"Прощавай, Букварику!" (сценарій заходу)

 

ПРОЩАВАЙ, БУКВАРИКУ

сценарій виховного заходу

 

Автор сценарію ( віршований текст): Демків Марія Василівна

Автори пісень : М. Демків, В. Кирилюк, М. Щур, М. Ровенко,

                           В. Шаїнський, І. Білик, А. Жилінський.

 

ДІЯ І

 

Ведучий: У день цей сонячний, в ранковий час

                 Святкує весь наш дружний перший клас.

                 Радіють з нами друзі і батьки,

                 Бо ходимо ми в школу залюбки.

 

Ведуча: Багато дізнались нового, цікавого,

              Писали і креслили, писали наново.

              Гарно читати усі вже навчилися,

              Букви складали і не лінилися.

 

Ведучий: Ой, виходить буква!»,—і сім’я радіє,

                Що така малеча вже читати вміє.

 

Ведуча: Вже самі рахуємо, вже самі читаємо,

              Бо у першім класі так багато знаємо.

 

Разом ведучі: Отож, зібралася в цій залі вся сім’я

                        На перше свято наше, Свято Букваря. 

 

ЗВУЧИТЬ ПІСНЯ «ШКОЛЯРІ» СЛ. І МУЗ. ДЕМКІВ М. В.

   1. Здрастуй, школо, перший клас,

      Ти давно чекала нас,

      Здрастуй, вчителько моя,

      Ми тепер – одна сім’я. 

                   Приспів:

      Школярі, школярі,

      Як промінчики зорі,

     Школярі, школярі,

     Як промінчики зорі.

  2. Вчитись будемо читать, писать,

      Що потрібно, все вивчать,

      Школа – наче рідний дім,

      Всім нам хороше у нім.

                Приспів.

 

( в цей час на сцену вибігає Капосниця)

 

—1—

 

Капосниця: Ви хто такі? Чого сюди зібралися?

                    А я—запрошення не дочекалася.

                    О! Та тут я бачу своїх друзів—

                    Такі непослухи, такі ліниві бузі!

                    Що? Ні хіба? Та не обманюй!

                    Завжди ідеш ти на урок останній,

                    І ручку вдома забуваєш, а в портфель

                    Недавно вилив все чорнило й суперклей.

                    А ти? Ти вчора ще отримав двійку,

                    І стер її— в щоденнику зробилась дірка…

                    Івась тягав дівчат за коси,

                    Дарина в школу ляльку носить,

                    Синець під оком у Василька,

                    І пляма в зошиті Маринки,

                    Що? Ні?

 

Усі діти: Ні! У нас таких немає!

 

Капосниця: Які ж веселі всі, нарядні й чемні,

                    Але ви тут зібралися даремно,

                    бо я люблю всім капості робити,

                    І не дозволю вам Букварика зустріти.

                    Зробила так, щоб він десь забарився,

                    Або, ще краще, в лісі загубився.

                    ЧАРИ, БАРИ, РОСТОПАРИ,

                    ЗАХОВАЙСЯ, СОНЦЕ, В ХМАРИ,

                    СТЕЖКА ЛІСОВА, ЗНИКАЙ,

                    ТИ, БУКВАРИК, ЗАБЛУКАЙ!

 

(кілька дітей в костюмах прикрих вітрів, слуг Капосниці, кружляють навколо Букварика і зачаровують його)

 

«ПІСНЯ БУКВАРИКА»  СЛ. І МУЗ. В.КИРИЛЮК.

1. В школу іду, поспішаю на свято,

    Щоб з першокласниками попрощатись,

    Раптом навколо вітри закрутились,

    Непрохідні хащі з’явились.

    Де стежку знайти—я не знаю,

    Ходжу самотньо по лісу блукаю. ( 2 р.)

                   Приспів

Стежку треба відшукати, дітям свято врятувати,

І сонечко зайшло за обрій, що ж за чари це недобрі.

 

Школяр: З такою гостею краще справ не мати!

                Для чого ж дітям святкувати заважати?

 

—2—

 

Школярка: Чому ти, незнайомко, нас лякаєш?

                    Погано першокласників ти знаєш!

                    Ми всі сміливі і веселі, дружні діти,

                    І на шляху своїм не боїмось зустріти

                    Ні вовка, ні лисицю, ані тигра,

                    І капості твої нам—дитяча гра!

                    Наш клас завжди готовий до пригод,

                    Такий ми, першокласники, народ!

 

Школяр: Гей, друзі, швидше в ліс ідем,

                Букварика і літери знайдем.

                Візьмем з собою гарний настрій, компас, карту,

                І ще, звичайно, пісню взяти варто!

 

ПІСНЯ «ЯК ПРЕКРАСНО КРОКУВАТЬ НА ПРОСТОРАХ»

на мелодію пісні «Вместе весело шагать по просторам»

 

                                                 ДІЯ ІІ

( діти «приходять» до лісу, чути спів пташок, шелест листя навколо , на сцену виходять діти-звірята)

 

Зайчик: Шановні першокласники, малята!

              Ми—лісу мешканці, пташки й звірята.

 

Лисичка: Ми дуже хочем Азбуку вивчати,

                І зараз зможемо вам також помагати.

 

Ведмідь: Усі стежки у лісі знаємо прекрасно,

                Букварику на допомогу прийдем вчасно.

 

( до залу влітає сорока із листом-телеграмою)

 

Сорока: Малята! Щойно, в цей момент

              Вручили нам ось документ:

              З пошти якийсь лист-послання,

              Може, з святом привітання?

 

(Сова бере лист в Сороки, розкриває і читає вголос )

 

Сова: Та ні! Послухайте! Написано ось тут:

          «Я—Добра Фея, Фея Всіх Наук!

          Малятам поспішаю помагати,

          Букварика у лісі відшукати.

          Я мчу уже до вас, чекайте!»         

 

Діти і звірята разом: Ура! Ура!

—3—

 

(Під музику з’являється Фея Наук і починає співати пісню)

 

«ПІСНЯ ФЕЇ НАУК» СЛ. І МУЗ. В. КИРИЛЮК

1. Я Фея чарівна, я Фея Наук, до школи до вас завітаю,

   Покличте мене, і з’являюся я, і завжди усім помагаю.

                   Приспів

Зайчаткам, Лисичкам, Ведмедям, Синичкам,

Сорокам, Білчаткам, всім в лісі звіряткам,

Зайчаткам, Лисичкам, Ведмедям, Синичкам,

І в школі маляткам, дівчаткам й хлоп’яткам.

 

Фея Наук: Я—добра Фея, Фея всіх Наук,

                  Зі мною хрестоносець мій, Павук.

                  Я чула, що всіх капосниць Король

                  Від першокласників приховує пароль.

                  Якщо його розшифрувати зможем—

                  То Капосницю миттю переможем.

                  Отож, відгадуйте загадки всі швиденько,

                  Й пароль із букв складете ви легенько.

                  Тоді всі чари Капосниці зникнуть,

                 І всі вітри у лісі прикрі стихнуть.

 

 (Всезнайко бере папку у Феї і читає загадки.)

 

Всезнайко: ЗАГАДКА 1:

                    В золотистому пилку, у брунатнім кожушку,

                    Працювала і гула під хатинкою…..

 

Діти: Бджола!

 

Бджілка: Я—Бджілка, дуже й дуже працьовита,

                Про це відомо всім звірятам й дітям.

                Я залітаю в кожну квіточку, садок,

                Несу додому в вулик свій медок.

                Але, щоб скласти тут Букварикове слово—

                Я вчити літери завжди готова.

                Я подарую свою літеру малятам,

                І букву «Б» уже всі будуть знати.

 

(Бджілка віддає свою букву  «Б» Всезнайкові, і співає свою пісню) 

 

«ПІСНЯ БДЖІЛКИ» СЛ. О. БОЛДИРЄВОЇ, МУЗ. М. ДЕМКІВ

1. Чого це над квітками схилилась дітвора?

    Малим цікаво знати, як Бджілка мед збира.

    Малим цікаво знати, як Бджілка з квітів мед збира.

                        Приспів

—4—

Я—Бджілка, в золотім пилку,

Я—Бджілка в брунатнім кожушку,

Я—Бджілка, працюю і гуду,

Жу-жу, жу-жу, жу-жу, жу-жу, жу-жу.

2. А Бджілка все кружляє, немов би каже нам:

   Жу-жу, жу-жу, малята, я меду не віддам.

   Жу-жу, жу-жу, малята, я меду, меду  не віддам.

3. І забавляться з вами не маю я часу,

    Солодку краплю меду  у вулик понесу.

    Солодку краплю меду  у вулик, вулик понесу.

 

Всезнайко: ЗАГАДКА 2:

                    Моя квітуча, працьовита, солов’їна,

                    Мій рідний край, що гордо зветься………

 

Діти разом: Україна!

 

Дівчина-Україна: Я—щедра, солов’їна, калинова,

                              Звучить-дзвенить моя прекрасна мова,

                              Оспівана легендами й піснями,

                              І загартована, мов сталь я, у боях,

                              В мій край сміливо вказує дорогу

                              на небі зоряний Чумацький шлях.

                              Я—Батьківщина Крушельницької, Довженка,

                            Франка і Котляревського, Стеценка,

                            Мої сини і Лисенко, й Гончар,

                            І Коцюбинський, й Івасюк, Тарас-Кобзар.

                            Мова моя—це пісня солов’їна,

                            Я—гордий край, що зветься Україна.

 

«УКРАЇНА» МУЗ. ДЕМКІВ, СЛ. Г. ФЕДЮНІНА        

1. Дощі і чисте небо, і зіроньки для тебе

   У рідній стороні,

   Барвінкові світанки, росою вмиті ранки

   Дав Бог тобі й мені.

                  Приспів:

  Україна – барвінковий край,

  В небі синьому сонячний рай,

  Дорога і для мене єдина

 Богом дана моя Україна. (2 р.)

 2. І вишні соковиті, і яблука налиті,

     Ще й диньки запашні,

     Що є в природі вічне, прекрасне і величне,

     Дав Бог тобі й мені.

3.Не обминає серце ні річку, ні озерце

    У рідній стороні,

    Душею вдячний долі, що жити на просторі

    Дав Бог тобі й мені.               —5—

 

(Дівчина-Україна віддає свою букву  «У»  Всезнайкові.)

 

Всезнайко: ЗАГАДКА 3:

                    Кетяги червоніють, мов дівчина в хустині,

                    Це милується собою дівчина………….

 

Діти разом: Калина!

 

Дівчина-Калина: Колись була я дівчиною гарною,

                             З білявим личком. як мій цвіт,

                             устами, немов кров,

                             Я виростала нареченою преславною,

                             І мріяла про щастя, про любов.

                             та стала деревом-калиною у полі,

                             Цвісти і червоніти для людей—це моя доля.

 

Школярик: З калини чай ми полюбляєм,

                    І тобі пісню гарну заспіваєм.

                    Лише попросим, залиши, будь-ласка,

                    Літеру «К» для нашої шкільної казки.

 

 «ПІСНЯ ПРО КАЛИНУ» СЛ.   МУЗ.

1. Калино весела, калино червона,

    Люблю твоє листя та росяні грона. ( 2 р.)

2.Сонечком налита, і сама від сонця,

   Звисли, мов намисто, калинові гронця. ( 2 р.)

3. Сонечком умита, чистою росою,

    Ой, калино-цвіте, радісно з тобою. ( 2 р.)

4. Калино весела, калино барвиста,

    То від тебе сяє зоря промениста. ( 2 р.)

5. Калино весела, калино червона,

    Люблю твоє листя та росяні грона. ( 2 р.)

 

( Дівчина-Калина віддає свою букву  «К» Всезнайкові.)

 

Всезнайко: ЗАГАДКА 4:

                    Після дощику із сонцем веселково

                    Перевесло враз з’явилось кольорове.

                    Засміялося, по небу покотилось,

                    І місточок із землі на хмарку положило……

 

Діти разом: Веселка!

 

Дівчина-Веселка: Дарую кольори я небу, сонцю, квітам,

                               Місток веселий понад цілим світом.

                               Мене, веселку, дуже люблять діти,

—6—

                                Із перевеслом кольоровим порадіти.

                                Я подарую свою літеру малятам,

                                І букву «В» уже всі будуть знати.

 

(Дівчина-Веселка віддає букву «В» Всезнайкові і співає пісню, приспів підспівують усі діти. )

 

«ПІСНЯ ВЕСЕЛКОВА» МУЗ. ЖИЛІНСЬКОГО

1 Про калину пісня лине, до неба злітає,

  Гей, родино, Україна веселкою грає,

 Синє небо обіймає, золоті роздоли,

 Нас чекає, зустрічає веселкова доля.

             Приспів

Хай у кожному серці, наче сонячна мрія,

Заспіває веселка на добро і надію.

2 Понад світом-дивоцвітом веселка іскриться,

 Будем дбати, шанувати прадавні криниці,

 Ярославові поради, Кобзареве слово,

 Честь козацької громади, солов’їну мову.

 

Всезнайко: ЗАГАДКА 5:

                    Це не зошит, не журнал, навіть не газетка,

                    Це письменна перша книжка з буквами……

 

Діти разом: Абетка!

 

Дівчина-Абетка: Стою у школі на поличці,

                             Букварикова я сестричка,

                             Дуже люблю усіх маляток,

                             Допомагаю всім читати.

                             Я залишу вам букву «А»,

                             Перемагайте сили зла.

 

ЗВУЧИТЬ ПІСНЯ «УКРАЇНСЬКИЙ АЛФАВІТ» М. ДЕМКІВ.

  1.Український алфавіт нам дарує дивосвіт,

     А, Бе, Ве, Ге, Ге, Де, Е – він запрошує тебе.

                    Приспів:

     Щоб пізнати дивосвіт, дивосвіт,

     Ми вивчаєм алфавіт, алфавіт.

2. Мріють звірі лісові про букварики нові,

    Є, Же, Зе, И , І, Ї, Йот, прочитав буквар єнот.

3. На лужку, біля ріки походжають гусаки.

    Ка, еЛ, еМ, еН, О, Пе, еР, вчить цих літер їх бобер.

4. Грають в полі малюки в кота й мишку залюбки.

    еС, Те, У, еФ, Ха, Це, Че, мишка від кота втече.

5. Дружать літери усі, і великі, і малі,

   Ша, Ща, м’який знак, Ю, Я, алфавіт – одна сім’я.

—7—

 

( Дівчина-Абетка віддає свою букву «А» Всезнайкові )

 

Всезнайко: ЗАГАДКА 6:

                    Цю казку всі малята знають:

                    Її так тягнуть-тягнуть—і не витягають.

                    Найменша Мишка скаже сміло,

                    Що дружно всяке зробиш діло.

                    Відгадайте, любі діти,

                    Як ця казка зветься?

 

Діти разом: Ріпка!

 

ДІТИ ТАНЦЮЮТЬ ТАНЕЦЬ-ПАНТОМІМУ «РІПКА».

 

( витягнувши ріпку, діти знаходять літеру «Р» і віддають її Всезнайкові)

 

Фея Наук: Ну що ж, тепер давайте, любі діти,

                  Складемо слово з подарунків-літер.

                  Коли ми літери з’єднаєм—

                  пароль до свята прочитаєм.

 

Діти разом: Ліки від усіх злих чар—

                     Це — іменинник наш, БУКВАР!

 

( Знову бушують вітри, і одразу стихають. На сцену виходить Буквар)

 

Букварик:  О ! Школа ! Нарешті ! Сюди поспішав,

                   Та в лісі чомусь я так довго блукав.

                   Сьогодні прийшов до малят я на свято,

                   Щоб з вивченням Азбуки всіх привітати.

                   Дозвольте вам, малята, про себе заспівати.

 

ПІСНЯ «ШКОЛА—МІЙ ДІМ» СЛ. І МУЗ. М. ДЕМКІВ

   1. Я собі веселий хлопчик, я – Буквар ,

       Від природи в мене – науковий дар,

       Першачки зі мною вченими стають,

       Серед книжок гран-прі мені дають.

                        Приспів:

     Я – книжечка найперша, я – хлопченя  Букварик,

     Люблю завжди читати про землю, сонце, хмари,

     Я – книжечка найперша, про все вам розповім,

     Люблю дітей і школу, бо школа – це мій дім,

     Люблю дітей і школу, бо школа – це мій дім.

 

—8—

 

Буквар: Малят зустріти тут я радий знову,

              Всіх вислухати зараз вас готовий.

              Бо знаю я, талановиті дуже-дуже

              У першім класі мої любі друзі.

 

ВИСТУП ДІТЕЙ ( ТАНЕЦЬ ЧИ ГУМОРЕСКА, НА ВИБІР)

 

Школярка: Букварику, друже наш перший книжковий,

                   Ми хочем тобі розповісти про школу,

                   Про наше навчання, турботу батьків,

                   Про мудрих і добрих своїх вчителів.

 

Школяр: Кажуть, є три матері в кожної людини:

      Рідна Мати, Мати Божа, ненька Україна

      Але я знаю твердо, й хочу вам сказати,

      Що завжди із нами ще й четверта мати:

      Та, що з нами в школі всі букви учила,

      Що любила й дбала, за руку водила,

      Що Країну Знань ми з нею відкривали,

      З Нею дружби, людяності науку пізнали,

      Це четверта мати – вчителька найперша,

                Що за нас хвилюється, як мама, не менше.

 

Школярка: Її усмішка—як промінчик літа,

                   А її поглядом—як сонечком, зігріта.

                   Вона, хоч строга, лагідна й привітна.

                   У класі люблять вчительку всі діти.

                   Ми многа літа своїй вчительці бажаєм,

                   Для неї гарну пісню заспіваєм.

 

  «ХАЙ СВІТОМ ПРАВИТЬ ДОБРОТА» МУЗ. М. ДЕМКІВ

     1.  Вірю я: життя – мов казка, кожна мить – це щось нове,

     Зло завжди терпить поразку, вічно лиш любов живе.

     Очі, звернені до світла, в темряві не пропадуть,

     Мрії, що в душі розквітли, шлях до істини знайдуть.

                                            Приспів:

Хай світом править доброта, хай творить тисячі чудес,           

Вона на цій землі свята, вона сягає до небес.                   

     2.Тяжко жити без надії, світ тоді , немов в пітьмі,                    

       Хтось добра знайти не вміє, а воно – в тобі й мені.                  

       Часом радість нас минає, сумно на душі стає,

       Та коли добра шукаєм, серце ти відкрий своє.

    3. Хай щаслива мить прекрасна несподівано прийде,        

       І в житті твоєму ясно сонце доброти зійде,      

       Щедро будуть зігрівати промені його усіх,     

       Будуть радісно звучати ніжна пісня й щирий сміх.

—9—

 

Школярик:  Подякувать, звичайно, ми хочем і батькам,

                     За те, що терпеливо допомагали нам.

                     Бувало, і сварили, як щось було не так,

                     Та дбали і любили, не чекаючи подяк.

 

Школярка: Матусю рідна, тату, вклоняємося вам,

                   За батьківську науку, за ніжну ласку мам.

                   І просимо пробачення за всі малі грішки,

                   Ми чесними й слухняними будем залюбки.

 

ПІСНЯ «МАМА КОХАНА» НА МЕЛ. ІТАЛІЙСЬЇ ПІСНІ 70 Р.

«МА-МА-МА, МАМА МАРІЯ» ( ГРУПА «РІКІ І ПОВЕРІ»), сл. М.Демків

1. Я ще маленька, у школі вчуся,

   Для мене приклад—моя матуся,

   Тебе люблю я, тебе кохаю,

   Для тебе, рідна, пісеньку співаю:

                 Приспів

Ма-ма-ма, Мама кохана, ма, ( 4 р. )

2. Матуся рідна нас любить, дбає,

    Пісні співає, казки читає,

    За дітьми мама летить думками,

    Бо серце мами завжди поряд з нами.

3. Найкраща в світі моя матуся,

    Пишаюсь нею я і горджуся,

    Коли я виросту—також стану,

    Такою гарною й доброю, як мама.

 

Школярик: Я—учитися лінуюсь. Але як тут бути:

                   Тато й мама обіцяли купити комп’ютер.

                   Та обіцянка здійсниться тільки в разі тому,

                   Як буде лише 12 в щоденнику моєму.

                   От і думаю, як бути, не можу заснути,

                   А з вітрини магазину моргає комп’ютер…

                   Мене треба, юний друже, собі заслужити!

                   Що ж піду сьогодні в школу і буду учитись!

 

Школярик: Що там ляльки! В мене - комп’ютер, дискети, касети,

         А у сумці ще й хотдог, компот і котлети,

         Бо енергії багато в школі витрачаю,

         І наповнити калорії завжди я встигаю.

 

Школярик: А Дмитро наш футболіст, м’ячик випадково

         Не в ворота запустив, а у шибку нову,

         Від директора попало, батьків викликали,

         І з нашого форварда пів школи сміялись.

 

—10—

 

Школярик: Ми буваєм пустотливі, як і усі діти,

                    Але вам ми обіцяєм все робить, все вміти.

                    Ми учитись будем гарно, будем працювати,

                    Ви гордіться нами завжди, вчителі і мами, тати.

 

ПІСНЯ «ТРУД УСЬОМУ ГОЛОВА» СЛ. І МУЗ. М. ДЕМКІВ

 1.Ми учитись будемо і працювати,

    Так просили нас удома мама й тато,

    Так навчала нас учителька у школі,

   Лінуватися – не будемо ніколи.

                       Приспів:

   Бо труд завжди усьому голова ,                            \  \

   Це – наш девіз, це – не лише слова,                     /  /

   Бо прикрашають праця й труд людину,          \2\

   Гордиться трударями Україна.                            /  / 

 2. Клас наш дружний і веселий, роботящий,

     Іншим дітям приклад подаєм найкращий,

     До науки і до праці ми завзяті,

     Хоча трішки, тільки трішки хвалькуваті.

 

Буквар:  Я познайомлю вас з новими друзями-книжками,

               Вони тепер навчатись будуть з вами.

               І допоможуть хлопцям і дівчатам

               Секрети Мови Рідної пізнати.

               Про все на світі з Читанки дізнатись,

               А я вже йду, мені вже час прощатись.

               Про мене завжди, друзі, пам’ятайте.

               А зараз—до побачення, ПРОЩАЙТЕ !

 

ПІСНЯ «ПРОЩАВАЙ, БУКВАРИКУ» МУЗ. РОВЕНКА.

1. Мужніємо, зростаємо, співаємо пісень,

    Уже усі читаємо букварика щодень.

    не кличте нас підручники сторінками-крильми,

    Сьогодні із буквариком прощаємося ми. Прощай, прощай.

                  Приспів

Буква-буква-букварику, букварику, прощай.

Школя-школя-школярику, мене не забувай.

2. Згадайте, люба вчителько, матусі. татусі,

    Як бекали і мекали над буквами усі.

    А як тепер читаємо, як книжки бережем,

    З подякою прощаємось із другом букварем. Прощай, прощай.

3. Найперша в світі книжечка, найпершії слова,

    Найперше слово складене—це мама дорога.

    Уже малі не будемо, за плями вибачай,

   Тебе ми не забудемо, Букварику, прощай.

   прощай, прощай.

—11—

( На сцену виходять нові підручники: Читанка, Рідна Мова. )

 

Рідна Мова: Ми дві книжечки-сестриці,

 

Читанка: Ми є справжні чарівниці,

 

Рідна Мова: Бо запрошуєм щодень

 

Читанка: Всіх малят в Країну Знань. 

 

Рідна Мова: Із моїх сторінок гарних

                     Ви дізнаєтесь, звичайно,

                     Як помилок у слові не робити,

                     По-українськи чисто говорити.

                     В гості прийду я знову й знову—

                     Я—солов’їна Рідна Мова.

 

Читанка: А мене завжди з охотою читайте.

               Смак в літературі розвивайте.

               Я—Читанка, дорослим і малим цікава,

               Мої сторінки кольорові всі, яскраві.

               В мені—казки, вірші, оповідання.

               Загадки й приказки, в народі знані.

( підручники вклоняються, прощаючись,махають руками.)

 

Школярик:  Хоча з Буквариком сьогодні ми прощаємось,

                     та наша казка тільки починається.

                     В країну Знань з охотою підемо,

                     На всі питання відповідь знайдемо.

                     За літо виросте наш дружний клас,

                     І прийде вже у другий клас.

 

Школярка: Нас ждуть нові підручники, пригоди і казки,

                    Учитись на дванадцять лише будем залюбки.

                    А зараз ще раз з святом усіх щиро привітаєм

                    І пісню на прощання веселу заспіваєм.

 

ПІСНЯ МИКОЛИ  ЩУРА «ЗАГАДКОВА СКАРБНИЧКА»

1. Мій друже, не сумуй, шукай свої світи,

    І по землі мандруй, вона така казкова,

    Зроби в майбутнє крок, коли вже бачиш ти,

    Як сяє між зірок скарбничка загадкова.

                 Приспів

Скарбничка повна мрій, і сонячних надій,

На щастя, кожен день, привітна і святкова,

Скарбничка без замків для тисяч дітлахів,

Скарбничка не проста, а загадкова.

—12—

 

2. За вітерцем бажань скоріше, друже, в путь,

    Скарби країни знань не знайдеш випадково,

    Ось сонечко встає, навкруг сади цвітуть,

    І добре, що десь є скарбничка загадкова.

 

ПРИВІТАННЯ МАЛЯТАМ ВІД БАТЬКІВ.

ВРУЧЕННЯ КНИЖЕЧОК НА ПАМ’ЯТЬ ПРО СВЯТО.

ВИСТУП ДИРЕКТОРА ШКОЛИ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

—13—