Профорієнтаційна робота вчителя фізики
в сучасній школі
Перед сучасною школою стоїть важливе завдання: сприяти не тільки інтелектуальному й творчому розвитку особистості, а й забезпечити її тим обсягом знань, умінь і компетентності, які знадобляться для подальшої освіти, майбутньої професії.
Нинішній випускник школи повинен мати уявлення:
- про світ сучасних професій, особливості різних видів трудової діяльності, уявлення про свої можливості в оволодінні цими видами професій;
- про загальну ситуацію на ринку праці, перспективи розвитку основних промислових, обслуговуючих видів діяльності в державі, регіоні;
- про труднощі професійної адаптації.
Тому сьогодні робота школи з профорієнтації учнів є актуальною і потребує поліпшення. Професійна орієнтація – це комплексна система форм, методів та засобів впливу на особистість з метою самовизначення професій, з врахуванням особистісних характеристик кожного індивіда та потреб ринку праці. Вона спрямована на досягнення збалансованості між професійними інтересами і можливостями людини та потребами суспільства в конкретних видах професійної діяльності.
Вибір професії – складний і відповідальний крок, який потрібно вирішувати кожній молодій людині. Від правильного вирішення питання «ким бути?» - залежить уся подальша її доля. Якщо учень обирає професію поспішно, випадково, то це потім викликає незадоволення від результатів своєї праці та відсутність творчого підходу до неї. Справедливо писав великий педагог К.Д. Ушинський: «Якщо Ви вдало виберете працю і вкладете в неї свою душу, то щастя саме Вас знайде». Дійсно, від вибору професії до душі у великий мірі залежить задоволення людини своєю долею, її щастя.
Проблема вибору професії завжди була й залишається актуальною. Оскільки всі зусилля старшокласники спрямовують на успішне проходження ЗНО, то важливим є вибір предметів для зарахування у навчальний заклад. З причини незнання правил вибору професії, ситуації на ринку праці, відсутності досвіду професійної діяльності більшість випускників обирають професію, яка не відповідає їх інтересам, нахилам та вподобанням. Тому вибір професії – точка, у якій сходяться інтереси особистості та суспільства, поєднуються особисті і загальні інтереси.
В умовах НТР, швидкого економічного й соціального прогресу світ професії дуже рухливий, багато виникає нових спеціальностей, частина старих зникає. Протягом останнього часу спостерігається масова «перекваліфікація», що зумовлена об’єктивними потребами суспільства в людях тієї чи іншої професії.
Завдання школи:
- допомогти учням визначитися у власних перевагах і виділити те, що для них найбільш цікаво;
- адекватно оцінити фізичні й психологічні здібності учнів;
- виявити наявні на ринку праці професії;
- надати учням вичерпну інформацію про ситуацію на ринку праці на сьогоднішній день, виділити найбільш затребувані та високооплачувані професії;
- сформувати позитивне ставлення до трудової діяльності.
Профорієнтаційна робота в школі є тривалим та з кожним роком все складнішим процесом, що передбачає такі головні етапи:
Професійна орієнтація через навчальний предмет – один із провідних напрямків профорієнтації школярів. Кожний навчальний предмет, а фізика, напевне, найбільше сприяє вирішенню завдань профорієнтації різними засобами. Інтерес до фізики обумовлюється практичною значущістю цієї дисципліни. Зацікавившись фізикою, учні хочуть зробити її основою своєї майбутньої професії, починають дізнаватися, які існують спеціальності, пов’язані з цією наукою, готуються вступити до відповідного навчального закладу.
Професії цього напрямку класифікують за типами:
«Людина – людина»
- Вид діяльності – виховання, навчання, керування, медицина, обслуговування.
- Предмет праці – людина, група людей, колектив.
- Вимоги професії – уміння встановлювати контакти із людьми.
- Приклади професії – педагог, медсестра, лікар, юрист, працівник міліції, слідчий, військовий.
«Людина – техніка»
- Вид діяльності – машини, механізми, транспорт.
- Вимоги професії – високий інтелект, технічне мислення, добра координація рухів.
- Приклади професії – електромонтажник, інженер-електрик, слюсар, радіоінженер, токар, водій, будівельник, робітник технічних галузей.
Таким чином, успіх профорієнтаційної роботи вчителя на уроці багато в чому залежить не тільки від уміння пов’язати профорієнтаційний матеріал із програмовим, а й від змісту під час викладання предмету.
Для реалізації даного завдання вчитель повинен:
- виділити у програмовому матеріалі теми, при вивченні якої доцільно включати профорієнтаційний матеріал;
- визначити форму подання профорієнтаційного матеріалу, що найбільше відповідає змісту теми, та ознайомити учнів з відповідними професіями;
- продумати методи і форми навчання, які дадуть можливість учням ознайомитися з окремими напрямками професійної діяльності;
- знайти літературу про основні професії, що пов’язані з програмовим матеріалом;
- поглибити свої знання із профорієнтації, педагогіки та психології особистості, методів їх вивчення.
У своїй роботі використовую різні типи уроків, що розвивають професійну мотивацію: урок-конференція, урок-подорож, урок-гра, диспут, дослідження, тощо.
З великим інтересом учні сприймають використання нестандартних форм роботи.
Наприклад: на уроці з теми «Око, як оптична система. Зір і бачення. Окуляри. Вади зору та їх корекція» (9 кл.) був запрошений лікар – офтальмолог.
Фрагмент уроку:
Учитель: Сьогодні на урок я запросила лікаря-офтальмолога, який розповість про очні захворювання та їхню профілактику.
Лікар розповідає про найпоширеніші очні хвороби серед учнів нашого міста, які виникають у наслідок таких чинників:
Лікар наголошує, що будь-які очні травми можуть пошкодити не тільки рогівку, кришталик, а навіть скловидне тіло. У наслідок цих порушень ока, виникають такі вади зору, як короткозорість, далекозорість, катаракта, що призводять до часткової або повної сліпоти та інших патологій.
Лікар розповідає про будову ока, використовуючи таблицю «Будова ока», очні хвороби, засоби профілактики та лікування цих хвороб.
На завершення уроку протягом 2-3 хв демонструється інформаційний матеріал про професію лікаря-офтальмолога.
Корисним для учнів 11 класу було б проведення «Вернісажу робітничої професії» . До уроку готуються інформаційні стенди про професії, пов’язані з сільським господарством та виробництвом. Важливо показати учням не тільки зміст професій, їх роль у системі народного господарства, а й перспективи мати постійну роботу, гарну заробітну плату.
На такий урок слід запросити представників центру зайнятості, які більш детально проінформують учнів про зміни, які відбуваються на ринку праці, професії, та спеціальності, які користуються попитом у нашому регіоні, вимоги, які висуваються роботодавцями до знань, умінь та навичок фахівців.
Багато завдань професійної орієнтації школярів можуть бути успішно вирішені не тільки на уроках, але і в позаурочний час: при проведенні вечорів і турнірів, конференцій і екскурсій, при виконанні проєктів і т.д. Проведення навчальних екскурсій відіграють важливу роль в процесі політехнічного, трудового виховання й профорієнтації школярів. Адже екскурсії мають не тільки пізнавальне, але й виховне значення: на виробництві учні знайомляться як із технікою, технологіями, так і безпосередньо з працею людей.
Наприклад: для учнів 7 класу була проведена екскурсія на будівельний майданчик. Школярі дізналися, хто будує будинки, які матеріали при цьому використовуються, яка техніка допомагає будівельникам у роботі (бульдозери, екскаватори, баштовий та автомобільний крани тощо), ознайомилися з професіями зварювальника, кранівника, муляра, штукатура, маляра, працею людей цих професій.
Це сприяє підготовці учнів до свідомого вибору свого життєвого шляху уже на ранньому етапі.
Цілеспрямована профорієнтаційна робота дає вчителю змогу привити учням інтерес до фізики й техніки, що є важливим засобом зв’язку фізики з життям.
Роботу по професійній орієнтації учнів на уроках фізики слід починати з 7-го класу і цілеспрямовано проводити впродовж усіх років навчання. Матеріал профорієнтації може бути використаний учителем на уроках фізики у найрізноманітніших формах: ілюстрація при поясненні нового матеріалу, при розв’язуванні задач у процесі вивчення і закріплення матеріалу, при проведенні лабораторних робіт тощо.
Розв’язання задач, що містять певну інформацію про виробництво, характеристики сучасних машин, професії і т.д., викликає в учнів особливий інтерес до предмета.
У своїй роботі намагаюсь зібрати і систематизувати різни види професій, для яких необхідні знання фізики та задачі, розв’язання яких пов’язане з вибором професії за темами шкільного курсу фізики.
№ |
Тема уроку |
Професії, з якими можна познайомити учнів при вивченні теми |
Задачі, які пов’язані з вибором професії за темами |
1 |
2 |
3 |
4 |
7 клас |
|||
1 |
Механічний рух. Відносність руху. Шлях. Переміщення. |
Шофер, водій автомобілів. |
1. Автомобіль їде зі швидкістю 108 км/год. Виразіть цю швидкість у м/с. 2. По дорозі на зустріч один одному їдуть два автомобілі із швидкостями 70 км/год і 80 км/год відповідно. З якою швидкістю вони зближаються? 3. Від автостанції в одному напрямі одночасно виїхали маршрутне таксі й автобус із швидкістю 90 км/год і 60 км/год відповідно. Побудувати графіки залежності шляху від часу для таксі й автобуса. Користуючись графіками знайдіть відстань через 1 год 40 хв після початку руху. |
2 |
Взаємодія тіл. Інерція. Сила. |
Водій, слюсар-тесляр. |
1. Що повинен зробити водій машини, помітивши дорожній знак, який означає небезпечний поворот? Чому водій має бути особливо уважним у сиру погоду, під час падолисту й ожеледі? 2. У кузові вантажівки легковий автомобіль звільнився від кріплення. Чи буде він рухатися, якщо вантажівка збільшить швидкість? Якщо загальмує? Якщо буде рухатися, то в який бік? 3. Автомобіль масою 4 т має вантажопідйомність 8т. Скільки важить порожній автомобіль та повністю завантажений? 4. Тягач масою 5т не може зрушити з місця сани з вантажем через проковзування коліс. Коли на тягач поклали додатковий тягар у 1т, то він зміг зрушити сани. Якою є маса саней, якщо коефіцієнт тертя поверхні коліс і полозів саней об поверхню дороги – 0,2. |
3 |
Тиск і сила тиску. |
Повар, швачка, кравець, шофер, тракторист, будівельник, столяр, тесляр, робітники по ремонту доріг.
|
1.Навіщо заточують ріжучі частини пристроїв? 2. Яким максимальний тиск може створювати швець, коли шилом протикає шматок шкіри? Маса шевця 80кг, товщина вістря шила – 0.25мм2. 3. Для чого, рухаючись дорогою з твердим покриттям, треба збільшити тиск у шинах автомобіля? 4. Під час проведення дорожніх робіт на дорогу уклали шар асфальту завтовшки 5см. Який тиск створює асфальт на дорогу, якщо його густина – 2т/м3? 5. Навіщо у сільськогосподарських машин колеса роблять з широкими ободами? |
4 |
Тиск газів і рідин. Закон Паскаля. Сполучені посудини.
|
Шофер, нафтовик, слюсар, водолаз.
|
1. При накачуванні автомобільних шин тиск у середині них стає більшим. Чому? 2. Зі свердловини глибиною 300м і поперечним перерізом 0,63м2 щосекунди виходить на поверхню 20л нафти зі швидкістю 15м/с. Визначити тиск і силу тиску у середині нафтового пласта. 3. Який вантаж можна підняти гідравлічним домкратом, діючи на рукоятку із силою 200Н, якщо площа більшого поршня перевищує в 160 разів площу меншого поршня? 4. З якою силою природній газ тисне на круглу заслінку газового крана, якщо тиск у трубі 2МПа, а діаметр заслінки – 10см? 5.Чому водолази на великих глибинах користуються скафандрами, виготовленими з кращих сортів сталі? 6. На 3-му поверсі багатоповерхівки тиск води у водогоні 0,15МПа.Чому дорівнює тиск на 1-му поверсі, якщо висота поверху 3м? |
5 |
Атмосферний тиск. Барометри. Манометри. |
Робітник водоканалу, сантехнік, метеоролог, синоптик.
|
1.У чому перевага барометра-анероїда порівняно з ртутним барометром? 2. Для чого служить барограф? 3. При атмосферному тиску 750мм.рт.ст. манометр показує тиск у шинах автомобіля, у 3,4 рази більший за атмосферний. Яка сила діє на кожні 100см2 поверхні шини? 4. Яка глибина печери, якщо атмосферний тиск на дні печери дорівнює 1040гПа,а на поверхні Землі – 760мм.рт.ст.? 5. У ртутному манометрі ртуть замінили на воду. Збільшиться чи зменшиться ціна поділки? У скільки разів? 6. Нирець занурився у річку на 30м. Який тиск діє на нього?
|
6 |
Закон Архімеда. Умови плавання тіл. |
Рибалка, Суднобудіве-льник, Повар.
|
1.Судно переходить з моря в річку, не заходячи в порт. Чи зміниться виштовхувальна сила, яка діє на судно? Осадка судна? 2. У якій воді і чому легше плавати: морській чи річковій? 3. Чому в річці з мулистим дном ноги сильніше грузнуть на мілководді, ніж на глибині? 4. Скільки туристів зможе переправитися через озеро на плоту, який зроблено з 20 соснових колод завдовжки 4м і завтовшки 20см? Маса кожного туриста 70кг. 5. При варінні у воді яйця можуть лопнути через взаємодію з гарячим дном каструлі. Чому у підсоленій воді яйця не лопаються? 6. Судно переходить із річки в море. У річковому порту на судно помістили вантаж масою 900т.Якою є водотоннажність судна, якщо при виході в море воно не змінило осадку? |
8 |
Механічна робота. Потужність. Енергія
|
Шофер, льотчик, тракторист, екскаватор-ник, будівельник |
1. За який час трактор з потужністю двигуна 75кВт виконає роботу 540МДж? 2. Екскаватор підняв людину масою 80кг і виконав роботу 4,8кДж. На яку висоту було піднято людину? 3. Літак «Руслан» має силу тяги кожного з чотирьох його двигунів 250кН. Яку потужність розвивають двигуни, коли літак летить із швидкістю 810км/год? 4. Автомобіль тягнуть на буксирі зі сталою швидкістю, прикладаючи силу 20кН. Щохвилини сила натягу буксирного троса виконує роботу 10МДж .З якою швидкістю тягнуть автомобіль? 5. Будівельник складає цегляну стіну, висота якої має становити 24 цеглини, ширина – 40 цеглин. Яку мінімальну роботу виконує будівельник, якщо цеглина має об’єм 1,95см3, масу 3,2 кг? |
9 |
Прості механізми. Важіль. Блоки. ККД механізмів
|
Будівельник, шофер, маляр, слюсар, столяр, кравець |
1. Ломом піднімають вантаж так, що точка опори проходить через середину лома. Який виграш у силі при цьому отримуємо? 2. За допомогою нерухомого блока маляр масою 80кг підняв відро з фарбою вагою 240Н. Обчисліть ККД блока? 3. По дошках до кузова автомобіля піднімають ящик масою 120кг, прикладаючи до нього вздовж дощок силу 800Н. Обчисліть ККД похилої площини, якщо довжина дощок дорівнює 2м, а висота кузова – 1м. 4. Чому ножиці для різання металу мають довші ручки, ніж звичайні ножиці? 5. Чому зігнутою в лікті рукою можна підняти більший вантаж, а ніж витягнутою? |
8 клас
|
|||
1 |
Теплові явища. Агрегатні стани речовини.
|
Будівельник, водій, слюсар, агроном, садівник, кухар, лікар, медсестра.
|
1. Чому глибокий пухкий сніг зберігає озимі посіви від вимерзання в найсуворішу зиму? 2.Чому у парниках, навіть якщо їх не опалювати, тепло і в прохолодну погоду? 3. Навіщо садівники восени засипають трояндові кущі старим листям? 4. Для чого хворим з високою температурою призначають потогінний засіб? 5. Чому опік шкіри від киплячої олії сильніший, ніж від киплячої води? 6. Чому паяльники роблять не зі сталі, а з міді? 7. Будинок, у якого стіни виготовлено зі суміші глини й соломи, значно краще «тримає» тепло, ніж будинок з цегли або бетону за умови однакової товщини стін. Чому? 8. Чому взимку за тривалої стоянки автомобіля на морозі воду з радіатора зливають? |
2 |
Теплові двигуни. ККД двигунів
|
Механік, водій, шофер, інженер- конструктор, еколог
|
1.Чому температура газу у двигуні внутрішнього згорання наприкінці такту «робочий хід» нижча, ніж на початку цього такту? 2. Чому для корпуса космічного корабля використовують дуже тугоплавкі матеріали? 3. Чому радіатор багатьох двигунів роблять не суцільним, а ребристим? 4. Чому ККД двигуна автомобіля під час руху на гору зменшується? 5. Автомобіль витрачає на 100 км шляху 6 л бензину при швидкості 90км/год. Яку потужність розвинув двигун, якщо його ККД – 25%? |
3 |
Електричні явища. Електричний струм.
|
Електрик, електромонтер
|
1. Чому в усіх нагрівальних приладах нагрівальний елемент виготовлений з матеріалу, який має великий питомий опір? 2. Чому небезпечне несподіване збільшення сили струму чи напруги в електричних колах? 3. Чи можна лампу для кишенькового ліхтарика, яка розрахована на силу струму 0,3А, увімкнути в освітлювальну мережу послідовно з лампою, що розрахована на напругу 220В і має опір 1100Ом? Чому? 4. Чому в місці з’єднання двох провідників їх не лише скручують, а іноді й спаюють? 5. Однакові за довжиною та поперечним перерізом дроти – залізний, мідний і срібний – з’єднали паралельно та підключили до джерела струму. У якому дроті сила струму буде найбільшою? 6. Чому електричну лампочку, розраховану на напругу 127В, не можна включати в мережу з напругою 220В? |
4 |
Робота і потужність струму. Електричний струм у різних середовищах.
|
Слюсар-електрик, слюсар-монтажник, слюсар контрольно-вимірюваль-них приладів, зварювальник. хімік-технолог. |
1. Який питомий опір речовини, з якої виготовлено дріт довжиною 1км і площею поперечного перерізу 0,2мм2, якщо при напрузі 550В сила струму в ній 0,1А?Що це за речовина? 2. Два провідники опором 10 і 25Ом увімкнено до мережі напругою 100В. Яку роботу виконує електричний струм у кожному провіднику за 5хв, якщо провідники з’єднанні:а) послідовно; б) паралельно? 3. В цеху одночасно працює 15 верстатів, електрична потужність кожного з них становить 3 кВт. Яку потужність споживає цех взагалі, якщо електроенергія витрачається ще на освітлення? На освітлення витрачається 10% електроенергії, що споживається в цеху. 4. Який вид розрядів використовують для зварювання металів? 5. Який вид самостійного газового розряду застосовується у блискавковідводі? 6. Яку сіль треба розчинити у воді і з якого металу доцільно взяти другий електрод, щоб покрити нікелем залізний виріб? 7. Скільки часу потрібно для нікелювання металевого виробу площею поверхні 120см2, якщо товщина покриття 0,03мм? Сила струму 0,5А. 8. Яку роботу виконає електричний струм під час електролізу нікелю масою 1 кг? Напруга між електродами 0,6 В.
|
9 клас |
|||
1 |
Магнітне поле, електрома-гніти, електродви-гуни.
|
Слюсар електричних машин та апаратів, еколог. |
1. Чим більша сила струму в електромагніті і більше витків, тим сильніша його дія. Чому кількість витків впливає на величину магнітної дії? 2. Перед тим як подати зерно на жорна млина, це зерно пропускають між полюсами сильного електромагніту. Для чого це роблять? 3. Як за допомогою електромагнітів на виробництві переносять залізні вироби? Чому для цього не використовують постійні магніти, адже для їх живлення не треба витрачати електроенергію? 4. Чому електродвигуни кращі від парових двигунів чи двигунів внутрішнього згорання? |
2 |
Світлові явища. Оптичні прилади. |
Водій, оптик, лікар-офтальмолог, садівник, фотограф, інженер-конструктор |
1. Уночі у світлі фар автомобіля калюжа на асфальті здається водієві темною плямою на світлому тлі дороги. Чому? 2. Чому з підводного човна, що знаходиться в зануреному стані, можна бачити те, що відбувається на поверхні моря? 3. Чому окуляри допомагають людям, які мають вади зору? 4. Чому у фотоапараті використовують лінзу з великою оптичною силою? 5. Чому сторону лопатей гвинта літака, звернуту до кабіни льотчика, фарбують у чорний колір? 6. Чому захисні стекла автомобільних фар мають з внутрішнього боку рифлену поверхню? 7. Стовбури, а іноді навіть і гілки багатьох інших дерев на осінь і зиму білять вапном. Для чого це роблять, адже таке побілене дерево більше відбиватиме сонячні промені і, здавалося б, повинно швидше промерзати? |
3 |
Електро-магнітні хвилі |
Оператор зв’язку, радист, метеоролог, диспетчер. |
1. Радіолокатор працює на частоті 6х108Гц. Радіохвилю якої довжини він випромінює? 2. На якій відстані виявлено об’єкт, якщо відбитий сигнал повернувся через 20мкс після посилання? 3. Чому під час приймання радіопередач на середніх та довгих хвилях з наближенням грози виникають перешкоди? 4. Чому взимку й уночі радіоприйом ведеться краще, ніж улітку й удень? 5. Чому під час проїзду автомашини з радіоприймачем під мостом або в тунелі прийом завмирає або зовсім припиняється? 6. Чому при вмиканні приймача, який живиться від електромережі, звук виникає через 1-3хв, а при вмиканні приймача, який живиться від батарейки, – майже вмить. |
4 |
Атом та атомне ядро. Атомна енергетика. |
Фізик, інженер, технік, біолог, лікар- дерматолог, еколог. |
1. Довжина хвилі - випромінювання у вакуумі 0,025нм. Яка її частота? 2. Продуктом трьох α – розпадів і двох β-розпадів є ядро Полонію- 213. Визначте вихідний елемент реакції. 3. Чому радіоактивні препарати зберігають у товстостінних свинцевих контейнерах? 4. Ви перебуваєте поблизу джерела α-випромінювання. Як захистити себе від шкідливого впливу радіації? 5. Опромінення співробітника лабораторії, що працює з рентгенівською установкою, дорівнює 6мкГр за 1 год. Чи небезпечна робота співробітника протягом 200 днів на рік по 6 годин щодня, якщо гранично допустима доза 50мГр на рік? 6. Скільки Урану-235 щодоби витрачається на атомній електростанції потужністю 15МВт, якщо ККД дорівнює 22%? |
Таблицю можна доповнити й іншими задачами технічного змісту.
Здійснювана в нашій країні перебудова середньої та вищої школи, створення єдиної системи народної освіти, спрямованої на забезпечення кожній молодій людині можливостей для всебічного розвитку, підвищення загальнокультурного і професійного рівня, самоосвіти і самовиховання, вимагає суттєвого піднесення якості навчання і виховання молоді, підготовки її до самостійного трудового життя.
Тому, перед сучасною школою стоїть важливе завдання:
-формувати позитивне ставлення до професії, в яких відчувається гостра необхідність;
-формувати стійкі інтереси і правильно мотивовані професійні наміри, з урахуванням соціально-економічних потреб суспільства та психофізичних можливостей учнів.
Завдання вчителя фізики полягає у наступному:
-виявляти схильність і здібність учнів до тих чи інших професій;
-сприяти розвитку пізнавального інтересу учнів, творчої спрямованості особистості, використовуючи різні методи й засоби навчання;
-забезпечити профорієнтаційну спрямованість уроків, формувати в учнів загально трудові, професійно важливі навички;
-сприяти формуванню адекватної самооцінки.
Найголовніша професія – це шкільний учитель, який дає основу знань, прививає любов і інтерес до інших професій.
Список використаних джерел
2..Некраш Л. О. Вибір професії: як діяти, щоб не помилитися./ Л. О. Некраш, М. П. Стрільник. – К.: Шкільний світ, 2011. – 128 с.
3.Ненашев І. Ю. Фізика, 8 клас. Збірник задач./І. Ю. Ненашев. – Х.: Ранок, 2013. – 176 с.
4.Ненашев І. Ю. Фізика, 9 клас. Збірник задач./І. Ю. Ненашев. – Х.: Ранок, 2013. – 144 с.
5.Сметанін Д. А. Система профорієнтаційної роботи в школі./ Д. А. Сметанін, М.Ф. Панченко, Б.О. Федоришин. – К., 1975. – 198 с.
6.Фізика: підручник для 7 класу загальноосвітніх навч. закладів / Бар’яхтар В. Г., Довгий С. О., Божинова Ф. Я. [ та ін. ]; за ред. В. Г. Бар’яхтара, С. О. Довгого. – Х.: Ранок, 2015. – 256 с.:іл.,фот.
7.Фізика: [підручник для 8 класу загальноосвітніх навч. закладів] / В. Г. Бар’яхтар, С. О. Довгий, Ф. Я. Божинова, О. О. Кірюхіна;– Х.: Ранок, 2017. – 240 с.:іл.,фот.
8.Фізика:[підручник для 9 класу загальноосвітніх навч. закладів] / В. Г. Бар’яхтар, С. О. Довгий, Ф. Я. Божинова, О. О. Кірюхіна;– Х.: Ранок, 2017. – 272 с.:іл.,фот.
9.Чому? Цікаві питання з фізики, 7 – 9 клас. – К.: Редакція загально-педагогічних газет, 2003. – 128 с.
10.Чому? Цікаві питання з фізики, 10 клас. – К.: Редакція загально-педагогічних газет, 2003. – 128 с.
1