Програма виховної роботи з класним колективом "Нове покоління"

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Управління освіти і науки

Хмельницької облдержадміністрації

Управління освіти і науки

Кам’янець-Подільської міської ради

Науково-методичний центр

Кам’янець-Подільська загальноосвітня школа

 І-ІІІ ступенів №15 Хмельницької області

 

 

 

 

 

 

 

 

Е.П.Голдибан, С.Д.Залевська

 

Нове покоління

(програма виховної роботи з класним колективом)

 

 

 

 

 

 

                                      2012 р.

 

Автори: Голдибан Елла Петрівна – вчитель анлійської мови Кам’янець-Подільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №15,

                  Залевська Світлана Дмитрівна – заступник директора з виховної роботи Кам’янець-Подільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №15.

 

Рецензенти: Слободянюк В.П. – директор Кам’янець-   Подільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №15,

                          Чижевська О.М. – заступник директора Кам’янець-Подільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №15.

Схвалено педрадою Кам’янець-Подільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №15. Протокол №11 від 30.10.2012 р.

Голдибан Е.П., Залевська С.Д.

Нове покоління. Програма виховної роботи з класом. –  Кам’янець-Подільський, 2012. –  с.

 

Матеріал посібника сформовано відповідно до Програми «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України».

Програма виховної роботи містить теоретичні та практичні аспекти організації виховної роботи з класним колективом  школи ІІ ступеня (5 – 11 класи) через використання ІКТ, КТС, проектних технологій. Запропонована програма сприятиме вихованню успішної особистості, спроможної до самореалізації та самоактуалізації у сучасному суспільстві.

Посібник адресований заступникам з виховної роботи, класним керівникам для організації навчально-виховного процесу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

Вступ	5
Програма виховної роботи «Нове покоління» для учнів 5-11 класів	7
Основні завдання виховної роботи за класами	20
План реалізації програми	26
Напрями роботи з класними колективами	30
Глосарій	38
Список використаних джерел	57
Додатки	60
Додаток 1. Зразок створення учнівського міні-проекту «Моє рідне місто»	60
Додаток 2. Алгоритм створення презентації	62
Додаток 3. Вимоги до організації режиму роботи учнів на персональному комп’ютері	64
Додаток 4. Модель випускника	66
Додаток 5. Приклад учнівського міні-проекту по створенню вітальних листівок до дня народження «Наші іменинники»(за напрямом «Ціннісне ставлення до людей. Ціннісне ставлення до родини»)	67
Додаток 6. Приклад учнівського міні-проекту «Моє місто» (за напрямом «Ціннісне ставлення до суспільства та держави»)	68
Додаток 7. Приклад учнівського міні-проекту «Ми – п’ятикласники» (за напрямом «Учень та його дозвілля»)	91

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

   Істинна ціль виховання –  це

максимальний розвиток особистості в

 розумно організованому суспільстві,

 яке буде служити їй, і якому

 вона буде служити.

                                                        С.Френе

Нестримно змінюється час, змінюється суспільство і стосунки між людьми. Виховання є одним з найважливіших компонентів освіти в інтересах людини, суспільства, держави.

Ще з дитинства усім відоме уявлення стародавніх індійців про походження та існування Землі, яка трималась на трьох китах. Так і діяльність сучасного класного керівника тримається на китах, але їх значно більше: учні, батьки, вчителі, громадські організації і т.д. Усі вони взаємно існують у «сприятливому середовищі» (за С.Френе), яке, у свою чергу, складається з багатьох інших середовищ. Як же правильно організувати те розумне сприятливе середовище для учнів, їх батьків, вчителів-предметників та класного керівника?

Процес становлення незалежної демократичної України з її прагненням стати членом європейської спільноти передбачає утвердження в суспільстві цивілізованих норм життя на основі загальнолюдських цінностей та духовних, моральних, культурних засад, що передбачає використання та впровадження у виховному процесі сучасних педагогічних технологій та методів. Ці та інші завдання можна успішно реалізувати через програму "Нове покоління", яка реалізує велике прагнення вихованців класу не втратити власну індивідуальність у глобальному світовому суспільстві, та знайти у ньому своє місце, а також допоможе виховати справжніх сучасних громадян-патріотів української держав. У результаті майбутні випускники стануть інноваційними людьми, з інноваційним типом мислення, культури, із здатністю до інноваційної діяльності, які зможуть розумно існувати у розумному середовищі, розумно змінюватись разом із цим середовищем собі та йому на користь, що є особливо актуальним саме в наш час.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Програма виховної роботи

«Нове покоління» для учнів 5-9 класів

Програма «Нове покоління» розрахована на п’ять років і призначена для організації виховної роботи з учнями 5-9-х класів. Змістом програми передбачено залучення підлітків до різних видів діяльності та створення умов для всебічного зростання особистості через використання ІКТ, КТС, проектних технологій. Програма виховної роботи з учнями включає в себе шість розділів:

• ставлення до суспільства і держави;
• ставлення до родини, людей;
• ставлення до природи та праці;
• ставлення до себе;
• учень та інтелект, учень та ІКТ;
• учень та дозвілля.

У процесі роботи з учнями за програмою передбачено активне залучення учнів до КТС та використання ІКТ: виконання різноманітних пошукових та дослідницьких завдань, зустрічі з цікавими людьми, інтерактивні вправи та ігри, які цікаві для учнів середнього шкільного віку, спонукають їх до активної участі на заняттях та заохочують молодь до прийняття позитивних рішень. Кінцевим результатом вивчення кожного розділу протягом навчального року стає реалізація міні-проектів, створених учнями в процесі навчання (додатки 1, 2).

 

Розділ І «Ставлення до суспільства і держави»

Мета роботи – виховання громадянсько-патріотичних почуттів, прагнення до самореалізації особистості; розвиток навичок самостійної роботи, ефективної взаємодії з людьми в сучасному полікультурному суспільстві; знайомство з традиціями, цінностями і нормами національної культури; формування в учнів відповідних знань про право, правові норми як регулятори поведінки людини в суспільстві і відносин між особистістю і державою, що вимагають самостійного усвідомленого вибору поведінки і відповідальність за нього.

Завдання:

• формування в учнів правової культури, вільного і відповідального самовизначення в сфері правових відносин з суспільством;
• формування гуманістичного світогляду, усвідомлення своїх прав і прав інших людей;
• навчання вирішенню завдань правового виховання, пов'язаних з проблемою морального саморозвитку і самовдосконалення;
• виховання громадянсько-патріотичної і духовно моральної свідомості на основі збереження культурно-історичної спадщини, вітчизняних традицій через залучення учнів до вивчення історії рідного краю, міста;
• виховання учнів у дусі демократії, особистісної гідності, поваги до прав людини, громадянськості, патріотизму.

 

Розділ ІІ «Ставлення до родини і людей»

Мета роботи - максимальне наближення інтересів батьків і педагогів по формуванню розвиненої особистості; спільна творча діяльність учнів і педагогів; консультування і рішення проблем сімейного виховання дітей-підлітків; батьківські збори не збори для нотації, а зустріч однодумців з одними радощами і проблемами; робота зі шкільним соціальним психологом, педагогом для вирішення нагальних питань і проблем.

 

 

Завдання:

• формування моральної активності особистості, проявів чуйності, чесності, правдивості, працелюбності, справедливості, гідності, милосердя, толерантності, совісті, терпимості до іншого, миролюбності, доброзичливості, готовності допомогти іншим і т.п.;
• формування вміння працювати з іншими;
• формування протистояти виявам несправедливості, жорстокості;
• формування єдності моральної свідомості та поведінки, слова і діла;
• формування активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції;
• організація і спільне проведення дозвілля дітей і батьків;
• організація психолого-педагогічної освіти батьків через систему батьківських зборів, тематичних і індивідуальних консультацій, бесід;
• створення умов для сприятливої взаємодії всіх учасників навчально-виховного процесу - педагогів, батьків і дітей;
• організація цілеспрямованої освіти батьків з питань виховання дітей, використання активних форм просвітницької діяльності.

 

Розділ ІІІ «Ставлення до природи та праці»

Мета роботи -  сприяти усвідомленню дитиною самоцінності природи та соціальної значущості праці у житті людини; почутті особистої причетності до збереження природних багатств, відповідальності за них; здатності особистості гармонійно співіснувати з природою; розвиненої потреби в трудовій активності, ініціативності, розуміння економічних та екологічних законів і проблем суспільства та засобів їх розв'язання, готовності до творчої діяльності, конкурентоспроможності й самореалізації.

 

 

Завдання:

•    формування почуття відповідальності, вимогливості до себе, охайності, дбайливості, дисциплінованості, старанності, наполегливості;
•    формування позитивно-емоційного ставлення до праці як до форми буття і способу самореалізації особистості;
•    формування здатності до усвідомленого вибору майбутньої професії в ім'я національного державного інтересу;
•    формування розуміння соціальної значимості праці в житті людини, естетики та культури праці в традиціях українського народу;
•    формування здатності до проектування свого професійного становлення;
•    формування активної життєвої позиції щодо оздоровлення довкілля, ефективного і ощадливого використання всіх видів ресурсів,потреби в оздоровленні довкілля та участі у природоохоронній діяльності.

 

Розділ ІV «Ставлення до себе»

Мета роботи - допомогти учням усвідомити моральні норми і правила: навички моральної поведінки (правила хорошого тону, культури поведінки і відносин), почуття власної національної гідності і поваги до інших націй і народів (формування політичної свідомості); прагнення до пізнання себе і свого місця на землі, формування не тільки поглядів і відносин, але й переконань особистості, що вимагають реалізації в її поведінці та вчинках.

Завдання:

•     формування в учнів етичне ставлення до оточуючих людей;
•     формування в учнів усвідомлення цінності людського життя;
•     формування норм власної поведінки;
•     формування прагнення бути фізично здоровою людиною;
•     формування усвідомлення наслідків негативного впливу шкідливих звичок на здоров'я людини;
•     формування конструктивного підходу до вирішення різних життєвих ситуацій.

 

 

Розділ V «Учень та інтелект. Учень та ІКТ»

Мета роботи - надання допомоги учням у розвитку здатності діяти доцільно, мислити раціонально та ефективно, проявляти свої інтелектуальні вміння в навколишньому середовищі, здійснення розумової освіти учнів в області наук, діяльності, спілкування; формування механізму самоорганізації розумової діяльності; розвиток індивідуальних інтелектуальних здібностей і пізнавальних можливостей учнів; розвиток свідомості і самосвідомості учнів, їх творчого потенціалу.

Завдання:

• формування пізнавальних інтересів учнів;
• створення сприятливих умов для розвитку особистості учнів, вільного і повного розкриття їх здібностей;
• визначення кола реальних навчальних можливостей учня, його найближчої зону розвитку;

• навчання учнів творчо засвоювати певну суму базових знань та використовувати допоміжне інформаційне супроводження, необов’язкове для запам’ятовування;
• навчання дітей навчатися впродовж життя для успішної адаптації в умовах змін роду діяльності;
• навчання використовувати, практично застосовувати набуті знання;
• розвиток вміння користуватися ІКТ в процесі свого життя.

 

Розділ VІ «Учень та дозвілля»

Мета роботи - гармонізація і розвиток творчих здібностей людини, залучення учнів до естетичних цінностей, розвиток естетичного сприйняття навколишнього світу і здатності цінувати і створювати прекрасне; розвиток естетичних почуттів і емоцій, розвиток уяви; індивідуальне естетичне виховання, спрямоване на розвиток художніх задатків, здібностей і схильностей учнів; формування механізму естетичного самоосвіти.

Завдання:

•                     створення умов для саморозвитку особистості, її самооцінки;
•                     формування пізнавального інтересу до мистецтв, їх взаємодії та взаємозв'язку;
•                     формування здатності до творчої діяльності у мистецькій сфері;
•                     формування художньо-естетичних смаків, емоцій, почуттів та культури мислення та поведінки.

Кожен розділ програми включає три рівні мотивації:

•             інформаційний, де учні отримують детальну інформацію з визначеної проблеми;
•             емоційний – налаштування лише на позитивні зміни;
•             моральний – направлений на формування особистості через залучення до системи загальнолюдських цінностей.

 

 

Мета програми

Виховання духовно розвиненої особистості, спроможної вести творчий спосіб життя, мати активну громадянську позицію, бути екологічно і економічно грамотною, володіти духовною культурою, вміти визначитися і адаптуватися в умовах сучасного інформаційного суспільства з позитивним відношенням до життя.

 

Завдання програми

1. Формування класного колективу, в якому для кожного буде створена атмосфера емоційного комфорту.

2. Формування соціально значущих цінностей особистості:

• ціннісного ставлення до себе;
• ціннісного ставлення до сім’ї, родини, людей;
• ціннісного ставлення до праці;
• ціннісного ставлення до природи;
• ціннісного ставлення до культури і мистецтва;
• ціннісного ставлення до суспільства і держави.

3. Створення сприятливого середовища для фізичного, інтелектуального, морального і духовного розвитку дітей.

4. Формування стійкої потреби особистості в постійному саморозвитку, самореалізації .

5. Забезпечення зростання креативності вихованців через використання Інтернет-контенту та інформаційних технологій.

Вихідними принципами педагогічної діяльності мають бути: систем­ність, доступність, зв'язок із життям, урахування вікових та індивідуаль­них особливостей учнів, особистісно орієнтований, діяльнісний та комп­лексний підходи до організації виховного процесу, оптимальний вибір форм та методів роботи.

                                         Принципи програми

• принцип громадянськості;
• принцип свідомості та активності;
• принцип спадкоємності, систематичності і послідовності;
• принцип відповідності віковими та індивідуальним особливостям;
• принцип доступності;
• принцип науковості;
• принцип міцності;
• принцип гуманізації;
•     принцип зв'язку навчання з життям.

Структура програми відображає наступність у роботі з підлітками складається з таких основних напрямів:                                                                                                                -   здоров'я,

• спілкування,
• навчан­ня,
• дозвілля.

Організація діяльності за цими напрямами передбачає за­своєння учнями основних понять та вмінь, навичок. Основни­ми засадами формування соціально активної особистості є використан­ня надбань національної та світової культури, застосування комплексу методів, нетрадиційних форм та засобів організації виховного процесу з підлітками.

                       Складовими структури програми є:

• напрям діяльності,
• зміст діяльності,
• визначення форм та методів,
• навчання користування ІКТ,
• КТС,
• створення міні-проектів.

Робота за програмою ґрунтується на організації різнопланової ді­яльності школярів та тісній співпраці класного керівника з педагогом-організатором, практичним психологом, соціальним педагогом, учи­телями, медичною сестрою та лікарем-педіатром, батьками та громад­ськістю.

Учні оволодівають вміннями та практичними навичками:

• соціальної й політичної компетентності;
• комунікативної й інформаційної компетентності;
• професійної компетентності;
• здатності самостійно планувати свою діяльність;
• самостійно приймати рішення і нести відповідальність за результати своєї діяльності;
• розвитку своєї ініціативності;
• готовності до самоосвіти, набуття вмінь працювати з різними джерелами інформації;
• набуття вмінь працювати в групі;
• набуття вмінь створювати та реалізовувати проекти;
• оволодіння корпоративною культурою;
• розвитку своєї мобільності;
• уміння брати участь в управлінні;
• набуття вмінь додержуватись здорового способу життя, культури поведінки;
• здатності до самостійного аналізу життєвих реалій, прийняття відповідальних рішень;
• здатності до життєвого та професійного вибору.

Кінцевим результатом реалізації програми стане:

1. Формування згуртованої дружньої співдружності вчителі, дітей і батьків, створення позитивної репутації класу.

     2. Залучення всіх учнів в активну діяльність класу і школи.

     3.  Формування в учнів свідомої самодисципліни, навичок культури поведінки.

4. Формування в учнів екологічної та економічної грамотності.

5. Формування в учнів вміння визначатися та адаптуватися в умовах сучасного інформаційного суспільства з позитивним відношенням до життя.

    6. Розкриття і розвиток здібностей кожної дитини, підвищення її навчальної мотивації.

    7. Розвиток прагнення до саморозвитку і самореалізації в сучасному глобалізованому суспільстві.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні завдання виховної роботи за класами

5 клас

Мета роботи - формування эстетико-ціннісних орієнтацій особистості; розвиток здібностей до творчості. Формування дитячого колективу.

Вікові особливості:

10-11 років - кінець дитинства, період, що безпосередньо передує підлітковому. У цей час діти в основному врівноважені, спокійні, вони відкрито і довірливо відносяться до дорослих, визнають їх авторитет, чекають від вчителів, батьків, дорослих допомоги і підтримки.

Основні завдання:

• оволодіння базовими шкільними знаннями та вміннями;
• формування вміння вчитися в середній школі;
•  розвиток навчальної мотивації, формування інтересів;
• розвиток навичок співпраці з однолітками, вміння змагатися з іншими, правильно і різнобічно порівнювати свої результати з успішністю інших;
• формування вміння досягати успіху і правильно ставитися до власних успіхів і невдач, розвиток впевненості в собі;
• формування уявлення про себе як про вмілому людину з великими можливостями розвитку.

 

6 клас

Мета роботи - формування класного колективу, становлення дружніх партнерських відносин. Розвиток творчого потенціалу.

Вікові особливості:

11-13 років - молодший підлітковий вік. Це період підвищеної активності, прагнення до діяльності, значного зростання енергії школяра. Шестикласники характеризуються різким зростанням пізнавальної активності і допитливості, виникненням пізнавальних інтересів. У цей період підліткові стає цікаво багато, що виходить далеко за рамки його повсякденного життя.

Основні завдання:

• формування нового рівня логічного мислення, пам'яті, вибіркової стійкої уваги;
• формування широкого спектру здібностей та інтересів, виділення кола стійких інтересів;
• формування інтересу до іншої людини як до особистості;
• розвиток інтересу до себе, прагнення розібратися в своїх здібностях, вчинках, формування первинних навичок самоаналізу.

 

7 клас

Мета роботи - формування та подальше зміцнення класного колективу через розкриття партнерських взаємовідносин серед вихованців.

Вікові особливості:

11-13 років - важливою особливістю мислення підлітка є його критичність. У дитини, який завжди і з усім погоджується, з'являється своя думка, яку вона намагається демонструвати якомога частіше, таким чином, заявляючи про себе. Діти в цьому віці схильні до суперечок і заперечень.

Основні завдання:

•     розвиток і зміцнення почуття дорослості, формування адекватних форм затвердження самостійності, особистісної автономії;
•     розвиток почуття власної гідності, внутрішніх критеріїв самооцінки:
•     розвиток форм і навичок особистого спілкування в групі однолітків, способів взаєморозуміння;
•     розвиток моральних почуттів, форм співчуття і співпереживання іншим людям;
•     формування уявлень про зміни, що відбуваються, пов'язаних з ростом і статевим дозріванням.

 

8 клас

Мета роботи - виховання доброго ставлення до життя, уміння знаходити в ньому радість і бажання творити добро; формування морального ставлення до людини праці, природи; розвиток пізнавальних інтересів учнів, їх творчої активності.

Вікові особливості:

13-14 років - початок тривалого і, на думку багатьох, одного з найважливіших періодів розвитку людини, період, який прийнято описувати як «вік другого народження особистості» (Ж.-Ж. Руссо). У психологічному вигляді 13-літнього підлітка багато в чому зберігаються дитячі особливості та найбільш повне втілення отримують ті лінії розвитку, які простежуються на протязі до підліткового та молодшого підліткового віку.

Основні завдання:

• формування гипотетико-дедуктивних процесів, вміння і бажання будувати умозаключення, робити на їх основі висновки; розвиток рефлексії;
• розвиток волі, формування вміння ставити перед собою цілі і досягати їх;
• розвиток мотиваційної сфери, оволодіння методами регулювання поведінки, емоційних станів;
• розвиток вміння будувати рівноправні відносини з однолітками, засновані на взаєморозуміння, взаємності; формування форм і способів дружнього, виборчого спілкування;
• формування вміння розуміти причини власної поведінки і поведінки іншої людини.

 

9 клас

Мета роботи - сформувати уявлення про професії, допомогти виявити здібності до певного виду діяльності. Становлення професійного самовизначення.

Вікові особливості:

15-16 років - період ранньої юності, час реального переходу до цієї дорослості. У юнацькому віці в основному завершується фізичний розвиток організму, закінчується статеве дозрівання, приходить в гармонійне відповідність серцево-судинна система, сповільнюється темп зростання тіла, помітно наростають м'язова сила і працездатність. Особливості психічного розвитку в ранньому юнацькому віці багато в чому пов'язані зі специфікою соціальної ситуації розвитку, суть якої сьогодні полягає в тому, що суспільство ставить перед молодим чоловіком нагальну, життєво важливу задачу здійснити саме в цей період професійне самовизначення, причому не тільки у внутрішньому плані у вигляді мрії, наміру стати кимось в майбутньому, а в плані реального вибору.

У 9 класі школяр обирає форму завершення середньої освіти.

Основні завдання:

• набуття почуття особистісної ідентичності і цілісності;
• набуття психосексуальної ідентичності - усвідомлення й самовідчуття себе як гідного представника певної статі;
• професійне самовизначення - самостійна і незалежна визначення життєвих цілей і вибір майбутньої професії.

 

 

10 клас

Мета роботи – створення умов для всебічного розвитку творчої особистості й самореалізації учнів; розвиток потреби в самостійному оволодіванні знаннями; активізація співпраці з сім’ями учнів, учителями –предметниками.

Вікові особливості:

16-17 років – старший підлітковий вік. Це період кризи   перехідного  віку, обумовленої переходом  дитини  в  самостійне  життя.  Це  вік зародження життєвої  перспективи,  а  основна  потреба – потреба  у  самовизначенні.  Основною діяльністю в цьому віці стає навчально–професійна: молода людина шукає себе в обраній їм  професійній  сфері,  починає  розуміти  основний  зміст  людської  діяльності,  засвоює норми  взаємовідносин.  Визначаються  пріоритети  у  вивченні  предметів.  Потреба  в  важливих для життєвого  успіху  знаннях – одна  з  самих характерних  рис  сучасного  старшокласника, який вирізняється  високим  рівнем  узагальнення  і  абстрагування, прозорливістю і наполегливістю, довготривалою й логічною пам’яттю.

Основні завдання:

•       виховання комунікативної культури десятикласників;
•       подальше формування ділових якостей;
•       подальше формування ініціативності і креативності;
•       набуття вміння вибудовувати своє життя згідно з законами гармонії й краси;
•       оволодівання учнями навичок самообслуговування;
•       готовність жити, сприймати, оцінювати і берегти все те, що є прекрасним у природі;
•       розвиток зацікавленості до позашкільної діяльності;
•       використання здобутих навиків позитивної поведінки поза школою.

11 клас

Мета роботи – орієнтування  старшокласників на  доросле  життя:  виховування  впевненості  в  собі – своїх силах, мобілізація внутрішніх резервів; навчити  розумінню  унікальності  і  неповторності кожної  людини, поважати думку інших,  будувати  реальні  плани  на  майбутнє  з врахуванням своїх можливостей і досягнень.

Вікові особливості:

17-18 років – період, коли молода людина  зазнає  ніби  другого  народження,  що  супроводжується переходом на нову сходинку розвитку – від персоналії до індивідуальності, від сприйняття власного  «я» до  знаходження  свого  місця у  суспільстві.  Кульмінацією  цього  переходу  є досягнення  повноліття,  в  цей  час  підвищується  значення  власних  цінностей,  часткова самооцінка власних якостей особистості переростає у всебічний аналіз. Розвиваються  і  укріплюються  такі  якості:  цілеспрямованість, впевненість, рішучість, самостійність, ініціативність, уміння володіти собою. Формується вміння творити власну долю, активно відповідально та ефективно реалізувати громадянські права й обов'язки. Старшокласники вже вільно користуються комп'ютером, інтернетом, енциклопедичними словниками, аналізують і зіставляють інформацію з різних джерел.

Основні завдання:

• володіння практичними і теоретичними знаннями, уміннями і навичками, що забезпечують збереження і укріплення здоров’я;
• розуміння ролі сім’ї в житті кожної людини;
• сформованість гендерної культури;
• вироблення вмінь правильного рішення життєвих ситуацій;
• формування життєво-активної позиції дитини;
• якісне закінчення середньої школи, отримання атестата з високим середнім балом;
• професійне самовизначення - самостійна і незалежна визначення життєвих цілей і вибір майбутньої професії.

План реалізації програми

Завдання	Діяльність	Термін	Ресурси	Результат	Виконавець
Вивчення класного колективу	-комплексна перевірка здоров'я учнів; - спостереження на уроках, під час перерв, прогулянок і позакласних заходів; - поглиблене психолого-педагогічне вивчення дітей, виявлення індивідуальних особливостей розвитку та самооцінки дитини; - відвідування сімей дітей з метою вивчення соціально - побутових умов проживання; - вивчення міжособистісних відносин у класному колективі; - проведення  діагностичних досліджень (анкети, тести, бесіди, тощо)	Січень-тра вень (4 клас) Вересень (5 клас), в подальшому -кожний вересень –тра вень нового навчального року.	Класний керівник, учні, батьки,  шкільний практичний психолог, соціальний педагог, пакет діагностичних матеріалів	- підведення підсумків, - аналіз ступеня готовності учнів 5 класу до навчання у школі ІІ ступеня; - визначення шляхів реалізації програми роботи з класним колективом, батьками.	Класний керівник,  шкільний лікар та медсестра,шкільний психолог та соціальний педагог, батьки.
Формування основних кроків реалізації програми. Планування роботи. Визначення мети і основних завдань роботи.	Проведення консультацій з шкільним лікарем та медсестрою,шкільним психологом та соціальним педагогом, індивідуальних бесід з учнями та їх батьками щодо планування роботи з класним колективом.	Вересень-жовтень (5 клас)	Класний керівник, учні, батьки,  шкільний практичний психолог, соціальний педагог, методична література.	Початок програми проекту: формування пакету методичного забезпечення вчителя для роботи з класом.	Класний керівник,  шкільний лікар та медсестра,шкільний психолог та соціальний педагог.
Формування та розвиток кл. колективу за етапами програми.	Забезпечення реалізації програми розвитку класного колективу; регулярний проміжний моніторинг ефективності програми.	Листопад  – березень (5-11 класи)	Класний керівник, учні, батьки,  шкільний практичний психолог, соціальний педагог, наявність фото та відеокамери, комп'ютера, ксерокса, впровадження інтеракцій, доступ до Інтернету, навчання користувачів,можливість брати участь у шкільних та  міських конкурсах, змаганнях.	Оформлення матеріалів у вигляді дитячих мультимедійних презентацій, фото та відеороликів,фільмів, електронних баз даних,літописів, архівів для створення класного портфоліо.	Класний керівник, учнівський та батьківсь кий колективи класу.
Аналіз підсумків реалізації Програми за результатами навчального року	Узагальнити результати роботи;   провести корекцію проблемних питань в реалізації Програми;    спланувати роботу на наступний навчальний рік, вносячи  необхідні корективи до організації виховної  діяльності.	Кожний травень нового навчального року.	Класний керівник, учні, батьки,  шкільний практичний психолог, соціальний педагог, пакет діагностичних матеріалів	- підведення підсумків, - аналіз ступеня вихованості учнів класу за  даний рік; - визначення шляхів подальшої реалізації програми роботи з класним колективом.	Класний керівник,  шкільний лікар та медсестра,шкільний психолог та соціальний педагог, батьки.
Здійснен ня моніто рингу ефектив ності програми; розробка методич них рекомен дацій.	Провести презентацію програми перед батьками, на засіданні МО класних керівників, презентацію дитячих міні-проектів та творчих робіт, моніторингових досліджень по ефективності запровадження і результативності виховання	Квітень - травень (11 клас)	Класний керівник, учні, батьки,  вчителі школи, фото та відеокамери, комп'ютер.	Оформлення класного портфоліо.	Заступник директора з виховної роботи, педагог – організатор, класний керівник, учнівський та батьківський колективи класу.

 

 

 

 

 

 

Напрями роботи з класними колективами

Напрям	Зміст діяльності	Форми та методи реалізації
Ціннісне ставлення до суспільства і держави	Діагностування щодо рівня вихованості ціннісного ставлення до суспільства і держави. Анкетування батьків та учнів  «Особистість і коллектив». Організація КТС для  згуртування учнівського колективу. Подолання міжособистісних конфліктів шляхом виконання спільних завдань, міні-проектів: клас -  «Моє місто», «Місто під мікроскопом учнівського ока», клас – «Наш Подільський край», клас – «Я – громадянин України»,        класи – участь у Всеукраїнській акції «Моя Батьківщина - Україна», 10-11 класи – «Українець – це назавжди», «Живи, вчися та працюй в Україні»	• Соціометрія. • Тестування: «Моя думка про клас», «Чи хороший ти друг?». • Тренінг «Чи вміємо ми берегти таємницю?». • Ігри: «Банк ідей», «Чарівний стілець». • Ігрова програма «Моя Батьківщина - Україна». • Школа правових наук. • Колективні творчі справи: «Електронний довідник «Мої права та обов’язки», «Моє місто», «Місто під мікроскопом учнівського ока» • Індивідуальні бесіди «Навчися слухати та розуміти». • Батьківські збори «Патріотизм  батьків - приклад для дитини». Зустрічі із учасниками АТО Участі у благодійних ярмарках, акціях
Ціннісне ставлення до людей Ціннісне ставлення до родини	Діагностування щодо рівня вихованості ціннісного ставлення до родини і людей. Вивчення взаємостосунків дітей у колективі, у сім'ї, з дорослими. Анкетування батьків та учнів  «Ваші здібності». Активне залучення батьків до організації та проведення виховних заходів, подорожей. Виконання спільних завдань, міні-проектів:  5 клас - «Моя родина – найкраща», клас - «Історія мого роду», «Наші іменинники», клас – «Запрошуємо до діалогу», клас – «Доброта врятує світ», клас – «Портрет нашого колективу», «Мій моральний ідеал» клас – «Традиції моєї родини» клас – «Людське життя – найвища цінність»	Тестування: «Ваш стиль спілкування». • Тренінги з батьками: «Вчимося правильно спілкуватися», «Знову познайомимось». • Ігрові тренінги: «Сувенір друзям», «Мистецтво дарувати». • Бесіда-роздум «Що означає поняття «спілкуватися правильно», «Духовні скарби народу». • Батьківські збори «Наука спілкування», «Право і мораль»
Ціннісне ставлення до праці Ціннісне ставлення до природи	Діагностування учнів щодо ціннісного ставлення до праці, природи.  Формування вміння виконувати КТС,  раціонально використовувати  вільний час, виконувати доручення та відповідати за них. Анкетування батьків з метою з'ясування стану трудового виховання дитини та проведення годин дозвілля в родинному колі. Організація роботи учнівського самоврядування. Уявлення про типи професій. Сформованість поняття професійного самовизначення. Створення міні-проектів: 5 клас - «Міжнародні свята», 6 клас – « How to Save the Planet», 6 -7 класи – «Пам’ятні дати планети Земля», 6 – 7 класи – «Професія в піснях», 8 клас – «My Ideal School», 6-9 класи - «Ми-туристи», 9 клас – «Країна потребує професіоналів», 10 клас – «Я обираю своє майбутнє», «Бути економним – вимога часу», «Екологічна етика», 11 клас – «Кроки до професії», «Перлини  природи України», «Земля у нас одна».	• Трудові справи: «Трудовий десант», операції «День натураліста», «Весняна (осіння) толока» • участь у шкільних макулатурингах • Випуск класних газет: «Ми - туристи», «День учителя», «Бути здоровим здорово!» «З Новим роком!», «Смійтеся на здоров'я!» Робота в шкільному пресцентрі • КТС: «Новий рік разом», • Підготовка та проведення виховних заходів • Пошукова гра на місцевості «Знайди скарб». • Підготовка і проведення ранкової гімнастики, рухливих перерв • Створення міні-проектів  «Світ моїх захоплень», «Міжнародні свята», «Планета Земля відзначає», «Ми-туристи», «Ура! Ми шестикласники», «Без «5 хвилин» семикласники » • Батьківська конференція «Родинне дозвілля».
Ціннісне ставлення до себе	Визначення рівня вихованості ціннісного ставлення до себе. Вивчення індивідуально-типологічних особливостей учнів, їх психологічного стану. Риси характеру дитини. Зв'язок темпераменту та характеру. Вміння цінувати себе як унікальну  і неповторну особистість. Складання та реалізація програми гуртка «Запрошуємо до діалогу», плану проведення екскурсій. Організація режиму дня.  Харчування. Профілактика захворювань. Попередження травматизму. Формування вміння надання першої медичної допомоги. Актуалізація турботи про власне здоров'я, про здоров'я інших. Вміння дотримуватись правил особистої культури здоров’я. Вироблення життєвих пріоритетів, цілей та ідеалів. Створення міні-проектів: 5 клас - «Вчимося жити безпечно», 5-6 класи - «Бути здоровим – здорово!», 6 клас - «Все про здоров’я», 7 клас – «Хлопчики і дівчатка: які вони?», 8 клас – «У колі симпатій», 9 клас – «Життя – найвища цінність», 10 клас – «Народжений бути унікальним», 11 клас – «Моє майбутнє в моїх руках».	Тестування (використання тестів з метою визначення темпераменту, особливостей характеру, рівня розумового розвитку). • Години спілкування: «Бережи свій час», «Твій режим дня», «Що означає харчуватись раціонально». • Зустрічі  із лікарями «Клініки, дружньої до молоді».                 Зустрічі та тренінги з працівниками Центру сім’ї та молоді. • Інформаційні бесіди з учнями на теми: «Лікар тобі радить», «Правильне харчування та здоровий сон - запорука міцного здоров'я», «Загартування та фізичні вправи - необхідні умови здорового способу життя», «Гендерна культура». • Батьківські збори «Здоров'я нашої родини». Заняття «Що маю знати, щоб зберегти своє здоров'я». • Спортивне свято «Тато, мама, я - спортивна сім'я». • Екскурсії та подорожі по місту, області, Україні. • Ігри-тренінги: «Дивись під ноги», «Проблема на долоні», «Щоб не трапилось біди, правил дорожніх дотримуйся завжди».                 Заняття у гуртку «Запрошуємо до діалогу».
Учень та його інтелектуальні можливості. Учень та сучасні ІКТ	Діяльність класу в системі діяльності школи. Визначення рівня здібностей,  інтересів та захоплень учнів класу за допомогою анкетування. Організація колективних творчих справ інтелектуального характеру. Участь у пошуковій роботі шкільного музею «В пам’яті народній». Організація суспільно-корисної праці в години дозвілля. Родинне дозвілля в мережі Інтернет. Створення спільних проектів: 5 клас -  «Ми – шестикласники!», 6 клас – «Без «5 хвилин» семикласники», 7 клас – «Світ та ІКТ», 7-8 класи – «Мої досягнення», 8 клас – «Інформаціний простір України», 9 клас – «Змагання Інтернету та інтелекту», 10 клас – «Мої кроки до саморозвитку» 11 клас – «Готуємось до ЗНО-2017»	Тестування (використання тестів з метою визначення рівня розумового розвитку). Анкетування «Мій улюблений урок», «Як ти ставишся до ІКТ?» Проведення годин спілкування «Безпечний Інтернет», «Навчання – запорука майбутнього», «Як організувати своє навчання за допомогою Інтернету», «Мобільна телефонія – цивілізоване спілкування». КТС «Оформлення звітів про життєдіяльність класного колективу». Проведення інформаційних хвилинок «Правила техніки мобільної культури», «Я в реалі, я у віртуалі». Проведення віртуальних екскурсій «English-speaking Countries», «Моя Хмельниччина», «Україна – європейська держава», «Місто моєї мрії». Батьківські збори on-line «Успішність вашої дитини», «Безпечне користування Інтернетом».
Учень та його дозвілля	Діяльність класу в системі діяльності школи. Визначення рівня ціннісного ставлення до культури та мистецтва, інтересів та захоплень учнів класу за допомогою анкетування. Організація колективних творчих справ творчого характеру. Формувати вміння аналізувати та сприймати художні та мистецькі твори, висловлювати власне ставлення до творчої діяльності у мистецькій сфері. Сформувати естетичну культуру, художньо-естетичні цінності та інформаційну культуру. Оволодіння ІКТ. Створення спільних проектів: 5 клас – «Спілкуємось і діємо культурно», 6 клас – «Мистецькі канікули», 7 клас - «Обізнаний споживач», 8 клас – «Діловий етикет: одяг і зовнішній вигляд ділової людини», 9 клас – «Обрядова культура України та Великобританії», 10 клас – «Духовна краса врятує світ» 11 клас – «Вихованість, культура, інтелігентність».	Анкетування «Що мені подобається у мистецтві», «Твоє ставлення до сучасного мистецтва». Тестування з метою визначення рівня креативності. Проведення диспутів та брейн-рингів, художніх турнірів «Музична спадщина рідного краю», «Культура поведінки», «Мистецтво та мої емоції», «Мистецтво і мода», «Різдвяні комедії». Організація дозвілля разом з батьками «День п’ятикласника», «Наш Новий рік», «Зустріч весни», «Веселі канікули» (подорожі до міст та заповідників України). Подорож мережею Інтернет: відкриті наукові архіви, електронні бібліотеки, віртуальні музеї, світ електронних словників, електронна культура.

 

Глосарій

МУЛЬТИМЕДІЯ  (лат. Multum + Medium) — комбінування різних форм представлення інформації на одному носієві, наприклад текстової, звукової і графічної, або, останнім часом все частіше — анімації і відео. Характерна, якщо не визначальна, особливість мультимедійних веб-вузлів і компакт-дисків — гіперпосилання. Поняття, що означає сполучення звукових, текстових і цифрових сигналів, а також нерухомих і рухомих образів. Так, мультимедійна база даних буде вміщувати текстову і образну інформацію, відеокліпи і таблиці, і все це має однаково легкий доступ. Мультимедійна телекомунікаційна послуга дозволяє користувачеві посилати і одержувати будь-яку форму інформації, взаємозамінну за бажанням.

МУЛЬТИМЕДІЙНІ ПРЕЗЕНТАЦІЇ можуть бути проведені людиною на сцені, показані через проектор, або ж на іншому локальному пристрої відтворення. Широкомовна трансляція презентації може бути як «живий», так і попередньо записаною. Широкомовна трансляція або запис можуть бути засновані на аналогових або ж електронних технологіях зберігання й передачі інформації. Варто відзначити, що Мультимедіа може бути або завантажена з інтернету на комп'ютер користувача й відтворена будь яким чином, або відтворена за допомогою технологій потокової передачі даних.

   ІКТ- здатність вчителя використовувати інформаційні і комунікаційні технології для здійснення інформаційної діяльності (пошуку інформації, її визначення і організації, управління і аналізу, а також її створення і розповсюдження) в своїй професійній сфері. А саме:

•                   здійснювати інформаційну діяльність по збору, обробці, передачі, збереженню інформаційного ресурсу, по продукуванню інформації з метою автоматизації процесів інформаційно-методичного забезпечення;
•                   оцінювати і реалізовувати можливості електронних видань освітнього призначення і розподіленого в мережі Інтернет інформаційного ресурсу освітнього призначення;
•                   організовувати інформаційну взаємодію між учасниками учбового процесу і інтерактивним засобом, що функціонує на базі засобів ІКТ;
•                   створювати і використовувати психолого-педагогічні діагностичні методики контролю і оцінки рівня знань учнів, їх просування в навчанні;
•                   здійснювати навчальну діяльність з використанням засобів ІКТ в аспектах, що відображають особливості конкретного навчального предмету.

   ІКТ-компетентність заслуговує на особливу увагу тому, що саме вона дає можливість особистості бути сучасною, активно діяти в інформаційному середовищі, використовувати найновітніші досягнення техніки в своїй професійній діяльності. Слід відмітити, що майже всі науковці виділяють цю компетентність як обов’язкову складову професійної компетентності педагога. Важливість формування ІКТ грамотності населення, створення неперервної системи підвищення кваліфікації в галузі ІКТ чітко відображена в Міжнародній програмі ЮНЕСКО «Інформація для всіх», оскільки саме від вчителів залежить розвиток інформаційної культури молоді.

СТРУКТУРА  ІКТ  компетентності  має чотири загальні елементи:

•                   Мотиваційно-цільова складова – указує на наявність мотиву досягнення мети, готовність і інтерес до роботи, постановку і усвідомлення цілей діяльності.
•                   Когнітивна складова – розкривається як наявність знань, умінь і здатність застосовувати їх в професійній діяльності; уміння аналізувати, класифікувати і систематизувати програмні засоби.
•                   Операційно-діяльністна складова демонструє ефективність і продуктивність діяльності, застосування на практиці набутих знань та вмінь.
•                   Рефлексійна складова – забезпечує готовність до пошуку вирішення виникаючих проблем, до їх творчого перетворення на основі аналізу своєї діяльності, у зв'язку з тим, що об'єм знань та уміння не забезпечують необхідний розвиток потенціалу особи.

АКМЕОЛОГІЯ - наука, предметом дослідження якої виступає доросла людина. Термін „акмеологія” походить від древньогрецького „акме” і визначається як „вища точка, зрілість” (в дослівному перекладі „акме” – вершина, квітуча пора). Греки словом „акме” називали період віку в людському житті, коли проявляється зрілість всього, на що здатна дана людина, коли розцвіли і знаходяться на вершині всі його можливостей та сили. По-древньогрецьке „бути в акме” означає „знаходитися на вищій сходинці розвитку”. Тому древньогрецькі автори творів про видатних людей зазвичай не вказували дати народження і смерті видатних людей, а час, коли вони прославилися своїми видатними досягненнями, коли в них був найвищий розквіт пік їх досягнень. Сьогодні акмеологія – наука, яка виникла на стику природничих, суспільних і гуманітарних дисциплін, і вивчає закономірності і механізми розвитку людини на ступені його зрілості і особливо при досягненні ним найбільш високого рівня в цьому розвитку.

ЗАВДАННЯ АКМЕОЛОГІЇ : комплексне вивчення розвитку людини на ступені дорослості. Прослідковування залежності між індивідуальними, особистісними і суб’єктивними характеристиками дорослої людини і особливостями його формування і розвитку на попередніх етапах. Ступінь зрілості особистості, його вершина це багатовимірне утворення, що показує на скільки особистість відбулася як громадянин, як спеціаліст в певній професійній галузі, як сім’янин, батько. Для того, щоб зрозуміти особистість в усіх цих амплуа, осмислити всю складність взаємозв’язків необхідно зібрати воєдино всі дані, отримані в дослідженнях, які проведені з позицій різних наук. стан зрілості не появляється у людини неочікувано і зразу, на акме працює все життя.

БАТЬКО Й МАТИ ЯК ВИХОВАТЕЛІ. В історія людського суспільства так склалося, що відповідальність за виховання своїх дітей, за організацію життя родини покладено на батьків. «Виховує, звичайно, сім'я в цілому, – зазначав В. О. Сухомлинський, – її загальний дух, культура людських стосунків. Але хто творив цей дух, цю культуру? Звичайно ж, батьки. Без батьківської мудрості нема виховуючої сили в сім'ї... ця сила йде від батьків, у них – її коріння і джерело».

ВЗАЄМОВІДНОСИНИ В СІМ'Ї – форма і умови співіснування родичів, які дозволяють у певній мірі реалізувати її функції, відтворення й виховання нащадків, ведення господарства й задоволення потреб її членів. В. в с. визначаються ступенем взаємного розуміння, поваги, підтримки, допомоги, співпереживання і взаємовпливу. В. в с. впливають на психічне і фізичне здоров'я родичів, їхні характери і вчинки.

ГІГІЄНА ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ – це заходи, що їх щоденно треба виконувати з метою збереження здоров'я і підтримання нормального функціонування різних систем організму. Необхідність дотримання гігієни пояснюється тим, що на людину постійно діють як позитивні, так і негативні фактори зовнішнього середовища. Позитивні фактори сприяють зміцненню здоров'я, а негативні є причиною хвороб і зниження функціональних можливостей організму. До факторів, що зміцнюють здоров'я, належать: чіткий режим дня, заняття фізкультурою, загартування, щоденне дотримання правил особистої гігієни, раціональне харчування. Послаблюють здоров'я такі фактори: невпорядкований режим, мала рухливість і відсутність загартування, недотримання правил особистої гігієни, нераціональне харчування, шкідливі звички – куріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин.

ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ У СІМ'Ї – у поглядах на красу народна педагогіка глибока й багатогранна. У практиці родинного виховання прилучення дітей до прекрасного починається дуже рано, з маминої колискової пісні, в якій народ опоетизовує природу, любов і ніжність, людяність і добро.

До краси побуту педагогіка відносить манеру поведінки й щоденні звички членів родини, оздоблення житла, родинні свята і обряди, участь у трудовій діяльності. Гарний той, хто працює. Краса створюється людською працею. Цурання праці, байдикування – явище потворне.

ЄДНІСТЬ ВИМОГ – важлива умова ефективності виховного процесу, формування здорового способу життя, у яких беруть участь одночасно різні особи й соціальні інститути: дошкільні, шкільні та позашкільні заклади, дитячі та юнацькі організації, клуби за місцем проживання тощо і якому сприяють національна культура, мистецтво, засоби масової інформації (телебачення, кіно, преса, радіо) й інші фактори, часто не контрольовані. З метою уникнення небажаних наслідків, які можуть настати через недоліки у вихованні, необхідно, щоб вимоги до дітей з боку різних соціальних інститутів і сім'ї, зокрема матері й батька, були розумними і єдиними.

Вироблення Є. в. досягається на основі усвідомлення кожним вихователем мети й завдань виховання, вікових та індивідуальних особливостей дитини, її можливостей та потреб. Відсутність єдиних поглядів на проблеми виховання, формування здорового способу життя в сім'ї у батька й матері, старшого покоління (бабусь, дідусів), розрізненість і неузгодженість підходів до дитини, до засобів її заохочення й покарання - одна з причин появи так званих "важких дітей".

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ (ІКС, від англ. Information and communications technology, ICT) — часто використовується як синонім до інформаційних технологій (ІТ), хоча ІКТ це загальніший термін, який підкреслює роль уніфікованих технологій та інтеграцію телекомунікацій (телефонних ліній та бездротових з'єднань), комп'ютерів, підпрограмного забезпечення, програмного забезпечення, накопичувальних та аудіовізуальних систем, які дозволяють користувачам створювати, одержувати доступ, зберігати, передавати та змінювати інформацію. Іншими словами, ІКТ складається з ІТ, а також телекомунікацій, медіа-трансляцій, усіх видів аудіо і відеообробки, передачі, мережевих функцій управління та моніторингу. Вираз вперше було використано в 1997 році у доповіді Денніса Стівенсона для уряду Великобританії, який посприяв створенню нового Національного навчального плану Великої Британії в 2000 році.

ІНДИВІДУАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ОСОБИСТОСТІ – це стійкі психологічні риси та соціально значимі якості, що відрізняють одну людину від іншої, їх поєднання створює неповторність, своєрідність, оригінальність, самобутність психічного складу особистості.

ЗВИЧКИ – автоматизовані дії, виконання яких у певних умовах стає необхідністю. Від 3. слід відрізняти навички й уміння, які хоч і є автоматизованими діями, але не є необхідністю. Слід розрізняти корисні і шкідливі 3. Формування корисних 3. і боротьба із шкідливими 3. – одне із важливих завдань у вихованні дітей, формуванні здорового способу життя.

Шкідливі звички – це стійкі відхилення в поведінці дітей та підлітків, які негативно впливають на їхнє здоров'я, поведінку й навчання. Серед таких звичок найбільш поширеними є куріння, вживання алкоголю, наркотиків, токсичних речовин.

Шкідливі звички перешкоджають встановленню нормальних контактів з оточенням (невитриманість, безтактність), впливають на матеріальне благополуччя (азартні ігри, марнотратство) і на ефективність виконуваної роботи (неакуратність, квапливість).

Щоб запобігти таким наслідкам, необхідно: а) якомога раніше виявити шкідливі звички; формувати в дитини усвідомлення того, що властиві їй звички є шкідливими; в) сприяти виробленню в неї готовності подолати шкідливі звички; г) допомогти дитині у виборі психологічних засобів їх подолання.

ЗАГАРТУВАННЯ – це система заходів, що дозволяє за допомогою впливу сонця, повітря й води підвищувати опір організму несприятливим зовнішнім впливам. 3. – невід'ємна частина фізичного виховання, формування здорового способу життя.

КУЛЬТУРА ФІЗИЧНА – одна із складових частин загального виховного процесу, спрямована на фізичний розвиток, зміцнення здоров'я і продовження життя людини. Фізичне виховання починається з перших днів життя дитини. Воно поєднує у собі гігієнічній догляд, правильне й раціональне харчування, перебування на свіжому повітрі, загартування. Метою його є також підвищення працездатності, розвиток волі, розуму, особистості в цілому.

КОНФЛІКТИ В СІМ’Ї – загострення суперечностей між її членами на основі розходження ідей, поглядів, інтересів, потреб, прагнень, наслідок низького рівня етико-психологічної культури, невміння долати різні труднощі.

МЕТОДИ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ – способи систематичного впливу батьків на дітей. Серед усіх виховних методів народна педагогіка на перше місце поставила ті, які формують суспільну поведінку дитини, уклад життя та діяльність дітей, що сприяє нагромадженню ними практичного досвіду і формуванню навичок громадської поведінки, здорового способу життя.

МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ У СІМ’Ї. Мораль – це система поглядів і уявлень, норм і оцінок, що регулюють поведінку людей, одна з форм суспільної свідомості.

Практика виховання передбачає формування в кожної людини моральних оцінок з позицій добра, справедливості, що випливає з народного поняття моралі: моральний той, хто добросовісний, цнотливий, шляхетний, доброчесний, праведний. Сюди належать і такі поняття, як гідність, людяність, доброзичливість. Надзвичайну роль духовності в гармонійному розвитку і здоров’ї люди помітили вже давно. Всім відоме латинське прислів’я: «У здоровому тілі – здоровий дух». Висока духовність допомагає людині виходити із складних життєвих ситуацій, повертатися до активного життя після важких травм чи хвороб.

НАСЛІДУВАННЯ – це особлива форма поведінки дитини, яка полягає у відтворенні нею рухів, дій, мовлення і вчинків інших людей. Н. може здійснюватися як мимовільно, так і довільно, як усвідомлено, так і несвідомо.

Фізіологічною основою для формування в дитини здатності до Н. є надзвичайна пластичність людського мозку як одна з найважливіших його особливостей. Якщо у тварин досягнутий рівень поведінки передається шляхом біологічного наслідування, то в людей поведінка й діяльність передаються шляхом соціального наслідування.

Н. в дітей, особливо після раннього дитинства, здійснюється не простим копіюванням поведінки й діяльності людей, що їх оточують, а трансформацією, «примірянням» до своїх власних особистісних якостей.

НАХИЛИ – це стійкі прагнення до занять певного виду, які приваблюють людину не стільки результатом, скільки самим процесом. Н. не завжди збігаються із здібностями.

ОСОБИСТІСТЬ — одне з основних понять психології. У ньому, як правило, відображається людина як свідома істота, що здатна пізнавати й перетворювати дійсність. Важливим показником того, що підростаюча дитина стає О., є поява в неї свідомості й самосвідомості, коли вона починає усвідомлювати свої стосунки з іншими людьми, ідентифікувати своє «я». Це відбувається в період життя дитини від двох до чотирьох років.

Самосвідомість стає важливим чинником регуляції її поведінки та стосунків з оточенням. Особливо активно самосвідомість розвивається в підлітковому та юнацькому віці. Важливу роль у формуванні самосвідомості дитини відіграє її самостійна діяльність (предметна гра, навчання, праця, спілкування) та оволодіння мовою.

На формування О. дитини впливає багато чинників, основними з яких є біологічні, а також природне та соціальне середовище; виховання й навчання, власна активність дитини. Кожен з цих чинників необхідний, але для гармонійного розвитку О. потрібна їх взаємодія. Важливу роль у формуванні дитини як О. відіграють дитячий колектив та сім'я.

ОПІР ВИХОВНОМУ ВПЛИВУ. Процес виховання дитини в сім'ї, формування здорового способу життя складний і багатогранний. Його наслідками можуть стати не лише успіхи батьків як вихователів, а й невдачі. Потрібно вміти бачити причини цих невдач, щоб вносити необхідні корективи. Часто до невдач у вихованні дітей призводить їх опір виховному впливу, який зумовлюється перш за все такими психологічними чинниками, як психологічна неготовність до сприймання виховних впливів, низька сенситивність (чутливість) до виховних впливів, суттєве розходження ціннісних орієнтацій вихованців та вихователів, неповага вихованців до вихователів, низький авторитет вихователів у дітей, згубні звички та пристрасті дітей, не сприйняття дітьми методів та засобів виховного впливу.

ПСИХІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ОСОБИСТОСТІ – сталі душевні якості особистості, що утворюються в процесі виховання та самовиховання. П. в. о. проявляються в поведінці, вчинках людини, у її ставленні до речей, інших людей і самого себе.

П. в. о. формуються на основі психічних процесів: відчуття, сприймання, пам'яті, мислення, уяви, уваги, почуття, мовлення, волі, що в свою чергу породжують такі якості, як чутливість, сприйнятливість, уважність, спостережливість, емоційність, балакучість, мовчазність, вдумливість, розсудливість, цілеспрямованість. А темперамент і характер впливають на формування таких властивостей, як сміливість, боягузтво, мужність, рішучість, енергійність, працьовитість. Деякі з них з'являються в процесі набуття дитиною життєвого досвіду, оволодіння певними навичками спілкування та певними способами діяльності. Але можливе й цілеспрямоване стимулювання розвитку певних психічних властивостей шляхом підбору ігрових вправ, ситуацій, інших видів спільної діяльності батьків і дітей.

П. в. о. дуже пластичні і змінюються на кожному віковому етапі. Батькам треба звертати на це увагу і в разі відставання в розвитку певних психічних властивостей дитини вживати необхідних заходів.

ПСИХОЛОГІЧНИЙ КЛІМАТ – емоційно-психологічний настрій певної групи людей, який відображає особистісні й ділові стосунки її членів, визначені ціннісними орієнтаціями, моральними нормами та інтересами. П. к. створюється і проявляється у процесі спілкування і пов'язаний з реалізацією потреби даної групи.

Сприятливий П. к. в сім'ї позитивно впливає на розвиток і виховання дітей, формування здорового способу життя, викликає в них позитивні емоції, бажання робити добрі справи, що має важливе значення для формування їхніх поглядів і уподобань. У такій сім'ї дитина зростає впевненою в собі, доброзичливою, вона «відкрита світу» і буде здатна в майбутньому створити свою здорову й міцну сім'ю.

Несприятливий П. к. призводить до сварок, конфліктів, психічної напруженості, депресій, дефіциту позитивних емоцій. Змінити таке становище можуть лише самі члени сім'ї, дійшовши висновку, що так жити неможливо.

ПЕДАГОГІЧНА КУЛЬТУРА БАТЬКІВ – це складова частина загальної культури, у яку втілено накопичений людством досвід виховання дітей у сім'ї. Вона є основою власне педагогічної діяльності батька й матері, допомагає їм уникнути традиційних помилок у сімейному вихованні, знаходити правильні рішення в нестандартних ситуаціях.

РОЗВИТОК ПСИХІЧНИЙ – закономірні зміни психічних процесів у часі, що виражаються в їх кількісних, якісних і структурних перетвореннях. Р. п. відзначається незворотним характером змін, спрямованістю, тобто здатністю до накопичення змін, «надбудови» нових змін над попередніми та їх закономірним характером, наприклад, відтворенням однотипних змін.

Ядром теорії Р. п. виступають його рушійні сили, виявлені ролі і співвідношення внутрішніх і зовнішніх факторів (спадковості, середовища й виховання) в становленні особистості. Рушійними силами психічного розвитку є протиріччя, які призводять до появи нових потреб та інтересів, оволодіння новими видами діяльності.

РОЗВИТОК СТАТЕВИЙ – процес досягнення організмом статевої зрілості. У людини Р. с. називають перехідним або пубертатним періодом. У цей період, формування статевого інстинкту відбувається найбільш інтенсивно. У дівчат з'являється менструація, а у хлопчиків може виникати еяколяція (виверження сімені), як правило, у вигляді полюцій.

Активна діяльність залоз внутрішньої секреції під час Р. с. сприяє глибокій перебудові всього організму. Підлітки починають інтенсивно рости, формуються зовнішні статеві ознаки. У хлопчиків виростає волосся на обличчі і тілі, збільшується розмір кадика, «ламається» голос; у дівчат округляються контури тіла, збільшуються грудні залози.

Р. с. у дівчат починається у 12-14 років і закінчується у 16-18 років, а у хлопчиків – відповідно у 13-15 і 18-20 років.

У процесі Р. с. відбувається становлення так званої статевої свідомості, тобто здатності людини відчувати себе носієм відповідної статі і пробуджується інтерес до протилежної статі.

Із Р. с. пов'язані зміни у психіці підлітків. Вони нерідко виявляють підвищену чутливість, критичне ставлення до всього загальновизнаного, скептицизм, нетерпимість до батьківської опіки. Нерідко в них спостерігаються неврозоподібні стани: знижується працездатність, з'являється дратівливість, у дівчаток – плаксивість.

Особливості розвитку організму підлітків у цей період вимагають від батьків і педагогів чуйного ставлення до них. Працюючи з дітьми цього віку доцільно застосовувати такі методи, які допоможуть перевести увагу підлітків на найрізноманітніші види діяльності, що відволікають їх від статевих переживань.

Велику роль у період Р. с. відіграє нормальний фізичний розвиток підлітка. Для цього необхідно багато уваги приділяти правильному харчуванню, яке має бути повноцінним, з достатньою кількістю вітамінів, а також заняттям спортом, туризмом, формування активної мотивації щодо дбайливого ставлення до власного здоров'я.

РІВЕНЬ ДОМАГАНЬ – прагнення особистості до досягнення мети того ступеня складності, на який вона вважає себе здатною і який її задовольнить. Р. д. може бути адекватним можливостям індивіда та неадекватним їм.

У разі розбіжності між Р. д. та його фактичним задоволенням виникають переживання «успіху» чи «невдачі». Переживання «успіху» викликає позитивне ставлення до діяльності і сприяє виникненню зацікавленості нею. Несхвальне оцінена «невдача» може викликати байдуже чи негативне ставлення до діяльності, призвести до втрати інтересу до неї та до фрустрації.

При вихованні дітей слід враховувати особливості Р. д., оскільки через його невідповідність тому, що відбулося, можуть виникнути різноманітні конфліктні ситуації.

РІСТ – кількісні зміни, які зумовлюють поступове збільшення розмірів і

ХАРЧУВАННЯ забезпечує основні життєві функції організму. Завдяки харчуванню організм постачається енергією, необхідною для всіх внутрішніх процесів. Головний принцип правильного харчування такий: з їжею дитина повинна одержувати певну кількість необхідних для її організму речовин.

ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ – це соціальні цінності, які свідомо поділяються (або відкидаються) особистістю і виступають як мета життя та основні засоби її досягнення. У зв'язку з цим Ц. о. виконують функцію найважливіших регуляторів соціальної поведінки та задоволення потреб індивіда.

Ц. о. закладаються в дитини в ранньому віці, їх система формується під впливом загальнокультурних надбань людської цивілізації в цілому, а також соціального рівня конкретного суспільства.

Національно-культурні Ц. о., як, наприклад, ідея державності, відродження духовних традицій у сучасних умовах розбудови незалежної України, набувають величезної ваги й акумулюють загальнообов'язкові моральні норми виховання громадянина-патріота.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України. Програма.
2. Державна цільова програма впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій "Сто відсотків".
3. Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді.
4. Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки.
5. Проект «Система організації національно-патріотичного виховання школярів м.Кам’янця-Подільського «Українець – це назавжди»
6. Культура життєвого самовизначення. Середня школа. Метод. посіб. /  Наукове керівництво та редакція І.Д. Звєрєвої, - К. – 2003. – С. 86 – 97 (автор О.В. Безпалько).
7. Загальна психологія: Навч. посіб. / Скрипченко О.В., Долинська Л.В. та ін. – К., 2002.
8. Енциклопедія для хлопців: Для ст. шкіл. віку / Авт.-упоряд. В.М.Петров. – К.,2001. – 572с.
9. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві. – К.: Рад. шк., 1988. – 304 с.
10. Коломинский Я.Л. Человек: психология. –   М., 1986. – С.158-182
11. Найк А. Практическая психология для девочек, или Как относиться к себе и мальчикам. – М., 1997. – 458 с.
12. Прутченков А.С. Школа жизни: Метод. разработки соц.- психол. тренингов. – М.,2000 – 246 с.
13. Любовь. Жизнь. Сім’я: Пособие для учителя / Науч ред. Л.М. Пашкова. -  М.:МАОО, МФО. – 341 с.
14. Корисні звички. Навч. посіб. для початк. шк. з попередження вживання дітьми тютюну й алкоголю: Посіб. для вчителя. М. –Вінниця, 2001.
15. Безпалько О., Савич Ж. Спілкуємось та діємо: Навч.-метод. Посіб.- К.: Навч. Книга, 2002. – 112 с.
16. Навчання здоров’ю: просвітницька робота з підлітками щодо збереження, розвитку та зміцнення репродуктивного здоров’я: навч.-метод. посіб./Н.В.Зимівець та ін. за заг.ред. Н.В.Зимівець. – Луцьк: Волин. нац.. ун-т ім.Лесі Українки, 2010. – 260 с.
17. Громадянська освіта: Навч. посіб.: Для 11-го кл. загальноосвіт. навч. закл. / Арцишевський Р.А. та ін. – К., 2002. – 200 с.
18. Запобігання торгівлі людьми та експлуатації дітей: Навч.-метод. Посібник./ К.Б.Левченко, О.А.Удалова, І.М.Трубавіна та ін.; Заг. Ред. К.Б.Левченко та О.А. Удалової.- К.: Міленіум, 2005.-210с.
19. Gari Hopkins,Teaching Citizenship’s Five Themes. Education World, 2002.
20. What is Global Citizenship? Oxfam, 1997. World Citizenship. Spirital Assembly of the Baha’is of Warwick.
21. Горностай П.П. Гендерний розвиток та гендерна ідентичність особистості, особливості чоловічої та жіночої соціалізації// Гендерні студії: освітні перспективи (навч.-метод. матеріали). - К.: ПЦ "Фоліант", 2003.
22. Говорун Т.В., Шарган О.М. Психологічні аспекти гендерної дискримінації // Психологія. Зб. наук. праць. Вип. ІІІ. – К., 1998. С. 3
23. Резапкина Г.В. Я и моя профессия. Программа профессионального самоопределения для подростков: Учебно-методическое пособие для школьных психологов и педагогов. – М.: Генезис, 2000. – 128с.:ил.
24. Уніят С., Комінко С. Вибір професії, або задача з багатьма невідомими. – Тернопіль: Підручники і посібники, 1997. – 87 с.
25. Форми організації дозвілля дітей та молоді: Метод. матеріали до тренінгу/ Упоряд.: В.В. Молочний, С.О. Моньков, О.В. Безпалько; За аг. ред. І.Д. Звєрєвої. – К.: Наук. світ, 2004.
26. Тоффлер Э. Шок будущего. — М.: АСТ, 2001. — 560 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Зразок створення учнівського міні-проекту

 «Моє рідне місто»

Алгоритм діяльності педагога:

1. Визначення мети та форм роботи з учнями:

• виховання любові до рідного краю шляхом вивчення його історії через пізнавальні екскурсії та за допомогою електронних та друкованих джерел;
• форма роботи – групова, дослідницько-аналітична.

2. Визначення виконавців проекту шляхом опитування.

Написання міні-твору на тему: «Чи подобається тобі вивчати своє місто? Як це краще зробити?». Серед отриманих результатів обираємо тих учасників, які позитивно та чітко виклали свою позицію і створюємо з цих дітей творчу групу.

3. Чітка та доступна постановка завдання перед учнями.

Обрання керівника групи шляхом голосування учасників групи. Ставимо завдання перед керівником групи на зразок: «Створіть міні-проект на тему «Моє рідне місто», який складався би з таких розділів:

а) історія мого міста (вересень – травень);

б) організація та проведення екскурсії по місту (жовтень, грудень, квітень);

в) фото та відео матеріали про місто та про екскурсію (квітень-травень)».

4. Визначення терміну роботи над проектом.

Термін реалізації міні-проекту – протягом навчання у 6 класі.

5. Підведення підсумків – презентація проекту.

Презентація проекту відбувається під час проведення виховної години «Наше місто – наша гордість» (травень 2012 рік).

Основні етапи підготовки міні-проекту

№ з/п	Назва етапу/Зміст діяльності	Відповідальний
1.	Створення команди.	Керівник команди
2.	Дослідження теми проекту.	Група учнів
3.	Планування діяльності. Розподіл обов’язків між членами групи, складання плану дій.	Група учнів
4.	Реалізація плану дій командою.	Керівник команди, члени групи
5.	Підготовка до презентації проекту.	Керівник команди, класний керівник
6.	Презентація матеріалів дослідження.	Група учнів
7.	Підсумок. Оцінка власного досвіду.	Група учнів, класний керівник

 

Додаток 2

Алгоритм створення презентації

 1. Зібрати матеріал (фото, відео, музика, тексти).

 2. Створити папку і помістити в неї зібраний матеріал.

 3. Продумати дизайн (оформлення, розташування матеріалу на слайдах). Це визначить кількість слайдів.

 4. У папці створити презентацію MS PowerPoint

 5. Три слайда стандартні:

     - 1-й слайд - титульний (заголовок, автори);

     - 2-й слайд - зміст (оформляється список (дизайн - будь-який), а потім створюються гіперпосилання);

     - 3 - й - слайд - заключний (висновки, побажання і т.д.).

 6. Всі інші слайди - за смаком, наноситься інформація фільму.

 7. На кожному слайді виконати ефекти анімації, способи появи тексту, фото, шаблони оформлення. Використання будь-якого шаблону залежить від мети презентації (краще брати спокійний тон, щоб текст був видний чітко).

 8. Оформити гіперпосилання.

 9. На 1-й слайд нанести музику, яка закінчується на останньому.

 10. Виставити режим показу.

 11. Репетиція.

 12. Пробний запуск та редагування.

 13. Якщо необхідно, то слайди роздрукувати.

 14. Зберегти презентацію в папці.

Потрібно виробити звичку

• Зберігати файл, з яким ви працюєте, кожен раз, як тільки Ви внесли в нього скільки-небудь значимі зміни.
• Зберігати цей файл кожного разу ПЕРЕД внесенням до нього істотних змін.
• Контролювати себе - в яку папку Ви зберігаєте свій файл.
• Мати для однотипних презентацій єдину для них папку.

Додаток 3

Вимоги до організації режиму роботи учнів на персональному комп’ютері

1. Коліна мають бути по горизонтальній лінії на рівні стегон; гомілки повинні бути під прямим кутом до ступнів ніг;
2. Не треба сідати на краєчок стільця, щоби вага тіла розподілилась на сідниці й стегна, а не на хрестець.
3.  Ступні повинні стояти на підлозі на ширині стегон (а не бовтатися в повітрі). Небажано сидіти, схрестивши ноги. Ніколи не треба сидіти, надовго закинувши ногу за ногу, тому що це призводить до викривлення хребта.
4.  Спину слід намагатися тримати прямо.
5.  Плечі краще опустити й злегка відводити назад, не напружуватися.
6.  Голову потрібно тримати прямо й рівно, не витягувати шию вперед .
7. Сидіти краще так, щоб не доводилося тягтися вперед до клавіатури. Живіт повинен майже торкатися краю стола.
8. Монітор на столі потрібно встановити на відстані витягнутої руки від дитини. Центр екрана має перебувати на рівні очей, аби не доводилося нахиляти голову, напружуючи шию. Якщо неможливо підняти екран, потрібно змінити кут його нахилу, підклавши під монітор підставку.
9. Робочі матеріали краще класти прямо перед собою.
10. Відповідно до вимог техніки безпеки при роботі за комп'ютером, через кожні 15 хвилин дитині потрібно вставати й робити розминку. Сумарний час перебування за комп’ютером має відповідати вікові й стану здоров’я – згідно з рекомендаціями лікарів: педіатра та окуліста.

 Додаток 4

               Модель випускника

Додаток 5

Приклад учнівського міні-проекту по створенню вітальних листівок до дня народження «Наші іменинники»

(за напрямом «Ціннісне ставлення до людей.

Ціннісне ставлення до родини»)

Додаток 6

Приклад учнівського міні-проекту «Моє місто»

(за напрямом «Ціннісне ставлення до суспільства

та держави»)

 

Додаток 7

Приклад учнівського міні-проекту «Ми – п’ятикласники»

(за напрямом «Учень та його дозвілля»)