Програма повністю розроблена
Про матеріал
програма із зарубіжної літератури для використання в роботі (повністю розроблена: пояснювальна записка, поурочні, тематично-поурочні для студентів професійної освіти І-ІІІ курсів)МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
«Зарубіжна література»
Розроблено на основі оновленої навчальної програми «Зарубіжна література для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти (рівень стандарту)» затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 року №698
Професії: Термін навчання (років):
«Кравець» 3
«Кухар, кондитер» 3,5
«Штукатур, лицювальник-плиточник» 3,3
«Слюсар з ремонту колісних транспортних
засобів, електрозварник ручного зварювання» 3,5
Розробила викладачка навчального предмета «Зарубіжна література» – Ряпосова Т.С.
ПОГОДЖЕНО
Протокол засідання методичної комісії суспільно-гуманітарного циклу
від _______________ №__
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Зважаючи на масове вторгнення збройних сил російської федерації в Україну, психологічне й фізичне травмування українських дітей внаслідок воєнних дій держави-агресора, важливість розвитку культурних зв’язків України з цивілізованими країнами, зокрема засобами навчального предмета «Зарубіжна література», необхідність моральної підтримки учнівської молоді та зміцнення духовної сили української нації з допомогою надбань класичної й сучасної літератури світу, відсутність в умовах воєнного стану рецептивного контексту для вивчення творів російських і білоруських письменників у ЗЗСО, а також на результати широкого обговорення професійними спільнотами й громадськими організаціями вчителів і викладачів (Всеукраїнська спілка вчителів-словесників, Українська асоціація викладачів зарубіжної літератури) питання доцільності російської культури й літератури в умовах війни та на виконання наказу № 521Міністерства освіти і науки України від 03.06.2022 р. «Про утворення робочих груп з оновлення змісту навчальних програм» робоча група
УХВАЛИЛА:
2. Оновити зміст навчальної програми із зарубіжної літератури для 10-11
класів (2017, рівень стандарту), вилучивши та/або замінивши твори російських авторів на твори зарубіжних письменників відповідно до літературного процесу та з урахуванням вікових особливостей учнів/учениць (Додаток 2 додається). Відповідно до цієї ухвали була розроблена навчальна програма «Зарубіжна література».
Предмет «Зарубіжна література» у Державному навчальному закладі «Олександрійський професійний ліцей» має особливе значення, адже він, засобами мистецтва слова, залучає учнів до найвищих досягнень світової літератури і культури, загальнолюдських і національних духовних цінностей, виховання естетичного смаку, високої читацької та загальної культури, вироблення імунітету проти низькопробних явищ масової культури.
Робоча навчальна програма предмета «Зарубіжна література» розроблена на основі типової програми Міністерства освіти і науки України для загальноосвітніх навчальних закладів, рівень стандарту (наказ МОН №408 від 20.04.2018р.) та змінами ( наказ МОН №698 від 03.08.2022р.).
Обсяг годин: Програму розраховано на 70 годин.
Розподіл матеріалу:
І курс, 35 годин, охоплює такі розділи: «Вступ. Оригінальна й перекладна література в сучасному світі», «Проза й поезія пізнього романтизму та переходу до реалізму ХІХ ст.», «Роман ХІХ ст. Перехід до модернізму. Взаємодія символізму й імпресіонізму в ліриці», «Драматургія кінця ХІХ- початку ХХ ст..» З метою раціонального використання часу, деякі теми об’єднано.
На ІІ курсі вивчаються такі розділи: «Вступ. Література. Мораль. Людяність. Золоті сторінки далеких епох. Модернізм», «Шедеври європейської лірики першої половини XX століття», «Антиутопія у світовій літературі. Проблеми війни і миру в літературі ХХ століття», «Людина та пошуки сенсу існування в прозі другої половини XX ст. Література другої половини XX – початку XXI ст. Сучасна література в юнацькому читанні».
Предмет «Зарубіжна література» формується на компетентнісному підході та має потужний українознавчий потенціал, важливий для формування юного покоління громадян України, їхньої національної свідомості та патріотизму. Рубрика «Україна і світ» (УС) акцентує українознавчий зміст предмета, необхідність засвоєння корисного у різних культур і народів «чужого» і перетворення на «своє», власний духовний досвід.
Засобами предмета «Зарубіжна література» формуються такі ключові компетентності: 1) спілкування державною мовою; 2) спілкування іноземними мовами; 3) математична компетентність; 4) компетентності в природничих науках і технологіях; 5) інформаційно-цифрова компетентність; 6) уміння вчитися; 7) ініціативність і підприємливість; 8) соціальна та громадянська компетентності; 9) обізнаність та самовираження у сфері культури; 10) екологічна грамотність і здорове життя.
Метою вивчення зарубіжної літератури в навчальному закладі є:
розвиток ключових і предметних компетентностей учнів у процесі читацької діяльності;
заохочення учнів до розширення кола читання, осягнення духовної цінності та осмислення поетики літературних творів різних епох і країн;
поглиблення культурно-пізнавальних інтересів учнів, усвідомлення ними виняткової ролі художньої літератури в сучасному світі;
виховання в учнів поваги до культурних надбань свого та інших народів;
формування творчої особистості громадянина України з високим рівнем загальної культури, гуманістичним світоглядом, активною життєвою позицією, національною свідомістю.
Завдання вивчення зарубіжної літератури в ПТНЗ:
розвиток мотивації до читання творів зарубіжної літератури;
поглиблення знань учнів про літературу як мистецтво слова;
засвоєння за допомогою художньої літератури історії, культури, моральних та естетичних цінностей інших народів;
формування духовного світу учнів, їхніх світоглядних переконань, громадянських якостей;
утвердження за допомогою засобів художньої літератури національних і загальнолюдських цінностей;
розвиток умінь вільно спілкуватися в різних ситуаціях, формулювати й обстоювати власну думку, вести полеміку, оцінювати життєві явища та виражати ставлення до моральних, суспільних проблем, відображених у класичних і сучасних творах.
ведення діалогу із книжкою, досягнення взаєморозуміння й налагодження взаємодії з іншими людьми;
вироблення вмінь орієнтуватися в потоці різноманітної інформації українською та іноземними мовами, у світі класичної й сучасної літератури;
розвиток уявлень про вітчизняну перекладацьку школу та внесок її видатних представників;
розширення обріїв володіння рідною мовою через сприйняття україномовних перекладів художніх творів;
розкриття значення художньої літератури як могутнього чинника єднання та розвитку української нації;
використання сучасних цифрових технологій для розширення кола читання;
формування умінь здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність (знаходити, сприймати, аналізувати, оцінювати, систематизувати, зіставляти різноманітні факти й відомості);
застосування в різних життєвих ситуаціях знань, умінь і навичок, набутих у процесі вивчення зарубіжної літератури;
удосконалення навичок самостійної навчальної діяльності та самоконтролю;
розвиток художньо-образного мислення, інтелектуальних і творчих здібностей учнів, а також їхньої емоційно-духовної сфери, естетичних смаків, загальної культури.
Вивчення зарубіжної літератури забезпечує такі функції предмета:
1) пізнавально-ціннісну (пізнання людини й світу за допомогою художньої літератури, формування ціннісних орієнтирів особистості в період її становлення);
2) естетичну (розвиток цілісних естетичних уявлень про специфіку мистецтва слова й перебіг літературного процесу, естетичного смаку, умінь визначати художню цінність творів);
3) розвивальну (розвиток розумових і творчих здібностей, самостійного критичного мислення, індивідуального стилю пізнавальної діяльності, навичок роботи з книжкою, комп’ютером із метою розширення кола читання, формування культури спілкування рідною та іноземними мовами);
4) соціально-адаптаційну (соціокультурна адаптація особистості до умов сучасного інформаційного суспільства);
5) виховну (виховання високих моральних і громадянських якостей, національної свідомості, відповідальності за збереження духовних надбань України й людства).
Робоча навчальна програма передбачає такі основні розділи: пояснювальна записка, зміст навчального матеріалу, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з зарубіжної літератури.
Зміст навчального матеріалу з предмету спрямований на опанування матеріалу та формування вмінь і навичок учнів, опрацювання різних рубрик програми.
Основними принципами робочої програми є:
комунікативна спрямованість;
особистісна орієнтація;
врахування вікових особливостей та комунікативних потреб учня;
автономія учня.
При вивченні предмета враховуються міжпредметні зв’язки з предметами: «Українська мова» «Українська література», «Англійська мова», «Географія», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта» та інші.
Враховуючи читацькі інтереси сучасної молоді, розуміння їхніх духовних та естетичних потреб варіативним компонентом предмету обрано розділ “РОМАН XIX СТ. (6 год.)” - твір О.Вальда “Портрет Доріана Грея” та розділ “СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА В ЮНАЦЬКОМУ ЧИТАННІ” - твір Й.Ягелло «Кава з кардамоном”.
Вивчення зарубіжної літератури в навчальному закладі – творчий процес, у якому викладач та учні є повноправними партнерами й учасниками культурного діалогу, який має зробити книжку невід’ємною частиною життя нового покоління громадян України у XXI ст. Учні вчаться самостійно провадити пізнавальну діяльність, висловлювати власні думки, критично мислити, брати участь в усіх видах творчості.
Оцінювання знань і умінь учнів здійснюється на основі типових Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (Наказ МОН №329 від 13.04.2011р.).
Основними видами оцінювання зарубіжної літератури є поточне, напам’ять, уроки розвитку мовлення, позакласне читання, тематичне, семестрове та річне оцінювання. Семестрове оцінювання проводиться один раз наприкінці семестру та з урахуванням всіх тематичних балів. Річне оцінювання проводиться на основі семестрових і виставляється єдиний річний бал.
Вивчення зарубіжної літератури в навчальному закладі – творчий процес, у якому викладач та учні є повноправними партнерами й учасниками культурного діалогу, який має зробити книжку невід’ємною частиною життя нового покоління громадян України у XXI ст. Учні вчаться самостійно провадити пізнавальну діяльність, висловлювати власні думки, критично мислити, брати участь в усіх видах творчості.
Оцінювання знань і умінь учнів здійснюється на основі типових Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (Наказ МОН №329 від 13.04.2011р.).
Основними видами оцінювання зарубіжної літератури є поточне, напам’ять, уроки розвитку мовлення, позакласне читання, тематичне, семестрове та річне оцінювання. Семестрове оцінювання проводиться один раз наприкінці семестру та з урахуванням всіх тематичних балів. Річне оцінювання проводиться на основі семестрових і виставляється єдиний річний бал.
пояснювальну записку;
зміст навчального матеріалу та очікувані результати навчально-пізнавальної-діяльності учнів;
тематичний план навчального предмета;
поурочно-тематичний план викладання навчального предмета;
критерії оцінювання навчального предмета.
10 клас
Усього – 34 (35) години;
текстуальне вивчення творів – 30 годин;
розвиток мовлення – 4 години (у межах годин на текстуальне вивчення);
позакласне читання – 2 години;
резервний час – 2 (3) години.
Вступ. Оригінальна і перекладна література в сучасному світі (1 год.)
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів (за розділами) |
Зміст навчального матеріалу |
Учень / учениця Предметні компетентності Знаннєвий компонент: розуміє значення художньої літератури для розвитку суспільства та особистості; знає особливості художнього перекладу, його різновиди; Діяльнісний компонент: з’ясовує сутність діалогу автора й читача, діалогу культур у процесі читання художньої літератури; уміє користуватися фондами бібліотек, зокрема електронних мережевих бібліотек; Ціннісний компонент: усвідомлює духовні цінності, утілені у творах літератури й мистецтва; Ключові компетентності Спілкування державною мовою: тлумачить поняття «автор», «читач», «діалог культур», «оригінал», «художній переклад»; Спілкування іноземними мовами: знає вислови зарубіжних митців про літературу й культуру іноземною мовою (за умови володіння нею); Математична компетентність: на підставі прочитаного виокремлює головну та другорядну інформацію; Інформаційно-цифрова компетентність: знає електронні сайти українських бібліотек, використовує їх у процесі навчання й читання художньої літератури; створює електронну продукцію (презентації, буктрейлери тощо) для популяризації улюблених книжок; Уміння вчитися: використовуює різні джерела довідкової інформації (словники, енциклопедію, он-лайн ресурси) для отримання нових знань; Соціальна та громадянська компетентності: толерантно ставиться до культурних надбань інших народів; Обізнаність та самовираження у сфері культури: усвідомлює роль художньої літератури для світового культурного поступу; Екологічна грамотність і здорове життя: розуміє значення читання художньої літератури для духовного здоров’я людини як спосіб протидії насильству, агресії та іншим негативним явищам сучасного світу. |
Значення художньої літератури для людини й людства XXI ст. Формування читача в епоху цифрових технологій. Оригінали й переклади художніх творів, їхня роль у розвитку особистості. Перекладна література як важливий складник вітчизняної культури й чинник формування української нації.
|
(ТЛ) Автор, читач, художній переклад, діалог культур. (ЛК) Використання Інтернету для розширення кола читання. (УС) Українські бібліотеки. Електронні ресурси українських бібліотек. (ЕК) Відмінності перекладного твору від оригінального. (МЗ) Інформатика, художня культура.
|
Золоті сторінки далеких епох (7 год.)
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів (за розділами) |
Зміст навчального матеріалу |
Учень / учениця Предметні компетентності Знаннєвий компонент: дає стислу характеристику літератури античності та Відродження; називає видатних представників античної та ренесансної культур; знає основні відомості про Гомера, Данте і В. Шекспіра; розуміє вплив творчості Гомера, Данте і В. Шекспіра на українську літературу й світовий літературний процес; дає загальну характеристику змісту творів; називає імена відомих українських перекладачів творів античності й Відродження; Діяльнісний компонент: аналізує ідейно-тематичний зміст, сюжет, особливості композиції, проблематику поем «Одіссея» та «Божественна комедія» (за прочитаними уривками), трагедії «Гамлет»; визначає міфологічні, пригодницькі й побутові елементи в «Одіссеї»; характеризує стиль гомерівської оповіді, концепцію світу і людини в «Божественній комедії», образи Одіссея і Гамлета, жанрову своєрідність творів; висловлює ставлення до літературних персонажів; аргументує, чому образ Гамлета став «вічним»; визначає провідні мотиви трагедії «Гамлет», роль монологів у розкритті образу головного героя; узагальнює результати аналізу творів, свої знання про літературу античності й Відродження; Ціннісний компонент: обговорює філософсько-етичні проблеми, порушені у творах; висловлює судження щодо проблем праведного благочестивого життя (за «Божественною комедією») та морального вибору в житті людини (за трагедією «Гамлет»); оцінює чинники (цінності, ідеали, стани) духовного життя і вчинків літературних персонажів; робить висновки про значення прочитаних творів для світового культурного поступу в цілому і розвитку українського культурного середовища зокрема. Ключові компетентності Спілкування державною мовою: тлумачить поняття «трагедія», «міф», «епічна поема», «вічний образ»; збагачує власне мовлення крилатими висловами з «Одіссеї» та «Гамлета»; Спілкування іноземними мовами: читає уривок із трагедії «Гамлет» англійською мовою (за умови володіння цією мовою); порівнює уривки оригіналу та перекладу трагедії «Гамлет» (за умови володіння англійською мовою); Математична компетентність: установлює причиново-наслідкові зв’язки між подіями твору; Інформаційно-цифрова компетентність: застосовує цифрові технології для пошуку необхідної інформації; створює електронну продукцію (презентації, афіші тощо) для популяризації прочитаних творів; Уміння вчитися: використовує різні види читання (повільне, виразне, коментоване, повторне, вибіркове); здійснює самооцінювання результатів власної діяльності, рефлексію, зіставляючи свої погляди з поглядами головних персонажів трагедії «Гамлет»; Соціальна та громадянська компетентності: визначаєу творах актуальні соціальні проблеми та ідеї; оцінює стосунки Гамлета і зображеного у шекспірівській трагедії соціуму; висловлює думку щодо порушених у прочитаних творах соціальних проблем; Обізнаність та самовираження у сфері культури: сприймає прочитані твори в контексті відповідної доби й сучасної культурної ситуації; аналізує та інтерпретує твори в аспекті національної культури та загальнолюдських цінностей; усвідомлює роль античності і Відродження в розвитку української і світової культури. |
Стародавня Греція Етапи й шедеври античності (огляд). Гомер (приблизно VIII ст. до н. е.). «Одіссея» (1-2 уривки за вибором учителя) Міфологічні, пригодницькі й побутові елементи в «Одіссеї». Уславлення людського розуму, вірності, винахідливості й допитливості. Засудження беззаконня, насильства й несправедливості та самовпевненості й марнославства. Образ Одіссея. Італія Специфіка італійського Відродження, його основні етапи, представники. Данте Аліґ’єрі (1265 – 1321). «Божественна комедія» (Пекло, І, V). Роль Данте Аліґ’єрі в історії європейської культури. Поема «Божественна комедія» як філософсько-художній синтез середньовічної культури й утілення ідей раннього Відродження. Особливості композиції поеми. Концепція світу й людини. Алегоричний зміст образів та епізодів. Жанрова своєрідність твору. Англія Ренесанс в Англії. Здобутки й представники. Вільям Шекспір (1564 – 1616). «Гамлет». Здобутки драматургії В. Шекспіра. Філософські та моральні проблеми в трагедії «Гамлет». Провідні мотиви твору. Художній простір (данське королівство як символ). Гамлет – вічний образ світової літератури. Багатогранність шекспірівських характерів. Відкритість твору в часі, його рецепція та інтерпретації в наступні епохи.
(ТЛ) Міф, епічна поема, вічний образ, трагедія. (ЛК) Утілення поем Гомера і Данте, трагедії В. Шекспіра у творах мистецтва. (УС) Українські переклади творів. Уплив літератури античності й Відродження на українську літературу. Гомерівські, дантівські й шекспірівські мотиви у творчості українських поетів. (ЕК) Порівняння образів, оригіналу й перекладу (фрагментів – за умови володіння учнями іноземною мовою). (МЗ) Історія, художня культура. |
Проза й поезія пізнього романтизму та переходу до реалізму XIX СТ. (6 год.)
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів (за розділами) |
Зміст навчального матеріалу |
Учень / учениця Предметні компетентності Знаннєвий компонент: розуміє особливості розвитку романтизму, специфіку його течій у національних літературах і творчості митців; знає українських перекладачів та українські переклади прочитаних творів, визначає в них засоби художньої виразності; Діяльнісний компонент: виявляє жанрові ознаки прочитаних творів; визначає особливості взаємодії різних елементів (романтичних і реалістичних) у творах письменників; аналізує провідні теми, проблеми, мотиви творів; коментує, характеризує, інтерпретує образи персонажів та засоби їх створення; виявляє особливості індивідуального стилю митців; зіставляє образи, засоби виразності; виявляє традиції й новаторство митців на тлі літературного процесу; Ціннісний компонент: висловлює власну думку щодо порушених у творах проблем; усвідомлює гуманістичні цінності доби романтизму (пріоритет особистості, свободи, мистецтва, людських почуттів та ін.); Ключові компетентності Спілкування державною мовою: пояснює сутність понять і фактів, пов’язаних із розвитком романтизму; бере участь у дискусії стосовно проблем, порушених у творах; Спілкування іноземними мовами: читає тексти (уривки) іноземною мовою (за умови володіння нею); порівнює оригінали й переклади (у фрагментах); Математична компетентність: складає таблиці, схеми на підставі прочитаних творів; установлює причиново-наслідкові зв’язки подій та образів; Компетентності в природничих науках і технологіях самостійно знаходить і систематизує інформацію про літературні твори та явища; Інформаційно-цифрова компетентність: використовує цифрові технології для розширення уявлень про творчість письменників; Соціальна та громадянська компетентності: виявляє соціальні явища, які знайшли відбиток у творах, аналізує авторську позицію щодо соціальних проблем; оцінює стосунки романтичних героїв і соціуму; усвідомлює цінність активної життєвої позиції; Обізнаність та самовираження у сфері культури: розглядає твори письменників на тлі історико-літературного процесу, у зв’язках з історією культури; Екологічна грамотність і здорове життя: з’ясовує роль пейзажів у творах романтизму, визначає ставлення представників романтизму до природи. |
Специфіка переходу від романтизму до реалізму. Німеччина Романтизм у Німеччині. Ернст Теодор Амадей Гофман (1776 – 1822). «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер». Е. Т. А. Гофман як представник гротескної течії романтизму. Віхи мистецького шляху. Протиставлення філістерів та ентузіастів як провідний конфлікт творчості Е. Т. А. Гофмана. Особливості сюжету й композиції повісті «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер». Гротескні образи. Викривальний зміст твору. Символіка. США Розвиток романтизму в США, видатні представники. Волт Вітмен (1819 – 1892). «Листя трави» (1-2 уривки за вибором учителя). Місце В. Вітмена в літературному процесі США. Особливості світобачення митця. Зв’язок збірки «Листя трави» з історією та життям Америки. Тематика, проблематика, композиція збірки «Листя трави». Образ ліричного героя. Символи. Традиції й художнє новаторство В. Вітмена.
(ТЛ) Гротеск, фантастика, соціальна сатира, психологізм, верлібр. (ЛК) Утілення образів літературних творів у різних видах мистецтва. (УС) Майстерність українських перекладачів ліричних творів. Уплив В. Вітмена на українську поезію. (ЕК) Зіставлення оригіналів і перекладів. (МЗ) Історія, українська мова, художня культура. |
Роман XIX СТ. (6 год.) (1-2 твори за вибором учителя)
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів (за розділами) |
Зміст навчального матеріалу |
Учень / учениця Предметні компетентності Знаннєвий компонент: знає історію формування жанру роману у світовій літературі, його різновиди; розуміє специфіку розвитку роману в XIX ст., називає його жанрові ознаки; Діяльнісний компонент: виявляє ознаки типовості образів у реалістичному романі; характеризує й порівнює романні образи у зв’язках із дійсністю, середовищем, світоглядними шуканнями митців; на підставі прочитаних творів виокремлює ознаки різновидів; зіставляє образи персонажів; Ціннісний компонент: висловлює судження щодо порушених у романах проблем; дає оцінку героям, використовуючи навички критичного мислення; Ключові компетентності Спілкування державною мовою: пояснює суть поняття «роман»; Спілкування іноземними мовами: читає тексти (уривки) іноземною мовою (за умови володіння нею); Математична компетентність: установлює причиново-наслідкові зв’язки між типовими характерами й типовими обставинами їх формування; Компетентності в природничих науках і технологіях: коментує та аналізує різні інтерпретації та оцінки критиків щодо прочитаних романів; Інформаційно-цифрова компетентність: використовує цифрові технології для створення презентацій за прочитаними творами; Уміння вчитися: використовує словники, довідники для здобуття теоретичних знань про розвиток жанру роману; Ініціативність і підприємливість: Створює обкладинку або рекламу улюбленого роману, коментує свій задум; Соціальна та громадянська компетентності: аналізує вплив соціуму на особистість; висловлює власну думку щодо суспільних і моральних питань, порушених у прочитаних творах; Обізнаність та самовираження у сфері культури: зіставляє прочитані твори з екранізаціями, ілюстраціями тощо, критично оцінює їх; визначає особливості культури, які знайшли відбиток у романах XIX ст. |
Роман як жанр літератури, його формування і провідні ознаки. Різновиди роману XIX ст., національна своєрідність. Стендаль (Марі Анрі Бейль, 1783 – 1842). «Червоне і чорне». Густав Флобер (1821 – 1880). «Пані Боварі». Федір Михайлович Достоєвський (1821 – 1881). «Злочин і кара». Оскар Вайльд (1854 – 1900). «Портрет Доріана Грея». (2 твори за вибором учителя) Франція Стендаль (Марі Анрі Бейль, 1783 – 1842). «Червоне і чорне». Творчий шлях письменника, його внесок у скарбницю психологічної прози XIX ст. Конфлікт молодої людини та суспільства в романі «Червоне і чорне». Образ Жульєна Сореля. Зображення соціального середовища у творі. Символіка. Густав Флобер (1821 – 1880). «Пані Боварі». Значення Г. Флобера для розвитку реалізму. Конфлікт романтичних ілюзій та дійсності в романі «Пані Боварі». Сюжет і композиція роману. Зображення суспільства. Еволюція Емми Боварі. Образи обивателів. Об’єктивний стиль Г. Флобера. Психологічні деталі. Боварізм як суспільно-психологічне явище. Англія Оскар Вайльд (1854 – 1900). «Портрет Доріана Грея». Ідейно-естетичні погляди і творчий шлях митця. Проблема краси й моралі в романі «Портрет Доріана Грея». Система образів. Еволюція головного героя. Роль фантастики у творі. Символіка. Традиції і новаторство О. Вайльда в жанрі роману.
(ТЛ) Роман та його різновиди, індивідуальний стиль. (ЛК) Екранізації романів XIX ст. (УС)Іван Франко про розвиток роману в європейських літературах. (ЕК) Зіставлення образів персонажів. (МЗ) Історія, художня культура. |
Перехід до модернізму. Взаємодія символізму й імпресіонізму в ліриці (4 год.) (4-5 творів за вибором учителя)
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів (за розділами) |
Зміст навчального матеріалу |
Учень / учениця Предметні компетентності Знаннєвий компонент: розповідає про зміну світоглядних та естетичних засад літератури й мистецтва на межі XIX–XX ст.; називає характерні ознаки модерністських течій і явищ у художніх творах; знає основні віхи життя і творчості митців, риси їхнього індивідуального стилю; Діяльнісний компонент: аналізує ліричні твори (цілісно і у фрагментах); виявляє у творах письменників провідні проблеми, теми, мотиви; виокремлює символи, пояснює їхній асоціативний зміст; розкриває зв’язок романтизму і модернізму (на ранньому етапі модернізму), реалізму і модернізму (на зрілому етапі модернізму); характеризує взаємодію імпресіонізму та символізму в ліриці кінця XIX – початку XX ст.; обговорює проблему призначення мистецтва й митця; висловлює власні думки щодо впливу французького символізму на розвиток української поезії; Ціннісний компонент: сприймає й розуміє естетику образного слова; висловлює судження щодо художньої цінності прочитаних творів, образів ліричних героїв; Ключові компетентності Спілкування державною мовою: знає та інтерпретує українські переклади творів поетів; Спілкування іноземними мовами: читає й інтерпретує оригінали віршів іноземною мовою (за умови володіння нею); Математична компетентність: визначає у прочитаних творах символи, створює їхні графічні зображення, тлумачить їх; Компетентності в природничих науках і технологіях: cкладає тези (лекції вчителя чи власного виступу); Інформаційно-цифрова компетентність: здійснює (за допомогою цифрових технологій) пошуково-дослідницьку діяльність у літературній царині (збирання відомостей про письменників, систематизація фактів, аналіз окремих літературних явищ, підготовка повідомлення, презентації тощо); Уміння вчитися: використовує літературознавчі словники, енциклопедії та інші види джерел; Ініціативність і підприємливість: навчається цінувати власну свободу, ініціативність, обстоює власні позиції; Соціальна та громадянська компетентності: доводить значення краси мистецтва для розвитку особистості сучасної людини й світу; Обізнаність та самовираження у сфері культури: усвідомлює зв’язок літератури й живопису, літератури й музики на етапі раннього модернізму (імпресіонізм, символізм); Екологічна грамотність і здорове життя: визначає засоби художньої виразності для створення пейзажів у ліриці й образотворчому мистецтві. |
Модернізм як літературно-мистецький напрям кінця XIX – початку XX ст. Течії раннього модернізму: символізм, імпресіонізм, неоромантизм. Франція Шарль Бодлер (1821 – 1867). «Квіти зла» («Альбатрос», «Відповідності», «Вечорова гармонія»). Ш. Бодлер – пізній романтик і зачинатель модернізму. Збірка «Квіти зла» (загальна характеристика). Образи, символи, особливості поетичної мови у віршах Ш. Бодлера.
Теоретичні засади й художні відкриття поезії французького символізму. Взаємодія символізму й імпресіонізму в ліриці.
Поль Верлен (1844 – 1896). «Поетичне мистецтво», «Осіння пісня». Естетичні погляди поета у вірші «Поетичне мистецтво». Зображення пейзажів природи і душі в «Осінній пісні». Сугестивність, музичність, живописність лірики.
Артюр Рембо (1854-1891). «Голосівки», «Моя циганерія». Художнє новаторство А. Рембо. Поєднання рис імпресіонізму й символізму в сонеті «Голосівки». Образ ліричного героя у вірші «Моя циганерія».
(ТЛ) Модернізм, символізм, імпресіонізм, неоромантизм, символ. (ЛК) Імпресіонізм та символізм у різних видах мистецтва. (УС)Ранні течії модернізму в українській літературі. Українські перекладачі творів зарубіжної літератури кінця XIX – початку XX ст. (ЕК) Зіставлення особливостей стилів митців. (МЗ)Українська література, художня культура. |
Драматургія кінця XIX – початку XX ст. (3 год.)
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів (за розділами) |
Зміст навчального матеріалу |
Учень / учениця Предметні компетентності Знаннєвий компонент: розуміє сутність кардинальних змін у драматургії на межі XIX–XX ст., ідейних та естетичних шукань представників «нової драми»; знає й коментує перебіг сюжету, розвиток дії (зовнішньої та внутрішньої); Діяльнісний компонент: виокремлює новаторські риси в прочитаному творі; виявляє жанрові ознаки твору, розкриває особливості взаємодії різних елементів у них; з’ясовує значення символів у п’єсі; зіставляє розвиток європейської та української драми на межі XIX–XX ст.; висловлює погляди щодо особливостей «нової драми», а також прочитаних творів; Ціннісний компонент: висвітлює актуальні проблеми, порушені у творі, інтерпретує їх на підставі власного досвіду, у проекції на сучасність; Ключові компетентності Спілкування державною мовою: пояснює значення назви твору у зв’язку з його ідейно-художнім змістом Математична компетентність: установлює причиново-наслідкові зв’язки між мотивами та діями героїв; Компетентності в природничих науках і технологіях: знаходить у творі образи та символи, пов’язані зі світом природи та людської діяльності, розкриває їхній зміст і роль у тексті; Інформаційно-цифрова компетентність: складає план тексту (простий, складний, цитатний); Уміння вчитися: використовує додаткову літературу, пошукові системи для отримання нових знань; Ініціативність і підприємливість: пропонує власні ідеї щодо розв’язання питань, порушених у творах «нової драми»; Соціальна та громадянська компетентності: усвідомлює взаємозв’язок між розвитком суспільства і літературою; Обізнаність та самовираження у сфері культури: зіставляє літературні твори з їхніми екранізаціями та театральними виставами; розкриває внесок митців у розвиток національної та світової культури. |
Зміни в драматургії на межі XIX–XX ст. Бельгія Моріс Метерлінк (1862 – 1942). «Синій птах». М. Метерлінк як теоретик і практик «нової драми». Концепція символістського театру. Ідея одухотворення життя й відновлення втрачених зв’язків у драмі-феєрії «Синій птах». Особливості розвитку сюжету. Роль фантастики. Символіка образів. Трактування фіналу.
(ТЛ) «Нова драма», дія (зовнішня і внутрішня), символ, підтекст, драма-феєрія. (ЛК) Екранізації й театральні вистави за драматичними творами кінця XIX-XX ст. (УС) Видатні представники «нової драми» в Україні. (ЕК) Ознаки казки в драмі «Синій птах» М. Метерлінка. Порівняння драм «Синій птах» М. Метерлінка і «Лісова пісня» Лесі Українки. (МЗ) Українська література, художня культура. |
Сучасна література в юнацькому читанні (2 год.) (1-2 твори за вибором учителя та учнів)
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів (за розділами) |
Зміст навчального матеріалу |
Учень / учениця Предметні компетентності Знаннєвий компонент: знає популярних сучасних письменників та їхні твори; розуміє зв’язок творчості сучасного письменника з національними традиціями й тенденціями розвитку літератури, наводить приклади такого зв’язку в прочитаному творі; розповідає про основні події та персонажів прочитаних творів; формулює критерії художності; Діяльнісний компонент: розрізняє твори класичної та масової літератури; аналізує й інтерпретує прочитані твори сучасності; визначає особливості індивідуальних стилів митців (на прикладі прочитаних творів); Ціннісний компонент: висловлює судження щодо порушених у творах питань та художніх образів; робить висновки про національне та загальнолюдське значення прочитаних творів; критично оцінює твори масової літератури; Ключові компетентності Спілкування державною мовою: висловлює враження щодо прочитаного зв’язною українською мовою; Спілкування іноземними мовами: користується іноземними порталами й виданнями сучасної літератури (за умови володіння іноземною мовою); Математична компетентність: виявляє здатність до абстрактного мислення (на різних етапах роботи з твором); установлює причиново-наслідкові зв’язки між подіями художнього твору, етапами еволюції героя (героїні), змінами ставлення до нього (неї) інших персонажів; Компетентності в природничих науках і технологіях: Здійснює пошукову діяльність, словесно оформлює результати дослідження; критично оцінює результати людської діяльності в природному середовищі, відображені у творах літератури; застосовує різні види інформації та читання; Інформаційно-цифрова компетентність: використовує інтернет-ресурси для отримання нових знань. |
Франція Ромен Гарі (1914 – 1980). «Повітряні змії». Французький письменник єврейського походження (Роман Кацев), двічі лауреат Гонкурівської премії. Зображення Другої світової війни у творчості митця. Ідеї миру, людяності, порятунку духовних цінностей. Бразилія Паоло Коельйо (нар. 1947). «Алхімік». Значення творчості П. Коельйо для сучасності. Пошуки сенсу буття в романі «Алхімік». Поняття «своя доля», «призначення», «мрія душі», «смисл існування». Система образів (пастух Сантьяго, Фатіма, Мельхиседек, Алхімік). Мотиви й образи світової культури у творі. Ознаки роману-притчі. Швеція Тумас Йоста Транстремер (1931 – 2015). Лірика (1-2 твори за вибором учителя) Тумас Йоста Транстремер – лауреат Нобелівської премії, поет, перекладач, прозаїк. Розмаїття тем і жанрів його лірики. Актуальні проблеми сьогодення та образ сучасної людини в поезії Т. Й. Транстремера. Китай Мо Янь (Гуань Моє, нар. 1955). «Геній». Мо Янь – сучасний китайський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури. «Геній» – історія талановитого юнака, який наполегливо шукає спосіб убезпечення людей від руйнівних землетрусів. Гуманістична сутність образу та духовна стійкість героя на шляху до мети. Зміни у сприйманні Цзян Дачжі однокласниками, вплив героя на пробудження їхньої свідомості. Міфологічні алюзії у творі. Велика Британія Сью Таунсенд (1946 – 2014). Цикл творів про Адріана Моула (1 за вибором учителя) Образ молодої людини, її становлення, стосунків зі світом та психологічні проблеми в циклі творів про Андріана Моула. Еволюція головного героя, формування характеру та цінностей. Авторська іронія. Жанр щоденника. Ніл Річард МакКіннон Ґейман (нар. 1960). «Чому наше майбутнє залежить від читання» або «Кораліна». Н. Ґейман – англійський письменник-фантаст, автор романів, графічних новел і коміксів. «Чому наше майбутнє залежить від читання» – лекція Н. Ґеймана про важливість читання в житті людини. Проблематика повісті «Кораліна» (моральний вибір людини, стосунки батьків і дітей та ін.). Особливості стилю автора (чарівні елементи, дзеркальність образів, динамізм оповіді, іронія та ін.). Допитливість, сміливість, сила духу Кораліни. Символіка твору. Польща Йоанна Яґелло (нар. 1974). «Кава з кардамоном». Й. Яґелло – польська письменниця, авторка творів для дітей та молоді. «Кава з кардамоном»: Синтез підліткової повісті (стосунки в родині, перше кохання) та детективу (розгадування сімейної таємниці). Проблема батьків і дітей. Образ головної героїні. Мова твору. (ТЛ) Класична і масова література. Художність. (ЛК) Бібліотечні та інтернет-ресурси, використання їх для збагачення кола читання, розвитку навичок творчої роботи з книжкою. Взаємодія різних видів мистецтва (кіно і література та ін.), комп’ютерних технологій і літератури. (УС) Сучасні українські літературно-художні видання, інтернет-портали творів зарубіжної літератури. (ЕК) Трансформація тем, мотивів, образів, поетикальних засобів класики в сучасній літературі. (МЗ) Художня культура. |
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів (за розділами) |
Зміст навчального матеріалу |
Учень / учениця Предметні компетентності Знаннєвий компонент: знає ідейно-художній зміст літературних творів у контексті розвитку культури й суспільства; розуміє зміст прочитаного; називає літературні факти, явища, твори, імена письменників, перекладачів тощо; пояснює значення перекладної літератури для розвитку національного письменства та української нації загалом; Діяльнісний компонент: розпізнає літературні факти, явища, напрями, течії, жанри, стилі; розрізняє засоби художньої виразності, індивідуальні стилі митців; описує персонажів, їхні риси, поведінку, умови життя, соціально-культурний контекст; Ціннісний компонент: усвідомлює значення художньої літератури для сучасної людини й суспільства; Ключові компетентності Спілкування державною мовою: тлумачить літературознавчі поняття, вивчені в 10 класі; Спілкування іноземними мовами: читає і розуміє художні тексти іноземною мовою (за умови вивчення відповідної іноземної мови в школі); Математична компетентність: виокремлює головну та другорядну інформацію; Інформаційно-цифрова компетентність: створює електронну продукцію (презентації, афіші, обкладинки тощо) для популяризації прочитаних творів; Уміння вчитися: використовує різні джерела довідкової інформації (словники, енциклопедії, он-лайн ресурси); Ініціативність і підприємливість: презентує власні ідеї та ініціативи переконливо й грамотно, використовуючи доцільні мовні засоби; Соціальна та громадянська компетентності: виявляє в літературних творах суспільно-історичний контекст, актуальні соціальні проблеми та ідеї, приклади громадянських якостей в образах персонажів; Обізнаність та самовираження у сфері культури: сприймає твори літератури в контексті культури доби; аналізує та інтерпретує літературні твори зарубіжних авторів в аспекті національної культури та загальнолюдських цінностей; Екологічна грамотність і здорове життя: розуміє значення читання художньої літератури для духовного здоров’я людини. |
Узагальнення і систематизація навчального матеріалу.
|
В. Шекспір «Гамлет» (один із монологів Гамлета за вибором учителя),
В. Вітмен (1 уривок за вибором учня),
П. Верлен (1 вірш за вибором учня).
__________________________________________________________________
Усього – 34 (35) години;
текстуальне вивчення творів – 30 годин;
розвиток мовлення – 4 години (у межах годин на текстуальне вивчення);
позакласне читання – 2 години;
резервний час – 2 (3) години.
Вступ. Література. Мораль. Людяність (1 год.)
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів (за розділами) |
Зміст навчального матеріалу |
Учень / учениця Предметні компетентності Знаннєвий компонент: пояснює сутність діалогу культур, що відбувається за посередництва художньої літератури; розуміє значення художньої літератури (оригінальної і перекладної) для розвитку особистості та суспільства; Діяльнісний компонент: висловлює судження щодо значення оригінальної і перекладної літератури для протистояння викликам сучасного світу, збереження миру й духовності; Ціннісний компонент: усвідомлює гуманістичний потенціал світової літератури, значущість праці автора оригіналу та перекладача; коментує висловлення, думки видатних українців про зарубіжну літературу, роль читання для формування особистості й нації; тлумачить поняття «світова література», «національна література», «художній переклад», «діалог культур»; Спілкування іноземними мовами: наводить і коментує прислів’я, приказки, крилаті вислови іноземною мовою (якою володіє) про літературу й культуру; Математична компетентність: складає і коментує таблиці, схеми; Компетентності в природничих науках і технологіях: використовує різні джерела довідкової інформації (словники, енциклопедії, он-лайн ресурси) для отримання нових знань; Уміння вчитися: збирає інформацію і готує повідомлення про письменників-лауреатів, їхній внесок у розвиток художньої літератури й утвердження духовності. |
Виклики сучасного світу. Значення літератури та культури для збереження миру й духовності. Роль вітчизняної перекладацької школи для популяризації світової літератури й формування українського читача. Літературні премії світу, письменники-лауреати та їхній внесок у боротьбу за мир і духовність.
(ТЛ) Діалог культур. Поглиблення поняття про художній переклад. (ЛК) Специфіка сучасної культури та роль літератури в ній. (УС) Видатні українці – популяризатори здобутків літератур народів світу. (ЕК) Відмінність понять «національна література» і «світова література». (МЗ) Історія. |
Золоті сторінки далеких епох (3 год.)
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів (за розділами) |
Зміст навчального матеріалу |
Учень / учениця Предметні компетентності Знаннєвий компонент: дає стислу характеристику німецькому Просвітництву; знає основні етапи життєвого і творчого шляху письменника; розуміє значення творчості Й. В. Ґете у світовому літературному процесі; дає загальну характеристику змісту трагедії «Фауст»; висвітлює питання про популяризацію «Фауста» в Україні; Діяльнісний компонент: аналізує ідейно-тематичний зміст, сюжет, особливості композиції трагедії; характеризує образи Фауста, Мефістофеля, Маргарити; визначає жанрову своєрідність твору; розкриває сутність протистояння Фауста і Мефістофеля; висловлює ставлення до літературних персонажів; порівнює образи Фауста і Вагнера; Ціннісний компонент: усвідомлює цінність невпинного пошуку як сенсу людського буття, утіленого в образі Фауста; обговорює філософсько-етичні проблеми, порушені у творі; висловлює судження щодо сенсу життя; аргументує власну позицію щодо проблеми щастя людини та її реалізації у світі; обґрунтовує власну думку щодо боріння добра й зла як рушійної сили розвитку світу; робить висновки про значення твору для світового культурного поступу загалом і розвитку українського культурного середовища зокрема; Ключові компетентності Спілкування державною мовою: тлумачить поняття «трагедія»; розширює свій лексикон, засвоюючи нові слова, вирази, наявні у творі; Спілкування іноземними мовами: читає уривок з художнього тексту німецькою мовою (за умови вивчення цієї мови в школі); зіставляє уривок оригінального тексту з українським художнім перекладом (за умови вивчення відповідної іноземної мови в школі); Математична компетентність: складає таблиці, схеми; установлює причиново-наслідкові зв’язки між подіями твору та еволюцією персонажів; Компетентності в природничих науках і технологіях: критично оцінює застарілі способи пізнання природи й людини, про які йдеться у творі (визнання магії «наукою», возведення в абсолют відірваних від життя уявлень, догм тощо); усвідомлює прогресивність поглядів Фауста на природу; Уміння вчитися: усвідомлює цінність самостійного здобуття істини, утіленого в образі Фауста; здійснює самооцінювання результатів власної діяльності, рефлексію, зіставляючи свої погляди з поглядами головних персонажів трагедії; Соціальна та громадянська компетентності: визначає у творі актуальні соціальні проблеми та ідеї; аналізує з позиції сучасного суспільства дві протилежні світоглядні позиції, утілені в образах Фауста і Мефістофеля; усвідомлює значення вищих духовних поривань окремої особистості в розвитку суспільства, цінність активної життєвої позиції, високої мети й наполегливої праці («Лиш той життя і волі гідний, хто б’ється день у день за них»); робить висновки про умови гармонійного розвитку особистості в соціумі (прагнення до самовдосконалення, самостійного здобуття істини, гармонійної згоди із собою тощо); висловлює думку щодо порушених у творі соціальних проблем; Обізнаність та самовираження у сфері культури: сприймає трагедію «Фауст» у контексті доби Просвітництва та сучасної культурної ситуації; аналізує й інтерпретує трагедію в аспекті національної культури та загальнолюдських цінностей; усвідомлює вплив трагедії «Фауст» на розвиток світової культури; Екологічна грамотність і здорове життя: усвідомлює цінність єдності людини з природою, гармонії зі світом. |
Німеччина Німецьке Просвітництво та його вплив на розвиток Європи. Йоганн Вольфґанґ Ґете (1749 – 1832). «Фауст» (І частина), останній монолог Фауста (ІІ частина). Віхи життя та значення діяльності Й. В. Ґете для світової культури. Історія створення трагедії «Фауст». Особливості композиції. Проблематика. Образ Фауста як утілення динамізму нової європейської цивілізації. Пошуки сенсу буття й призначення людини. Опозиція Фауст – Мефістофель. Фауст і Маргарита. Жанрова своєрідність твору.
(ТЛ) Трагедія. Поглиблення поняття про художній образ. (ЛК) Утілення трагедії «Фауст» у різних видах мистецтва (образотворче мистецтво, музика, театр та ін.). (УС) «Фауст» в Україні: переклади й критика. (ЕК) Порівняння образів Фауста і Вагнера. (МЗ) Художня культура. |
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів (за розділами) |
Зміст навчального матеріалу |
Учень / учениця Предметні компетентності Знаннєвий компонент: називає засновників модернізму в європейській прозі; знає світоглядні й естетичні засади модернізму; розповідає про основні віхи життя та творчості Ф. Кафки й М. О. Булгакова; розуміє художнє новаторство модерністської прози початку ХХ ст.; наводить приклади гротеску й сатири в прочитаних творах; Діяльнісний компонент: виявляє традиції М. В. Гоголя у творчості Ф. Кафки; традиції Й. В. Ґете, Г. С. Сковороди, Е. Т. А. Гофмана, М. В. Гоголя, Ф. М. Достоєвського в романі М. О. Булгакова; розкриває проблему відчуження особистості в новелі «Перевтілення», абсурдність радянської дійсності в романі
|
Модерністська проза початку ХХ ст. (загальна характеристика). Світоглядні й естетичні засади модернізму, його художнє новаторство. Модерністські явища в художній прозі на початку ХХ ст. Ф. Кафка, Дж. Джойс і М. Пруст як зачинателі модернізму в європейській прозі. Німецькомовна проза Франц Кафка (1883 – 1924). «Перевтілення». Життя і творчий шлях Ф. Кафки. Зображення відчуження особистості в новелі «Перевтілення». Образ Грегора Замзи: проблемність, метафоричність, символічність. Розкриття у творі світового буття як абсурдного. Особливості композиції, функції фантастики. Характерні риси стилю Ф. Кафки, поєднання реалістичних і міфологічних елементів у гротескному світі. |
Шедеври європейської лірики першої половини XX ст. (5 год.) (твори 3-4 авторів за вибором учителя)
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів (за розділами) |
Зміст навчального матеріалу |
Учень / учениця Предметні компетентності Знаннєвий компонент: дає стислу характеристику модернізму й авангардизму в літературі; знає течії модернізму й авангардизму, їхніх видатних представників, основні етапи життєвого і творчого шляху письменників; Діяльнісний компонент: визначає провідні теми й мотиви в ліриці митців; розкриває особливості світобачення письменників; характеризує образи ліричних героїв (героїнь); висвітлює зв’язки поетів з Україною, українські теми й мотиви в їхній ліриці; Ціннісний компонент: обґрунтовує власне судження, обстоює думку в обговоренні (дискусії); робить висновки щодо загальнолюдського й національного в ліриці поетів. |
Розмаїття течій модернізму й авангардизму в європейській ліриці XX ст. Франція Ґійом Аполлінер (Вільгельм Альберт Володимир Олександр Аполлінарій Костровицький, 1880 – 1918). «Зарізана голубка й водограй», «Міст Мірабо». Ґійом Аполлінер – поет-авангардист. Зв’язок поезії митця з естетикою кубізму, своєрідність «сюрреалізму» письменника, його художні новації в царині лірики. Збірки «Алкоголі. Вірші 1898 – 1913 рр.», «Каліграми. Вірші Миру і Війни». Специфіка віршованої форми каліграм («Зарізана голубка й водограй»). Тема кохання й часу у вірші «Міст Мірабо». Верлібр у творчості Ґійома Аполлінера. Австрія Райнер Марія Рільке (1875 – 1926). «Згаси мій зір…», «Орфей, Еврідіка, Гермес», збірка «Сонети до Орфея» (огляд). Своєрідність поглядів і поетики Р. М. Рільке. Діалог ліричного героя з Богом («Згаси мій зір…»). Переосмислення античних міфів у віршах митця («Орфей, Еврідіка, Гермес», збірка «Сонети до Орфея»). Філософський характер і художня довершеність лірики поета. Іспанія Федеріко Ґарсіа Лорка (1898 – 1936). «Про царівну Місяцівну», «Гітара». Віхи творчого шляху й художні здобутки Ф. Ґарсіа Лорки. Жанрове розмаїття його лірики. Яскраві образи й символи у віршах поета. Своєрідність художнього світу Ф. Ґарсіа Лорки.
|
Антиутопія у світовій літературі (2 год.)
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів (за розділами) |
Зміст навчального матеріалу |
Учень / учениця Предметні компетентності Знаннєвий компонент: дає загальну характеристику змісту творів; сприймає літературний твір у контексті епохи та історико-літературного процесу; Діяльнісний компонент: виявляє ознаки антиутопії в тексті; аналізує ідейно-тематичну сутність, сюжет, композицію, проблематику художнього твору; обґрунтовує власну позицію щодо актуальних проблем, порушених у творі; розкриває функції фантастики у творі-антиутопії; Ціннісний компонент: оцінює вчинки персонажів антиутопії; Ключові компетентності Спілкування державною мовою: знаходить у тексті й коментує неологізми (в українському перекладі); Спілкування іноземними мовами: наводить приклади засобів комічного в тексті оригіналу англійською мовою та інтерпретує їх (за умови володіння нею); Математична компетентність: складає схеми, таблиці; Інформаційно-цифрова компетентність: за допомогою цифрових технологій знаходить додаткову інформацію про письменників – представників антиутопії; складає цитатний план твору-антиутопії; Ініціативність і підприємливість: усвідомлює важливість рішучої боротьби проти тоталітарної системи, страху й рабської покірності; бере участь у виконанні завдань дослідницько-пошукового характеру; Ініціативність і підприємливість: висловлює власну позицію щодо того, як подолати наслідки тоталітарної системи в суспільстві й суспільній свідомості; Соціальна та громадянська компетентності: установлює зв’язок антиутопії з розвитком суспільства XX ст.; обговорює соціально-історичні проблеми, порушені у творі; усвідомлює небезпеку тоталітаризму для людини, культури, цивілізації; Обізнаність та самовираження у сфері культури: знаходить і демонструє приклади творів-антиутопій у різних видах мистецтва; Екологічна грамотність і здорове життя: визначає попереджальний зміст твору для сучасності; усвідомлює особисту відповідальність за збереження миру, природи, демократичних засад, життя на планеті Земля. |
Розвиток жанру антиутопії у XX ст.: ознаки та представники. Велика Британія Джордж Оруелл (Ерік Артур Блер, 1903 – 1950). «Скотоферма» або «1984» (1 твір за вибором учителя). Зв’язок творчості Дж. Оруелла із соціально-історичною ситуацією доби. Викриття сутності тоталітарної системи та її ієрархії в антиутопіях митця. Боротьба проти страху й рабської покірності в суспільній свідомості. Образ головного героя в динаміці. Поетика антиутопії (фантастика, мова, символи, алегорії та ін.).
(ТЛ) Антиутопія, конфлікт, сатира, соціальна фантастика. (ЛК) Викривальний пафос антиутопії, спрямований проти тоталітаризму. Антиутопія в кіномистецтві XX–XXI ст. (УС) Антиутопія в українській літературі. (ЕК) Зіставлення фрагментів англійських оригіналів й українських перекладів творів Дж. Оруелла. (МЗ) Історія, художня культура. |
Проблема війни і миру в літературі XX ст. (4 год.)
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів (за розділами) |
Зміст навчального матеріалу |
Учень / учениця Предметні компетентності Знаннєвий компонент: виразно читає, коментує, аналізує літературні твори; Діяльнісний компонент: розкриває особливості художньої побудови творів, характеризує ідейно-тематичний зміст, сюжет, проблематику творів, художні образи; визначає антивоєнний пафос творів, авторську позицію; Ціннісний компонент: аналізує теми та актуальні проблеми творів, висловлює власні судження щодо питань, порушених у творах митців, бере участь в обговоренні проблематики прочитаних текстів; Ключові компетентності Спілкування державною мовою: розкриває поняття «епічний театр», пояснює значення назв творів у зв’язку з їхнім ідейно-художнім змістом; Спілкування іноземними мовами: наводить висловлювання видатних діячів України та світу щодо проблеми війни та миру іноземною мовою (якою володіють), коментує їх; Математична компетентність: створює таблиці, схеми; розкриває внутрішній зв’язок між епізодами, образами творів; Інформаційно-цифрова компетентність: використовує Інтернет для розширення уявлень про зв’язки письменників з Україною, утілення сюжетів творів митців в інших видах мистецтва; Ініціативність і підприємливість: висловлює критичну думку щодо збагачення матінки Кураж за рахунок війни, вияву меркантилізму, прагматизму в людських стосунках; розпізнає уявні і справжні життєві цінності, висловлює власне судження щодо цього; критично оцінює вчинки та висловлювання героїні п’єси Б. Брехта; Соціальна та громадянська компетентності: визначає історичну основу творів, їхню актуальність для сьогодення; Обізнаність та самовираження у сфері культури: виявляє засоби художнього відображення трагедії Другої світової війни у творах письменників XX ст.; Екологічна грамотність і здорове життя: висловлює судження про цінність людського життя; виявляє у творах провідні символи, які спрямовані на протест проти війни й захист миру, розкриває їхній зміст. |
Німеччина Епічний театр Б. Брехта: теоретичні засади й художня практика. Бертольт Брехт (1898 – 1956). «Матінка Кураж та її діти». Б. Брехт – драматург-новатор. Зображення війни як засобу збагачення в драмі «Матінка Кураж та її діти». Ідеї попередження та риси «епічного театру» в п’єсі.
Генріх Белль (1917 – 1985). «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…». Життєвий і творчий шлях письменника. Засудження антигуманної сутності Другої світової війни, її руйнівних наслідків для людства в оповіданні «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…». Образ школи як художня модель нацистської Німеччини. Зображення війни з погляду важко пораненого юного солдата. Символічний зміст назви оповідання, її зв’язок з історією Спарти. Форма твору (внутрішній монолог). Специфіка змалювання образу головного героя (відсутність імені, виразних індивідуальних рис, байдужість до світу, зміни в його внутрішньому світі та ін.). Художні деталі. Підтекст. Авторська позиція. Німецькомовна поезія Пауль Целан (1920 – 1970). «Фуга смерті». Віхи життя й творчості Пауля Целана. «Фуга смерті» – один із найвідоміших творів про Голокост. Художнє новаторство митця. Ключові метафори («чорне молоко світання», «могила в повітрі») як відтворення жахливої реальності Освенціму. Прийом протиставлення. Провідні мотиви та їхня роль у творі. Трансформація біблійних образів і мотивів у творі.
(ТЛ) Епічний театр, підтекст, мотив, композиція. (ЛК) «Матінка Кураж та її діти» в театрі й кіно. Зображення згубності війни в документалістиці й творах мистецтва. (УС) Друга світова війна у творах української літератури. Г. Белль і Україна. Пауль Целан і Україна. (ЕК) Зіставлення образів персонажів. (МЗ) Історія, художня культура. |
Людина та пошуки сенсу існування в прозі другої половини XX ст. (4 год.) (2 твори за вибором учителя)
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів (за розділами) |
Зміст навчального матеріалу |
Учень / учениця Предметні компетентності Знаннєвий компонент: знає основні відомості про життя і творчість Е. М. Гемінґвея, Ґ. Ґарсіа Маркеса, Я. Кавабати; розуміє значення творчості письменників у світовому літературному процесі; Діяльнісний компонент: аналізує ідейно-тематичний зміст, сюжет, композицію, проблематику художніх творів; характеризує персонажів творів, стильові особливості прочитаних текстів; виявляє й аргументує жанрові ознаки творів; Ціннісний компонент: обговорює філософсько-етичні проблеми, порушені у творах; висловлює судження щодо сенсу людського буття, морального вибору людини; робить висновки про значення прочитаних творів для духовного зростання особистості; Ключові компетентності Спілкування державною мовою: тлумачить поняття «повість-притча», «магічний реалізм», «підтекст твору», «національний колорит»; розширює свій лексикон завдяки новим словам і висловам, наявним у прочитаних творах; Спілкування іноземними мовами: читає уривки з повісті «Старий і море» Е. М. Гемінґвея в оригіналі (за умови володіння англійською мовою), зіставляє їх з українськими перекладами; Математична компетентність: доводить аксіому «Сила нації – у національних традиціях»; Компетентності в природничих науках і технологіях: критично оцінює взаємини людини й природи, зображені в прочитаних творах; Інформаційно-цифрова компетентність: створює електронну продукцію (презентації, постери тощо) для популяризації прочитаних творів; Уміння вчитися: використовує різні джерела довідкової інформації (словники, енциклопедії, он-лайн ресурси) для отримання нових знань; Соціальна та громадянська компетентності: оцінює взаємини героїв зі світом, природою, іншими людьми; висловлює думки щодо моральних і соціальних проблем, порушених у творах; усвідомлює роль випробувань у житті особистості; Обізнаність та самовираження у сфері культури: усвідомлює цінність національної самобутності, рідної культури і культурного розмаїття світу; розуміє роль прочитаних творів у популяризації національних традицій різних країн і народів, а також розвитку світової культури; Екологічна грамотність і здорове життя: висловлює судження про цінність людського життя; усвідомлює єдність людини з природою як необхідну умову її здорового життя. |
Загальна характеристика провідних тенденцій прози другої половини ХХ ст.
Ернест Міллер Гемінґвей (1899 – 1961). «Старий і море». Ґабріель Ґарсіа Маркес (1927 – 2014). «Стариган із крилами». Ясунарі Кавабата (1899 – 1972) . «Тисяча журавлів». (2 твори за вибором учителя) США Ернест Міллер Гемінґвей (1899 – 1961). «Старий і море». Віхи життя й творчості митця. «Кодекс честі» героїв Е. М. Гемінґвея. Реалістичний, міфологічний і філософський плани повісті «Старий і море». Символіка образів (риба, море, рибалка, хлопчик та ін.). Образ Сантьяго. Ознаки притчі у повісті. Колумбія Ґабріель Ґарсіа Маркес (1927 – 2014). «Стариган із крилами». Короткі відомості про життя митця, лауреата Нобелівської премії. Специфіка «магічного реалізму» Ґ. Ґарсіа Маркеса. Синтез реального і фантастичного в оповіданні Ґ. Ґарсіа Маркеса «Стариган із крилами». Відображення моральної деградації людства. Символічний зміст образу янгола. Ідея прагнення до внутрішнього вдосконалення, морального відродження, повернення до вічних цінностей.
Японія
Ясунарі Кавабата (1899 – 1972) . «Тисяча журавлів». Ясунарі Кавабата – лауреат Нобелівської премії. Відображення самобутності японської культури у повісті «Тисяча журавлів». Роль чайної церемонії в композиції твору. Провідні ідеї (утвердження ідеї єдності людини з природою, гармонії зі світом, повернення до національних традицій і вічних цінностей). Образна система повісті. Еволюція головного героя (Кікудзі). Символіка. Японські уявлення про красу та їх відображення у творі. Особливості стилю письменника.
(ТЛ) Притча, «магічний реалізм», підтекст, індивідуальний стиль письменника, національний колорит. (ЛК) Відображення специфіки національних культур у літературних творах. Екранізації літературних творів. (УС) Українські переклади і видання творів Е. М. Гемінґвея, Ґ. Ґарсіа Маркеса, Я. Кавабати. (ЕК) Порівняння образів персонажів. (МЗ) Художня культура. |
Література другої половини XX – початку XXI ст. (2 год.) (1 твір за вибором учителя)
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів (за розділами) |
Зміст навчального матеріалу |
Учень / учениця Предметні компетентності Знаннєвий компонент: знає світоглядні й естетичні засади «театру абсурду», його ознаки; рохуміє передумови розвитку постмодернізму, визначає основні принципи його поетики; називає найвідоміших письменників літератури другої половини ХХ – початку ХХІ ст.; розрізняє явища масової та елітарної культури, наводить приклади; розповідає про зв’язки письменників з Україною; Діяльнісний компонент: аналізує проблематику, образну систему, художні особливості прочитаних творів; характеризує образи персонажів; розкриває зміст символів, метафор у прочитаних творах; виявляє риси абсурдистської драми, літератури постмодернізму, роль гротеску та фантастики у текстах; з’ясовує особливості стилю митців; веде діалог щодо проблем, порушених у прочитаних творах; Ціннісний компонент: усвідомлює художню цінність прочитаних творів; обговорює проблеми морального вибору, сенсу людського життя; робить висновки щодо значення творів для розвитку культури й формування сучасного читача. Ключові компетентності Спілкування державною мовою: обговорює прочитані твори, тлумачить поняття «театр абсурду», «постмодернізм», «інтертекстуальність»», «магічний реалізм», готує власні сентенції щодо прочитаних творів у різних жанрах усного і письмового мовлення; збагачує власне мовлення, читаючи українські переклади творів; Математична компетентність: на підставі прочитаного виокремлює головну та другорядну інформацію; Інформаційно-цифрова компетентність: знає електронні сайти українських бібліотек, використовує їх у процесі навчання й читання художньої літератури; створює електронну продукцію (мультимедійні презентації, тощо); Уміння вчитися: використовує різні джерела довідкової інформації (словники, енциклопедії, он-лайн ресурси) для отримання нових знань; Ініціативність і підприємливість: обговорює прочитані твори у парах і групах, бере на себе ініціативу під час обговорення дискусійних питань; працює в команді; Соціальна та громадянська компетентності: з повагою ставиться до культурних надбань інших народів; Обізнаність та самовираження у сфері культури: порівнює прочитані твори та їхнє втілення в інших видах мистецтва. |
Провідні тенденції в драматургії другої половини ХХ ст. Формування «театру абсурду» як явища театрального авангарду в 1950-1960-х рр., його провідні ознаки. Огляд здобутків митців («Гостина старої дами» Ф. Дюрренматта, «Санта-Крус» М. Фріша, «Носороги» Е. Йонеско, «Чекаючи на Годо» С. Беккета). Жанрові новації (драма-притча, трагікомедія та ін.). Значення іронії, гротеcку у творах. Література постмодернізму Постмодернізм – одне із найяскравіших літературних явищ останніх десятиліть ХХ – початку ХХІ ст. Постмодерністське мистецтво: елітарна й масова культура. Милорад Павич (1929 – 2009). «Скляний равлик». Хуліо Кортасар (1914 – 1984). «Менади» (1 твір за вибором учителя) Сербія Милорад Павич (1929 – 2009). «Скляний равлик». Короткі відомості про митця. Утілення в оповіданні «Скляний равлик» рис постмодернізму. Можливість вибору шляхів читання твору як вияв характерної для постмодерністської літератури гри письменника з текстом і читачем, «відмови від монопольного права автора на істину». Варіанти фіналу твору як ознака стилю М. Павича. Значення центральної метафори. Аргентина Хуліо Кортасар (1914 – 1984). «Менади». Короткі відомості про письменника. Фантасмагорична картина безумства натовпу в оповіданні Х. Кортасара «Менади». Відображення сучасних соціальних, психологічних, етичних проблем у творі. Специфіка індивідуального стилю митця: поєднання реалістичних і фантастичних елементів, калейдоскопічність подій, символіка, метафоризм, пародія.
(ТЛ) «Театр абсурду», постмодернізм, інтертекстуальність, «магічний реалізм». (ЛК) Літературні твори другої половини XX ст. в кіно й театрі. (УС) Українські переклади й видання творів Ф. Дюрренматта й Павича. Ф. Дюрренматт і Україна. М. Павич і Україна (ЕК) Зіставлення персонажів, символів, метафор. (МЗ) Історія, художня культура. |
Сучасна література в юнацькому читанні (2 год.) (1-2 твори за вибором учителя та учнів)
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів (за розділами) |
Зміст навчального матеріалу |
Учень / учениця Предметні компетентності Знаннєвий компонент: називає сучасних зарубіжних письменників, твори яких увійшли в коло юнацького читання; знає окремі факти життя сучасних зарубіжних письменників; зміст прочитаних творів; розуміє зв’язок творчості письменника з національними літературними традиціями та сучасними тенденціями світової літератури; Діяльнісний компонент: аналізує ідейно-тематичний зміст, сюжет, композицію, проблематику художніх творів; характеризує образи персонажів; порівнює прочитані твори з текстами дотичної тематики та проблематики, розглянутими в курсах зарубіжної та української літератури; Ціннісний компонент: коментує художні образи, у яких утілено позитивні й негативні явища; висловлює судження про особливості стилю письменників, їхню роль в історії національної та світової культури; Ключові компетентності Спілкування державною мовою: пояснює символічний зміст назв творів; Спілкування іноземними мовами використовує іноземні сайти для пошуку інформації про митців та їхні твори; Математична компетентність: класифікує прочитані твори за жанровою належністю; Інформаційно-цифрова компетентність: використовує ресурси Інтернету для створення доповіді, презентації; Уміння вчитися: створює учнівський проект; Ініціативність і підприємливість: висловлює власні ідеї щодо залучення молоді до читання, реалізує їх, розміщуючи в соцмережах актуальну інформацію про цікаві книжки різних країн і народів; Соціальна та громадянська компетентності: аналізує соціальні, моральні, політичні, історичні проблеми, порушені у прочитаних творах, висловлює судження про них; Обізнаність та самовираження у сфері культури: сприймає твори сучасної літератури в контексті культури країни, яку репрезентує художній твір; зіставляє літературні твори з їхнім утіленням у різних видах мистецтва (кіно, театр, образотворче мистецтво); Екологічна грамотність і здорове життя: коментує результати людської діяльності в природному та суспільному середовищі, відображені у творах літератури.
|
Україна Загальна характеристика розвитку кримськотатарської літератури й культури. Таїр Халілов (нар. 1940 р.). «До останнього подиху». Таїр Халілов – сучасний український кримськотатарський письменник. Близькість прози Халілова до філософії екзистенціалізму. «До останнього подиху» – історія життя, боротьби та любові героя твору, віддзеркалення в ній трагічної долі кримськотатарського народу. Тема депортації кримських татар та свавілля влади. Образ Бекира – людини, котра ніколи не здається. Почуття гідності героя, глибинний зв’язок зі своїм народом. Франція Даніель Пеннак (нар. 1944). «Усе для людожерів». Короткі відомості про митця. Пеннак як автор декларації прав читача. Серія детективних романів «Сага про Малоссена». Образ сучасного Парижа та його мешканців у романі «Все для людожерів». Викриття абсурдності суспільства споживання. Детективна лінія твору. Образ Бенджамена Малоссена. Відкритий фінал. Метафоричний сенс назви роману. Іронічний стиль оповіді. США Стівен Едвін Кінґ (нар. 1947). «Мораль». Короткі відомості про письменника-фантаста. Метафора одержимості як наскрізна тема творів письменника. «Мораль»: проблематика, поетика, жанрова своєрідність. Біблійні мотиви у творі. Психологізм у зображенні персонажів. Підтекст. Сенс назви й фіналу. Художня своєрідність твору (динамізм, інтрига, нагнітання атмосфери, невимушений виклад). Джон Майкл Ґрін (нар. 1977). «Провина зірок». Д. Ґрін – американський письменник, автор книжок для підлітків та молоді, відеоблоґер. «Провина зірок» – розповідь про історію кохання невиліковно хворих юнака та дівчини. Образи головних героїв. Ідея цінності життя. Символіка назви твору. Ліризм, іронічність оповіді. Австралія Маркус Френк Зузак (нар. 1975). «Крадійка книжок». Короткі відомості про митця. «Крадійка книжок» - роман про Другу світову війну. Історія життя дівчинки Лізель Мемінґер. Викриття згубного впливу нацизму у творі. Образи «маленьких людей», які опинилися в умовах фашистської системи. Ідеї людяності, добра, порятунку життя й культури. Книга як символ збереження духовності в жорстокому світу. Форми оповіді.
(ТЛ) Поглиблення понять про класичну і масову літературу, популярні жанри сучасної літератури. (ЛК) Відображення проблем війни і миру, суспільства, сучасної молоді, психології особистості, природи й людини у творах літератури й інших видах мистецтва. (УС) Видатні українські літературознавці XX ст. (ЕК) Трансформації традиційних жанрів у сучасну добу. Зіставлення літературних творів та їх утілення в кіно, театрі, образотворчому мистецтві. (МЗ) Історія, художня культура. |
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів (за розділами) |
Зміст навчального матеріалу |
Учень / учениця Предметні компетентності Знаннєвий компонент: пояснює відмінності зарубіжної літератури від української, світової літератури – від національної; називає видатних представників вітчизняної перекладацької школи, визначає їхній внесок у розвиток українського суспільства; Діяльнісний компонент: розпізнає види перекладів, зокрема художнього, визначає їхні особливості; розкриває роль української перекладацької школи у формуванні сучасного читача; Ціннісний компонент: на підставі власного читацького досвіду робить висновки щодо цінності класичної й сучасної літератури; Ключові компетентності Математична компетентність: класифікує прочитані твори за жанровими й поетикальними ознаками; Інформаційно-цифрова компетентність: використовує цифрові технології для розширення кола читання; Уміння вчитися: отримує потрібну інформацію, використовуючи літературознавчі словники й довідники; Ініціативність і підприємливість: бере участь у виконанні завдань дослідницько-пошукового характеру; виявляє лідерські якості у роботі в парах (групах) над проектом; Соціальна та громадянська компетентності: аргументовано висловлює думки щодо актуальних моральних і суспільних питань, які знайшли відбиток у творах зарубіжної літератури; розуміє необхідність збереження і розвитку культурних надбань різних народів; усвідомлює важливість популяризації в соціумі шедеврів зарубіжної літератури, а також надбань української перекладацької школи; Обізнаність та самовираження у сфері культури: визначає особливості культури інформаційного суспільства (переваги й проблеми) та місце читання художньої літератури в ньому; осмислює роль художньої літератури і художнього перекладу в житті сучасного суспільства і окремої особистості. усвідомлює потребу збереження культурних надбань людства, необхідність читання творів вітчизняних і зарубіжних авторів. Екологічна грамотність і здорове життя: сприймає художню літературу як засіб укріплення духовного здоров’я особистості та нації. |
Узагальнення і систематизація навчального матеріалу.
|
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
викладання навчального предмета «Зарубіжна література»
Професії: «Кравець», «Кухар, кондитер», «Штукатур, лицювальник-плиточник», «Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів, електрозварник ручного зварювання».
І курс
№ розділу |
Тема |
К-ть годин |
1 |
Вступ. Оригінальна й перекладна література в сучасному світі |
8 |
2 |
Проза й поезія пізнього романтизму та переходу до реалізму ХІХ ст. |
8 |
3 |
Роман ХІХ ст. Перехід до модернізму. Взаємодія символізму й імпресіонізму в ліриці |
9 |
4 |
Драматургія кінця ХІХ- початку ХХ ст.. |
10 |
Разом |
35 |
|
ІІ курс
№ розділу |
Тема |
К-ть годин |
1 |
Вступ. Література. Мораль. Людяність. Золоті сторінки далеких епох. Модернізм. |
10 |
2 |
Шедеври європейської лірики першої половини XX століття |
6 |
3 |
Антиутопія у світовій літературі. Проблеми війни і миру в літературі ХХ століття |
8 |
4 |
Людина та пошуки сенсу існування в прозі другої половини XX ст. Література другої половини XX – початку XXI ст. Сучасна література в юнацькому читанні. |
11 |
Разом |
35 |
|
ЗАТВЕРДЖУЮ
Заступник директора
з навчально-методичної роботи ДНЗ «ОПЛ»
__________ Т.Лучко
______ вересня 2025 р.
ПОУРОЧНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
викладання навчального предмета «Зарубіжна література»
Професії: Термін навчання (років):
«Кравець» 3
«Кухар, кондитер» 3,5
«Штукатур, лицювальник-плиточник» 3,3
«Слюсар з ремонту колісних транспортних
засобів, електрозварник ручного зварювання» 3,5
Викладачка: Дегтяренко Т.С.
Розглянуто та схвалено
на засіданні методичної комісії
суспільно-гуманітарного циклу
Протокол №1 від ___ вересня 2025р.
І КУРС
№ з/п |
Зміст уроку
|
Примітки |
ВСТУП. ОРИГІНАЛЬНА І ПЕРЕКЛАДНА ЛІТЕРАТУРА В СУЧАСНОМУ СВІТІ. ЗОЛОТІ СТОРІНКИ ДАЛЕКИХ ЕПОХ |
||
1 |
Значення художньої літератури для людини й людства XXI ст. |
Автор, читач, художній переклад, діалог культур. |
2 |
ПЧ№1. Н.Р.М. Гейман «Чому наше майбутнє залежить від читання». |
|
3 |
РМ№1(п). Твір-роздум “Класична і масова література”. |
|
4 |
Стародавня Греція. Гомер. «Одіссея» |
Міф. |
5 |
Італійське Відродження. Данте Аліґ’єрі. Поема «Божественна комедія» |
Епічна поема. |
6 |
Сюжет і композиція поеми. |
|
7 |
Ренесанс в Англії. Вільям Шекспір. Гамлет». |
Напам’ять (один із монологів) |
8 |
Контрольна робота №1 з теми «Вступ. Оригінальна і перекладна література в сучасному світі. Золоті сторінки далеких епох» (тестові завдання) |
|
ПРОЗА Й ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ ТА ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ XIX СТ. |
||
9 |
Романтизм у Німеччині. Ернст Теодор Амадей Гофман. «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер». |
Гротеск, фантастика, соціальна сатира, психологізм |
10 |
Протиставлення філістерів та ентузіастів як провідний конфлікт творчості Е. Т. А. Гофмана. |
|
11 |
Сюжет і композиція повісті «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер». |
|
12 |
Гротескні образи. Викривальний зміст та символіка повісті. |
|
13 |
Романтизм в США. Волт Вітмен. Збірка «Листя трави» |
Верлібр |
14 |
Тематика, проблематика, композиція збірки «Листя трави». |
Напам’ять (уривок) |
15 |
РМ№2(у). Виразне читання віршів митця. |
|
16 |
Контрольна робота №2 з теми «Проза й поезія пізнього романтизму та переходу до реалізму ХІХ століття» (твір) |
|
РОМАН XIX СТ. ПЕРЕХІД ДО МОДЕРНІЗМУ. ВЗАЄМОДІЯ СИМВОЛІЗМУ Й ІМПРЕСІОНІЗМУ В ЛІРИЦІ |
||
17 |
Особливості роману ХІХ ст. Оскар Вайльд. «Портрет Доріана Грея». |
Роман та його різновиди, індивідуальний стиль. |
18 |
Проблема краси й моралі в романі. |
|
19 |
Еволюція головного героя роману «Портрет Доріана Грея». |
|
20 |
Традиції і новаторство О. Вайльда в жанрі роману. |
|
21 |
РМ№3(п). «Портрет Доріана Грея» слід вважати моральною чи аморальною книгою? |
|
22 |
Модернізм. Ш. Бодлер. Збірка «Квіти зла». |
Модернізм. |
23 |
Поезія французького символізму. П. Верлена |
Символізм, імпресіонізм, сугестія Напам`ять |
24 |
А. Рембо. Сонет «Голосівки». Вірш «Моя циганерія». |
Неоромантизм, символ |
25 |
Контрольна робота № 3 з теми «Роман ХІХ ст. Перехід до модернізму. Взаємодія символізму й імпресіонізму в ліриці» (тестові завдання) |
|
ДРАМАТУРГІЯ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ. СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА В ЮНАЦЬКОМУ ЧИТАННІ |
||
27 |
Зміни в драматургії на межі ХІХ-ХХ ст. Моріс Метерлінк. Драма - феєрії «Синій птах». |
Підтекст, драма-феєрія |
28 |
Йоанна Яґелло (нар. 1974). «Кава з кардамоном». |
|
29 |
Проблема батьків і дітей. |
|
30 |
РМ№4(у). «Якщо немає боротьби, немає прогресу» |
|
31 |
Характеристика образів твору |
|
32 |
Диспут «Роль сім’ї в житті людини» |
|
33 |
ПЧ№2. Йоанна Яґелло «Шоколад із чилі» |
|
34 |
Література та рекомендації на літо. |
|
35 |
Контрольна робота №4 з теми «Драматургія кінця ХІХ – початку ХХ ст. Сучасна література в юнацькому читанні» (твір) |
|
Разом 35 годин |
||
ІІ КУРС
№ з/п |
зміст уроку |
Примітка |
Вступ. Література. Мораль. Людяність. Золоті сторінки далеких епох. Модернізм. |
||
1 |
Значення літератури та культури для збереження миру й духовності. |
ТЛ. Діалог культур, художній переклад |
2 |
Німецьке Просвітництво. Й.В. Ґете. Трагедія «Фауст». |
|
3 |
Характеристика головних образів трагедії. |
ТЛ. художній образ. ТЛ,Трагедія. Напам’ять |
4 |
Франц Кафка. Новела «Перевтілення». |
ТЛ. Модернізм, гротеск, сатира. |
5 |
РМ№1(п). Образ Грегора Замзи: проблемність, метафоричність, символічність. |
|
6 |
Сюжет і композиція твору. |
|
7 |
Альбер Камю (1913-1960). Роман «Чума» |
|
8 |
|
|
9 |
РМ№2(у). Складання анкети-характеристики героя (за прочитаними творами) |
|
10 |
Контрольна робота № 1 з теми «Вступ. Література. Мораль. Людяність. Золоті сторінки далеких епох. Модернізм» (різнорівневі завдання). |
|
Шедеври європейської лірики першої половини XX століття |
||
11 |
Європейська лірика XX ст. Ґійом Аполлінер. «Міст Мірабо». |
ТЛ Вірш, поема, авангардизм, символізм, футуризм. Напам’ять |
12 |
Федеріко Ґарсіа Лорка (1898 – 1936). Віхи творчого шляху. |
|
13 |
Ф.Ґ. Лорка «Про царівну Місяцівну», «Гітара». |
|
14 |
Контрольна робота №2 з теми «Шедеври європейської лірики першої половини XX століття» |
|
15 |
ПЧ№1.Райнер Марія Рільке. «Орфей, Еврідіка, Гермес» |
ТЛ Ліричний герой. Напам’ять |
Антиутопія у світовій літературі. Проблеми війни і миру в літературі ХХ століття
|
||
16 |
Джордж Оруелл (Ерік Артур Блер, 1903 – 1950). Життя і творчість митця |
Антиутопія, конфлікт, сатира, соціальна фантастика |
|
17 |
Джордж Оруелл. Антиутопія «Скотоферма» |
|
|
18 |
ПЧ№2. Джордж Оруелл. Роман «1984». |
|
|
19 |
Бертольд Брехт (1898 – 1956). Драма «Матінка Кураж та її діти». |
Епічний театр, підтекст, мотив, композиція. |
|
20 |
Сюжет і композиція драми. |
|
|
21 |
Генріх Белль (1917 – 1985). «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…». |
|
|
22 |
РМ№3(у). Урок однієї поезії. Пауль Целан (1920 – 1970). «Фуга смерті». |
|
|
23 |
Контрольна робота №3 з теми «Антиутопія у світовій літературі. Проблеми війни і миру в літературі ХХ століття» (твір). |
||
Людина та пошуки сенсу існування в прозі другої половини XX ст. Література другої половини XX – початку XXI ст. Сучасна література в юнацькому читанні. |
|||
24 |
Ернест Міллер Гемінґвей (1899 – 1961). «Старий і море». |
Притча, «магічний реалізм», підтекст |
|
25 |
Сюжет і композиція повісті |
|
|
26 |
Ґабріель Ґарсіа Маркес (1927 – 2014). Короткі відомості про життя митця. |
|
|
27 |
Оповідання «Стариган із крилами». Сюжет і композиція. |
|
|
28 |
РМ№4(п). Чи повернеться до людей янгол? |
|
|
29 |
Формування «театру абсурду» як явища театрального авангарду в 1950-1960-х рр. |
«Театр абсурду», |
|
30 |
Джон Майкл Ґрін (нар. 1977). Роман «Провина зірок» |
|
|
31 |
Сюжет і композиція роману. |
|
|
32 |
Маркус Френк Зузак (нар. 1975). Роман «Крадійка книжок». |
Популярні жанри сучасної літератури. |
|
33 |
Сюжет і композиція роману. |
|
|
34 |
Контрольна робота №4 з теми «Людина та пошуки сенсу існування в прозі другої половини XX ст. Література другої половини XX – початку XXI ст. Сучасна література в юнацькому читанні» (тести) |
||
35 |
Підсумковий урок |
|
|
Разом |
35 годин |
||
Критерії оцінювання навчальних досягнень із зарубіжної літератури
-
Рівні навчальних досягнень
учнів
Бали
Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти (ЗО)
Початковий
1
ЗО відтворюють матеріал на елементарному рівні, називаючи
окремий літературний факт або явище.
2
ЗО розуміють навчальний матеріал на елементарному рівні його
засвоєння, відтворюють якийсь фрагмент окремим реченням.
3
ЗО сприймають навчальний матеріал, дають відповідь у формі
зв’язного висловлювання (з допомогою вчителя).
Середній
4
ЗО володіють літературним матеріалом на початковому рівні його засвоєння, відтворюють незначну його частину, дають визначення
літературного явища без посилання на текст.
5
ЗО володіють матеріалом та окремими навичками аналізу
літературного твору, з допомогою вчителя відтворюють матеріал й наводять приклади з тексту.
6
Зо учні володіють матеріалом, відтворюють значну його частину, з допомогою вчителя знаходять потрібні приклади в тексті
літературного твору.
Достатній
7
ЗО володіють матеріалом і навичками аналізу літературного твору
за поданим учителем зразком, наводять окремі власні приклади на підтвердження певних суджень.
8
ЗО володіють матеріалом, навичками текстуального аналізу на рівні цілісно – комплексного уявлення про певне літературне явище, під керівництвом учителя виправляють допущені помилки, добирають переконливі аргументи на підтвердження
власного судження.
9
ЗО володіють матеріалом та навичками цілісно- комплексного аналізу художнього твору, систематизують та узагальнюють набуті знання, самостійно виправляють допущені помилки, добирають переконливі аргументи на підтвердження власного
судження.
Високий
10
ЗО володіють матеріалом та навичками цілісно- комплексного аналізу літературного твору, виявляють початкові творчі здібності, самостійно оцінюють окремі нові літературні явища, знаходять і виправляють допущені помилки, працюють з різними джерелами інформації, систематизують та творчо використовують дібраний
матеріал.
11
ЗО на високому рівні володіють матеріалом, вміннями і навичками аналізу художнього твору, висловлюють свої думки, самостійно оцінюють різноманітні явища культурного життя,
виявляючи власну позицію щодо них.
12
ЗО вільно володіють матеріалом та навичками текстуального аналізу літературного твору, виявляють особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень різноманітних навчальних завдань, до використання набутих знань та вмінь у нестандартних ситуаціях, схильність до літературної творчості.
Вимоги до оцінювання контрольних творів
Рівень |
Бали |
Вимоги до оцінювання навчальних |
Грамотність |
|
|
|
досягнень здобувачів освіти (ЗО) |
Припустима кількість |
Припустима кількість |
|
|
|
орфографічних |
лексичних, |
|
|
|
і |
граматичних |
|
|
|
пунктуаційних |
і |
|
|
|
помилок |
стилістичних |
|
|
|
|
помилок |
Початковий |
1 |
Побудованому ЗО тексту бракує зв’язності й цілісності, урізноманітнення потребує лексичне та граматичне оформлення роботи. |
15 -16 і |
|
|
|
більше |
|
|
|
2 |
Побудоване ЗО висловлювання характеризується фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; лексика і граматична будова мовлення потребує збагачення й урізноманітнення. |
13 - 14 |
|
|
|
|
9 - 10 |
|
|
3 |
ЗО слід працювати над виробленням умінь послідовніше й чіткіше викладати власні думки, дотримуватися змістової та стилістичної єдності висловлювання; лексика й граматична будова його потребує збагачення та урізноманітнення. |
11 -12 |
|
Середній |
4 |
Висловлювання ЗО за обсягом складає дещо |
9 - 10 |
|
|
|
більше половини від норми і |
|
|
|
|
характеризується певною завершеністю, |
|
|
|
|
зв’язністю; розкриття теми має бути |
|
|
|
|
повнішим, ґрунтовнішим і послідовнішим; |
|
|
|
|
чіткіше мають розрізнятися основна та |
|
|
|
|
другорядна інформація; добір слів потребує |
|
|
|
|
урізноманітнення; більше має |
|
|
|
|
використовуватися авторська лексика. |
|
|
|
5 |
За обсягом робота ЗО наближається до норми, загалом є завершеною, тему значною мірою розкрито, має бути увиразнена основна думка, посилена єдність стилю, мовне оформлення різноманітнішим. |
7 - 8 |
7 - 8 |
|
6 |
За обсягом висловлювання ЗО сягає норми, його тема розкривається, виклад загалом зв’язний, але учневі ще слід працювати над умінням самостійно формулювати судження, належно їх формулювати, точніше добирати слова й синтаксичні конструкції. |
5 - 6 |
|
Достатній |
7 |
ЗО самостійно створює достатньо повний, зв’язний, з елементами самостійних суджень текст, вдало добирає лексичні засоби, але ще має вдосконалювати вміння чітко висвітлювати тему, послідовно її викладати, належно аргументувати основну думку. |
4 |
|
|
8 |
ЗО самостійно будує достатньо повне, осмислене висловлювання, загалом ґрунтовно висвітлює тему, добирає переконливі аргументи на їх користь, проте має ще працювати над урізноманітненням словника, граматичного та стилістичного оформлення роботи. |
|
5 -6 |
|
|
3 |
|
|
|
9 |
ЗО самостійно будує послідовний, повний, |
|
|
|
|
логічно викладений текст, загалом розкриває |
|
|
|
|
тему, висловлює основну думку; вдало |
|
|
|
|
добирає лексичні засоби, проте ще має працювати над умінням виразно висловлювати позицію і належно її аргументувати. |
|
|
Високий |
10 |
ЗО самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, певним чином аргументує різні погляди на проблему,, робота відзначається багатством словника, , граматичною правильністю, дотриманням стильової єдності й виразності тексту. |
|
|
|
|
1 |
3 |
|
|
11 |
ЗО самостійно будує послідовний , повний текст,ураховує комунікативне завдання; аргументовано, чітко висловлює власну думку, зіставляє її з думками інших, уміє пов’язати обговорюваний предмет із власним життєвим досвідом, добирає переконливі докази для обґрунтування тієї чи іншої позиції з огляду на необхідність розв’язувати певні життєві проблеми; робота відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю. |
|
|
|
|
1(негруба) |
2 |
|
|
12 |
ЗО самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою та оформленням висловлювання відповідно до мовленнєвої ситуації; повно, вичерпно висвітлює тему; добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, використовує набуту з інших джерел інформацію для розв’язання певних життєвих проблем; робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю та різноманітністю , стилістичною довершеністю. |
|
|
|
|
1 |
10 – 11 клас
Вимоги до формального есе
Обсяг – 1 – 2 сторінки тексту (120-200 слів).
Есе повинно сприйматися як цілісний твір, ідея якого зрозуміла й чітка.
Кожен абзац есе розкриває одну думку.
Необхідно писати стисло і ясно. Есе не повинно містити нічого зайвого, має нести лише інформацію, необхідну для розкриття ідеї есе, власної позиції автора.
Есе має відрізнятися чіткою композиційною побудовою, бути логічним за структурою. В есе, як і в будь-якому творі, повинна простежуватися внутрішня логіка, що визначається, з одного боку, авторським підходом до обговорюваного питання, а з іншого – самим питанням. Необхідно уникати різких стрибків від однієї ідеї до іншої, думка має розкриватися послідовно.
Есе повинно засвідчити, що його автор знає й осмислено застосовує теоретичні поняття, терміни, узагальнення, ідеї.
Есе має містити переконливе аргументування порушеної проблеми.
Критерії оцінювання виразного читання напам’ять художніх творів (О.О. Ісаєва)
Рівні навчальних досягнень |
Критерії оцінювання |
|
Початковий |
1 |
ЗО монотонно читає напам’ять лише окремі фрази художнього тексту. |
|
2 |
ЗО невиразно читає напам’ять невеличкий фрагмент рекомендованого для вивчення твору. |
|
3 |
ЗО читає напам’ять недостатній за обсягом уривок твору зі значною кількістю фактичних мовленнєвих помилок. |
Середній |
4 |
При читанні напам’ять твору ЗО допускає значну кількість помилок різного характеру. |
|
5 |
ЗО читає вивчений напам’ять твір зі значними змістовними неточностями, порушенням правил техніки мовлення. |
|
6 |
ЗО читає напам’ять художній твір з окремими орфоепічними та змістовними огріхами. |
Достатній |
7 |
При читанні напам’ять твору учень правильно, чітко передає зміст твору, але виконує його невиразно, монотонно. |
8 |
Вивчений напам’ять твір ЗО читає з окремими декламаційними огріхами. |
|
9 |
ЗО виразно читає напам’ять вивчений твір, але час від часу допускає змістовні неточності. |
|
Високий |
10 |
ЗО виразно, без помилок та неточностей, декламує твір напам’ять. |
11 |
Вивчений напам’ять твір ЗО декламує, виявляючи індивідуальне розуміння тексту, своє ставлення до прочитаного. |
|
12 |
Читання напам’ять твору відзначається високим рівнем артистизму, мовленнєвої вправності,, особистим ставленням до прочитаного, вмінням висловити мету читання твору. |
|