Проєктно-дослідницька діяльність учнів початкової школи

Комунальний заклад «Гімназія №32» Кам’янської міської ради, м.Кам’янське

Кузіна Ольга Олександрівна

асистент вчителя

м.Кам’янське, вулиця Івана Сірка, 44, ________@gmail.com, т. +380___

 

Використання кращих методик проектно-дослідницької діяльності -шлях до ефективного та якісного формування творчої особистості молодшого школяра в змісті Нової української школи

 

 

Зміст

1 Вступ.

2.Основна частина

2.1 Проектна технологія у дослідженнях зарубіжних і вітчизняних авторів.

2.2 Спільне і відмінне між проектом і дослідженням. .

2.3 Значення проєктно-дослідницької діяльності..

2.4 Характеристика та принципи дослідницької діяльності.

2.5 Класифікація дослідів та етапи досліджень.

2.6 Класифікація і ознаки методу проектів.

2.7 Завдання та етапи проектів.

2.8 Використання інтелект-карт в проектній діяльності.

3. Висновки.

4. Список літератури.

5. Додаток.

 

Постановка проблеми: Завдання НУШ-виховання компетентної особистості ,яка не лише володіє знаннями , а здатна самостійно , нестандартно діяти в різноманітних життєвих ситуаціях, застосовувати свої знання в житті і брати на себе відповідальність за власну діяльність .Концепція НУШ передбачає зв’язок між школою і майбутнім дорослим життям ,урахування індивідуальності кожного учня. У центрі навчально-виховного процесу стоїть дитина, якій навчання має приносити задоволення.

Реалізація  цих цілей і завдань потребує залучення сучасних освітніх технологій.  Державний стандарт початкової освіти  базується на інтегрованому ,проектному та дослідницько -пізнавальному підходах. Тому велике значення має проектно-дослідницька діяльність учнів ,яка дозволяє впровадити і застосовувати знання й уміння ,набуті при вивчені навчальних дисциплін, інтегрувати ці знання під час навчальної діяльності. НУШ створює всі можливості для виховання творчої особистості

 

Аналіз останні педагогічних досліджень і публікацій!!За визначенням технологія проектування «передбачає розв’язання учнем або групою учнів якої-небудь проблеми ,яка передбачає ,з одного боку,  використання різноманітних методів і засобів навчання ,а з другого- інтегрування знань, «умінь з різних галузей науки, техніки, творчості .» (2 с 150)  ) Метод проекту ,за словами Зимньої, це «інтелектуально-насичена за змістом діяльність ,яка відбувається в умовах постійного конкурсу думок»(7 с15-16) Проект для учня дає можливість робити щось цікаве самостійно, спробувати свої сили. В основі проектної діяльності лежить «уявлення про розвиток дитини як суб’єкта особистої діяльності «( 7 с40). Цей метод включає в себе особистісно-орієнтоване навчання  «в процесі конкретної праці учня на основі його вільного вибору з урахуванням його інтересів « (7 с41).

Є Полат вважає ,що проєкт «спосіб досягнення дидактичної мети через детальне розроблення проблеми, яка має завершитись  досить реальним практичним результатом»  (8)!! У «Українському педагогічному словнику» є визначення :»Метод проєктів є організацією навчання ,коли учні набувають знань і навичок у процесі планування і виконання практичних завдань-проектів.»!! «Метод проектів-це система навчання ,за якої учень набуває знань , умінь та навичок у процесі планування і виконання певних завдань проекту « Учні здобувають знання шляхом планування і виконання певних завдань .Цінність проекту в тому, що під час його виконання створюється відкритий навчальний простір, в якому учні рухаються у власному темпі. Виконання певних завдань потребує постійного самонавчання, вдосконалення певних умінь та навичок. Метод проектів, проектна технологія «одна із інноваційних технологій навчання і виховання ,яка забезпечує формування основних компетенцій учня» (1 с 38).                                                 

Мета роботи :аналіз умов для організації проєктно -дослідницької   діяльності та впровадження методу проєктів в початковій школі.

 

 

Для кого призначається даний варіант творчого доробку.

 

 

Об’єкт дослідження: теорія і практика навчальних проєктів

Предмет дослідження :організація дослідницької і проектної діяльності та впровадження методів проектів в початковій школі.

Актуальність теми :

Завдання НУШ-виховання компетентної особистості ,яка не лише володіє знаннями , а здатна самостійно , нестандартно діяти в різноманітних життєвих ситуаціях, застосовувати свої знання в житті і брати на себе відповідальність за власну діяльність .Концепція НУШ передбачає зв’язок між школою і майбутнім дорослим життям ,урахування індивідуальності кожного учня. У центрі навчально-виховного процесу стоїть дитина, якій навчання має приносити задоволення.

Реалізація  цих цілей і завдань потребує залучення сучасних освітніх технологій.  Державний стандарт початкової освіти  базується на інтегрованому ,проектному та дослідницько -пізнавальному підходах. Тому велике значення має проектно-дослідницька діяльність учнів ,яка дозволяє впровадити і застосовувати знання й уміння ,набуті при вивчені навчальних дисциплін, інтегрувати ці знання під час навчальної діяльності. НУШ створює всі можливості для виховання творчої особистості.

Практична значимість:

Проєктне навчання-форма організації освітнього процесу, а також метод навчання .Це співпраця всіх    учасників навчального процесу. Для створення проектів потрібні певні знання з різних галузей науки ,вміння здобувати знання, співпрацювати. Треба так організувати проектно -дослідницьку діяльність ,щоб кожен зміг отримати нові знання ,втілити їх при вирішенні життєвих проблем, мав можливість розвинути свої вроджені здібності. Організація проектної діяльності залежить від наступних факторів :вікових особливостей учнів, рівня сформованості умінь і навичок учнів, тематики роботи. Тому робота над проектом потребує від вчителя ретельної підготовки ,творчого підходу, глибоких знань в області педагогіки і психології.

Ключові слова: метод проєкту, проєктна діяльність , критичне мислення,логічне мислення, дослідження ,дослідницькі вміння, презентація, інтелектуальний продукт ,творчість, креативність ,гіпотеза.

 

Вступ:

Формування та розвиток ключових компетентностей учнів стало основним завданням школи .Ця проблема актуальна тому що ,сучасний світ стрімко змінюється. І це потребує від людини швидко отримати  нові знання, зробити правильний вибір у прийнятті рішень,  вміти ефективно спілкуватися. В концепції НУШ сказано ,що успішними на ринку праці будуть фахівці ,які вміють навчатися впродовж життя, критично мислити , ставити цілі та досягати їх, працювати у команді .Під час роботи над проєктом формуються базові уміння порівнювати, аналізувати твердження ,виправляти помилки ,класифікувати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, доводити твердження. А також тактичні вміння: відбирати, аналізувати ,представляти інформацію, висувати гіпотези, аргументувати їх. Завдяки методу проектів учні стають ініціативними, більш  самостійними творчими учасниками навчального процесу.

Основна частина :

1.Технологія у дослідженнях авторів.

Поняття проектування ввійшло у вітчизняну педагогічну термінологію в 70-ті роки 20 ст. Але виникла і поширилась проектна технологія у США в 90 -ті роки 19 ст. Проектну технологію розробили і впровадили американські педагогі Дж. Дьюї, Кілпатрик, Колінгс. Основною ідеєю методу проектів було намагання авторів перетворити школу навчання у школу життя, де учні набувають знання у процесі діяльності. Учні самі повинні були планувати свою діяльність. Американський педагог і філософ  Дж. Дьюї вважав ,що « мислення стосується завжди речей неясних, невизначених, незавершених .Тому мислення є дослідження « (2 с 23)  Дьюї говорив : «Завдання сучасного виховання- створити такий спосіб навчання, який  зробив би думку керівником всякої практичної роботи» (2,с 39) Метод проектів реалізує цю ідею..

Кілптарик вперше описав теорію питання у статті «Метод проектів»(1918р)

Він вважав ,що бажання і нахили дитини повинні бути вирішальними у процесі навчання, і що дитина може виконувати тільки ті завдання ,які їй цікаві. Діти в процесі своєї  діяльності   самостійно  планують і виконують конкретні практичні завдання ,в тому числі і навчальні. .Дьюї критикував такий підхід і наголошував ,що всі методи навчання базуються на наукових знаннях. Дьюї акцентував увагу  на направляючу роль вчителя при створенні проектів ,оскільки учні не мають достатнього рівня знань і досвіду для самостійної роботи.

Метод проектів широко застосовувався у школах України з 1929року по 1932 рік .Він був  спрямований на залучення учнів до життя, на трудове виховання учнів. Через недостатню теоретичну основу про цей метод забули на певний час. І тільки у 90-х роках минулого століття відбулось відродження цього методу у прогресивних європейських країнах .В Україні цей метод почав застосовуватися на початку 21 століття. Проектна діяльність стала актуальною в умовах реалізації програми НУШ.

Питанню реалізації методу проектів ,як форми інноваційної діяльності, присвячені наукові роботи вітчизняних вчених і педагогів Бондаря, Ващенка, Любарської, Пєхоти, Варзацької ,Онопрієнко.

!!За визначенням технологія проектування «передбачає розв’язання учнем або групою учнів якої-небудь проблеми ,яка передбачає ,з одного боку,  використання різноманітних методів і засобів навчання ,а з другого- інтегрування знань, «умінь з різних галузей науки, техніки, творчості .» (2 с 150)  ) Метод проекту ,за словами Зимньої, це «інтелектуально-насичена за змістом діяльність ,яка відбувається в умовах постійного конкурсу думок»(7 с15-16) Проект для учня дає можливість робити щось цікаве самостійно, спробувати свої сили. В основі проектної діяльності лежить «уявлення про розвиток дитини як суб’єкта особистої діяльності «( 7 с40). Цей метод включає в себе особистісно-орієнтоване навчання  «в процесі конкретної праці учня на основі його вільного вибору з урахуванням його інтересів « (7 с41).

Є Полат вважає ,що проєкт «спосіб досягнення дидактичної мети через детальне розроблення проблеми, яка має завершитись  досить реальним практичним результатом»  (8)!! У «Українському педагогічному словнику» є визначення :»Метод проєктів є організацією навчання ,коли учні набувають знань і навичок у процесі планування і виконання практичних завдань-проектів.»!!

!!2.4Питання дослідницької діяльності розглянуто в роботах видатного педагога В.  Сухомлинського .Він  наголошував ,що спостереження у дітей повинні викликати почуття радості, супроводжуватися емоційними розповідями про об’єкт  ,що вивчається. Сухомлинський казав , що екскурсії в природу зроблять «вихованців мудрими дослідниками, допитливими людьми і поетами»(9 с 13)

2. Спільне і відмінне між проєктом і дослідженням.

Проект і дослідження, як спосіб продуктивної діяльності, розрізняються ступенем її соціальної значущості. Науковець Джон Дьюї запропонував вести навчання через цілеспрямовану діяльність учня з урахуванням його особистих інтересів і цілей . Учень повинен поставити перед собою і вирішити значущу для нього проблему, взяту із життя. Вчений підкреслював індивідуальну значимість проекту. Дослідження ,як метод навчання, передбачає діяльність учня ,яка важлива не тільки для нього ,а й для колективу.

Ці види діяльності доповнюють одна одну .В результаті дослідницької діяльності ми отримуємо інтелектуальний продукт (висновки, нові знання), який створений шляхом дослідження. Дослідницька діяльність не має чіткої послідовності дій .Це завжди пошук, творчість ,відкриття. Навпаки проектна діяльність передбачає ретельне планування дій.  Проектна діяльність передбачає пошук знань шляхом вибору максимально ефективного способу пізнання (використання наукових джерел, спостереження , колективна робота) . Цінність проектно-дослідницької  діяльності в тому ,що вона приносить комплексний результат (нові знання ,які є міцними, оскільки отримані самостійно, )і тренує відразу групу умінь і навичок (вміння співпрацювати ,самостійно розв’язувати проблему, критично оцінювати інформацію , знаходити різні шляхи вирішення проблеми)    

Ні проект, ні дослідження не можуть бути єдиною формою ,яка використовується в педагогіці .Ці два види діяльності повинні бути тісно пов’язані. Вони взаємодоповнюють один одне.

3 .Значення проєктно-дослідницької діяльності.

Проектно-дослідницька діяльність формує учня як творчу особистість, яка може нестандартно підходити до вирішення проблеми, вміє співпрацювати з іншими ,використовувати здобуті знання Це перспективний метод навчання ,який формує пошуково-дослідницькі навички, підвищує мотивацію до навчання, дозволяє кожному учневі розвивати свої таланти. Ці методи вчать дитину критично мислити, переходити від засвоєння великого обсягу інформації до умінь працювати з інформацією ,»стимулюють природну допитливість та творчий потенціал учня»(8 с24).

Процес навчання у початковій школі передбачає навчання через дослідницьку діяльність. Якщо учні самі здобувають знання ,спостерігають за явищем та роблять висновки ,такі знання будуть більш міцними і залишаються надовго. (сухомлинський)

Значення дослідницької діяльності можна показати, виконуючи вправу «Яблуко». Кожній із трьох груп учнів запропонували описати яблуко. 1-тільки почувши поняття,2-за малюнком, 3-отримала справжнє яблуко. Найкраще з завданням впоралася 3 група. Найкраще познати об’єкт можна тільки з допомогою дій з цим об’єктом, дослідів, спостережень. Учень повинен бути активним і творчим учасником процесу навчання, вміти самостійно здобувати знання та використовувати їх у житті .В цьому полягає головна задача НУШ .

Особливістю реалізації освітньої галузі «Природознавство» є використання на уроках   дослідів, як активних методів пізнання природи. Учні завдяки дослідам краще розуміють явища,  які відбуваються у природі, виявляють причинно-наслідкові зв’язки ,осмислюють наслідки практичних дій  з об’єктом .

Так учні  2 класів Гімназії №32 при вивченні курсу ЯДС ознайомились з темою «Людина і природа взимку». Учні 2-А класу використовували метод проекту , проводили дослідження, 2 -Б працювали тільки за матеріалом підручника . При написанні діагностичної роботи виявилось , що учні 2-А краще засвоїли матеріал ,змогли відповісти на питання з логічним навантаженням і майже через місяць після вивчення нової теми використовували здобуті знання.

Вже з 1 класу вчитель формує в учнів навички дослідницького пошуку, діти опановують знання за допомогою активних методів навчання, що дозволяє використовувати всі рівні знань від звичайного відтворення до творчо-пошукової діяльності. Якнайкраще розвиток життєвих компетентностей  забезпечують проблемно-пошукові методи навчання. В основі яких  лежить розвиток пізнавальних інтересів учнів, умінь самостійно здобувати знання і орієнтуватися в освітньому просторі.

4 .Характеристика та принципи дослідницької діяльності.

Дослідження-це творчий процес вивчення об’єкта або явища з певною метою, але з невідомим результатом». Дослідницька діяльність -це  особливий вид інтелектуально-творчої діяльності .

Дослідження -це вивчення об’єкта чи явища з певною метою, але невідомим результатом . Дослідницька  діяльність «специфічна людська діяльність, яка регулюється свідомістю і активністю особистості, спрямована на задоволення пізнавальних , інтелектуальних потреб, продуктом якої є нове знання.»(3)

Дослідницький метод передбачає самостійне виконання завдань учнями. Головним змістом дослідження є те, що воно навчальне ,і метою його є розвиток особистості дитини. Учень не пасивний здобувач знань . Він дослідник, він активний учасник навчального процесу. Він здобуває, накопичує ,узагальнює нові знання .Найголовніше – уміння бачити проблему, націленість на пошук нових знань, формування вмінь здобувати їх самостійно.

Дослідницькій діяльності треба навчати від простого до складного ,поступово ускладнюючі завдання .Спочатку це можуть бути тренувальні заняття ,що дають можливість познайомити з технікою проведення досліджень .А потім заняття- тренінги. І тільки ,коли діти вже мають певні дослідницькі уміння і навички ,вони можуть самостійно проводити дослідження.

Ефективним при формуванні вміння спостерігати є екскурсія. Діти краще психологічно налаштовуються на досліди у природі ,у них з’являється зацікавленість вивчити все те ,що їх оточує. Вони йдуть у природу «послухати, подивитись, відчути» (9 с .27), вони емоційно сприймають нові знання . Сухомлинський казав, що милування природою потім перетворюється в «активне прагнення до діяльності» (9 с 28).

Екскурсії проводяться при вивченні сезонних змін у природі ,при вивченні теми «Дерева, кущі , трави» , «Умови росту рослин», «Сторони горизонту» .Так при опрацюванні теми «Дерева .кущі , трави»  діти завдяки власним спостереженням побачили спільні і відмінні риси між об’єктами Результати досліджень зафіксували в таблиці. Питання ,на які відповіли діти, були наступні:

Яка висота рослин? Що можна сказати про їх стебло? Тривалість життя рослин ? Які птахи і комахи живуть поруч?

І підсумком спостережень став малюнок і усний опис ялини , куща калини, кульбабки ,що ростуть на шкільному подвір’ї.

Принципи дослідницької діяльності:

Доступність : Завдання повинні бути цікавими для дитини ,відповідати віковим особливостям.

Природність : Тема повинна бути реальною, цікавою ,справжньою

Наочність: Людина пізнає властивості явищ не тільки зором, але й за допомогою інших аналізаторів

Свідомість : Здатність відображати дійсність, формувати суб’єктивну картину світу. Дослідницька діяльність ведеться від простого до складного, від знайомого до незнайомого ,опираючись на наявні у дітей знання.

Культуроподібність (за визначенням Тяглової (4,85) Коли учень у дослідження вносить щось своє, оригінальне ,пронизане своїм сприйняттям світу.

Самостійність :Це головний показник розуміння учнем проблеми.

Все ж головним принципом є принцип самостійності ,який неможливий без принципів природності і доступності. Коли говоримо про доступність , маємо на увазі ,що вчитель дає матеріал ,який випереджає знання учнів на крок. У дітей виникають питання ,над якими треба працювати .

При дослідницькій діяльності учитель створює проблемну ситуацію, учні отримують завдання . Новим для дітей  є не тільки здобуті знання ,але і дослідницька діяльність, завдяки якій ці знання отримані. Цінним є те ,що учні формують проблему ,ставлять запитання ,висувають припущення гіпотези ,спостерігають, формують висновок. Такі види розумової діяльності повинні бути сформовані для ведення пошуково-дослідницької роботи.

В дослідницькій діяльності доцільна допомога батьків, старшокласників. Це сприяє розвитку дослідницького  інтересу , підвищує у дітей впевненість в собі, що впливає на  результат. У концепції НУШ сказано ,що співпраця батьків зі школою є невід’ємною частиною навчально-виховного процесу.

!!Перед значенням

Сухомлинський наголошував:» Дуже важливо, щоб мислення учнів ґрунтувалося на дослідженні, пошуках, щоб усвідомленню наукової істини передувало нагромадження, аналіз, зіставлення і порівняння фактів»(9)

5.Класифікація дослідів і етапи дослідження.

Досліди за рівнем пізнавальної самостійності учнів поділяють на репродуктивні та творчі. Репродуктивними є досліди ,які виконують учні під керівництвом вчителя. Творчим  є дослід ,який є способом вирішення навчальної проблеми.

Досліди бувають короткочасними (протягом уроку)і довготривалі(протягом декількох тижнів, іноді семестру ) Довготривалі досліди мають випереджувальний характер. Тоді при вивченні нової теми діти мають певні знання про об’єкти, здобуті  самостійно шляхом експерименту і спостережень. Такі знання будуть міцними.Досліди проводяться також в позаурочний час і можуть тривати досить довго. Так при вивченні теми «Розмноження кімнатних рослин» дослідницька діяльність учнів продовжувалась і влітку, коли діти доглядали за рослинами,  визначали, які умови необхідні для росту.

Основні етапи дослідження:

1 Актуалізація проблеми, визначення плану майбутнього досліду. Головне на цьому етапі є бачення проблеми самими учнями. Кожен повинен розуміти ,що він знає, а про що ще треба дізнатися.

2 Визначення області дослідження .Постановка питань, на які треба отримати відповіді.

На цих етапах велике значення має керівництво вчителя. Треба поставити проблему так, щоб вона зацікавила учнів .Це може бути невеличке  відео, читання уривка із художньої літератури або емоційна розповідь.

3 Висунення гіпотез учнями .На цьому етапі треба звернути увагу, що кожна думка має право на існування. Треба подивитися на проблему з різних точок зору і намагатися побачити навіть те ,що до цього не бачили інші.

4 Вибір методів дослідження, обговорення алгоритмів дослідницької діяльності. Цей етап дуже важливий у початковій школі ,коли у дітей тільки формуються дослідницькі навички.

5 Виконання досліду. Збір і опрацювання інформації. Спостереження учні записують у зошитах або фіксують у вигляді малюнків, схем.

6 Аналіз і узагальнення матеріалу. Учні порівнюють отримані результати досліджень зі своїми припущеннями, відповідають на поставленні на початку дослідження питання, роблять висновки.

7 Публічний захист результатів у вигляді презентації ,малюнків ,тощо. Якщо це дослід стосовно розвитку рослин це може бути рослина, яку учні висаджують і вирощують.

Дослідницька діяльність розвиває логічне мислення дитини, вчить виділяти головне, спільні і суттєві ознаки предметів і явищ , розвиває мовлення, фантазію.

6.Класифікація і ознаки методу проектів

Дослідницька і проектна діяльність неможливі одна без одної Так частиною багатьох проектів є дослідження , після якого створюється продукт проекту на основі знань, отриманих при дослідженні. Проєкт- метод ,орієнтований на особистісний розвиток дитини. Він дозволяє набути знання на практиці ,а потім реалізувати їх. Цінність проектів полягає в тому, що діти навчаються мислити критично, шукати шляхи вирішення проблеми, самостійно здобувати знання, правильно  оцінювати інформацію, робити висновки.

«Метод проектів-це система навчання ,за якої учень набуває знань , умінь та навичок у процесі планування і виконання певних завдань проекту « Учні здобувають знання шляхом планування і виконання певних завдань .Цінність проекту в тому, що під час його виконання створюється відкритий навчальний простір, в якому учні рухаються у власному темпі. Виконання певних завдань потребує постійного самонавчання, вдосконалення певних умінь та навичок. Метод проектів, проектна технологія «одна із інноваційних технологій навчання і виховання ,яка забезпечує формування основних компетенцій учня» (1 с 38).

На думку Кілпатрика , в основі проекту лежить інтерес дитини до обраної теми і пошукової діяльності.

Існує дві моделі проєктів: Перша більш давня, коли учні спочатку вивчають матеріал ,набувають певні знання та навички, які будуть необхідні для створення проектів ,а потім виконують сам проект

Друга ,сучасна ,модель Ричардса, передбачає «занурення» у проблему ,її дослідження і прийняття певних рішень, при цьому діти здобувають нові знання. Для сучасної школи ,я вважаю, актуальною є друга модель . Діти повинні самостійно здобувати інформацію ,оцінювати її, приймати певні рішення .Цього потребує сучасний ритм життя.

За видом діяльності учнів ,яка є головною при створенні проектів, проекти бувають

Дослідницькі: Шляхом дослідження вирішують певну проблему, набувають певних знань та навичок.  Вони потребують добре продуманої структури ,визначення цілей, уточнення джерел інформації .

Творчі :Форма роботи ,що надає можливість учням проявити себе в театральному мистецтві, грі на інструментах .При цьому у учасників формується відповідальність вимогливість до себе, розвивається інтерес до вивчення історії ,культури .Ці проекти не мають чіткої структури Результатом може бути збірник ,сценарій свята, відеофільм тощо.

Ігрові :Учасники беруть на себе певні ролі , які відповідають змісту проекту та особливості проблеми ,яку треба вирішити у процесі проекту .Це потребує від дітей високого ступеня творчості.

Інформаційні : Цей проект спочатку направлений на збір інформації про якийсь об’єкт або подію  а потім ознайомлення учасників з цією інформацією .Найчастіше вони пов’язані з подіями у місті ,країні ,світі. Результатом можуть  стати газета ,презентація ,довідковий матеріал.

Практично-орієнтовані  проекти направлені на отримання результату, необхідного для самих учасників .Ці проекти мають чітку структуру ,і з самого початку виконання кожен учасник має певне завдання. Результатом може бути виготовлення практично значущого продукту. Він може бути корисним для вирішення проблем учнів або школи. Це може бути документ ,проект шкільного саду ,рекомендації. Часто такі проекти підкріплюються практичними діями .Не тільки зробити проект клумби біля школи ,а й посадити там квіти і доглядати за ними.

За часом виконання проекти бувають короткотривалими (протягом 1-2 уроків),середньої тривалості ( від 2 тижнів до 2-3 місяців)  або довготривалими (протягом місяця і навіть семестру)

За галуззю виконання: предметні (виконуються в рамках одного предмета),інтегровані в процесі виконання яких використовуються знання з різних дисциплін. Деякі методисти виділяють ще надпредметні проекти ,при виконанні яких потрібні знання ,які не вивчаються у шкільній програмі. Я вважаю, оптимальним для учнів початкової школи є інтегровані проекти, які якнайкраще показують взаємозв’язки у природі і світі ,дають широкий простір для діяльності учнів. !!!!

Ознаки методу проектів:

-Певна послідовність при виконанні проекту (алгоритм).

-Самостійна діяльність учнів;

-Результативність проектів :

Зовнішній результат ,готовий до впровадження .Його можна побачити, оцінити ,застосувати на практиці. Це може бути свято, лепбук , колаж тощо.

Внутрішній результат(досвід): вміння здобувати інформацію, аналізувати її, використовувати здобуті знання і навички у подальшому житті, індивідуальний досвід дослідницької діяльності. Саме ці вміння і навички формуються в початковій школі.

-Активне критичне мислення.

-Планування та вирішення завдання, пов’язаного із життям.

-Використання набутих раніше знань ,умінь та навичок . Діти розуміють ,що знання необхідні для вирішення життєвих питань ,йде інтеграція знань. У цьому цінність методу.

-Розвиток пізнавальних творчих вмінь.

-Особистісно-орієнтований  підхід враховує інтереси кожного учня, дозволяє розвивати здібності. При роботі над проектом втілюється принцип дитиноцентризма…

-Обов’язкова презентація проекту . Це дуже важливо для учнів .Вони бачать результативність своєї роботи ,  свій внесок у спільне вирішення проблеми.

 

Виконуючи проект, учні працюють у колективі, ухвалюють спільне рішення , розуміють свою значимість при вирішенні проблеми. Учні навчаються  працювати в різноманітних групах ,виконувати різні соціальні ролі .

Умови успіху проектної діяльності:
-Цікава тема і бажання дитини отримати відповіді на поставлені питання. Цю тему беремо із життя, вона відповідає віковим особливостям учнів.

-Сприятливе середовище, де кожна дитина може розкрити свій потенціал

-Направляюча діяльність вчителя  Він -координатор ,а учень – діяч, творець, суб’єкт освітнього процесу .Вчитель ставить запитання ,відповідь на які є основою проекту ,допомагає знайти  джерела інформації , створює ситуацію успіху , надає покрокові алгоритми дій з очікуваним результатом , заохочує і підтримує учнів .Саме в цьому віці у дітей формується позитивна самооцінка. І роль вчителя важко в цьому переоцінити. Він  порадник, направляє діяльність , співпрацює з учнями ,але не нав’язує своєї думки. Задача вчителя довести ,що кожна думка має право на існування ,створити умови ,щоб кожен учень зміг висловитися і бути почутим .Значення направляючої ролі ще в тому ,  що у дітей не розвинуті дослідницькі вміння та навички , вони тільки  навчаються користуватися джерелами інформації, аналізувати, висловлювати свою думку .Задача вчителя -заохочувати старанність і відповідальність ,сприяти ефективному спілкуванню.

7. Основні завдання проектів і етапи:

-Підвищення мотивації навчання

-Формування навичок самостійної діяльності . Дитина відчуває відповідальність за успіх проекту ,намагається самостійно вирішити проблему, кожен учасник ,якщо це парний або груповий проект відповідає за певний об’єм роботи.

-Формування комунікативних вмінь і навичок .Успішна робота над проблемою неможлива без співпраці ,уміння домовлятися ,правильно виражати свою думку

-Формування навичок науково -дослідницької діяльності .В учнів початкової школи ці навички тільки починають розвиватися. Тому задача вчителя - навчити бачити проблему ,спостерігати ,проводити експерименти, давати визначення поняттям.

-Розвиток вмінь застосовувати набуті раніше знання. У проекті ми бачимо зв’язок між наукою і життям.

-Висока пізнавальна активність учнів, .розвиток творчих навичок.

-Створення позитивної атмосфери .Кожен учень відчуває свою значимість у прийнятті спільних рішень ,взаємозалежність від однокласників, має можливість  розкрити свої вроджені здібності.

Принципи проектної діяльності:

--Добровільність вибору виду діяльності кожним школярем

-Відповідність роботи віковим особливостям учнів

-Необхідність доведення її до кінця

-Формування основ культури праці, якісне виготовлення та естетичне оформлення продуктів проекту.

Обираючи тему проекту, вчитель враховує вікові і психолого-фізіологічні особливості учнів молодшого шкільного віку. Проекти у початковій школі відрізняються простотою. Діти не здатні тривалий час виконувати самостійну роботу .Перевага надається рольовим ,творчим ,інформаційним проектам. На підготовчому етапі учитель -ентузіаст .Він надихає і мотивує учнів на досягнення.

!!!!!Проект ,як метод  навчання може бути використаний у вивченні будь-якого предмета, а також міжпредметного  курсу 

Він  може охоплювати декілька предметів, а також практичну діяльність .Так проект «Мій домашній улюбленець» охоплює мову і читання, ЯДС. Діти вивчили вірші  ,підібрали загадки і прислів’я про домашніх тварин.  На уроці мови написали твір -опис «Мій домашній улюбленець». На урок ЯДС підготували повідомлення «Як тварини стали домашніми», «Цікаве про домашніх тварин». Підсумком проекту став лепбук. Для презентації проекту вдало використані малюнки і фото домашніх улюбленців. Але справжню значимість своєї роботи діти відчули після того ,як зібрали їжу і речі в притулок для бездомних тварин Проект тривав тиждень і приніс дітям справжнє задоволення!!!

Етапи проекту :

Проект складається із 6 «П» :проблема, планування ,пошук ,продукт, презентація.

1 Визначення теми .Темою може бути програмний матеріал, а також події у місті ,у країні. Але ця тема повинна бути цікавою і відповідати віковим особливостям дітей початкової школи.

Постановка завдання. Виявлення проблеми.

!При організації проекту ставимо питання;

Що?(предмет дослідження)

Як? (де шукати інформацію :літературні джерела, спостереження , домовленість про об’єм роботи)

Навіщо ? (цінність пошуку для розвитку дитини )

Що отримуємо? (презентацію, нові знання, практичну діяльність)

!!Результатом проектної діяльності може бути проект-спостереження , проект -оповідання, екологічний проект ,проект -буклет, сценарій свята тощо .Дуже важливо ,щоб по закінченню проекту була виставка дитячих робіт . Кожен повинен відчути значення своєї діяльності при розв’язанні проблеми,відчути ситуацію успіху.(етапи проекту)!!!

Методи виявлення проблеми проєкта:

Мозкова атака.
Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, який спонукає учасників виявити уяву ,творчість. Він допомагає знаходити багато ідей і рішень, передбачає вільне висловлювання думок. Під час мозкової  атаки можна подавати скільки завгодно ідей або розвивати ідеї інших учасників .Цінність цього методу ще в тому , що не відкидають ніякої ідеї навіть якщо вона суперечить загальній думці. Етапи мозкової атаки: пропонуємо-записуємо-аналізуємо-обираємо.

Дизайн аналіз

Задумуючи проект починаємо з аналізу проблеми .Це  призводить до рішення певної проблеми через розгляд кола проблем і співвідношення зі своєю творчою позицією. У ході обговорення розвиваються творчі ідеї, аналізуються і порівнюються варіанти .Другий етап треба зосередитись на проблемі, на колі питань, які пов’язані з нею. На другому етапі важливо зібрати якнайбільше ідей, навіть якщо деякі з них здаються нереалістичними або непотрібними.

Ранжування-:

Це метод, що базується на дослідженні проблем і ситуацій на основі самостійного вибору оцінки та визначення міри корисності інформації для вирішення конкретного питання.

Диспут:

Це публічне обговорення проблеми, в ході якого відбувається зіткнення думок з певної проблеми. Розгортається диспут завдяки оцінкам ,аргументаціям ,зв’язкам із життям ,які опираються на власний життєвий досвід. Треба вчити дітей переконливо висловлювати свою думку. Головний принцип дискусії :«Говори ,що думаєш ,думай ,що говориш.»

Цим методам виявлення проблем дітей треба навчати .Метод мозкової атаки найпоширеніший у початковій школі .Але з часом ,коли діти набувають певних знань і комунікативних вмінь, можна використовувати будь-який метод.

2 Планування. Вибір джерел інформації , обговорення деталей проекту,  методів дослідження ,визначення об’єму роботи кожного учасника .

На цьому етапі  розробляється покрокова інструкція виконання роботи, обговорюються  очікувані результати. Велике значення має педагогічний супровід вчителя Він допомагає учням в усьому, не виконуючи роботу за них. На цьому етапі він керівник в питаннях планування часу.

3 Самостійна робота учнів.  Йде збір і аналіз інформації . Діти отримують знання із різних джерел, навчаються користуватися ними. Використовуються такі методи аналізу: зіставлення, порівняння об’єднання ідей, складання таблиць , схем .На цьому етапі розвиваються життєві  компетенції (спільне прийняття рішень),  удосконалюються комунікативні вміння ,формуються дослідницькі  уміння (збір інформації , здійснення різних видів дослідницької роботи). На цьому етапі різноманітні форми діяльності учнів: індивідуальна , парна, групова.

4 Захист проекту. Це може бути презентація , виступи ,захист виконаних робіт. При захисті проектів  звертають увагу на переконливість  подачі інформації ,використання  , наочності . артистизм, повноту розкриття змісту. Учні ставлять питання один одному, дають оцінку роботи. Позитивним моментом на цьому етапі є присутність гостей (старшокласників, батьків) Це дозволяє кожному учні підняти самооцінку , відчути значимість свого вкладу у вирішення проблеми.!!!

5 Рефлексія .На цьому етапі буде і самоаналіз діяльності кожного.

Учні ставлять питання :

Чому навчився ?

Мій особистий внесок .Чи потребував я допомоги ?

Що вдалося  ?(аргументація)

Що не вдалося ? Що можна зробити інакше ?(аргументація)

Чи використав всі ідеї?

Що ще хочу дізнатися з теми.?

Велика роль вчителя на цьому етапі роботи, Він повинен відзначити кожного, хто брав участь у проекті. Треба щоб учні зрозуміли ,що зробили свій вклад у вирішення проблеми, а також ,що їх успіх залежить від роботи команди.

8 Використання інтелект -карт в проектній діяльності.

Це блок -схеми ,які демонструють головну думку завдання ,ключові елементи та зв’язки між ними. Це інструмент для запам’ятовування інформації . Автор ідеї -британський психолог Тоні Бьюзен.  Інтелект -карти «підвищують компетентність, внесуть в ваше життя більше радості, впорядкованості і задоволення,-вважав вчений. Він дійшов висновку ,що для ефективної роботи з інформацією її необхідно записувати у формі деревоподібної схеми. Така форма роботи дозволяє задіяти одразу обидві півкулі мозку; наявність графічних знаків та символів активізує ліву, а образні картини та кольори -праву. Методика з успіхом використовується зарубіжними фахівцями з 70-х років минулого століття. Останні роки стає популярною і в Україні. Інтелект карти допомагають виділяти головне, узагальнювати інформацію, реалізувати навчальні проекти. Під час створення інтелект карт активізується процес мислення ,розвивається логічне і критичне мислення. Успішне засвоєння нового матеріалу відбувається завдяки тому ,що нове поняття дитина засвоює через відомі для себе образи. Задача вчителя -пояснити кожний етап створення інтелект -карти.   Складання інтелект карт допомагає формулювати нові ідеї, фіксувати та аналізувати дані, приймати рішення.

Особливості і етапи складання інтелект -карт:

1,Об’єкт вивчення (поняття) у центрі

2.Основні теми ,пов’язані з об’єктом вивчення розходяться від центру у вигляді гілок .Гілки пояснюються ключовими словами ,малюнками.

3 Другорядні ідеї відходять від гілок більш високого порядку.

У картах використовують різні кольори, стрілки, що дозволяє краще запам’ятати матеріал,

Карта знань не тільки зберігає дані ,але і демонструє взаємозв’язки між ними, що дозволяє краще зрозуміти і запам’ятати навчальний матеріал. Її можна доповнювати завдяки одержанню нових знань

Інтелект -карти використовують при вивченні матеріалу з будь-якого предмета . На уроках мови при систематизації знань з теми «Частини мови», »Речення» , ЯДС- тема «Жива і нежива природа «,тощо. Хочу зупинитися на використанні інтелект -карт при створенні проектів на уроках математики.

Результат роботи показує, що учні із задоволенням навчаються на власному досвіді і навчають інших . Така діяльність  дає високі результати. Проекти розпочинаю на початку вивчення теми .На етапах  узагальнення і систематизації знань йде презентація проектів.

3.Висновки

Таким чином , проєктно-дослідницька діяльність  відповідає завданням ,яке ставить сучасне життя Завдяки цій технології вчителі виховують творчу особистість , яка може використати набуті знання при вирішенні життєвих питань, має критичне мислення ,може аргументувати  свою думку і не боїться її висловити ,вміє співпрацювати та домовлятися. Але щоб досягти бажаного результату учитель повинен бути компетентним в інших галузях науки і разом з учнями постійно навчатися, мати досвід творчої діяльності, бути креативним .Вчитель повинен добре знати своїх учнів   враховувати ,їх інтереси ,бажання, можливості. А також успіх неможливий без співпраці батьків і вчителя.  Проектна діяльність потребує підготовки ,емоційного навантаження ,але дає результати .Але не слід забувати про традиційний урок.

 

 

Література:

1. Взаємодія учня і вчителя у площині проектної діяльності :матеріали творчої групи педагогів Волинської області// Проектна діяльність у школі /упорядк Голубенко-К.: Шкільний світ.-с 38-51

1. Державний стандарт початкової освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011№462

2. Дж .Дьюї Введення в філософію виховання .Бібліотека працівника освіти .Випуск 3 М. 1921

3. Єрмаков «Компетентнісний потенціал проектної діяльності/ І.Г.Єрмаков //Проектна діяльність у школі К., Шкільний світ,-2006-с.5-18

4 .Зимняя И.А. ,Шашенкова Исследовательская работа как специфический вид человеческой деятельности -Ижевск -2001

5. Історія зарубіжної педагогіки: Тексти для вивчення курсу/В.О. Ніжин державний педагогічний університет ім. М.Гоголя,2004 -286с

6 .Мойсеюк Н.Є .Педагогіка .Навчальний посібник-5 видання, доповнене і перероблене,-К.-2007-с 293-299.

7. Освітні технології-навчально-методичний Посібник/ О.М. Пєхота ,А.З. Кінтенко, О. М. Любарська та ін. За заг .ред. О.М. Пєхоти   -К.: А.С.К.,2002.-255с.

8. Полат Є.С. Метод проектів на уроках іноземної мови /Є.С. Полат//І .Я. Ш.-2000-№1-30с.

9. Сухомлинский В.А. Трилогия, издание второе/»Сердце отдаю детям», «Рождение гражданина»,» «Письмо к сыну « -К.-Радянська школа, 1987-с.15-234

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А

Назва проекту :»Чому ліси називають легенями планети»

Проектна група :учні 4 класу

Навчальні дисципліни: ЯДС, українська мова.

Тип проекту: творчий, груповий, середньої тривалості, міжпредметний.

Об’єкт дослідження: вплив лісів на чистоту повітря, позитивний і негативний вплив діяльності людини на стан природи.

Мета і завдання: показати значення лісів для збереження чистоти повітря, виховувати любов до природи,  спрямувати навчально-виховний процес на інтереси дитини, спонукати дітей до пошукової діяльності.

Завдання для вчителя :

-Запропонувати тему, розробити етапи проекту.

-Сформувати групи.

-Спланувати діяльність кожного учня.

-Стимулювати діяльність дітей , підтримувати ідеї, після виконання проекту оцінити діяльність кожного учня.

Завдання для учнів:

-Пошукова діяльність по збору інформації.

-Виконання завдань.

-Презентація проекту.

Анотація проекту:

В  4 класі створюємо навчальний проект «Чому ліси називають легенями планети». Вчитель ставить проблему ,питання ,вказує джерела інформації. Звертає увагу на стан повітря у місті.

На початку проекту діти написали твір -опис «Ліси нашого краю» ,есе «Технології ,які не забруднюють середовище» (за вибором). Тексти цих творів використовували при презентації.

Для виконання проекту учні класу поділились на 3 групи .Кожна отримала завдання зібрати певну інформацію.

1 група готує повідомлення «Як ліси підтримують склад повітря .»

Результати фіксують на окремих аркушах ,складають таблиці , діаграми

2 група збирає інформацію на тему «Ліси нашої місцевості» (повідомлення про дерева ,які ростуть у певній місцевості ,виготовляють лепбук, роблять фотоколаж)

3 група готує повідомлення « Вплив господарської діяльності « Готуючи виступ, учні записують пропозицій, щодо збереження лісів . Учні створюють  плакат .

Цінним є те , що діти самостійно знаходили інформацію .Було дуже багато інформації ,вираженою в числах (відсотки площі ,яку займають ліси, відсотки газів ,із яких складається повітря). З цим завданням діти добре впорались ,фіксуючи дані за допомогою діаграм. Цікавим було обговорення пропозицій щодо збереження лісів і вирішення екологічних проблем в цілому. Діти висловлювали цікаві думки ,іноді навіть полярні ,але все ж змогли прийти до спільного висновку .

Результатом роботи трьох груп стала презентація проекту , в якій учасники оформили всі свої ідеї., а також учні отримали нові знання.

Підсумком роботи над проектом стала практична діяльність. Діти на шкільному подвір’ї посадили дерево.

 

 

Додаток Б

Проект «Задачі на рух  4 клас».

1 етап підготовчий:

На цьому етапі учні отримують завдання знайти пояснення понять швидкість ,час, відстань . Скласти формулу знаходження відстані, швидкості ,часу , (якщо завдання викликає труднощі , використовую малюнок ) Розпочинаю на першому уроці при вивчені теми.

2 пошуковий
Клас розділено на 4 групи . Кожна група отримує завдання .Якщо виникають питання, діти отримують допомогу. Це може бути усна відповідь ,або покрокова інструкція виконання завдань.

1 група складає алгоритм розв’язування задач за короткою умовою:

(ПИТАННЯ:

Що відомо?  Скільки питань в задачі? На яке можна дати відповідь? Яку формулу використовуємо? Що зможемо знайти далі?)

2 група   складає алгоритм розв’язання  задачі на зустрічний рух  і рух у протилежних напрямах, малює схему. Готують інсценування задачі. Наочність , яскрава подача навчального матеріалу підвищує якість його засвоєння.

3 група добирає цікаві задачі з теми , цікаві факти «Швидкість пересування різних об’єктів»

При виконанні проекту складається інтелект -карта, яка презентується на підсумковому етапі.

3 етап підсумковий . Діти презентують інтелект-карту, розв’язують задачі, які підготувала 3 група.

Кожен учасник проекту аналізує свою участь в проекті.