пісня «Чуєш брате мій», яка прозвучала на початку нашого заняття - це пісня болю і муки. І прозвучала вона  так задушевно невипадково, бо співає її Квітка Цісик – американська співачка українського походження, яка мріяла потрапити на Україну. СЛАЙД №________

Учениця-ведуча: Квітка Цісик народилася 4 квітня 1953 р. у Квінті, ( Нью-Йорк,  США) в сім'ї післявоєнних емігрантів із Західної України Іванни та Володимира Цісиків. Батько Квітки був скрипалем, музичну освіту здобув у Львові, з 1942 р. по 1944 р. був концертмейстером Львівського Оперного Театру, а після еміграції викладав в Українському музичному інституті в Нью-Йорку. Саме батько вчив її грати на скрипці ще з п'яти років. З дитинства Квітка дуже любила співати. 1983 р. Квітка з матір'ю відвідали Україну, тоді її пісні ще заборонено було крутити по радіо, дуже мріяла дати серію концертів вже на незалежній Україні. Але 1998 року Квітка зів'яла, не доживши до свого дня народження, 4 квітня, кілька днів. ( слайд № ____  )

Учитель: Але я знаю, що ви також зібрали цікаву  інформацію про еміграцію  родин  з нашого Великоберезнянського району у інші країни світу. Її ми оформили у невеличкий , так званий, альбом "Розкидані долею". У цьому вам  допомагали  ваші батьки . Тому хочу запросити до презентації цього альбому  пошукові  сімейні  загони , які складаються з  учнів та батьки.  (Презентація пошукової роботи)

  1. – ЗАГІН.  Сім'я: ___________________________________________
  2. – ЗАГІН.  Сім'я: ___________________________________________
  3. – ЗАГІН.  Сім'я: ___________________________________________

В кінці презентації батькам пропонується  дати відповіді на питання:

Гра "Мікрофон"

  • Як ви ставитеся до таких пошукових робіт?
  • Які враження ви отримали від проробленої роботи?
  • Які труднощі виникали під час пошукової роботи?
  • Чи хотіли б ви, ще раз взяти участь у таких заходах?

Вчитель: Еміграція - наболіле горе українського суспільства, горе,  яке не вимовити і не передати словами, рана, яка назавжди залишить свій слід на полотні історії. А для того, щоб краще  зрозуміти нашу з вами біль я пропоную переглянути відеоролик. (Перегляд відеоролику «Мати – емігрантка»)

  • Робота в групах

Учень-ведучий: Відомих українських письменників у Канаді – 26, у США – 6 ,  у Бразилії – 5 .   Леся Храплива народилася  1927 року  у Львові, де відвідувала початкову школу і гімназію. 1944 року вісімнадцятирічною дівчинкою разом із батьками емігрувала  на Захід, до Канади. Літературна спадщина Лесі Храпливої налічує 16 книг. Її книжки – це "Іскри", "Далеким і близьким", "На весь божий рік", "Писанка українським дітям", "Вітер з України" пронизані тугою за рідною землею.

Учитель: Зараз діти ви поділитеся на групи і кожна група отримає вірш письменниці і завдання до нього.

  • Завдання для 1-ї групи: поставити рядки в потрібному порядку

Що в чужому краї (2)

В нас завжди вітає (4)

Ми тобі сказали б (1)

В серці Україна (3)

  • Завдання для 2-ї групи: вставити слова

Які степи,який ……

І українські ……..

Як переможе ще добро

І весело всім ……..

Слова для довідок:   Дніпро,  люди,  буде

  • Завдання для  3-ї групи: відновити слова

В Україну  я   л о  п и н у

Наче птах

Відвоюю славу тую

Що в    я с і п н х

  • Завдання для 4-ї групи: вставити слова

Хай від року і до ……..

Бог веде в щасливу ……..

В світ далекий, в світ …….

В ту Країну, де їх ………

Слова для довідок: року, путь, широкий, ждуть

 

(Перевірка роботи в групах, зачитування віршів вголос.)

            Не тільки Квітка Цісик та Леся Храплива талановиті та відомі на весь  світ. Багато відомих людей світу мають українське коріння. Отож, ми підготували для вас презентацію  ТОР -25 відомих осіб, які мають українське коріння.

   Учениця- ведуча:     Нашого цвіту по - всьому світу. Тисячі українців були змушені шукати кращої долі за кордоном. Але навіть у чужих країнах вони пам'ятали про своє походження та змогли вразити світ своїм талантом. Українці займали важливі державні посади у чужих країнах, підкоряли космос та високу моду, знімалися у найкращих фільмах та робили важливі наукові відкриття для людства. Зараз ми пропонуємо вам дізнатися про 25 українців, які прославили нашу державу на весь світ.

№ 1 Богдан  Гаврилишин.    Економіст зі світовим ім’ям народився на Тернопільщині, зараз мешкає у Канаді. Гаврилишин є членом Римського клубу. Економіст зі світовим ім’ям. Завдяки йому з’явився Всесвітній форум у Давосі — сюди щороку з'їжджаються політики та перші особи світового бізнесу.

№ 2    Стів Возняк          Одним з засновників усім відомої компанії Apple є Стів Возняк, батько якого народився у селі Червона Діброва на Буковині. Грандіозна компанія зародилась зі шкільної дружби з Стівеном Джобсом: двоє вірних друзів розпочали еру персональних комп'ютерів

№ 3 Квітка Цісик   Сьогодні її ім'я прозвучало декілька разів. Батьки Квітки — вихідці з Західної України. Вона народилась вже у США. З нею працював продюсер Майкла Джексона Квінсі Джонс, її голос звучав у рекламі для McDonald's, Coca-Cola, American Airlines та для Ford Motors

  4  Джек Паланс    (Володимир Палагнюк) — голлівудський актор, який ніколи не цурався свого походження. Він нагороджений "Оскаром" у 1992 році. Народився вже у США, батьки були вихідцями зі Львова та Тернопільщини.  Від Росії Джек відцурався. У 2004 році він відмовився від звання народного артиста Росії, наголосивши, що нічого спільного з Росією не має, адже є українцем.

 № 5   Ігор Сікорський.  Народився  майбутній геній  у  Києві. Перше світове визнання  він  здобув  у 24 — його літак « Ілля Муромець» став рекордсменом у вантажопідйомності. Згодом авіаконструктор подався у Штати, де відкрив власну компанію — Sicorski Air Engineering.      Його гелікоптери використовували Збройні сили США. І саме "пташки" українського інженера першими в історії перелетіли Атлантику і Тихий океан. Так його літаки та гелікоптери з’єднали континенти і дозволили долати величезні відстані за лічені години.

№ 6   Сергій Лифар  родом з Київщини. З юності його тягнуло до мистецтва — молодим співав у хорі, грав на скрипці та фортепіано. Балетом почав займатись з 17 років. До Парижу його забрала вчителька танців, яка емігрувала. Ним захоплювались митці та критики, називаючи його богом танцю. Серед   друзів Сержа — Пабло Пікассо, Сальвадор Далі, Коко Шанель. Від громадянства Франції танцюрист відмовився. - Я українець і цим пишаюсь, — так він відповів на пропозицію Шарля де Голя.

№ 7   Міла Йовович.  У 5 років Міла емігрувала з батьками до Америки. Тут вона й почала успішну акторську кар’єру. Крім цього Міла ще співає, грає на музичних інструментах та є професійною моделлю.  На відміну від багатьох емігрантів, які бували в Україні раз у житті, вона тут бувала не раз. Під час Революції гідності підтримала українців та закликала шанувальників жертвувати гроші на допомогу постраждалим на Майдані

№ 8  Соломія Крушельницька.  Неперевершене сопрано у три октави Соломії Крушельницької не залишало байдужими нікого. Оперною дівою захоплювався увесь світ. Соломія легко співала твори на восьми мовах. Аби слухачі знали, звідки вона родом, після концертів співачка часто знайомила публіку з українськими піснями.

№ 9    № 10 …..

ІV. Підсумок уроку

 Учениця –ведуча: Трагедія, що відбулася століття тому в  душах сотень тисяч українців, спонукає нас замислитися й сьогодні над сенсом життя,  над  власною долею  і над долею України. Мені хотілося б лише застерегти: якщо наважитеся на вирішальний крок, робіть його розважливо, бо тільки в ріднім краї навіть дим солодкий та любий. І немає на світі іншої України, немає другого Дніпра,  немає кращих  за  Карпатські  гори.     Я думаю, невеличкий вірш   налаштує вас на позитив і залишить у ваших душах радість, тепло і сподівання на краще майбутнє нашої  України.

Учениця: Червонуваті зерна із калини  Кудись несе у дзьобі сивий птах.

                   Так землю, чорну землю України,  Розносять по усіх материках.

                    Везуть, Несуть її в маленьких вузликах,  А там, де не співають солов’ї,

                     Із грудочки йде солов’їна музика, Сльозами люди скроплюють її.

                     І хлібом пахне, вишнями, соломою І піснею, яку співав козак.

                      Та грудочка землі стає солоною, Як сіль чумацька на важких возах.

                      Назавше попрощавшись з Україною, Із грудкою Вкраїни – Просто жах! –

                      Розкидані то голодом, то війнами Кохані сплять на всіх материках!

                     І навіть там, де не цвіте калина, Де слово зневажається моє,

                     Всі знають – Є на світі Україна. Не грудка, А земля з народом є!

          Вчитель: А на згадку про нашу зустріч ми підготували для вас сюрпризи-сувеніри. Це такі паперові журавлики  – символи туги за рідним краєм з маленькими  вузликами у дзьобі. Ми сподіваємося і віримо в те, що  рідна земля для вас буде такою ж солодкою, як ті цукерки у  вузликах. Тож, нехай щастить вам завжди. Щастя, здоров'я, миру, злагоди, усім нам і нашим родинам та й  Україні загалом.

 (Звучить пісня гурту МАЛЬДІВИ. Діти дарують всім присутнім сувеніри власноруч виготовлені журавлики) .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Похожее изображение

           Похожее изображение                                                Картинки по запросу ромашка малюнокКартинки по запросу троянда малюнок

 

                                                      

 

                                       

 

                                        Картинки по запросу ромашка малюнок                           Картинки по запросу волошка малюнок

 

 

 

                                                                                                 

Перед   минулим – зніміть   капелюхи, перед   майбутнім – засукайте   рукава.                                                                                                    

          Народна   мудрість.

 

 

 

 

 

  Це   моя

Україна !

 

 

https://patentimages.storage.googleapis.com/US20080274779A1/US20080274779A1-20081106-D00009.pnghttps://patentimages.storage.googleapis.com/US20080274779A1/US20080274779A1-20081106-D00009.png

Картинки по запросу пазли кольорові

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Анкета № _______

Прізвище, ім'я,  по батькові:     Вудмаска    Юрій   Юрійович.

Рік народження:                          1931

Адреса до еміграції:                    с. Верховина Бистра, 

                                   Великоберезнянського району,  Закарпатської  області

Рік еміграції з України:             1936

Причини еміграції:                 злучення  сім'ї  з  батьком

З ким емігрував:                        з  матірю  Вудмаска  Марією

Країна куди емігрував:             Бельгія

Адреса проживання за кордоном:    Бельгія,  м. Берніссар,  Валлонія

 

 

 

 

Додаткова інформація:   У 1931 році батько Вудмаски Юрія  залишає молоду дружину та маленького сина і разом з друзями-односельчанами ( Цимбалошом, Парагваєм  та іншими)  їде до Бельгії  на заробітки.  Там  бідні заробітчани влаштовуються на роботу  в  шахту, щоб добувати руду та інші корисні копалини.  Бельгія не була привітною до емігрантів. Тут на них чекав16-18 годинний робочий день,  6-7  денний робочий тиждень,  важкі умови праці за низьку зарплатню. Згодом, у 1936 році, за намовою родичів,  мати  Юрія  Марія бере 5-ти річного сина і їде вслід  за батьком до чужої країни. У еміграції  в 1941 році народжується молодша сестра, яку назвали в честь матері Марією.  Від важкої роботи на  шахтах Бельгії  хворіє  батько і через деякий час помирає.  Щоб прогодувати сиріт мати наймається до панів на роботу. Важка , непосильна робота прислужницею добиває матір-годувальницю, яка помирає і залишає 10 річну Марію.  На той час Юрій уже самотужки здобув освіту і встиг одружитися на бельгійці Джульє,  яка була на 9 років старшою від нього. Двадцятирічний  юнак забирає сестру до себе і влаштовує її в школу. Щоб прогодувати свою молоду сім'ю та опікуватися сестрою він працює на  роботі, а після ще й підробляє. Останнім місцем роботи Вудмаски Юрія  була  фабрика пластмасових виробів. Тут він працював на посаді головного інженера відділу збуту. Звідти пішов на пенсію. У Юрія  та Джульє дітей не було і тому усе своє життя він згадував свою українську родину, по-можливості телефонував, писав  листи, висилав фото, приїздив у гості . У  1993 році зібравшись разом, Юрій та Марія Вудмаски зі своїми сім'ями приїхали на Україну, на Закарпаття, в рідне село. Їхні родини мали змогу поспілкуватися з родичами, які пам’ятали ще їхню матір. Зі слізьми на очах залишали емігранти рідні краї, висловлюючи сподівання, що обов’язково ще приїдуть.                                            

                                          Анкета № _______

Прізвище, ім'я,  по-батькові:     Вудмаска    Марія  Юріївна.

Рік народження:                          1941

Адреса до еміграції:                    с. Верховина Бистра, 

                                        Великоберезнянського району,  Закарпатської  області

Рік еміграції з України:           -      народилася в Бельгії

Причини еміграції:                  злучення  сім'ї  з  батьком

З ким емігрував:                     з  матірю  Вудмаска  Марією

Країна куди емігрував:            Бельгія

Адреса проживання за кордоном:    Бельгія,  м. Берніссар,  вул. Пепльо, 15

 

 

 

 

 

Додаткова інформація:   У 1931 році батько Вудмаска Юрій, житель села Верховина Бистра,  залишає молоду дружину та маленького сина і разом з друзями-односельчанами ( Цимбалошом, Парагваєм  та іншими)  їде до Бельгії  на заробітки. Згодом, у 1936 році, за намовою родичів,  мати  бере 5-ти річного сина Юрія і їде вслід  за чоловіком  до чужої країни. У еміграції  в 1941 році народжується дівчинка, яку назвали в честь матері Марією.  Від важкої роботи на  шахтах Бельгії  гине  батько.  Щоб прогодувати сиріт мати наймається до панів на роботу. Важка , непосильна робота прислужницею добиває матір-годувальницю, яка помирає і залишає у віці 10 років Марію.  На той час брат Юрій уже самотужки здобув освіту і встиг одружитися на бельгійці Джульє,  яка була на 9 років старшою від нього. Двадцятирічний  юнак забирає сестру   до себе і влаштовує її на навчання  у  школу. Дівчинка добре вчиться, вчителі задоволені її потягом до навчання.Закінчивши основну школу, Марія  вступає до вишу. Отримує диплом і влаштовується працювати  у  школу в м. Берніссар , у якій,  згодом,  займає посаду директора  школи. Одружується з бельгійцем на ім'я Люк,  виховала двох дітей - дівчинку  Аксель  та  хлопчика Ловро. Своє українське, дівоче прізвище не змінила, бо не приховувала свого походження.  У  1993 році зібравшись разом, з братом Юрієм,  Марія Вудмаска та її  сім'я приїхала на Україну, на Закарпаття, в рідне село. Її родина мала змогу живцем поспілкуватися з родичами, сфотографуватися на згадку. Зі слізьми на очах прощалися емігранти з українською ріднею, висловлюючи сподівання, що обов’язково  приїдуть на Закарпаття ще не раз

 

 Анкета № _______

Прізвище, ім'я,  по батькові:  Баран Василь Васильович .

Рік народження:                     1959

Адреса до еміграції:               с. Волосянка, 

                                   Великоберезнянського району,  Закарпатської  області

Рік еміграції з України:       2001

Причини еміграції:              пошук кращої долі

З ким емігрував:                  з  дружиною Оленою та трьома дітьми:

                                           донькою Ольгою, сином Василем та сином Денисом

Країна куди емігрував:             США

Адреса проживання за кордоном:    штат Орегон, м. Бенд

 

 

 

 

 

Додаткова інформація:   У 2001  році Баран Василь , житель с. Волосянка  разом з сім'єю переїхав на постійне місце проживання до США. Родина оселилися в штаті Орегон у містечку Бенд .  Василь почав працювати на підприємстві будівельником, потім помічником слюсаря  на техстанції, а його дружина Олена  прибиральницею в школі та офісі, що був розташований  неподалік їхнього дому. Щоб заробити грошей їм довелося працювати по 12-14 годин на день.  З роками родина змогла стати на ноги. Купила  вантажівку  для перевезення вантажів на далекі відстані. За її кермо сів середущий син Василь.  Старша донька Ольга, 1982 року народження, здобула освіту і працює в частній клініці асистентом  зубного лікаря. Вийшла заміж, виховує двох дітей. Її чоловіком став  емігрант з країн бувшого СНД.   Наймолодший син  сім'ї  Баран - Денис   мріє стати  програмістом  , тому навчається  на 3 курсі  в Орегонському коледжі  технологій. Родина часто збирається разом, у колі близьких всі розмовляють українською. Навіть найменші діти сімейства вільно володіють  двома мовами. Доброю традицією стало спілкування з близькими та родичами з України по телефону, в соціальних мережах,  вітання та подарунки до свят. Обов'язково раз на два роки сім'я Баран навідується в гості до мами Тороли  Єви , яка мешкає в селі Волосянка. Перельоти літаком  та зустрічі з родичами завжди хвилюючі та теплі.

docx
Додано
8 серпня 2018
Переглядів
1305
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку